Статті експертів інституту та запрошених авторів.
Сучасна антизахідна і антиукраїнська пропаганда, яку Кремль продукує для Грузії, спрямована на зміну суспільної думки та на пошук союзників. Одним з них є правляча партія “Грузинська мрія”, яка стала не лише ретранслятором частини пропагандистських меседжів Кремля, а й сама продукує наративи, які запозичує північний сусід для створення альтернативної реальності.
Ми продовжуємо досліджувати, чого не вистачає журналістам Румунії та Молдови, щоб оперативно та правдиво висвітлювати війну Росії проти України. Проблем, як виявилося, […]
Про повномасштабне вторгнення Росії в Україну румунські медіа пишуть регулярно. Але, на жаль, рідше ніж на початку повномасштабного вторгнення і не завжди на першій шпальті.
Чого не вистачає іноземним журналістам, щоб якісно та об’єктивно висвітлювати війну Росії проти України, ми запитали у відомого україно-румунського публіциста та фактчекера.
Наприкінці минулого року в межах проєкту “ВИЯВЛЯЄМО, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ. Загрози російської дезінформації серед вразливих груп, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб та мешканок прикордонних районів”, у Полтавській та Гадяцький громадах було проведене анкетування серед ВПО, що проживають у цих місцевостях.
«Чорнухою», нецензурною лайкою, хейтерськими коментарями, репостами хардкорного відео з російських джерел та іншим подібним контентом підміняють новини деякі українські анонімні телеграм-канали. Такі канали є популярними джерелами новин серед вразливих груп українців, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб і мешканок прикордонних районів. Накопичення негативу джерелами новин є одною з основних інформаційних загроз для цієї аудиторії. Такого висновку дійшли експерти проєкту «Виявляємо, щоб протидіяти», які протягом листопада-грудня 2023 року здійснювали моніторинг регіональних і всеукраїнських медіа. Проведене напередодні опитування підказало, які саме медіа варто дослідити.
Не секрет, що традиційні медіа – газети, телебачення, радіо – в останнє десятиліття значно втратили аудиторію. Особливо місцеві, кількість яких катастрофічно зменшується, а якість не росте з об’єктивних причин, серед яких і конкуренція з більш доступними соціальними платформами та месенджерами. Вони популярні, попри повну відсутність будь-яких професійних норм і редакційних політик.