Не дивно, шо кількість матеріалів на теми війни в період моніторингу переважала, в газетах таких матеріалів загалом було 20%, серед них не лише про останні трагічні події в Чернігові, а й розповіді очевидців окупації та статті про військових і волонтерів. Багато уваги медіа області приділяють життю в громадах, розповідям про односельців, що завжди цікавить читачів. В центрі уваги чернігівських медіа в цей період був також  візит очільника Укрпошти І. Смілянського та відкриття регіонального офісу «Зроблено в Україні».    

Потрібно відмітити, що майже всі газети почали добросовісно маркувати рекламу, відсоток неналежно маркованого контенту значно знизився. Кількість матеріалів з ознаками замовності у порівнянні з січневим моніторингом незначно зросла за рахунок комерційної джинси. Показники стандартів в обох типах медіа піднялись на кілька пунктів. У чернігівських газетах та сайтах не виявлено а ні пропаганди, а ні проросійських меседжів, однак сайти іноді використовують інформацію з російських соціальних мереж у якості джерел чи для підтвердження інформації.

Загалом, підтверджуючи наші побоювання, на сайтах відбивається релокованість, а з нею  – певна відстороненість від живої інформації. Бо попри плюси, які ми зазначали у звіті минулого моніторингу, – помітне зниження замовності, більш висока планка дотримання стандартів – маємо дещо «стерильний» контент, побудований частіше на офіційних, пресрелізових повідомленнях. Але обставини сильніші за нас.

За відсутності паперових газет, зникнення яких спричинила війна росіян проти України, тенденції щодо якості місцевих новин в онлайн-сегменті на Донеччині зберігаються. Популярні в регіоні сайти тримають доволі високий як для медіа, що працюють здебільшого в екзилі, рівень оперативності та актуальності, намагаються створювати власний контент, знаходити оригінальні теми для публікацій, дотримуватися стандартів. При цьому потроху зникає розрив в оцінках лідерів та аутсайдерів, тобто немає абсолютних «відмінників», але і «трієчників» також. 

Кількість контенту з ознаками комерційної замовності мінімальна, політична «джинса» відсутня, і єдиною поки незмінною проблемою залишається переважаюча відсутність в новинах балансу думок, спричинена тим, що більшість публікацій базуються суто на повідомленнях з офіційних джерел. Сайти Краматорська і Слов’янська продовжують маніпулювати заголовками: чіпляють читачів на гачок цікавості, але не дають відповідей на запитання в текстах.

Одеська журналістика весною 2024 року зосереджена переважно на місцевих справах (життя громади, культура, спорт, соціальна сфера), в онлайн сегменті в пріоритеті продовжує перебувати кримінал. Тематика війни та бойових дій поступово стабілізується на рівні 13-14% від загальної кількості публікацій, що характерно як для друкованих, так і для електронних медіа. 

Цієї хвилі моніторингу усі місцеві ЗМІ Одещини націлені на висвітлення теми початку курортного сезону в Одесі. Зокрема анонсується відкриття одеських пляжів, а також детально розповідається усіма досліджуваними ЗМІ, як друкованого, так і онлайн сегменту, про відкриття парків та прибережної інфраструктури, шо відбувається вперше  з початку війни. 

Тема криміналу цього разу розкривається в основному через повідомлення про побутові злочини та ДТП, на відміну від попередніх періодів, де домінували матеріали про ухилянтів та колаборантів. До цього тематичного блоку додаються також повідомлення про викриття корупції на рівні місцевих можновладців. 

В обох сегментах місцевих медіа (онлайн та друковані ЗМІ)  наявні матеріали з ознаками замовності, – політична і комерційна «джинса».