13 вересня 2024 року у Києві відбулася всеукраїнська конференція регіональних засобів масової комунікації «Українські локальні медіа під час війни: що дає сили?», яку організував Інститут демократії імені Пилипа Орлика.
11 вересня 2024 року у Львові відбувся тренінг з медіаграмотності та протидії дезінформації «Якісне інформування аудиторії: як уникнути помилок при підготовці контенту?».
Кількість джинси та неналежно маркованої реклами у регіональних виданнях України у серпні була дуже незначною. Найбільшою проблемою був офіціоз – необроблені матеріали від місцевої влади, правоохоронних органів тощо. Пояснити такі результати можна літнім затишшям, зменшенням рекламного ринку, особливо для релокованих медіа, а також і тим, що деякі видання більш відповідально ставилися до розмежування рекламного та редакційного контенту.
Щодо партій, які джинсували у медіа, то це «Батьківщина» та «Слуга народу». Згадували також і Петра Порошенка. Ідентичний матеріал із ознаками замовності про те, як «слуги» допомагають державі постачати дрони ЗСУ, експерти знайшли у трьох різних регіонах. Подекуди просували й місцеву владу…
Сенсаційні фото і відео від підписників, клікбейтні заголовки, постійні емоційні нагнітання в дописах, відсутність балансу та неповна інформація – такими були основні проблеми більшості регіональних телеграм-каналів трьох регіонів України (Схід, Захід та Південь). Повідомляли про «пінгвіна в Чорному морі», лякали «павуками-каракуртами», а також інформували про оприлюднення «списків чоловіків, яких розшукує ТЦК». Окрім того, деякі телеграм-канали додавали до опису того, що відбувається, емоційні коментарі: «жахлива ситуація», «шокуючі кадри», «тобі вже нічого не допоможе»… Звісно, метою таких дописів було – привернути увагу до каналу, підштовхнути користувачів поширити публікації.
Одеська журналістика влітку 2024 року і в друкованому, і онлайн сегменті, демонструє постійну зацікавленість у репрезентації місцевого соціального порядку денного, але приліляє увагу і резонансним загальнонаціональним (вбивство Ірини Фаріон) та міжнародним подіям (Олімпіада в Парижі). Тематика війни та бойових дій продовжує висвітлюватися місцевими масмедіа у діапазоні від 15% (онлайн медіа) до 20% (друковані ЗМІ) від загальної кількості публікацій. В обох сегментах місцевих медіа (онлайн та друковані ЗМІ) наявні матеріали з ознаками замовності, – політична і комерційна джинса, хоч і в мінімальних дозах.
Як свідчать результати серпневої хвилі моніторингу, загальна частка джинси у закарпатських друкованих медіа істотно зменшилась склала 1,8 % у порівнянні з попереднім періодом (у квітні 2024року була 7,2%, у січні – 6,2%). В онлайн медіа, джинса присутня на рівні 2%. Показники дотримання журналістських стандартів відчутно зросли у всіх друкованих виданнях, найкращій результат демонструє видання «Панорама» (оцінка 10,44 бала). Серед онлайн видань лідером з дотримання стандартів цього разу став сайт «Мукачево.нет». Понад 62% контенту друкованих ЗМІ – це інформаційні жанри. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті «Новини Закарпаття».
Моніторинг чернігівських медіа, який проходив наприкінці липня і початку серпня, показав зростання якості контенту друкованих видань, які багато уваги приділяють висвітленню тем життя місцевих громад в умовах війни, історіям захисників та переселенців. Однак, на тлі більш відповідального ставлення до маркування реклами, в місцевих медіа почала з’являтися політична «джинса» з використанням воєнної тематики. Здебільшого від політичної партії «Слуга народу» та місцевих мажоритарників. Рівень професійних стандартів чернігівських газет і сайтів покращився на кілька пунктів у порівнянні з моніторингом на початку року, але все ще бажає кращого. Жанрова та тематична палітра місцевих газет доволі широка, однак не вистачає аналітики та журналістських розслідувань. Експертами житомирської групи оцінювалися газети «Сім днів», «Гарт», «Чернігівщина», «Вісник Ч». Загалом 206 матеріалів. Також онлайн медіа – Челайн , Город cn, сайт Чернігова 0462, Час чернігівський. Всього 301 матеріал.