Житомир – моніторинговий звіт за лютий 2019 року

Житомирський прес-клуб
Період моніторингу 04.02.-11.02. 2019 року

Були оцінені реформовані друковані періодичні видання – обласна «Житомирщина», місцеві – «Малинські новини», «Прапор», «Народна трибуна». Всього у газетах оцінено 223 матеріали.

Моніторингу підлягали інтернет-сайти газет –Житомирщина, Малинські новини (м. Малин), Прапор (смт. Хорошів), Народна трибуна (смт. Ємільчине). Усього на інформаційних сайтах оцінено 70 матеріалів.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ і їхні сайти
Дотримання стандартів

Загальний бал з дотримання стандартів у газетах за період моніторингу становить 3,58.
Оскільки сайти газет дублюють на 99% газетний контент, то і їхній загальний показник досить низький – 3,49. Найбільшою проблемою для районних газет і, відповідно, їхніх сайтів, є стандарт збалансованості – від 0,19 до 0,21. Найвищий він у газеті «Житомирщина» – 0,25, найнижчий у газет «Малинські новини» та «Народна трибуна» – по 0,13.

Такі низькі показники цього стандарту обумовлені тим, що районні газети здебільшого розміщують короткі новини, звіти із заходів і дуже мало аналітичних статей чи кореспонденцій. Відсутність дискурсу в матеріалах місцевих газет сприяє і невисокому показнику по стандарту відокремлення фактів від коментарів – 0,58 і 0,54 на сайтах. Найнижчий показник з цього стандарту у газети «Народна трибуна» – 0,38.

Часто місцеві газети не посилаються на джерела походження тих чи інших фактів у матеріалах, при загальному показнику – 0,83, найнижчий показник у «Малинських новин» – 0,63, найвищий у газети «Житомирщина» – 0,94. Через невелику відмінність контенту сайтів, загальний показник з цього стандарту – 0,75.

Наприклад, не зрозуміло, звідки авторка взяла дані про аварію. «Малинські новини» 7.02.2019 р.

Такі приклади не поодинокі. Так, сайт газети «Народна трибуна» розмістив інформацію
«На Ємільчинщині з початку року фіксують нові випадки кору» без жодних посилань на джерело фактів.

Матеріали з ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки

Загальний показник по матеріалах з ознаками замовності в друкованих ЗМІ становить 10,3%. Переважно це політична «джинса». Найбільше таких матеріалів у газеті «Народна трибуна» (Ємільчине) – 19,8 %. Найнижчий показник у газеті «Прапор» (Хорошів) – 5%. Досить високий показник у обласної «Житомирщини» – 7,7 % і у «Малинських новин» – 9,4%.

Поряд з відвертою «джинсою» від партій і штабів кандидатів, як «Соціологи фіксують збільшення віри у жінку» Сергій БИКОВ, політичний консультант, голова аналітичного центру ІНПОЛІТ (Житомирщина, №10 с.3) чи «Здобутий Порошенком Томос – історична подія» Петро САМЧУК, м. Київ. (Народна трибуна, №6 с.6), «Порошенко запропонував реальний план зростання добробуту українців» Олена Стадник, м. Київ
(Народна трибуна, №6 с.8) спостерігаються маніпуляції у локальних ЗМІ із використанням адмінресурсу.

Майже всі районні газети мають угоди на висвітлення діяльності ОДА і згідно з ними розміщують надану їм прес-службою інформацію. Однак, лише одна районна газета «Прапор», зважаючи на рекомендації експертів ІДПО, маркує цю інформацію словами «згідно договору на висвітлення діяльності». ( Газета «Прапор»№7, с.2)

Інші газети розмістили подібні матеріали просто з посиланням на джерело – Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обладміністрації. Як «Народна трибуна», яка публікує рейтинг голови Житомирської обладміністрації одним блоком з рейтингом кандидатів у президенти. Таким чином, тут спостерігається маніпуляція і тому ці публікації відносимо до політичної «джинси». Газета «Малинські новини» цей же матеріал розміщує без посилань на Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю.

Поряд з цим можна зазначити «джинсу» з елементами «чорного PR-у», яку розмістила газета «Народна трибуна» №7 с. 6, 7 – «Зеленський – не нове обличчя! Це маска Коломойського». Олександр Кривко. «Коломойський іде в Президенти». Микола Іванченко, м. Київ.

Зазначимо, що так званий, «чорний піар» відносять до сугестивних технологій маніпулятивного впливу – це піар, націлений на дискредитацію конкурента. Такі ж матеріали були розміщені в п’яти районних газетах. Ось що зазначили представники мережі ОПОРА в Житомирській області: «Редактор газети Михайло Мельник в коментарі ОПОРІ 22 лютого зазначив: “Це нам матеріал дає рекламна агенція, з якою ми працюємо досить давно. Не маркувати матеріал – це була умова замовника”».

Найчастішими замовниками політичної «джинси» у місцевих ЗМІ Житомирщини в період моніторингу є виборчі штаби Петра Порошенка та Юлії Тимошенко.

Також районні газети неналежно маркують рекламу, відділяючи її від основного контенту лише рамкою. Відтак, зафіксовано в загальному 3,8% неналежно маркованої комерційної реклами та оголошень.

Проросійських меседжів, пропаганди та фейків в друкованих ЗМІ за період моніторингу не виявлено.

Житомирські експерти розглядали місцеві газети Львівської області щодо присутності матеріалів з ознаками замовності. Зафіксовано 30% таких матеріалів загалом. Показово, що львівські локальні друковані ЗМІ зовсім не маркують рекламу і оголошення як такі.

«Наповнення змісту локальних видань Львівщини загалом відповідає загальнонаціональним трендам. Крім, традиційних для цього періоду, матеріалів із ознаками політичної замовності (частка яких тільки зростатиме до парламентських виборів), слід говорити, що місцеві ЗМІ все більше «освоюють» практику національних та регіональних медіа із маскуванням (читай неналежним маркуванням) явно рекламних матеріалів.

Намагаючись уникнути незручного для замовника формулювання «реклама» чи «на правах реклами» місцеві медіа тим самим, хоч і опосередковано, але порушують відповідне законодавство», – наголошує медіа-експерт Андрій Сочинський.

Інтернет-сайти газет

На сайтах житомирських районних газет матеріалів з ознаками замовності , «джинси» політичного характеру не виявлено. Як і фейкових новин та інформації з ознаками пропаганди і проросійських меседжів. Виключенням є сайт «Малинські новини», де за період моніторингу розміщено 1 матеріал з ознакою комерційної замовності – На ювілей-у РАЦС . Загальний показник по матеріалах з ознаками комерційної замовності на сайтах – 1,4%.

Експерти відмічають недостатню наповнюваність сайтів районних газет, відсутність оперативності у подачі інформації та вибіркове дублювання матеріалів з газети, а відтак повну відсутність самостійного новинного контенту.

Теми, жанри, тональність, походження

Не можна поки що говорити про жанрове різноманіття в місцевих газетах. 61% усіх матеріалів це короткі інформаційні повідомлення і замітки. Більші за обсягом кореспонденції склали 9% . До аналітики, яка склала 4%, увійшли замовні матеріали від виборчих штабів. Популярні в локальних ЗМІ життєві історії склали 5%, як і листи читачів. В період моніторингу було розміщено замало інтерв’ю – 1%. Зовсім немає матеріалів з журналістськими розслідуваннями та авторських колонок.

Походження матеріалів: Загалом 46% контенту місцевих газет-це власні матеріали. Однак і запозичених майже стільки ж – 42%. Через те, що частина матеріалів жодним чином не підписані, 12% таких віднесено до неідентифікованих. Найбільше таких у газеті «Народна трибуна» – кожен четвертий матеріал.

Чималий відсоток у тематичній палітрі районних газет займають матеріали політичного спрямування – 14%. Основна для таких ЗМІ тема – життя місцевої громади / соціальна сфера на місцевому рівні / місцева інфраструктура (суспільство, громадяни) – займає 9 %. Найбільше матеріалів віднесено до теми «інше» – сюди увійшли матеріали розважального характеру (гороскопи, анекдоти), прогнози, рецепти, подяки, поздоровлення.

Мовчать місцеві газети про життя ВПО в громадах, нічого не пишуть також про міжнародні події та зовнішню політику. Дуже мало інформації про факти корупції – 1%. Більшість матеріалів в газетах нейтральної тематики – 91%.

Інтернет-сайти газет

Більшість сайтів районних газет розміщують неідентифіковані матеріали, навіть якщо дублюють їх з друкованої версії. Головним чином, це сайти газет «Прапор» (Хорошів) та «Малинські новини». Тому загальний показник таких матеріалів – 49%. Авторських – 44%, запозичених матеріалів, здебільшого з інших інтернет-ресурсів і таких, які не дублюють газетний контент, – 7%.

З поміж категорії «інше» – 29%, переважно розміщують інформацію про життя місцевої громади (14%), кримінал (14%), освіту (10%). Мало інформації про економіку, корупцію, військові дії/військових – по 1%. Зовсім відсутня тема внутрішньо переміщених осіб, зовнішньої політики.

Тональність інформації на сайтах переважно нейтральна -86%.

Можна зробити висновок, що сайти районних газет не використовують оригінального власного контенту, тому не є новинними. Однак, їх не можна назвати інтернет-версіями друкованих видань, бо інформацію з газети вони розміщують вибірково й не оперативно.

Крім сайту газети «Житомирщина», який більше інших відповідає інтернет-версії газети.

Зворотній зв’язок (можливість коментарів) та прив’язку до соцмереж має сайт «Народна трибуна» та сайт обласної «Житомирщини».

Сайт «Малинські новини» закрив можливість коментування для читачів на сайті та через соцмережі. Сайт газети «Прапор» є технічно застарілим і складним в користуванні для читачів, хоч і використовує зворотній зв’язок з читачами через коментарі та соціальні мережі.

USAID

Ірина Новожилова,
координаторка експертної групи
Житомир

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *