У мистецькій галереї «Академічна» Сумського державного університету відбувся захід під назвою «Культурна медіакава».
Предмет дискусії – висвітлення культурного життя у місцевій пресі. Підставою для роздумів стали результати моніторингу ЗМІ, що здійснюється Інститутом демократії імені Пилипа Орлика. Моніторинг має на меті визначити зміст і якість регіонального медійного контенту, а застосована методологія дозволяє глибоко проаналізувати контент регіональних масмедіа з огляду на співвідношення окремих жанрів журналістики, частку оригінального власного контенту, виокремлення переважаючих тем.
Експертка сумської моніторингової групи ІДПО, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та філології СумДУ Алла Ярова розпочала розмову з тематичних уподобань місцевої преси, представивши діаграми, які ілюструють «улюблені» журналістські теми і жанри протягом 2016-2018 років у восьми областях України.
На жаль, «культурні» теми не належать до широко представлених на шпальтах місцевої преси. Так, під час кожного моніторингу медіаексперти досліджують майже 5000 матеріалів, з яких тільки від одного до восьми відсотків присвячені темі «Культура», на відміну, наприклад, від кримінальної хроніки і діяльності правоохоронних органів, які стабільно складають від 20-30% і понад усього контенту. На таку диспропорцію неодноразово звертали увагу у своїх статтях і звітах координаторка сумської експертної групи ІДПО Алла Федорина й виконавчий директор ІДПО Світлана Єременко, зауважуючи, що подібний стан речей (до речі, це стосується не лише питань культури, а й інших суспільно значущих тем) призводить до спотворення свідомості суспільства, бо місцева преса не відображає реального життя мільйонів українців і не здатна допомогти знайти відповіді на найбільш важливі запитання.
У заході взяли участь студенти спеціальностей «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Журналістика» та студенти економічних спеціальностей, які відвідують «Артстудію» навчального закладу.
Студентка навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» Зоя Попова, яка є і редактором студентської газети «Академікс», зауважила, що молодь виявляє великий інтерес до культури, бо усвідомлює її і як духовне збагачення людини, і як царину, що створює можливості для сталого розвитку, виступає дієвим інструментом підвищення статусу та поліпшення іміджу як держави, різних інституцій, так і окремої особистості, а ще є привабливою для інвестування і додає цінності бізнесу. Отже, приділяючи темам культури мізерно мало уваги та ще й шаблонно подаючи цей мінімум інформації, видання втрачають молодіжну аудиторію.
Кандидат мистецтвознавства Сергій Побожій зауважив, що після того, як Верховна Рада України внесла зміни в законодавство про культуру в частині введення поняття креативні/культурні індустрії, дискусія мала б активно розгорнутися на сторінках видань. Проте спостерігаємо зворотне – тиша…
Отже, всі учасники медіазаходу зійшлися на тому, що українські місцеві видання невиправдано мало приділяють уваги питанням культури та ще й на тлі жанрової одноманітності. Разом із тим відзначили, що моніторинг ЗМІ дозволяє виявляти такі проблеми, дискутувати щодо них, а отже, і впливати на ситуацію, змінюючи її в ліпший бік.