Регіональні телеграм-канали на заході України кращі, ніж на сході, але все одно гірші за медіа, — дослідження

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, який досліджує регіональні медіа, з наступного року на постійній основі також досліджуватиме регіональні телеграм-канали, адже їхня популярність стрімко зростає. Про це під час презентації, яка відбулась 1 листопада в пресцентрі Укрінформу, повідомила медіаекспертка, аналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Стеблина. Вона також представила дослідження контенту 10 популярних телеграм-каналів із регіонів.

Незбройні сили: як медіа Молдови чинять опір агресії росії проти України

Кишинів нагадує українські міста кілька років тому. В Молдові не було декомунізації, і наявність радянських пам’ятників трохи “зістарює” прекрасні вулиці. Але хай вас не вводить в оману “оболонка”. Кишинів – сучасний мегаполіс з потужними якісними медіа, в яких є чому повчитися й українським журналістам. 

Ми побували в гостях у провідних редакцій цієї країни і подивилися, про що пишуть журналісти, яке місце посідає війна в Україні на шпальтах місцевих видань та як молдавські колеги чинять опір всюдисущій російській пропаганді.

Тимошенко, Ахметов чи Укрпошта? Хто найчастіше ставав героєм «джинси» в регіональних ЗМІ?

Про те, що Юлія Тимошенко дала інтерв’ю європейському виданню, відразу дізналися у декількох регіонах України. Джинса із однаковими ілюстраціями та із майже ідентичними текстами про лідерку «Батьківщини» з’являлася як у газетах, так і на сайтах. Регіональні видання продовжили рекламувати й різноманітну благодійність, просуваючи таким чином фонд Бориса Колеснікова, ініціативу Ріната Ахметова «Сталевий фронт». Звісно, на темі допомоги фронту активно піарилася і місцева влада.

«Комфортні» шкільні укриття та «позитивна аура» нашої аптеки – як регіональні ЗМІ дотримувалися стандартів у вересні 2023

Численні передруки із офіційних ресурсів без врахування думок усіх зацікавлених сторін та матеріали із ознаками замовності залишаються провідними причинами порушень стандартів регіональними ЗМІ. 

Так, більшість місцевих видань найчастіше надавали слово представникам влади, які інспектували шкільні укриття, розповідали про «унікальне обладнання» в лікарні та турботу про малозабезпечених. Звісно, при цьому порушувалися стандарти балансу думок, повноти. Адже сказане чиновниками не перевірялося, широка палітра думок – не була представлена. 

Окрім цього, розміщення джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами також давалося взнаки. Просуваючи того або іншого героя або ж бренд, видання могли порушувати стандарти відокремлення фактів від коментарів, а також ті самі баланс думок та повноту. Так, рекламуючи аптеку, писали про її «позитивну ауру» та «зцілюючу мову фармацевтів».

В одному із видань знайшли поширення гендерних стереотипів: згадували про «войовничих феміністок», які «порушують природню гармонію».

Інституту демократії ім. Пилипа Орлика – 30!

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика є однією з найперших інституцій громадянського суспільства в Україні. Він був заснований ще до проголошення незалежності за ініціативою Фундації “Україна – США”. ІДПО офіційно зареєстровано у 1993, а його головною метою був розвиток демократії і впровадження реформ в Україні.

Київські студенти-маркетологи дізналися на тренінгу, як не стати «провайдерами брехні»

26 вересня 2023 року ІДПО провів тренінг «Інформація та дезінформація: як розрізнити та перевірити?» для студентів другого курсу спеціальностей «Маркетинг» та «Електронний маркетинг», що навчаються в Національному авіаційному університеті (Київ).

Про шкоду емоцій та користь критичного ставлення до повідомлень: прості правила протидії дезінформації

Представники освіти Куп’янщини відвідали тренінг від Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Ворожа пропаганда та дезінформація: як розпізнати та протистояти». Завдяки сприянню редакцій медіа, що пройшли навчання в «Екстернаті» ІДПО («Вісник Куп’янщини» і «Вісті» з Пулин, що на Житомирщині), тренінг зібрав більше 30 учасників і учасниць з двох областей України.