Звіти

Львів: описовий звіт за лютий 2018 року

Оприлюднено
Звіт, моніторинг

Друковані медіа

У лютому 2018 року львівська експертна група ІДПО моніторила чотири газети: “Високий замок” (92 публікації), “Експрес” (76), “Львівська пошта” (74), “Ратуша” (89). Загалом – 331 матеріал.

Професійні стандарти

Середній бал дотримання п’яти журналістських стандартів у лютому – 4,09 – дещо зменшився порівняно з 2017-м роком (у листопаді – 4,33). Найвищий показник мають «Високий замок» і «Львівська пошта» – по 4,13. У лютому вже традиційно два стандарти: відсутність мови ворожнечі і доступність одержали максимальну оцінку -1 бал. Достовірність (посилання на джерела) – 0,98. Відокремлення фактів від думок – 0,94. Баланс думок / неупередженість – лише 0,17 удвічі менший ніж, у листопаді. Найкраще баланс думок дотриманий у «Львівській пошті» – у 25% її публікацій.

Є баланс думок справжній і вдаваний.

Приклад вдаваного балансу думок у газеті «Львівська пошта».

У статті «Харчовий експеримент» журналістка Марія Терендій розповідає про запровадження пілотного проекту «Обід на вибір» у львівських школах. Учням молодших класів дадуть змогу самим обирати одну страву із трьох пропонованих кухарями у школі. Газета подає два коментарі, двох депутаток Львівської міської ради, які схвально оцінюють цей харчовий експеримент. Він сприятиме підвищенню якості харчування, стверджують депутатки. І ні слова вони не кажуть про те, що нинішня вартість такого харчування учня становить аж 12 гривень – для «звичайних» школярів і 14 грн – для дітей із малозабезпечних сімей. Не дивно, що діти не з’їдають майже 40% такої низькокалорійної їжі.

Приклад справжнього балансу думок у газеті «Львівська пошта».

У статті «Земельна децентралізація» журналіст Андрій Омельницький виклав позицію Кабінету Міністрів і Верховної Ради про розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Право на них у процесі децентралізації управління вже мало б перейти від держави до об’єднаних територіальних громад. Але відповідний законопроект ще навіть не розглянутий у Верховній Раді, а тимчасове рішення уряду не виконується належно. У двох коментарях голів міської і сільської громади – конструктивна критика такого зволікання. А подана інформація підтверджує те, що органи державної влади не поспішають передавати повноваження місцевим громадам.

Газети: матеріали з ознаками замовності, пропаганди; наявність проросійських меседжів, фейків

Під час моніторингу виявлено 5% матеріалів із ознаками замовності, з яких комерційних удвічі більше, ніж політичних. Така ж пропорція була і в листопаді 2017 року. Найбільше «замовних» публікацій – як і за результатами попереднього моніторингу – у «Львівській пошті» – 9,5% (6,8% – у листопаді). Найменше – у «Високому замку» – 3,3% і «Експресі» – 3,9%. У «Ратуші» – 6,7%.

Найбільше комерційної «джинси» було розміщено у «Львівській пошті» – 46% від усієї у газетах. Переважно – про бізнес на культурі (концерти, кіно, театр, книговидавництво, виставка ювелірних прикрас).

Найбільше політичної «джинси» опублікувала «Ратуша» – 67% від усієї у друкованих виданнях. Класичний приклад: міні-інтерв’ю з депутатом Верховної Ради (фракція партії «Блок Петра Порошенка») львів’янкою Оксаною Юринець, члена Комітету ВР з питань європейської інтеграції. У вступі до цієї очевидної форми депутатського звіту на шпальті «Суспільство» газета називає Юринець «народною депутаткою від Львова», хоча вона була обрана у окрузі №117 – лише одному із 4-х виборчих округів м.Львова. Кілька таблиць перелічують здобутки депутатки, до яких зараховані майже всі кошти, залучені з державного бюджету для Львова. Депутатка також зазначила себе причетною до «інших добрих справ» на загальну фантастичну суму майже 2 млрд. гривень. А ось серед шести найвагоміших робіт у виборчому окрузі є така, в яку справді легко повірити: «Висадили клумбу соняхів»…

Звіт, Львів, лютий 2018

Два інші матеріали з ознаками замовності – про Петра Порошенка на сторінці «Політика». У першому автор Олег Винничук надміру розхвалив Президента і мобільних операторів за майбутнє швидке впровадження в Україні 4G зв’язку.

Другий «джинсовий» матеріал «Ратуші» про Петра Порошенка називається «Почесний гість Віденського балу».

Таким чином «Ратуша» в одному номері зробила три «джинсові» паси БПП. І ще один – четвертий – жорстка критика лідерці «Батьківщини». Передруком з порталу «Слово і діло» матеріалу про виступ (в.о. міністра оборони з 27.02. до 25.03. 2014 року) Ігоря Тенюха в Оболонському райсуді Києва щодо справи про держзраду Януковича. Тенюх у лютому 2018 року розповів про те, що чотири роки тому наполягав привести у бойову готовність Збройні Сили України у зв’язку з російською агресією у Криму, але Юлія Тимошенко не дала цього зробити. Нікого іншого з керівників держави чи партій Тенюх не звинуватив у цій публікації у «Ратуші». Вочевидь, «Ратуша» вирішила змовчати про це, щоб догодити прихильникам Петра Порошенка критикою лише Юлії Тимошенко.

Львів, лютий 2018

В «Експресі» традиційно не було жодного неналежно маркованого матеріалу. Найбільше немаркованої реклами опублікувала «Львівська пошта» – 5,4%. Більшість – під рубрикою «Офіційна пошта» (чотири(!) шпальти) у двох номерах.

«Ратуша» і «Високий замок» – неналежно маркували відповідно 3,4% і 3,3% матеріалів. Середній показник неналежно маркованих публікацій дещо вищий, ніж під час попереднього моніторингу– 3% проти 2,8%.

Проросійських меседжів, відвертих пропагандистських тверджень і закликів, що несуть загрозу державності й незалежності України та фейків не виявлено.

Основні теми і тональність матеріалів

Три теми – кримінал -11%, культура -10%, спорт -10% – домінували у газетних публікаціях. Другий пул популярних тем: економіка, життя місцевої громади, надзвичайні ситуації – по 6%, освіта і соціальна сфера – по 5%. Вдруге поспіль протягом моніторингу у львіських ЗМІ цілковито відсутні публікації на теми місцевого самоврядування (реформ на місцевому рівні) та вимушено переміщених осіб.

Знову побільшала частка неважливої тематики, віднесеної до категорії «інше» – 25% ( 21% – у листопаді).

Жанри. Газети зберігають перевагу інформаційних форм подачі матеріалів – 62% (65% – у листопаді). Інтерв’ю – 12% (13% – у листопаді). Аналітика та інші жанри повторили показники листопада – відповідно 11% і 9%.

Лідерство за жанрами розподілилося так. У «Ратуші» інформаційні жанри – 81% від числа усіх публікацій. У газеті “Експрес” 38% – інтерв’ю. У «Львівській пошті» 22% – аналітичні жанри. Авторські і редакторські колонки опублікував лише «Високий замок» – понад 4%. Газети не друкували прес-релізів, листів у редакцію, рецензій і художніх жанрів. Знову не було жодного журналістського розслідування.

Нейтральна тональність у матеріалах становить 85% (97% – у листопаді, позитивна – 20% (2% у листопаді), негативна – 4% (1% – у листопаді).

68% усіх газетних публікацій – власного походження (81% – у листопаді), 21% – запозичені з належним посиланням на джерело (14% – у листопаді), 6% – неідентифіковані (5% – у листопаді).
У “Експресі” вже вкотре зафіксовано 100% власних матеріалів. У «Львівській пошті» їх найменше – 27%.

Електронні видання

У листопаді львівські експерти аналізували веб-сайти агенцій “ЗІК”, “Захід.нет”, “Гал-Інфо”, “Вголос”. Загалом – 400 матеріалів.

Професійні стандарти

Середній бал дотримання п’яти стандартів повернувся до середнього минулорічного показника – 3,95 бали з 5.

Лише відсутність мови ворожнечі оцінена максимально – 1 бал.

Достовірність і відокремлення фактів від думок – по 0,98. Доступність – 0,97. Найнижче за увесь період моніторингу оцінено баланс думок і неупередженість – 0,02. У ЗІКу, «Захід.нет» і «Вголосі» цей стандарт був цілковито відсутній.

Єдиний матеріал, в якому був дотриманий стандарт балансу думок в он-лайнових виданнях Львова, на сайті «Гал-інфо» виявився передруком з газети «Дзеркало тижня. Україна».

На жаль, інформагенції Львова у лютому подавали у матеріалах лище одну думку – без альтернатив.

Матеріали з ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки

Виявлено 4,6% матеріалів з ознаками замовності. Це найвищий показник дезінформації в електронних виданнях Львова з 2016 року. 83% «джинси» – політична, 17% – комерційна. Найбільше її у “Гал-Інфо” – 9%. У трьох інших агенціях – по 5%.

Найнижчу оцінку за стандартами – 2 бали – одержав матеріал «Гал-Інфо» під заголовком «Пологи за 4 тисячі грн, – «Наш край» вимагає скасувати платну медицину».

Ця публікація під рубрикою «Здоров’я» – має ознаки політичної замовності. Співголова партії «Наш край» Олександр Мазурчак вдається до банального популізму і неприхованої агітації за свою політичну організацію. У цьому матеріалі навіть розміщено рекламний банер (дивіться нижче).

Звіт, Львів, лютий 2018

У цій публікації голова Львівської обласної партійної організації політичної партії «Наш край» Мирослав Хом’як – в коментарі для Гал-інфо – зазначив: «…Партія Наш Край вимагає підвищити зарплату лікарям, скасувати платну медицину для людей. Держава має гарантувати людям доступну медицину та ліки” – (орфографію текстового оригіналу збережено).

Прикметно, що Мирослав Хом’як є фактичним власником «Гал-Інфо» (юридично – його тесть). А в інтерв’ю у Львівському прес-клубі він минулоріч на камеру визнав, що партія «Наш край» публікує рекламні (читайте – замовні) матеріали у «своєму» «Гал-Інфо» безоплатно. Мовляв, навіщо платити двічі – як власник і як рекламодавець.

Неприхована політична прихильність власників «Гал-Інфо» до партії «Наш край» підтверджена також ще одним замовним матеріалом під рубрикою «Економіка»: «Міста відключають від тепла через війни олігархів – власників облгазів, – «Наш край».

Звіт, Львів, лютий 2018

У цьому матеріалі згадано про те, що – цитата – «18 грудня у Верховній Раді народним депутатом від партії «Наш край» Сергієм Шаховим зареєстровано законопроект №7408 «Про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення відключення від теплопостачання об’єктів соціальної інфраструктури».

Зате більше ні слова не сказано про те, що цей законопроект було розглянуто і підтримано у семи комітетах Верховної Ради. А 7 лютого, саме у день публікації партійного звернення, цей законопроект – за регламентом розгляду – одержав позитивний висновок Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради. Отже, всю законотворчу славу у цьому випадку «Гал-Інфо» приписує лише партії «Наш край», яка вустами співголови Олександра Мазурчака одноосібно піариться на законопроекті.

Неналежно маркованих матеріалів – 0,3%. Не було публікацій з ознаками пропаганди, проросійських меседжів і фейків.

Основні теми і тональність матеріалів

Найпопулярніша тема – кримінал і діяльність правоохоронних органів (17%). Найбільше – у «Захід.нет» (32%) або майже кожен третій матеріал. Інше – 14%. Політика – 9%. Спорт – 8%. Зовнішня політика, АТО і надзвичайні новини – по 7%. 1% – про вимушено переміщених осіб (у листопаді 2017 – 0%).

Тональність матеріалів нейтральна на 96%, позитивна і негативна – по 3%.

Електронні видання подали 20% власних матеріалів (удвічі більше, ніж у листопаді) і 80% – запозичених. Найбільше власних публікацій запропонував читачам ЗІК – 36%. Найменше – «Гал-Інфо» та «Вголос» – по 9%.

Львівські експерти також аналізували харківські ЗМІ. Рівень матеріалів з ознаками замовності у друкованих видань Харкова такий самий, як і у львівських, а в електронних – удвічі нижчий. Найпримітнішою політичною «джинсою» тижня стало підписання декларативного меморандуму про посилення боротьби з корупцією у справі використання бюджетних коштів – між Харківською ОДА і ГО «Харківський антикорупційний центр». Некритичні матеріали, позбавлені альтернативних думок і фактів на цю тему, опублікували чотири видання – по два друкованих і електронних.

Ольга Шостак,
координатор проекту у Львові,
050 513 59 93

USAID

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *