Збірку нарисів про долю переселенців презентовано в Одесі

Оприлюднено Оприлюднено в Заходи, Новини

В одному з нових сучасних залів Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського познайомитися із збіркою, обговорити її та проблеми тих, хто вимушений був переїхати із Донбасу та Криму, зібралися кілька десятків переселенців, активістів громадських організацій, журналістів, постійних читачів бібліотеки.

 

Про те, як виникла ідея книжки, розповіла виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко. Моніторинг ЗМІ, що його кілька років веде Інститут, круглі столи, на яких обговорювалися труднощі переселенського життя, показали, що в медіа майже немає матеріалів, де йдеться про те, чого вдалося досягти переселенцям на нових місцях. А зустрічі з людьми по всій країні показували, що серед них є яскраві приклади відкриття себе в іншій іпостасі, допомоги тим, хто поряд, створення креативних просторів і цікавих починань. Інформаційні повідомлення про це ще можна зустріти, а документально-художньої розповіді, емоційної та проникливої не знайти.

Редактор-упорядник збірки «Знедолені? Нездоланні!» Ірина Черниченко, сама переселенка, пригадала, як було знайдено 15 авторів і героїв для першої книжки й 16 для другої.

Презентація в ОдесіАльона Поволяєва журналістка родом з Донецька, авторка нарису представила свою героїню, яка змогла відкрити в собі новий талант: Людмила Булеєнко – тепер займається підприємництвом: вона не лише виготовляє для дітей речі, що розвивають, а й, отримавши грант, змогла створити робоче місце. Людмила підкреслила: «Я зрозуміла, що ця книга надає впевненості й самим героям нарисів. Я виготовляла ці іграшки та наплічники і не була впевнена: чи тим я займаюся, чи дійсно воно потрібно і важливо. Завдяки книзі я відчула впевненість у собі».

Учасники зустрічі ставили запитання, і в розповідях розкривалися образи людей, що йшли буквально на подвиг, допомагаючи під обстрілами жителям Мар’їнки, як Сергій Косяк, і таких, як подружжя Михайлових, яким вдалося створити на Житомирщині садибу для «зеленого туризму». Не могла не викликати емоції така складна доля, як у Лесі Архипової, яка живе тепер в Івано-Франківську, і подиву мужність журналіста Ігоря Зоца, який продовжує випускати газету «Донеччина» без суттєвої підтримки.

Під час обговорення йшлося про те, що ця книга сприятиме налагодженню мирного діалогу з жителями окупованих територій. Адже досягнення й успіхи героїв нарисів через родичів, друзів, знайомих, через Інтернет стануть відомі й на окупованих територіях. І будуть переконливим запереченням російській пропаганді про «нестерпне» життя в Україні.

Другу збірку можна прочитати тут.

Захід проходив в рамках проекту Інтерньюзу за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *