Сумська обласна громадська організація «Сумський прес-клуб»
Червень 2018 року
Огляд публікацій проведено у таких числах луганських медіа: «Кремінщина» – № 47-48 від 16 червня; «Луганщина.ua» – № 16 від 13 червня; «Новини Сватівщини» – №24 від 14 червня; «Сєвєродонецькі вісті» – № 24 від 15 червня.
Також оцінювалися матеріали сайтів «Ирта-Fax», «CityNews», «Трибун» та «Паралель-медіа». Загалом оцінено у друкованих виданнях 133 матеріали, у Інтернет-виданнях 366 публікацій. Всього – 499 робіт.
Друковані видання
Дотримання стандартів
Середня червнева оцінка всіх друкованих видань за дотримання стандартів, – 3,39 з 5. Це нижче, ніж у попередніх моніторингах.
Найкраще з луганських друкованих видань журналістських стандартів дотримується газета «Сєвєродонецькі вісті» – 3,56 бала з 5 максимальних. На другому місці «Луганщина.ua» – 3,44 (3,88 у лютому). «Кремінщина» – 3,38 бала (3,53 бала). Вже вдруге на останній сходинці «Новини Сватівщини» – 3,19 бала. Тобто загальна якість матеріалів знизилася. Це спричинено, на думку експертів, загальним наповненням видання.
«Мою увагу привернув матеріал «Что нужно ребенку для счастья», розміщений на сторінці 14. На мій погляд, публікація містить доволі некоректні висловлювання, які можна трактувати як дискримінаційні. Так, «друга запорука дитячого щастя» звучить так: «У ребенка должны быть и папа, и мама». А далі цитую: «Исследования показывают, что все дети имевшие отцов, вырастая, добиваются больших успехов в карьере и в семейной жизни, чем те, которые росли без папы». У мене запитання: як мають почувати себе діти, в сім’ях яких загинули на фронті, померли через трагічні випадки чи хворобу, діти, чиї батьки розлучилися тощо. Їх апріорі виведено за коло щасливих. Їм прищеплюється думка, що вони не здатні вже створити власну щасливу родину чи бути щасливими у професії. А це вже дискримінація. Думаю, що журналісти, редактори мають бути уважними і чутливими до цієї проблеми».
Щодо окремих критеріїв. Найвищий бал традиційно має відсутність дискримінаційних висловлювань – 0,97 бала, доступність – 0,95, достовірність – 0,75 бала, відокремлюють факти від коментарів – 0,75.
У червні балансу думок журналісти дотримувалися ще гірше – 0,03 (у лютому – 0, 08). Ознаки цього критерію експерти не виявили у жодному з оцінених матеріалів «Новин Сватівщини» та «Сєвєродонецьких вістей». Із 16 публікацій, відібраних генератором випадкових чисел, у «Новинах Сватівщини» і «Луганщині.ua» баланс знаходимо в одному матеріалі кожного видання. Пояснення цієї проблеми спробуємо знайти нижче, розглядаючи жанри та тематику публікацій.
Матеріали з ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки
У червні середній показник матеріалів із ознаками замовності в луганських друкованих ЗМІ, знизився до 5,2% (6,4% у лютому).
Найбільше публікацій з ознаками замовності надрукувала газета «Сєвєродонецькі вісті» – 7,7%. Проте це менше, ніж попереднього моніторингу (11%).
На другому місці атирейтингу знову газета «Луганщина.ua» з показником 7,1% (9,5% у лютому). У «Кремінщині» зафіксовано 4,2% матеріалів із ознаками замовності. «Новини Сватівщини» найбільше поважають своїх читачів і мають найменший показник джинси– 2,6 %.
Позитивні зрушення: за два роки моніторингу кількість матеріалів із ознаками замовності знижується. Проте присутня немала частка неналежно маркованих матеріалів. Відтак на загал відсоток публікацій, розміщених із порушенням Закону про рекламу, досить високий.
У червні середній відсоток матеріалів з неналежним маркуванням теж знизився – 9,9% (11,2% у лютому). Але збільшилась їх кількість у газеті «Новини Сватівщини» – 19,7% (15% у лютому). В газеті «Луганщина.ua» у червні 7,1% (минулого разу не було виявлено таких публікацій).
«Кремінщина» знову третя з показником 4,2% (минулого моніторингу – 5,6%).
Покращилась ситуація в газеті «Сєвєродонецькі вісті», де було зафіксовано найвищий показник (24%) неналежно маркованої реклами, тепер -3,8%.
Додавши два показники – замовності та неналежного маркування, – отримуємо 15,1% публікацій, що порушують законодавство. (Минулого разу – 17,8%). Тобто ситуація все ж виглядає краще.
Матеріалів із ознаками пропаганди, проросійських меседжів, фейків у друкованих виданнях не виявлено.
Теми, жанри, тональність, походження
Тематика публікацій
У лютому кількість публікацій із розряду «Інше» досягла «рекордної» цифри 51%. У червні цей показник складає 48%, тобто кількість оголошень-кросвордів-гороскопів-привітань тощо дещо знизилася, але цілком переважає над іншими темами.
Їх рейтинг виглядає так: найбільшу частку – 23% контенту обіймає тема життя місцевих громад. Тема соціальної сфери (охорони здоров’я, пенсійної реформи, малозабезпечених) – 11%. 5% Економіка та фінанси, сільське господарство / промисловість висвітлювались у 5% текстів, 4% відведено освіті та науці.
Лише 2% контенту обіймають теми Операції об’єднаних сил, вимушених переселенців. По 1% газетної площі виділено на культуру та спорт.
Як і раніше, цілком обійдені увагою теми місцевого самоврядування та боротьби з корупцією.
Графік 1, що показує переважаючі теми, дає можливість побачити дисбаланс у тематиці ЗМІ.
Графік №1 (дані у відсотках)
Жанрова палітра теж виглядає обмеженою. Тут так само стабільно отримують перевагу публікації категорії «Інше». У червні їх 52% від загального контенту. Нагадаємо розвиток цієї категорії за час моніторингу: лютий 2017 – 30%; травень – 43%, серпень – 41%, листопад – 38%; лютий 2018 – максимум – 54%. На думку експертів, це засвідчує зниження професійності при створенні видань.
Інформаційних жанрів у червні використано стільки ж, як попереднього моніторингу, – 20%. Збільшилась кількість прес-релізів 17% (у лютому 13%). Беззаперечний лідер використання протокольних матеріалів – «Луганщина.ua», де прес-релізм складає половину контенту: 15 матеріалів із 30 публікацій, що є у номері газети.
«Луганщина.ua» позиціонує себе як газета територіальних громад області. Вона не роздержавлена, її засновником продовжує залишатися обласна рада. Спосіб подачі матеріалів тут не є професійним, адже він втрачає журналістську складову і віддає перевагу PR-складовій. Варто оглянути розворот 2-3 сторінок. Матеріали тут подані від Урядового порталу – 2; прес-служби адміністрації президента України – 1; прес-служби «Укрзалізниці»; прес-служби Луганської обласної військово-цивільної адміністрації – 4.
Загалом у газеті 5 матеріалів із авторством «Прес-служба ЛОВЦА»; один, підписаний «За матеріалами прес-служби ЛОВЦА»; один із підписом «Відділ організації надання послуг роботодавцям Луганського ОЦЗ», один – «Інформацію надано відділом цін і торгівлі… ».
Цілком зрозуміло, що органи влади є одним із головних джерел інформації для ЗМІ. Проте за наявності інформаційного приводу журналісти мали б самі створити матеріал із відповідними вимогами, в тому числі – посиланням на конкретні джерела, балансом інформації. Натомість бачимо масовий передрук прес-релізів.
Можна було б виправдати це тим, що виданню бракує кадрів. І у червні бачимо інші ознаки цього: 5 матеріалів заміть підпису конкретного автора мають підпис «Луганщина.ua»; ще два – за матеріалами когось-там; інтерв′ю з заступником голови ОДА має автора «Агентство стратегических исследований», за яким мимоволі вбачаєш ту ж прес-службу ЛОВЦА.
Втім, минулорічне спілкування під час медіа-дискусії у Сєвєродонецьку з редактором газети засвідчило, що це передусім – ознака редакційної політики. І на думку експертів, ця політика навряд чи є позитивною. Наповнення видання прес-релізовими публікаціями понижує якість контенту. Адже у цьому закладена причина недотримання стандартів, у першу чергу – балансу думок. Нагадаємо, що на перших хвилях моніторингу ми відзначали це видання як найпрофесійніше. Сьогодні таку характеристику використовувати не доводиться. Хоча не можна не зазначити і наявність фахових публікацій, як, наприклад, Евеліни Богданової «Якби не війна. Історії Героїв у світлинах побачили в Лисичанську».
З великим відривом від прес-релізів ідуть художні жанри – 4% від контенту. Аналітичних матеріалів (кореспонденція), інтерв′ю та листів до редакції/звернень читачів – по 2%. По 1% – аналітичних матеріалів (стаття) та авторська/редакторська колонка.
Журналістське розслідування, як і раніше, не практикується зовсім.
Щодо тональності публікацій. Переважно вона нейтральна – 69%. Негативна зауважена у 5%; позитивна – у 26% публікацій. Тобто середня пропорція, характерна для всього періоду моніторингу, зберігається.
За походженням: власних матеріалів – 28%; запозичених матеріалів із відповідними посиланнями на автора/джерело – 54%.
Інтернет-видання
Дотримання стандартів
Середня оцінка онлайн-видань за дотримання стандартів – 3,58 бала з 5. і вона практично не змінилася порівняно до минулого моніторингу – 3,55. Загалом за всі хвилі моніторингу сайти Луганщини жодного разу не дотягнули навіть до «четвірки».
Перше місце за дотримання стандартів у сайту «Ирта-Fax» – 3,75 бала. «CityNews» з оцінкою 3,69 бала на другому місці.
Друга позиція у «Паралель-медіа» – 3,56 бала (минулого моніторингу сайт був першим із оцінкою 3,94).
«Трибун» здав позицію з лютневих 3,56 бала до червневих 3,31 і виявив себе найгіршим у дотриманні стандартів.
Щодо окремих критеріїв: відсутність дискримінаційних висловлювань – 1 бал; відокремлення фактів від коментарів» -0,86, доступність і достовірність -0,83. Баланс думок, як і завжди, практично відсутній – 0,06 бала (лютий – 0,03; листопад – 0,08).
Матеріали з ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки
Середній показник матеріалів із ознаками замовності – 7,7%. Це менше, ніж у лютому – 9,3%, але більше, ніж у листопаді – 6,3%.
Найбільше матеріалів із ознаками політичної і комерційної замовності та цензури, як і у лютому на сайті «CityNews» 11% (було 17%). Це переважно комерційна замовність.
«Ирта-Fax розмістив 8,2% джинси. Сайт «Трибун» має 6% матеріалів із ознаками замовності. Найменше матеріалів з ознаками замовності на «Паралель-медіа» – 4,5%.
Неналежно маркованих матеріалів не виявлено. Матеріалів із ознаками пропаганди не виявлено.
Проросійські меседжі знайдено у трьох публікаціях сайту «Трибун» (3%), двох матеріалах «Ирта-Fax» (2%) та одному матеріалі сайту «CityNews» (0,5%). Середній відсоток – 1,5.
«Особливості» контенту сайту «Трибун» відзначає експерт Володимир Садівничий: «Своєрідне медіа «Трибун» позиціонує себе як «громадсько-політичний оглядач». А своєрідність його проявляється у кількох аспектах. Одна з них – тональність поданих матеріалів: у 45 % із них вона негативна (вбили, зарізали, підпалили, збили і т.д.). Далі можна назвати тематику: жодного (!) матеріалу про децентралізацію та реформи на місцевому рівні, освіту і науку, спорт. Натомість популярним на цьому ресурсі є О. Захарченко – саме той, що «бойовик». Так ось, це прізвище зустрічається у 5 % заголовків опублікованих матеріалів. Особливо, напевно ж, мають зацікавити мешканців неокупованої частини Луганської області його далекоглядні роздуми про «політичний курс»: «окупація всього Донбасу», об’єднання «захоплених територій» в одну республіку (http://tribun.com.ua/50379 ). А ще на сайті висловлено «вечную и светлую память» Ігорю Савченко, який… «ликвидирован украинским снайпером» (http://tribun.com.ua/50423 ). І вершина своєрідності «Трибуна» – джерела інформації: «МВД ДНР» (http://tribun.com.ua/50404 ), «МЧС ДНР» (http://tribun.com.ua/50483 ), сепаратистський ресурс «dnr-live» (звідти цитується стаття «лидера “Свободного Донбасса”» Губарєва, http://tribun.com.ua/50433 ), сайт Кремля (http://tribun.com.ua/50452 ), прес-секретар президента Росії Д. Пєсков (http://tribun.com.ua/50467 ) та ін. Ось така вона, своєрідність контенту «громадсько-політичного оглядача».
Ознаки фейків експерти виявили у трьох матеріалах сайту «Трибун» (3%) та в одному – «Ирта-Fax» (1%). Середній відсоток – 1,1%.
Для прикладу публікація “СМИ: Губернатор Луганщины Юрий Гарбуз уходит в отставку” за 12 червня http://irtafax.com.ua/news/2018/06/2018-06-12-9.html. Пославшись на розмиті джерела, видання о 13.19 дає цей матеріал, а вже о 16.28 цього дня його спростовує інформацією “Глава Луганской области отрицает, что собирается в отставку”.
Аналіз тем, тональність, походження
Тематика публікацій
Найбільшу частку контенту займає тема Операцї об’єднаних сил, проблеми армії, військових, життя ветеранів – 16%. Такий же відсоток текстів дають інформацію про кримінал і діяльность правоохоронних органів.
Другою за кількістю публікацій, як і попереднього разу, стали проблеми вимушених переселенців – 15%. У 10% матеріалів висвітлюються теми економіки; 9% контенту присвячено темі політики, виборів, партій.
По 7% відведено темам зовнішньої політики, надзвичайних ситуацій та «іншому».
Теми життя місцевої громади та соціальної сфери зайняли по 4% загального масиву публікацій.
Тобто зрозуміло, що публікації Інтернет-видань створюються якщо не на 100%, то близько до цього, у кабінетах без відриву від комп’ютеру/Інтернету. Власне, мова вже йде не про відображення реального життя, а про відображення життя, вже відображеного у тих чи інших, перевірених чи не перевірених повідомленнях.
Висвітлення переважаючих у Інтернет-ЗМІ тем бачимо з Графіка №2.
Помітна тенденція зниження інтересу до теми АТО. Натомість до теми криміналу/діяльності правоохоронних органів цікавість незмінна. Проте, якщо врахувати вже зазначену у попередніх звітах особливість – публікації на ці теми базуються виключно на офіційних повідомленнях (зведеннях, прес-релізах, статистиці) – без жодних спроб журналістів проаналізувати чи дати різні точки зору щодо проблематики, то складається враження, що й тема криміналу/діяльності правоохоронців не надто цікавить редакції сайтів. Вони просто використовують повідомлення відомств для заповнення стрічок повідомлень.
Якщо ж простежити висвітлення напевно близької споживачу теми життя місцевих громад (на графіку – зеленим кольором), щодо якої не множаться зведення та прес-релізи, то бачимо, що вона не надто популярна. Бо тут, очевидно, слід докладати зусилля, аби створити матеріал.
Графік №2 (дані у відсотках)
Тональність публікацій: знижується відсоток матеріалів, що несуть нейтральну тональність – 53 (у лютому – 57; у листопаді – 70%). Відтак і далі зростає кількість публікацій з негативною тональністю – 32% (лютий – 28%; листопад – 19%). Відсоток позитивних матеріалів, як і минулого моніторингу, – 15%.
За походженням: власних публікацій – 14%; 75% належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело; неідентифікованих публікацій 11%. Пропорція категорій у цьому розділі залишається незмінною.
Контакти:
координатор проекту
Алла Федорина
050 93 96 017
afedoryna@ukr.net