Якщо від ракетного удару чи атаки безпілотника іноді можна сховатися в укритті, то від інформаційного обстрілу сховатися значно складніше. Пропагандистська війна триває постійно: вона приходить через новини, соціальні мережі та месенджери. Її мета – впливати на наші емоції, рішення та сприйняття реальності.
Тож як протистояти інформаційній зброї?
Саме про це говорили 23 вересня під час онлайн-тренінгу з медіаграмотності. До навчання долучилися 26 учасників. Тренінг організував Інститут демократії імені Пилипа Орлика за сприяння Харківського прес-клубу.
Тренерка Алла Федорина, медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика, розповіла, як відрізнити інформування від дезінформації, перевіряти джерела та чому критичне мислення є важливою навичкою в умовах інформаційної війни. На конкретних прикладах учасники розбирали, як працюють маніпуляції, дезінформація та емоційний контент у соцмережах. Окрему увагу приділили емоційним картинкам і заголовкам, які можуть спонукати людину реагувати миттєво, ще до того, як вона встигне перевірити інформацію.Учасники навчання дійшли висновку: медіаграмотність – це не про те, щоб не довіряти нікому. Це про те, щоб знати, кому і чому можна довіряти.
А для цього важливо перевіряти інформацію, шукати її витоки, вивчати надійність джерел, з яких вона виходить. І, зважмо, для перевірки не завжди потрібні складні фактчекінгові дослідження, – часом достатньо звичайного пошуку, аби зрозуміти, що нам підсовують зіпсований інформаційний продукт. Наприклад, просто набрати в гуглі пропоноване прізвище, аби переконатися, чи справді особа є «знаним експертом». Знайти інформацію, що викликає сумнів, у джерелах, яким можна довіряти, – офіційним, з «білого списку» медіа. Не знаходимо? Чому? Вона мало значуща чи ж таки фейкова? Знаходимо, але подану під іншим кутом? То хто розставляє ті акценти і кому це може бути вигідно?
Нескладні речі, над якими варто працювати кожному в умовах інформаційної війни.
«Тепер буду уважніше ставитися до емоційних заголовків»
Тетяна Страхова, менеджерка з продажів: «Я вперше на такому тренінгу й зрозуміла, наскільки легко можна потрапити під вплив маніпуляцій. Тепер буду уважніше ставитися до емоційних заголовків і обов’язково перевіряти інформацію». А для редакторки сайту «Чугуїв. Громада Груп» Валентини Черкасової важливою стала тема впливу емоційного контенту.
«Особливо зачепила тема емоційних картинок і заголовків у соцмережах. Пані Алла Федорина показала багато прикладів, як ворожа пропаганда використовує їх, щоб впливати на емоції людей та дестабілізувати суспільство. Для журналістів важливо це помічати й пояснювати аудиторії».
Тренерка зауважує: більшість аудиторії склали студенти Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. І це дуже важливо, адже чим молодшими є слухачі, які опановують засади медіаграмотності, тим гарантованіше, що критичне мислення закладається на наступне життя.
Тренінг став можливістю отримати нові знання, поглянути на звичний інформаційний потік критичніше.