Львів: описовий звіт за червень 2018 року

Звіт за червень 2018 року
Львів

Друковані медіа

У червні 2018 року львівська експертна група ІДПО моніторила чотири газети: “Високий замок” (85 публікацій), “Експрес” (100), “Львівська пошта” (62), “Ратуша” (75). Загалом – 322 матеріали.

Професійні стандарти

Середній бал дотримання п’яти журналістських стандартів у червні – 4,25 бала – трохи вищий, ніж у лютому цього року (4,09). Найкраще дотримується журналісткських стандартів «Експрес» – 4,38. Далі йдуть «Високий замок» (4,31 бала) і «Ратуша» (4,25 бала). Найменший бал за стандарти отримала «Львівська пошта» – по 4,06 бала.

У червні аж три стандарти одержали максимальний бал – 1. Це, як завжди у Львові, відсутність мови ворожнечі і доступність. І вперше за період моніторингу – достовірність (посилання на джерела). Найгірше журналісти відокремлюють факти від думок – 0,91. Дотримання стандарту балансу думок в червні трохи покращилось – 0,34 бала, що вдвічі більше, ніж у лютому. Найкраще баланс думок дотриманий у газеті «Експрес» (0,44 бала), у «Високому замку» і «Ратуші» (по 0,38 бала). Найгірше зі збалансованістю у публікаціях «Львівської пошти» – 0,19.

Уже кілька років регіональною темою №1 на Львівщині є поводження з технічно промисловими відходами. Ця проблема спричинена катастрофічною ситуацією на найбільшому в Європі Грибовицькому сміттєзвалищі, роботу якого тимчасового припинено. У публікації «Львівське сміття вбиває Миколаїв!» («Високий замок») журналісти розповіли про тригодинну акцію протесту групи мешканців Миколаєва. Вони перекрили рух на трасі Київ-Чоп. Для дотримання балансу думок і переконання читачів у правильності позиції влади чи протестувальників бракує офіційної оцінки з боку Міністерства екології і природних ресурсів. Така обов’язкова процедура передбачена з грудня 2017 року Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Звіт, червень 2018

Газети: матеріали з ознаками замовності, пропаганди; наявність проросійських меседжів, фейків

Під час моніторингу виявлено 3,5% матеріалів із ознаками замовності, з яких політичних утричі більше, ніж комерційних. Відчувається наближення виборів-2019. Найбільше «замовних» публікацій – як і за результатами двох попередніх моніторингів – у «Львівській пошті» – 7,3%. Не було жодної в «Експресі». У «Ратуші» – 4,7%, а у «Високому замку» – 1,2%.

Найбільше політичної «джинси» – у «Львівській пошті». Класичний приклад – популістська публікація: «Ляшко: за продаж підроблених ліків – довічне ув’язнення» за авторством Ірини Гавриленко. Найпростіший пошук у Гуглі переконує, що журналістки з таким ім’ям, вочевидь, немає. Або ж вона – лише дебютантка політичного піару. Найточніше замовний зміст цієї публікації передає одне речення-підпис під світлиною, на якій Ляшко позує в аптеці: «Олег Ляшко добивається, щоб усі ліки були доступними для українців».

Натомість заголовки навколишніх публікацій – «Із 1 липня збільшаться пенсії», «Нацбанк може дозволити українцям відмовитися від платіжних карток», «Магістраль коштом ЄС», «Летимо зі Львова до Італії» – у компанії з фотографією Олега Ляшка створюють візуально позитивний соціальний образ політика для запам’ятовування. Важко здогадатися, чиєї заслуги тут більше: редакції «Львівської пошти» чи політтехнологів «лідера-радикала».

Звіт, червень 2018

Газета «Ратуша» матеріали з ознаками замовності приховує під рубриками «Партнери», «Офіційно», «Суспільство». Такі публікації підписані псевдонімами або ж подані без підпису, як-от «Свято морозива – родинне свято» – про компанію-виробника морозива «Рудь».

Звіт, червень 2018

Комерційну «джинсу» в однаковій кількості подали три друковані видання, крім «Експресу». А неналежно марковану рекламу друкувала у червні лише «Львівська пошта». Вже традиційно для цього використана рубрика «Офіційна пошта». Середній показник неналежно маркованих публікацій нижчий, ніж під час попередніх двох моніторингів – 2,1% .

Позитивне явище: «Високий замок» цілковито і, вочевидь, принципово відмовився від неналежно маркованих публікацій. Такий висновок експерти зробили на підставі того, що однакові матеріали, які колись не мали маркування, тепер позначені рубрикою «Реклама».

Не виявлено проросійських меседжів, відвертих пропагандистських тверджень і закликів, що несуть загрозу державності й незалежності України, та фейків.

Основні теми і тональність матеріалів

Вперше лідером контенту в друкованих медіа Львова стала тема культури – 13%. Це спричинила найбільша кількість таких матеріалів у «Львівській пошті» і «Ратуші». Бо у «Високому замку» домінувала тема політики, а в «Експресі» – соціальної сфери. Друга популярна тема для всіх чотирьох друкованих видань – спорт (10%). Економіка, політика, соціальна сфера, життя місцевої громади висвітлювались у 7% текстів. Кільксть матеріалів на теми криміналу зменшилась до 6%. Освіта – 4%. Жодного матеріалу не опубліковано на тему місцевого самоврядування, проблем переселенців, постраждалих від війни, як і під час моніторингів у лютому.

Частка неважливої тематики, віднесеної до категорії «інше», – 21% (у лютому – 25%).

Жанри. Інформаційних жанрів стало трохи менше (58%) порівняно з попередніми двома моніторингами – 62% і 65%. Цього разу вони безальтернативно на першому місці у всіх чотирьох виданнях. Інтерв’ю тримає свій середній постійний показник – 13% (попередні – 12% та 13%). Аналітика – 9%. Інші жанри – 6%. Газети не друкували прес-релізів, листів у редакцію, рецензій, художніх жанрів та журналістських розслідувань. Знову, як і в лютому, авторські і редакторські колонки публікував лише «Високий замок» – понад 4%. Четверта частина матеріалів «Львівської пошти» – кореспонденції. А в «Експресі» вони становлять лише 1% жанрової палітри.

Нейтральна тональність у матеріалах становить 88%, негативна – 1%, позитивна – 6%.
Збільшилася цьогоріч кількість матеріалів власного походження – 75% (68% – у лютому). 14% – запозичені з належним посиланням на джерело, 3% – неідентифіковані. У червні виявлено найменшу кількість неідентифікованих публікацій.

Як завжди, в “Експресі” зафіксовано 100% власних матеріалів. Найменше їх у «Львівській пошті» – 58%.

Електронні видання

У листопаді львівські експерти аналізували веб-сайти агенцій “ЗІК”, “Захід.нет”, “Гал-Інфо”, “Вголос”. Загалом – 400 матеріалів.

Професійні стандарти

Середній бал дотримання п’яти стандартів у червні став дещо нижчим від середнього минулорічного показника – 3,88 бала.

Журналісти краще дотримуються стандарту відсутності мови ворожнечі -оцінений максимально – 1 бал. Достовірність і доступність – по 0,98 бала. Відокремлення фактів від думок – 0,86. Балансу думок журналісти дотримуються традиційно найгірше – 0,05 (у лютому – 0,02). У «Захід.нет» він становить лише 0,13 бала, а ЗІКу і «Галінфо» – на нульовому рівні.

Порівняно з лютим мізерний прогрес здійснив «Вголос» – від 0 до 0,06 бала.

Приклад дотримання балансу думок надав «Захід.нет» у матеріалі «На вул. Мазепи у Львові мешканці конфліктують із головою ОСББ». Подані думки і мешканців, і голови об’єднання співвласників, і представника Львівської міськради. Забракло хіба що вичерпного коментаря юриста, щоб пояснити, як за законом можна конструктивно та оперативно вирішити конфлікт між мешканцями і головою об’єднання співвласників (ОСББ).

Звіт, червень 2018

Матеріали з ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки

Виявлено 4,5% матеріалів з ознаками замовності. «Джинси» політичної утричі більше, ніж комерційної. Найбільше замовних матеріалів у “Гал-Інфо” – 8% від усіх матеріалів. «Захід.нет» – 7,5%, ЗІК – 3,5%, «Вголос» – 2%.

Не пошкодували місця на сайті «Галінфо» для прославляння Іванни Смачило, начальниці Львівського обласного управління юстиції. Сім світлин (!) разом з піарною публікацію ромістив сайт для її промоції. Призначена на цю посаду лише півроку тому з Рівного Іванна Смачило розповіла на прес-конференції про «останні данні» (так у тексті) здобутків Львівщини у боротьбі зі злісними неплатниками аліментів. На світлині з сайту «Галінфо» внизу – Ірина Луценко, Павло Петренко і Наталка Криничанка (до речі, до жодного фото немає підпису. Автор фото публікації Олена Ляхович.

Звіт, червень 2018

Традиційно «Галінфо» подає матеріали, в яких за зручної нагоди популяризує партію «Наш край». Цього разу «Наш край» вимагав ротації Уряду. До позитивних зрушень у цій агенції слід зарахувати бодай те, що у цій публікації не додано банер партії «Наш край», як практикувалося раніше.

Звіт, червень 2018

«Захід.нет» традиційно надміру лояльний до дій керівництва Львівської міськради. Публікації «Міський голова Львова зустрівся з мером Чернівців» та «Представники львівської мерії поділились досвідом розвитку міста із чернівчанами» просувають інтереси однієї львівської сторони.

Майже ідентичні матеріали з ознаками замовності опублікували «Захід.нет» та «Галінфо» про учасників конкурсу «Громада своїми руками», який з 2013 року проводить і фінансує ДТЕК – компанія олігарха Ахметова. Логічно, що найбільше соціальних проектів подано з селища міського типу Добротвір на Львівщині. Бо власником Добротвірської тепло електро станції є компанія олігарха Ахметова. А різниця у цих матеріалах, крім заголовків, ще й у постановці питань для громади Добротвора. Від «У чому секрет успіху?» («Галінфо») до «У чому секрет щасливого життя?» («Захід.нет»). Коли намагаєшся догодити замовнику, який ощасливлює місцеву громаду, можна втратити чуття міри. А ціна такого «щастя» цього року для громади Добротвора – неповних 30 тисяч євро або 920 тисяч грн на 40 конкурсних заявок.

Звіт, червень 2018

Звіт, червень 2018

Позитивом червня є відсутність в агенціях неналежно маркованих матеріалів.
Не було також публікацій з ознаками пропаганди, проросійських меседжів і фейків.

Основні теми і тональність матеріалів

Найпопулярніша тема на львіських сайтах, як і в лютому, – кримінал і діяльність правоохоронних органів (20%). Найбільше ця тема представлена на сайті «Вголос» (29%,) «Захід.нет» (22%), «Галінфо» (19%). А в ЗІКу головною темою є іноземні новини (16%), далі – кримінал і спорт (по 9%). Друга за популярністю тема, яку піднімають львіські сайти, – іноземні новини (13%), третя – спорт (8%).

У червні найкраще за рік моніторингу висвітлена тема Операції об’єднаних сил (військові дії, воїни й добровольці, допомога армії, повернення до мирного життя (7%). Причому у кожній агенції вона рівномірно становить 6-9% від усіх матеріалів.

Вперше за два роки були висвітлені всі теми моніторингу. І найбільше зменшився показник «Інше» – лише 11%.

Тональність матеріалів нейтральна – 99% і позитивна – 1%.

Електронні видання подали 12% власних матеріалів (майже удвічі менше, ніж у лютому, і так само як у листопаді) та 88% – запозичених. Найбільше власних публікацій надав читачам «Захід.нет» – 23%. Найменше – «Вголос» – 1%.

Відвертої пропаганди, фейків та проросійських меседжів на львіських сайтах не виявлено.

У червні львівські експерти також аналізували одеські ЗМІ. Рівень матеріалів з ознаками замовності у ЗМІ Одеси значно переважає львівський: друковані видання – у шість разів, електронні – у два. Крім того, у двох одеських медіа присутні проросійські меседжі, а в одному – відверта пропаганда.

Ольга Шостак,
координатор проекту у Львові,
osso86@gmail.com
050 513 59 93

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *