Статті

До візиту президента Зеленського до Туреччини – коментар експертки ІДПО Наталії Беліцер

Оприлюднено
Наталі Беліцер

Візит президента України Володимира Зеленського до Туреччини відбувся 7 – 8 серпня 2019 року. Під час зустрічі з президентом Республіки Туреччина Реджепом Таїпом Ердоганом, яка тривала понад 2,5 години, головними темами обговорення були розвиток торговельно-економічної співпраці та завершення переговорів стосовно Угоди про зону вільної торгівлі; йшлося також про розвиток туризму та інвестиції.

Обговорення питань збільшення товарообігу продовжать на восьмій Стратегічній раді високого рівня, яка відбудеться цього року. Володимир Зеленський запросив представників Туреччини відвідати форум щодо відновлення Донбасу в Маріуполі та вкладати в інфраструктурні проекти в Україні.

Крім того, глави держав обговорили питання Мінських перемовин і війни на Донбасі; президент Зеленський звернувся з проханням, щоб Туреччина й надалі порушувала питання щодо в’язнів, яких незаконно утримують у Криму та в Росії. За словами глави держави, «В інтересах усіх країн Причорномор’я важливо добиватися звільнення українських моряків”.

На спільній прес-конференції за підсумками переговорів Президент Ердоган заявив: «Нарешті настав час фіналізувати переговорний процес щодо укладання угоди про зону вільної торгівлі», зауваживши, що в минулому році товарообіг між Україною і Туреччиною склав близько 4 мільярди доларів. Володимир Зеленський вважає, що цю цифру можливо збільшити до 10 мільярдів; він пообіцяв покращувати бізнес-клімат і гарантувати захист турецьким інвесторам та підприємцям.

Президент Туреччини вкотре наголосив на підтримці територіальної цілісності України та невизнанні анексії Криму і висловив співчуття з приводу загибелі 6 серпня чотирьох українських воїнів – морських піхотинців, які у 2014 році виїхали з окупованого Криму.

У свою чергу, Президент Зеленський повідомив, що загрози мілітаризації окупованого півострова, порушення прав людини та переслідування кримськотатарського народу були одними з ключових тем під час перемовин з президентом Туреччини. Він висловив упевненість, що «спільними зусиллями України й Туреччини ми змінимо ситуацію в Чорноморському регіоні та в Криму», додавши, що «безвідповідальні та безкарні демарші Росії на міжнародній арені мусять нарешті отримати справедливу відповідь. Бо сьогодні – це біда України, але вже завтра це може стати лихом для всіх країн регіону».

Президент вкотре підкреслив, що Україна високо цінує відносини зі своїм стратегічним партнером – Турецькою Республікою – та вдячна їй і президенту Ердогану за незмінну позицію з підтримки суверенітету та територіальної цілісності нашої країни.

У той же день Президент Зеленський взяв участь в урочистій церемонії відкриття Об’єднаного центру кримськотатарської діаспори в Анкарі; разом з ним Центр відкривали національний лідер кримських татар, народний депутат Мустафа Джемілєв і глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Другий день візиту почався з відвідування українсько-турецького бізнес-форуму, який завершився підписанням Договору про співпрацю між Комітетом зовнішньоекономічних відносин Туреччини та Торгово-промисловою палатою України в межах діяльності двостороннього Ділової ради.

8 серпня Зеленський, за його ініціативою, зустрівся також з Вселенським патріархом Варфоломієм у резиденції на Фанарі; спілкування відбулося як у вузькому колі, так і в розширеному форматі за участі делегацій , але без журналістів. Були обговорені ситуація на Донбасі , питання повернення Криму, а також низка інших актуальних тем.

Крім того, президент та патріарх разом пообідали, після чого Президент Зеленський відвідав Георгіївський кафедральний собор, в якому предстоятель Православної церкви України Епіфаній отримував Томос про автокефалію. Під час зустрічі Патріарх Варфоломій наголосив, що Константинополь ніколи не втручатиметься у внутрішні справи ПЦУ, яка є «повністю незалежною й автокефальною»; натомість ПЦУ матиме «тільки високий захист і наші постійні молитви за успіх її справи». Зі свого боку, Володимир Зеленський підкреслив, що «влада не повинна втручатися в церковні справи, я захищатиму незалежність церкви».

Хоча ця зустріч і розмови загалом проходили «у позитивному настрої», журналісти BBC News – Україна повідомляють про непорозуміння, яке виникло між представниками Константинополя та Офісом Президента України. Річ у тім, що обидві сторони готували спільну заяву за результатами цієї важливої першої зустрічі Зеленського з Варфоломієм, але з невідомих і незрозумілих причин в останній момент у команді президента вирішили не підписувати документ і відмовилися відповідати на запитання журналістів про причини такого рішення.

Розглядаючи візит Президента Зеленського в контексті кримськотатарського питання, зауважимо, що в поїздці його супроводжували лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілев, Голова Меджлісу Рефат Чубаров і новообраний депутат ВР (за партійним списком «Голосу») Рустем Умеров. Під час зустрічі з кримськотатарською діаспорою Президент наголосив, що після 2014 року Росія принесла біль і горе на кримську землю. «…Багато кримських татар були змушені знову покинути свій рідний дім. А ті, хто залишився, страждають від арештів, обшуків та постійних утисків: від заборони проводити мітинги 18 травня і вшанувати жертв депортації до спроб взагалі вас не помічати, коли в публічній риториці місцева влада і ЗМІ говорять «татари» і навмисно пропускають слово «кримські», чим нехтують вашою ідентичністю», – сказав Зеленський. Президент запевнив, що Україна продовжить привертати увагу міжнародної спільноти до фактів порушення прав кримських татар на анексованому півострові, і що «Крим обов’язково повернеться в Україну». Глава держави також заявив, що влада уважно вивчає проблеми кримськотатарських переселенців, які змушені були покинути Крим через російську агресію, і не залишать їх один на один з їхніми проблемами.

Проте Президент ані слова не сказав про кримських татар як корінний народ чи про його право на самовизначення шляхом створення кримськотатарської національної автономії в де-окупованому Криму. Єдиною конкретним пунктом у його промові була обіцянка, що найближчим часом на законодавчому рівні буде затверджено положення, яке спростить отримання дозволу для відвідування Криму кримським татарам, які є громадянами Туреччини.

Певною мірою ці «білі плями» політики нової влади стосовно принципових позицій у кримськотатарському питанні були з’ясовані одразу ж після повернення Зеленського в Україну. 9 серпня, в Міжнародний день корінних народів світу, Президент зустрівся з видатними представниками кримськотатарського народу. Зустріч відбулася зі спільної ініціативи сторін і мала на меті поглиблення співпраці Офісу Президента,

Представництва Глави держави у Криму та Меджлісу кримськотатарського народу, а також координацію зусиль для деокупації півострова та його реінтеграції. У заході взяли участь постійний представник Президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу Рефат Чубаров і народний депутат, член Меджлісу Рустем Умеров. Учасники обговорили питання захисту прав людини, зокрема політв’язнів, на території тимчасово окупованої АР Крим та м. Севастополя. Також ішлося про законодавчі ініціативи – у першу чергу, пропозиції стосовно змін у Розділі Х Конституції України (Автономна республіка Крим) та гуманітарні питання. При тому Мустафа Джемілєв акцентував увагу на тому, що репресії проти кримських татар порушують не тільки їхні індивідуальні права, вони спрямовані на весь корінний народ Криму з метою «вичавити» його з півострова, вчергове позбавити Батьківщини .

В цілому, робоча поїздка Президента Зеленського до Туреччини була насиченою і може вважатися вдалою. Проте варто зауважити, що зміцнення стосунків України з її «стратегічним партнером» Туреччиною може додати головного болю нашій дипломатії, зокрема, в плані відносин України з її головними партнерами та спонсорами – США та ЄС. У цьому контексті, треба взяти до уваги, що останніми роками відбулося доволі різке погіршення ставлення до Республіки Туреччина та її чинної влади з боку як Сполучених Штатів, так і Європейського Союзу. Не в останню чергу це зумовлено рішенням РТ про закупівлю російських зенітних систем С-400 – при тому, що це може суттєво вплинути на єдність НАТО і є негативним сигналом також і для України. В той же час, ЄС неодноразово піддавав Туреччину жорсткій критиці за посилення авторитарних тенденцій режиму Ердогана як несумісному з основоположними європейськими цінностями. У червні 2018 року Європейська Рада призупинила переговори з Туреччиною щодо членства в ЄС, а у травні 2019 року, за результатами звіту щодо реалізації політики розширення ЄС, Високий представник ЄС Федеріка Могеріні висловила жаль з приводу того, що Туреччина, яка залишається країною-кандидатом, «віддаляється від ЄС».

Останнім часом ситуація додатково загострилася через проведення Анкарою геологорозвідувального буріння біля берегів Кіпру, внаслідок чого Рада ЄС на рівні глав МЗС схвалила санкції проти Туреччини.
Окрім усього іншого, не можна забувати, що делегація Туреччини одностайно проголосувала за повернення Росії до ПАРЄ.

Наталія Беліцер

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *