Чому сучасна пропаганда дедалі рідше виглядає як відверта пропаганда? Як соціальні мережі формують інформаційні бульбашки? Чому фейки так легко поширюються, а штучний інтелект відкриває нові можливості для маніпуляцій? Відповіді на ці та багато інших запитань шукали учасники тренінгу «Приховані впливи пропаганди: як працюють інформаційні пастки?», який 29 червня відбувся у Вільногірську на Дніпропетровщині.
29 червня 2026 року у м. Вільногірськ (Дніпропетровська область) відбудеться тренінг з
медіаграмотності «Приховані впливи пропаганди: як працюють інформаційні пастки?»
Доки українські медіа писали про прильоти по тамтешньому нафтовому терміналу, російська опозиційна Медуза давала такі заголовки:
– «Хороші результати наших далекобійних санкцій». Президент України – про атаку дронів на Петербург і Тамбовську область.
– Українські дрони атакували Петербург. Там сьогодні відкривається міжнародний економічний форум.
Чомусь в обидвох випадках забули додати, що атакували не весь Петербург, а нафтовий термінал…
Як за допомогою телеграм-каналів вербують людей в Україні, які меседжі Кремль поширює в різних країнах ЄС та як організовує глобальні дезінформаційні кампанії? Про це говорили під час подкасту «Щось тут не так» на каналі Slawa TW журналістка Наталка Волосацька із медіааналітикинею Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталією Стеблиною.
Тренінг «Інформаційна стійкість у час війни: відпрацьовуємо навички» відбувся в Сумах у межах освітніх проєктів Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
В Одесі переслідують за погляди, одесити проти “мовы”, ТЦК “поводяться як Гестапо”, а росія наносить удари по місту “високоточною зброєю”. Усе це – не повідомлення кремлівської пропаганди, а уривки з текстів ліберальної російської “Медузи”, яка заявляє про свою антивоєнну позицію.
У польському Вроцлаві відкрили Центр українсько-польської співпраці. Його мета – це розвиток співпраці між нашими країнами як у науковій, так і суспільній сферах.