19 серпня 2026 року медіатренерки Інституту демократії імені Пилипа Орлика працювали з журналістами Полтавщини на тренінгу «Якісне інформування аудиторії: як уникнути помилок при підготовці контенту?», який став восьмим в серії, реалізованій в партнерстві з Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення. Загалом за два роки понад 220 журналістів з місцевих газет, сайтів, радіо та телебачення долучилися до цієї ініціативи у Львові, Вінниці, Рівному, Івано-Франківську, Дніпрі, Хмельницькому, Луцьку і Полтаві.

З вітальним словом, адресованим колегам-землякам, наживо звернулася голова Нацради Ольга Герасим’юк, яка зауважила, що під час війни ціна помилки в інформації особливо висока, і саме тому професійні стандарти, відповідальна робота з джерелами та повага до своєї аудиторії мають залишатися незмінною основою роботи медіа. «Технології можуть допомагати нам працювати швидше, але вони не можуть замінити професійного рішення і відповідальності журналіста», – підкреслила пані Ольга, звертаючись до учасників в Полтаві.

З цією думкою присутні, звісно погодилися. «Нерідко можна почути, що журналістом може стати будь-хто. Зараз дуже багато блогерів, людей, які створюють свої «продукти» в соцмережах і вважають себе ледь не журналістами, але вони помиляються, – каже директор телеканалів «ІРТ» та «Місто+» Ігор Кужик . – Відповідальність журналіста полягає в тому, що він перевіряє кожен факт до того, як його оприлюднити, а усі ці рерайти та перепости, до яких вдаються ті, хто поняття не має про якість медіа, можуть нести загрозу для аудиторії».

«Програма цього навчання є певною мірою сталою: кому довіряти та як перевіряти джерела, як розпізнавати фейки й маніпуляції, відповідально висвітлювати війну та використовувати штучний інтелект без втрати довіри аудиторії – традиційно говоримо з колегами на тренінгу з медіаграмотності для місцевих медіа, – каже експертка ІДПО Тетяна Строй – Але всі приклади для вправ ми намагаємося брати саме в місцевому медіапросторі регіону, для медійників якого працюємо. Ну а те, до чого ми не втомлюємося закликати колег, – пам’ятати про просвітницьку місію медіа і започатковувати роз’яснювальні проєкти для своїх громад, щоб формувати вибагливу спільноту, яка знається на якості медійного продукту і не стане бездумно «ковтати» клікбейтні повідомлення з анонімних каналів».

«За декілька годин, які ми працюємо з колегами, звісно, неможливо досконало відпрацювати якісь інструменти чи глибоко зануритися в певну тему, – каже медіатренерка ІДПО Олена Самойленко. – Але і потреби в цьому немає, бо локальні журналісти добре обізнані, мають неабиякі навички і новинарів, і дослідників, і розслідувачів. А от чого їм не вистачає, так це джерел сталого фінансування та… високої самооцінки. І якщо з матеріальним ми, на жаль, допомогти не можемо, до питання підвищення поваги до себе ІДПО радо докладає зусиль вже більше 10 років».

На кожному з тренінгів, де б не проходили заходи Інституту демократії імені Пилипа Орлика, зустрічаються добре знайомі редакції. Контент одних медіаксперти ІДПО моніторили, інших навчали… От і в Полтаві дві з 15 редакцій, представники яких були присутніми, можна вважати «своїми», бо в різні роки вони брали участь в проєкті комплексного навчання сучасним медійним чеснотам «Екстернат ІДПО». Одна з них – полтавська газета «Вісті Плюс», редакторка якої Юлія Шабля каже: «Для мене це навчання стало хорошою можливістю ще раз перевірити власні професійні «налаштування» і подивитися на звичну редакційну роботу свіжим поглядом. А ще вкотре переконалася: друковане слово в Україні під час війни має значення! Шкода лише, що сьогодні друковані локальні медіа майже не мають системної підтримки. Але ми продовжуємо працювати, бо знаємо, для кого це робимо. Щиро дякую організаторам, фаховим спікеркам Олені Самойленко та Тетяні Строй за можливість навчатися, обмінюватися досвідом і ставати сильнішими. Такі зустрічі сьогодні особливо потрібні українським медіа».

Одна з провідних засад, яких дотримується тренерська спільнота ІДПО, – намагання будувати навчання на принципах «рівний – рівному», тому атмосфера на заходах зазвичай панує дружня і творча. Цього разу в Полтаві чи не кожного другого можна було рахувати як найактивнішого учасника чи учасницю. За словами Олени Самойленко, особливо важливо, що серед них були і викладачі вишів, де навчають «на журналістів», зокрема, доцент, гарант освітньої програми «Медіакомунікації» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Гліб Кудряшов.

«Одна з суттєвих проблем навчання журналістиці в Україні – розрив між академічними дисциплінами, які зазвичай викладають далекі від практики науковці, і реаліями роботи в медіа. Іншими словами, університети віддають перевагу викладачам зі ступенями та регаліями, тоді як фахові журналісти, які вміють і створювати медіапродукт, і навчити цьому – у вишах не мають перспективи. Так от за студентів-журналістів Полтавської політехніки можна порадіти: викладач продемонстрував на тренінгу глибинне розуміння сучасних процесів і викликів професії», – каже тренерка.

В свою чергу пан Гліб зауважив, що попри нетривалий час навчання тренеркам вдалося створити атмосферу відвертості, коли кожен з присутніх вільно висловлював думки і ділився професійними «болями»: «Це був майже психотерапевтичний ефект, який тим більш цінний зараз, коли медіа спільнота майже не має ані часу, ані приводів для такого нетворкінгу», – вважає учасник.