Медіаманіпуляції як зброя в інформаційній війні: впізнаємо та протидіємо – тренінг у Полтаві

Тренінг пройшов у рамках проєкту Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян». Аудиторію його склали громадські активісти; медійники – і практики, і викладачі журналістики; працівники органів місцевого самоврядування.
«Полтавські учасники склали дуже підготовлену аудиторію, – говорить тренерка, медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координаторка Сумського прес-клубу Алла Федорина.

Чи етично піаритись у час воєнного лихоліття?

Наскільки етично під час війни видавати іміджеві матеріали про діяльність влади – питання риторичне. З одного боку, начебто не на часі розповідати про заслуги, адже головні подвиги сьогодні відбуваються на полі бою. З іншого, на плечах органів влади лежить відповідальність за функціонування в умовах воєнного стану міської інфраструктури. І чиновникам непогано б звітувати про вжиті заходи. Також відкритим є питання – у якому обсязі виділяти місце для чиновницьких\депутатських матеріалів, і яка має бути подача такої інформації.

Війна, кримінал, поради та оголошення – якими були тематичні пріоритети регіональних ЗМІ у серпні

У серпні війна залишилася пріоритетною темою тільки для українських онлайн-видань, у друкованих ЗМІ в лідерах категорія «інше» (поради, кросворди, привітання та ін.). До інших топ-тем увійшли життя місцевої громади, економіка та соціальна сфера у газетах, кримінал, життя місцевої громади та ВПО –  на сайтах. 

Джинса, передруки та віддалена робота через війну – з яких причин українські регіональні ЗМІ порушували стандарти?

Баланс думок та повнота були стандартами, яких українські регіональні ЗМІ дотримувалися у серпні найгірше. За якість публікацій як друковані, так і онлайн-ЗМІ отримали приблизно однакові бали (10,1 та 10,2 із 12 можливих). Щодо регіонів, то найкраща ситуація на Львівщині, найгірша – на Сумщині.  Стандарти, які порушуються найчастіше, та загальні оцінки майже не змінилися, якщо порівнювати із попереднім моніторингом – у червні 2022. Також зазначимо, що повномасштабне вторгнення рф не вплинуло на розподіл балів. Так само і в січні баланс думок та повнота були найбільш проблемними.

Пророцтва астрологів щодо закінчення війни та конкурси від депутатів – як джинсували українські регіональні медіа у серпні?

У регіональних медіа потроху оживає джинса, яка майже зникла у перший місяць повномасштабного вторгнення рф. Причинами появи цих текстів можемо вважати пожвавлення політичної боротьби як в Україні, так і в регіонах, а також, звісно, відсутню в деяких медіа культуру до чіткого відмежування журналістського та рекламного контенту. Форматами рекламних чи піар-текстів, замаскованих під журналістику, були дописи політиків із Фейсбуку, а також інформування про «благодійність» політиків та бізнесменів, які допомагали біженцям або ж організовували конкурси для дітей. Щодо неналежно-маркованої реклами, то медіа згадували як окремі підприємства, медичні послуги, так і різноманітні онлайн-казино, інтернет-магазини та їхній крам: блендери, персональні комп’ютери тощо. Для того, щоб приховати рекламу, використовувалися рубрики на кшталт «Новини компаній», «Прес-реліз», «Партнерський проект», «Промо» або ж просто літера «р». Видання вміщували необроблені матеріали пресслужб та установ, через це на шпальтах та в онлайні експерти фіксували офіціоз. Кількість маніпулятивних текстів у регіональних медіа поки що незначна: 3-5% Також були зафіксовані одиничні тексти із проросійськими меседжами та фейки.

Моніторинговий звіт за серпень 2022 року – Донецька область

Медіа Донеччини, як і всієї України, наразі в кращому випадку виживають. В регіоні зникли паперові видання (а разом з ними гроші за передплату та продаж газет за готівку), рекламний ринок «лежить», а можливість монетизації контенту в онлайн так і не встигла стати практикою. Експертна група звернула увагу на те, що в непоодиноких випадках сайти нині нехтують навіть «святая святих» журналістики – вказуванням джерела отримання інформації. Матеріалів з проявами російської пропаганди або таких, що містили б фейки або маніпулювали б суспільною думкою з будь якого приводу, експерти в донецьких медіа не виявили.