«Новини без фейків?» Наскільки якісно інформують українців регіональні телеграм-канали новин

Телеграм-канали є провідним джерелом новин для українців – про це свідчить опитування, проведене USAID/Internews у 2023 році. 76% отримують інформацію саме з цього медіа. Популярними телеграм-канали є й в регіонах. Хоча, згідно зі статистикою самого телеграму, на Півдні та Сході України цей медіа значно популярніший. У топ-50 категорії «новини та медіа» входить низка одеських, харківських та дніпровських каналів і, звісно, київські. 

Оскільки ці канали позиціонують себе саме як медіа, пропонуючи підписникам «новини без фейків», «найважливіші новини» міста й області, експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика вирішили проаналізувати якість цього контенту, застосувавши для цього ті ж параметри, що й для професійних регіональних медіа: дотримання професійних стандартів, розміщення матеріалів із ознаками замовності, пропаганди, тематика та тональність публікацій.

Тимошенко і мобілізація, Арахамія та «учебки» для нардепів, або Наскільки якісно регіональні ЗМІ інформували читачів у січні

Під час повномасштабного вторгнення політики та бізнес продовжують використовувати регіональні масмедіа для просування власних інтересів. Хоча кількість матеріалів із ознаками замовності і знизилась, порівняно з довоєнним періодом, «джинса», неналежно маркована реклама та офіціоз фігурують на сторінках газет та сайтів. 

Для рекламування діяльності політиків нібито на благо суспільства використовувалися актуальні, обговорювані теми. Так, на Одещині вмістили коментар Юлії Тимошенко, яка повідомляла про те, що «репресивний» законопроєкт про мобілізацію знято з розгляду Верховної Ради в тому числі за її сприяння. А на Луганщині розповідали про ініціативи Давида Арахамії, який запропонував відправляти в «учебки» нардепів та чиновників, а також – розсекретити втрати ЗСУ. Зустрічалися у регіональних медіа й інші політики та бренди: ДТЕК, Віталій Кличко, місцеві чиновники. 

Розміщення матеріалів із ознаками замовності, велика кількість передруків, а також інші фактори, зокрема й повномасштабне вторгнення, впливали на зниження оцінок за професійні стандарти. Деякі видання, особливо на Донеччині та Луганщині, працюють у дистанційному режимі з різних українських регіонів, а також з-за кордону. При цьому – продовжують слідкувати за життям у своїх містах, інформують про події з окупованих територій.

Як поросята газети рятували! З досвіду виживання

Тема виживання друкованих медіа звісно дуже серйозна, але як відомо, у будь які війні всі засоби добрі, якщо вони ведуть до перемоги. Тому коли, наприклад, львівська газета «Експрес» задля залучення нових передплатників проводить лотерею, де з поміж іншого можна виграти порося, міні генератор і навіть самогонний апарат, це треба вітати, бо іншого способу привернути уваги до видання мабуть не лишилося.

ІДПО запустив новий освітній проєкт для фіксерів

У вівторок, 30 січня, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика розпочав серію онлайн майстер-класів «Практичне фіксерство. Допомагаємо світу дізнатися правду про Україну». Протягом чотирьох місяців учасники курсу будуть вивчати та обговорювати різні аспекти роботи фіксерів в умовах війни.

Медіарух заявляє про системний тиск на незалежних журналістів та розслідувачів

Журналісти та медіа, учасники Медіаруху, закликають президента Володимира Зеленського рішуче засудити кампанію тиску на незалежних журналістів і розслідувачів та взяти під свій контроль розслідування злочинів проти медійників.

“Вони самі винні, Росію спровокувало НАТО”: пропаганда Кремля після нападу на Україну засвітилася і в газетах ЄС

Україна винна в широкомасштабному нападі Росії, НАТО спровокувало агресора, необхідно прагнути до миру з Москвою і Мінськом, – цими та подібними прокремлівськими наративами жонглюють не в Росії, а в деяких газетах, що видаються в ЄС. Такою є реальність, виявлена нещодавнім дослідженням науковців Клайпедського університету, які проводили моніторинг латвійських міст з великою російськомовною громадою. Було помічено, що Росія прагне транслювати інформацію, яка їй вигідна, і нагнітати напруженість за допомогою деяких публікацій.

«Over and over» – а навіщо?

Я вирішила повернутися до теми пресконференції Залужного. Тому що, як журналістка і викладачка факультету журналістики з великим досвідом, не можу зрозуміти: чому багато журналістів не вміють чітко і конкретно поставити питання, зрозуміло сформулювати проблему, чому, зрештою не слухають один одного. Ця пресконференція – дуже яскравий приклад.