Цей текст мав би з’явитися ще у березні. Але з поширенням коронавірусу в світі та Україні його «посунули» більш гострі теми. Здавалося б, коли паніка атакує, а бізнес завмирає, про які історії успіху можна говорити? Тим паче у вітчизняній медіа сфері, та ще і в локальному вимірі? Дослідники медіа завмерли в очікуванні, і, відверто кажучи, на перемогу мало хто розраховував.
І поки весь світ чекав, мережа гіперлокальних сайтів «Район.in.ua», з якою ми познайомилися восени 2019 року, коли нас запросили до Луцька провести тренінг з медійної грамотності, стрімко розвивалася. Спочатку вони запустили «Район.Історія» (який за місяць зібрав 20 тисяч унікальних читачів), потім досягли мільйонного показника переглядів в своїй мережі, паралельно створили спільноту «Друзі Району», оновили логотип та навіть запросили до співпраці власного омбудсмена!
6 червня, коли журналісти України святкують професійне свято, працівники «Районів» мають подвійне свято, бо з’явилися на світ саме п’ять років тому. Сподіваємось, успішний приклад та лайфхаки від мережі гіперелокальних сайтів, що розраховують на аудиторію мешканців Волині та Рівненщини, буде корисним тим регіональним медіа, які прагнуть розвитку.
Про науковий підхід
Як каже очільниця мережі Наталія Пахайчук, особливість Районів у тому, що «ми, як і наші читачі, – місцеві, пишемо тільки те, що важливе і корисне нашій аудиторії». Гіперлокальні медіа є обмеженими тематикою навколо визначеної адміністративної одиниці (району, міста, села, вулиці). При цьому журналісти холдингу бачать завдання таким чином:
– розповідати про відомих людей і відкривати нові таланти та особистості містечка та району;
– реагувати на звернення читачів, аби допомогти їм вирішити проблеми;
– наближати політиків та владу місцевого рівня до людей, даючи можливість спілкуватися і обмінюватися думками на сторінках видань;
– забезпечувати можливість спілкування через коментарі на сайті, а також повідомлення «народних журналістів».
Менеджмент «Району» працює методично: перш ніж створити щось, вийти на новий ринок, тенденції ретельно досліджуються згідно сучасних наукових методик. Саме на основі таких розвідок у другій половині 2020 року мав би народитись «Район. Історія». Однак, карантинні обставини і вільний час, який зненацька з’явився у певної категорії аудиторії, змусили редакцію поквапитися, і в результаті сайт почав працювати на півроку раніше. Основою сайту стали вже оприлюднені раніше авторські тексти про історію Волині.
«Наші видання давно перетворилися на спільноти. Ми прагнемо, аби такою ж спільнотою став проєкт «Район. Історія», де дослідники минувшини зустрінуться з її шанувальниками», – пояснює Наталія Пахайчук, додаючи, що вони зацікавлені у співпраці та діалозі з професійними істориками, краєзнавцями-аматорами та журналістами.
Є і інші тематичні напрямки, які б потенційно могли перетворитися на окремі проєкти. Приміром, вже близько року обмірковується ідея створити «Район. Культура». «На жаль, ресурсів редакції поки на це нема. Та, якщо взятися серйозно, то шляхи можна знайти», – переконана пані Наталія. – Наприклад, оголосити продаж франшизи на такий сайт чи пошукати відповідний грант або запустити щось на зразок фандрейзингу, краудфандингу чи клубу за інтересами. Третій варіант привабливий тим, що це експеримент і ми таке любимо».
За словами Наталії, була у них думка і про окремий екологічний проєкт, але вирішили, що краще розвивати тему в рамках існуючих редакцій: «Тематично екологія це водночас і бізнес, і місцеві новини, і розслідування, і репортажі, тому, на мою думку, краще екологію вкраплювати у загальний контент в різних жанрах».
А ще одна ідеєя-фікс, яку обмірковують «Райони» – на вибори запустити факчекерський проєкт «Брехунець». Однак гранту на це ніхто не дав, а діяльність передбачає величезні затрати праці, часу, інших ресурсів. Де на таке взяти грошей? Чи реально зібрати пожертви? Чи буде воно користуватися попитом? Такі питання на часі для пані Наталії, діяльність якої у CID Media Group зараз дещо змінюється: «Буду зосереджуватися на інноваційних проєктах, які покликані забезпечити сталий розвиток усім редакціям холдингу. Якщо просто сказати – шукатиму фінанси», – каже вона.
Про постійне навчання
«Можливо, хтось подумає, що раз ми працюємо у районах, то можемо дозволити собі середнячковий рівень професійності. Але ні. Ми не маємо комплексу маленького міста і не вважаємо, що «і так сайдьот для сєльськой мєсності». Ми тягнемося до найвищих стандартів професії», – говорить пані Наталія, і, до речі, саме задля підвищення кваліфікації та професійної спроможності своїх співробітників вона виступила з ініціативою та запросила Інститут демократії імені Пилипа Орлика провести У Луцьку для районівців тренінг з медіаграмотності, який відбувся 21 грудня 2019 року.
Редакція загалом і окремі її представники та представниці постійно навчаються. За словами пані Наталії, власники холдингу відшкодовують зазвичай лише певну частину навчання, бо вважають, що людина повинна бути зацікавленою вчитися, а безкоштовне навчання може сприйматися як не дуже цінне. На старті роботи «Бізнес.Району» четверо з основної команди вчилися на програмі з економіки для журналістів від KSE (Kyiv School of Economics), цього року одна з редакторок поїде до Школи економічної журналістики від DW та УП.
Торішньої осені «Районам» пощастило потрапити на навчальну програму до MDF (Media Development Foundation). і за півроку у нас відбулися колосальні зміни. Але MDF не відпускає і ми цьому дуже раді. Отже, беремо участь у новому проекті, завдяки якому отримали можливість долучити до команди сайту «Район. Медицина» підкріплення – журналістку, яка має медсестринську освіту, – розказує Наталія Пахайчук.
Наразі вся творча «верхівка» Районів – ті, хто пройшов випробування не тільки зовнішнім, а і внутрішнім навчання (тобто керували певними локальними сайтами), бо, як жартує Наталія, «хто не пробував робити видання у віддаленому районі, той горя не знає».
Про захист прав аудиторії
Зважаючи на декларовані цілі, «Район.in.ua» приділяє своїм читачам дуже велику увагу і нещодавно в редакції навіть з’явився новий співробітник – представник читацької аудиторії, тобто омбудсмен. На громадських засадах в цьому експерименті бере участь медіа тренер, викладач журналістики в Острозькій академії Сергій Штурхецький.
Спочатку у редакції була більш прагматична мета – хотіли залучити до співпраці Сергія як знавця регіону, адже тільки-но почали працювати на ринку Рівненської області і ще не дуже добре його вивчили. Обговорювали різні формати і домовилися про співпрацю у кількох напрямках. Одна з них – омбудсман. Це була ідея Сергія.
«Для нас людина, яка відстоює інтереси читачів, – це своєрідний стопкран, поліцейський, який може остудити у пік запалу. Омбудмен стоїть поза виробничим процесом, тому має можливість бачити тільки результат. І дуже приємно, коли результат хороший», – каже Наталія Пахайчук.
«Я не маю повноважень редактора. Я лише іноді ставлю запитання, бо включений у груповий чат, відповідаю, якщо у мене питають поради щодо заголовку чи теми. Наприклад, я можу запитати, чи у тій чи іншій новині вказане джерело? Чи припустиме оціночне судження? Чи відділений коментар від факту?, – розказує пан Штурхецький. – Наприкінці тижня даю підсумковий фідбек авторською колонкою, аналізую звернення читачів та дотримання журналістами професійних стандартів, уникнення дискримінації, мови ворожнечі, зараз ще й – панічної лексики. Свою амбіцію я вбачаю у практичному втіленні теоретичних ідей або підглянутих у закордонних колег медійних лайфхаків, адже я вірю, що у соціально відповідальної і чесної журналістики в Україні є майбутнє».
Сергій розповів, що давно спостерігає за розвитком цього проєкту: «Мені завжди імпонувала їхня відкритість до змін, намагання робити цікавий і якісний журналістський продукт. Багато моїх давніх знайомих там вже є, зокрема, колишні студентки. Навіть якщо я «дістаю» їх питаннями чи даю додаткові клопоти, пов’язані з пошуком джерел чи перевіркою контенту, то вони чудово розуміють, що це ж для їхнього блага і для їхнього ж професійного резюме».
Про реалії та майбутнє
За п’ять років свого існування «Райони» не тільки самі виросли, а й створили навкруги величезне коло небайдужих до їхньої долі осіб, яких цієї весни об’єднала спільнота у Фейсбуці «Друзі Району». У цій групі вирішуються робочі питання, презентуються нові ідеї та співробітники, обговорюються успіхи і трабли і навіть проводять поетичні зустрічі.
Ми нажили багато друзів завдяки West Media Forum та Літній школі практичної журналістики, які організовує наша редакція. З більшістю спікерів і багатьма учасниками цих заходів ми підтримуємо теплі стосунки, партнеримося, радимося і просто товаришуємо. При зустрічі вони питають «як там Райони?», тому виникла потреба розповідати про редакційні новини онлайн», — каже очільниця «Район.in.ua» Наталія Пахайчук.
Вона переконана, що світ медіа вже ніколи не буде таким, як раніше.
Дивовижно, але під час кризи скресла крига і ЗМІ почали сміливо говорити про те, що за контент треба платити. І це має робити аудиторія. Багато хто уже встиг «прикрутити» на сайтах кнопку підтримати/оплатити/підписатися, і добре зробили. Біда навчила, криза заставила. І шанс мають саме ті видання, які давно працювали на розбудову сталої міцної спільноти, а не на випадковий трафік. І навіть якщо зараз лише маленький відсоток читачів готовий платити, то все одно це прорив, бо шляху назад немає. Люди оцінять різницю. І звикнуть. І повернуться до джерел. Обидва моїх діди далеко не найбагатші люди, а все життя виписують далеко не найдешевші газети. Досі. І дуже чим пишаються (відчуваєте? передплачувати і читати пресу це гонорово!).
Згоден з колежанкою і Сергій Штурхецький:
Я не ідеаліст, я працював довгий час у медіа, щоб позбутися зайвої романтики. Я реаліст, тому знаю, що у відповідальної журналістики є майбутнє і бізнес-перспектива, як і в будь-якого чесного бізнесу. Думаю, люди все більше цінують не лише швидкість і хайповість новини, але насамперед – її правдивість. Нам ця криза пандемічна, може, і дана якраз для того, щоб ми зрозуміли справжні цінності. А якщо буде попит на відповідальну журналістику, то й буде пропозиція.
Досьє
Район.in.ua запрацював 6 червня 2015 року. Першим був сайт Район.Луцьк. Зараз у найбільшому на Волині медіа холдингу «CID MEDIA GROUP» 28 гіперлокальних видань, які працюють у всіх районах Волинської області та сім – у Рівненській. Крім того, є тематичні сайти про життя цих територій: Бізнес.Район, Спорт на Районі, Район.Медицина та Район.Історія. У 2020 році відвідуваність мережі суттєво зросла і складає в середньому 900 тисяч унікальних користувачів.
Медіа, на які не шкода витрачати кошти. Список від Наталії Пахайчук:
«Локальна історія»
«Тиждень»
«Forbes Ukraine»
«Розслідувачі. Сила правди»
«The Ukrainians»
«ProMedia Report»