Круглий стіл ІДПО

Доступ до інформації, житло і робота – проблеми, які переселенці готові вирішувати самі в умовах бездіяльності держави

Оприлюднено Оприлюднено в Заходи

Протягом останніх двох років Інститут демократії ім. Пилипа Орлика досліджує два комплекси системних проблем, з якими стикаються переселенці. Це проблеми доступу переселенців до інформації з метою покращення комунікації між переселенцями, владою, місцевими громадами і ЗМІ та проблеми, які виникають у переселенців під час адаптації у місцевих громадах.

Експерти ІДПО за два роки побували майже в усіх областях, куди переїхала найбільша кількість переселенців. За результатами досліджень і вивчення ситуації, проведено серію заходів – круглі столи у таких містах, як Краматорськ, Сіверськодонецьк, Харків, Херсон, Одеса, Суми, Кіровоград, Житомир, Львів, Кропивницький. Заходи зібрали загалом більше 350 осіб. Більше 100 журналістів висвітлювали роботу регіональних круглих столів.

У роботі підсумкового круглого столу «Адаптація переселенців у місцевих громадах: роль комунікації в цьому процесі», що відбувся у Києві 21 березня 2017 року в конференц-залі Національної Академії Наук взяли участь переселенці, представники центральної та місцевої влади, журналісти, активісти та експерти.

Круглий стіл не тільки підсумував значний період роботи фахівців та партнерів Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, але і став справжньою резонансною подією у сфері вирішення проблем тимчасово переміщених осіб в Україні. Результати його роботи дають підстави вважати, що ситуація щодо інформаційного забезпечення та питань адаптації переселенців отримає надалі конструктивний розвиток, незважаючи на об’єктивні та суб’єктивні перешкоди.

Про те, що заважає вирішувати проблеми переселенців в Україні говорили всі учасники круглого столу. Проте, на відміну від попередніх подібних форумів, круглий стіл у Києві відрізняли конструктивне ставлення зацікавлених осіб у пошуку ефективних рішень за всім колом питань та шляхів виходу із критичних ситуацій, що вже мають місце. І, в першу чергу, завдяки кращій організації, взаємодії, із розрахунком на власні сили і наявні ресурси.

Інформація проти міфів і стереотипів

Виступаючи на круглому столі, Тетяна Дурнєва, виконавчий директор ГО «Громадський холдинг «Група Впливу» та консультант з питань ВПО Інституту суспільно-економічних досліджень, визначила три сфери, де комунікація щодо внутрішньо переміщених осіб вкрай важлива.

Тетяна ДурнєваПерша – це комунікація між органами виконавчої влади, зокрема, між Міністерством соціальної політики, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб та Міністерством інформаційної політики. Від злагодженої роботи цих установ залежить якість життя переселенців та узгодження державної політики по відношенню до постраждалих внаслідок військової агресії РФ громадян України.

Друга – це комунікація між переселенцями та членами приймаючих громад. Тут надзвичайно важливу роль відіграють не лише самі люди, а й засоби масової інформації. Від того, які заголовки з’являються в новинах і на чому робить акцент журналіст (на позитиві, чи на негативі), напряму залежить сприйняття внутрішньо переміщених осіб в нових громадах.

Третя сфера – це комунікація та співпраця між самими внутрішньо переміщеними особами та між громадськими організаціями. Необхідно об’єднуватися. Наразі громадські організації роблять значні та помітні успіхи в цьому плані.

Ентузіазм і готовність переселенців самостійно вирішувати більшість проблем свого життя мали б більшу результативність, якби ці зусилля знайшли повне і зацікавлене висвітлення у центральних та регіональних засобах масової інформації. Але, на жаль, ЗМІ все ще тримаються осторонь від цілого комплексу проблем зі якими щодня стикаються переселенці.

Згідно моніторингу регіональних медіа, що його проводить Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, місцеві та центральні засоби масової інформації недостатньо інформують громадськість про проблеми переселенців.

Світлана Єременко

“Наш моніторинг регіональних медіа показав, що проблемам переселенців присвячені всього 1–1,5 % матеріалів. Ба більше, є багато засобів масової інформації, які замовчують цю тему взагалі”, наголосила виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко.

У той же час внутрішньо переміщені особи не завжди довіряють владі і ЗМІ.

Не дивно, що питання доступу переселенців до інформації активно обговорювалися, як учасниками круглого столу в Києві, так всіма, хто брав участь у заходах, організованих ІДПО у регіонах. Що потрібно зробити для вирішення системних проблем доступу ВПО до інформації та підвищення довіри до місцевих видань, інтернет-видань, телеканалів? Як покращити комунікацію між самими переселенцями, ВПО та владою, місцевими громадами і медіа? Про це, зокрема, йшлося у виступах учасників круглого столу.

Олена СадовникОлена Садовнік, координатор проектів Фундації Томсон, підкреслила у виступі в Києві, що раніше журналісти не стикалися з внутрішньо переміщеними особами (ВПО), вони ніколи не брали інтерв’ю у людей, які вимушені були залишити власні домівки у своїй країні. Це нова тема для всіх.

В той же час, за її словами, за півтора роки більше 180 сюжетів пішли в ефір, більше 250 статей опублікували журналісти. На сайті одного з проектів (http://www.regionalvoices.eu) можна переглянути згадані роботи.

Але є і такі ЗМІ, які просто “не помічають” подій навколо них. Експерти ІДПО наводять приклади таких випадків у своїх звітах.

Так, харківська газета «Время», яка належить олігарху Олександру Фельдману, зовсім не висвітлює теми війни, переселенців, поранених, загиблих тощо. І це не поодинокий випадок в Україні. Експерт ІДПО із Сум Володимир Садівничий розповідає: “якщо почитати сумські медіа, складається враження, що переселенців там узагалі немає, а якщо і є, то проблем у них точно немає”.

Але проблема не тільки у замовчуванні реального стану речей. Деякі ЗМІ свідомо, чи несвідомо, своєю роботою шкодять суспільно важливій справі.

Так, в Житомирі, один із місцевих сайтів у своїх матеріалах відверто налаштовував переселенців проти місцевої влади, а владу — проти переселенців, і таким чином заважав налагодженню конструктивного діалогу між владою, громадою і ЗМІ.

Журналісти часто порушують кодекс журналістської етики. В Івано-Франківську трапилася неприємна ситуація, коли переселенка вкрала телефон. Це зняли на відео, яке розмістили в YouTube. Жоден журналіст із тих засобів масової інформації, які передрукували цю інформацію, не поцікавився в поліції, скільки того дня трапилося подібних злочинів і в скількох із них були винні не переселенці.

Волонтери-психологи, з якими співпрацює ІДПО, підкреслюють, що дуже часто журналісти, ЗМІ можуть просто одним матеріалом змарнувати весь ефект роботи психологів протягом року.

Під час дискусії на круглих столах у різних регіонах країни виявилося, що переселенці часто жаліються на те, що їх висвітлюють у медіа як прохачів із протягнутою рукою, ніби вони тільки просять і нічого не роблять самі.

Щоб розвінчати цей міф, за підтримки Інституту Демократії ім. Пилипа Орлика видано дві унікальних книги під назвою “Знедолені? Нездоланні!” про успішних переселенців. У виданнях, зі змістом яких можна ознайомитися на сайті ІДПО, йдеться про енергійних, професійних, активних людей, які не тільки вижили, а і відкрили свій бізнес, громадські організації і допомагають не тільки переселенцям, а і місцевим жителям.

Учасники круглого столу в Києві зійшлися у висновку, що нашим ЗМІ насправді не вистачає позитивних історій переселенців, яких дуже багато. Журналістам треба більш тактовно, толерантно і професійно ставитися до висвітлення проблем переселенців, намагатися бути чутливішими та завжди пам’ятати про кодекс журналістської етики.

Лариса БєлозероваЄ всі підстави сподіватися, що справи з інформаційною підтримкою переселенців зміняться на краще. Виступаючи на круглому столі у Києві, журналістка, переселенка Лариса Бєлозерова розповіла про обмін досвідом між професіоналами потужних західних медіакомпаній та журналістами, які працюють над критичними для переселенців темами, в редакціях місцевих ЗМІ. “Досвідчені іноземні журналісти, які працювали на інформаційні агентства ВВС, Reuters, кампанію Al Jazeera, навчали місцевих журналістів, як працювати в умовах конфлікту та робити матеріали з людьми, що постраждали внаслідок складних життєвих обставин. Це була дуже потужна практична робота, якій навіть можуть позаздрити колеги зі ЗМІ національного рівня”, розповіла присутнім Л. Бєлозерова.

Оксана ПанасівськаЗі свого боку директор Української медіа-школи, продюсер Оксана Панасівська підтримала тезу про те, що журналістам необхідно вчитися і звернулася до переселенців із закликом до “здорового ставлення до медіа”. “Необхідно приходити на ефіри і говорити про проблеми, шукати рішення, на місці шукати ці алгоритми, які дійсно допомагають, додала вона.

Житло, робота і бізнес – ставка на свої сили

Дуже небезпечно коли до створення міфів та стереотипів про переселенців, яких достатньо у ЗМІ, долучаються представники влади. Останнім часом стає зрозумілим, що держава на жаль, не має єдиної цілісної політики щодо переселенців.

Проблематиці взаємодії, а часом, протистояння переселенців і влади, було присвячено багато виступів під час засідання круглого столу у Києві. Переселенці, активісти, представники місцевих і центральних органів влади зійшлися на тому, що дуже важливо розвінчувати будь-які міфи щодо ситуації з переселенцями, пояснювати, що переселенці – це не тягар, а потенціал для місцевих громад!

Про те, що ситуація дійсно тривожна, говорять слова учасників заходу.

Так, Олександра Дворецька, голова благодійного фонду “Восток-SOS”, заявила, що “держава донині не може сформувати адекватної політики щодо внутрішньо переміщених осіб. Вона взагалі не знає, хто такі внутрішньо переміщені особи, які у них потреби”.

Олександра ДворецькаЗа її словами, на третьому році війни в країні немає єдиної бази внутрішньо переміщених осіб, яка б нормально працювала.

“Як представник організації, яка залучає міжнародні кошти, внутрішні кошти, гроші від бізнесу для того, щоб допомагати іншим, я не можу сказати, як насправді виглядає переселення у цифрах”, наголосила вона.

Проблематики переселенців, вважає О. Дворецька, “немає на порядку денному ані уряду, ані парламенту, ані президента України”.

Олена МаленковаКонсультант комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Олена Малєнкова також була дуже критична у своїх висновках. На її думку, “жодна державна програма не працює”.

В той же час із виступу Олесі Цибулько, радника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, стає зрозуміло, що в уряді переймаються проблемами переселенців. За її словами, діяльність виконавчої влади зосереджена навколо трьох ключових питань.

Перше – це кредитування. За словами О. Цибулько, мова має йти не про комерційне кредитування, а про спеціальні грошові ресурси, які будуть доступні для переселенців.

Леся ЦибулькоДруге питання – це програма “доступне житло”, яка надає змогу учасникам АТО і внутрішньо переміщеним особам отримати від держави 50% від вартості житла. О. Цибулько додала, що пошук фінансування для цієї програми ще ведеться.

Третє з того, над чим ми працюємо, розповіла вона, “це допомога для тих переселенців, в яких взагалі немає нічого, тобто вони не можуть ані кредит взяти, ані якусь частку внести, вони можуть розраховувати тільки на державу”.

Виявилося, що навіть якщо місцевий орган влади захоче вирішити проблеми переселенців, вони не зможуть знайти законодавче підґрунтя, щоб надати житло переселенцям, тому що немає закону, який би це регламентував.

Отже, схоже на те, що держава, попри щирі бажання допомогти переселенцям, немає не тільки коштів на це, бо її кошти – це податки всіх українців, включно із переселенцями, але і необхідної законодавчої бази для цього. Намагаючись взяти все під контроль і регулювати кожний аспект людської діяльності, держава загнала себе в глухий кут, позбавивши людей ресурсів та ініціативи, які вони могли б використати на вирішення власних проблем.

На цьому наголошували у своїх виступах учасники круглого столу.

Олена КулагінаОдеситка Олена Кулагіна з громадської організації “Щире серце” підкреслила, що переселенці особисто зацікавлені у тому, щоб самостійно покращити свої житлові умови. Вона заявила про вимоги узаконити самовільне, вимушене поселення людей у будинках державної власності, створити відповідний реєстр вільних приміщень і надати громадським організаціям переселенців право контролювати ці процеси.

Багато проблем переселенців пов’язано із пошуком роботи на нових місцях проживання. Загальною ситуацією є те, що там, де можливо знайти житло, зарплати не вистачає на оренду і сплату комунальних послуг, а там, де є робота із пристойною оплатою, неможливо знайти доступне житло.

Євген КривошеєвНа це звернув увагу у виступі Євген Кривошеєв, заступник начальника відділу Управління організації соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій Міністерства соціальної політики України.

У великих містах є робота, є вакансії, але постає проблема з житлом, тобто воно або дуже дороге, або його просто немає. Натомість, в деяких областях, в селах, селищах, містах районного значення є житло, проте там просто немає роботи.

Вікторія ФедотоваКерівник громадської організації “Мартін-клуб”, переселенка з міста Дніпро Вікторія Федотова додає, що за таких умов сім’ї змушені часто мігрувати внаслідок як нестачі грошей на оренду і сплату комунальних послуг, так і через нестабільність угод з орендодавцями. Вони, через це, змушені не один раз переоформлювати державну допомогу і пенсії, а це дуже непросто і вимагає багато часу і зусиль.

Марина ПугачоваЗа таких умов, багато переселенців обирають свій шлях – створення власного бізнесу і забезпечення економічної незалежності для себе і свої сімей. За даними, які навела Марина Пугачова, лідер Центру соціальної адаптації людей, постраждалих від АТО з Маріуполя, від чверті до близько половини переселенців готові розпочати власну справу. Все що їм потрібно – мінімальна допомога.

Але і тут переселенці стикаються із реаліями сучасного державного регулювання в Україні. За поточних умов оподаткування, жорсткого тиску на ринки праці та заробітної плати з боку держави, в умовах інфляції та відсутності працездатної банківської системи, говорити про заснування успішного бізнесу надзвичайно складно. І проблема тут не в тому, що переселенцям потрібні пільги. Всім українцям потрібне швидке радикальне оздоровлення економіки, і в першу чергу, різке зменшення тиску і втручання в незалежний бізнес з боку чиновників.

Олекса МуравльовЯк виявилося, багато хто з переселенців немає можливості використати ресурси і майно, яке залишилося в зоні окупації. Олекса Муравльов з громадської організації «Майдан-моніторинг» з м. Краматорськ нагадав присутнім, що невизнання на рівні закону ОРДЛО територіями, окупованими Росією, не дає шанс переселенцям позиватись до суду на окупантів, оскаржуючи неможливість користуватися своїм майном.

До законодавчої невизначеності додається і необізнаність переселенців зі своїми правами, заявив під час виступу юрист ВПГО “Юридична Сотня” Антон Красов. Людям заважають не тільки перешкоди на шляху реалізації конкретного права, але і недобросовісність чиновників, бюрократія, приниження та нервозність внаслідок поганого ставлення представників органів влади.

Олена ЛебідьОсобливо прикро чути про таке ставлення до переселенців, наголосила Олена Лебідь, співзасновник київського доброчинного фонду “Свої”.

Вона підкреслила, що громада повинна бачити в переселенцях великий потенціал для власного розвитку – соціального, економічного, культурного. Люди, що зробили свій вибір на користь України, зазвичай мають активну громадянську позицію, вони вмотивовані до роботи, енергійні та мають добру освіту.

Про позитивний досвід у питаннях інтеграції переселенців розповіла Лариса Пантелюк, яка представляла «Всеукраїнське об`єднання «Українці Донбасу і Криму». Її організація зробила все необхідне для того, щоб в Івано-Франківську і області переселенці зі Сходу без проблем інтегрувались в місцеву громаду, розповіла вона.

Лариса ПантелюкВона додала, що коли вирішиться питання житла, то всі інші проблеми переселенців “автоматично” відпадуть, тому що “вони будуть такі ж самі, як і у всіх жителів України”.

З різних аспектів дискусії учасники обговорення за круглим столом приходили до висновку – всі українці мають подібні проблеми і вирішувати їх вони здатні і готові самостійно. Важливо мати для цього можливості. Питання стоїть вже скоріше не про допомогу переселенцям, а про усунення штучних перешкод.

О. Дворецька, виступ якої викликав щиру зацікавленість присутніх, сформулювала свій висновок наступними словами: “я думаю, що прийшов час вже не для косметичних змін, не для євроремонту, коли ми зашиваємо пластиком те, що вже просто розвалюється, а час для політичних рішень”.

Підбиваючи підсумок роботи круглого столу, модератор заходу виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко заявила: “Круглі столи ІДПО дуже важливі для налагодження комунікації між переселенцями, місцевими жителями, владою і ЗМІ. Ми висвітлюємо проблеми, розробляємо рекомендації та сприяємо їх вирішенню. Завдяки нашим заходам переселенці з різних регіонів налагоджують контакти між собою, створюють ГО та краще знаходять спільну мову з місцевими жителями”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *