25 жовтня 2024 о 14-00 в Укрінформі (Б. Хмельницького, 8/16, зала 1) відбудеться презентація книги “Деконструктори правди. Як російські опозиційні медіа висвітлюють Велику війну Росії проти України”, виданої Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика.
Ми, українські журналісти та медійні організації, учасники Медіаруху, рішуче протестуємо проти спроб тиску на незалежні медіа з боку представників державної влади, що стає все більш системним.
За ініціативи Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України у Вінниці відбувся другий з чотирьох запланованих тренінг для регіональних медіа «Якісне інформування аудиторії: як уникнути помилок при підготовці контенту?».
Цією статтею ми завершуємо цикл публікацій про проблеми, які заважають журналістам Румунії та Молдови оперативно та якісно висвітлювати війну Росії в Україні.
Кількість джинси та неналежно маркованої реклами у регіональних виданнях України у серпні була дуже незначною. Найбільшою проблемою був офіціоз – необроблені матеріали від місцевої влади, правоохоронних органів тощо. Пояснити такі результати можна літнім затишшям, зменшенням рекламного ринку, особливо для релокованих медіа, а також і тим, що деякі видання більш відповідально ставилися до розмежування рекламного та редакційного контенту.
Щодо партій, які джинсували у медіа, то це «Батьківщина» та «Слуга народу». Згадували також і Петра Порошенка. Ідентичний матеріал із ознаками замовності про те, як «слуги» допомагають державі постачати дрони ЗСУ, експерти знайшли у трьох різних регіонах. Подекуди просували й місцеву владу…
Сенсаційні фото і відео від підписників, клікбейтні заголовки, постійні емоційні нагнітання в дописах, відсутність балансу та неповна інформація – такими були основні проблеми більшості регіональних телеграм-каналів трьох регіонів України (Схід, Захід та Південь). Повідомляли про «пінгвіна в Чорному морі», лякали «павуками-каракуртами», а також інформували про оприлюднення «списків чоловіків, яких розшукує ТЦК». Окрім того, деякі телеграм-канали додавали до опису того, що відбувається, емоційні коментарі: «жахлива ситуація», «шокуючі кадри», «тобі вже нічого не допоможе»… Звісно, метою таких дописів було – привернути увагу до каналу, підштовхнути користувачів поширити публікації.
Одеська журналістика влітку 2024 року і в друкованому, і онлайн сегменті, демонструє постійну зацікавленість у репрезентації місцевого соціального порядку денного, але приліляє увагу і резонансним загальнонаціональним (вбивство Ірини Фаріон) та міжнародним подіям (Олімпіада в Парижі). Тематика війни та бойових дій продовжує висвітлюватися місцевими масмедіа у діапазоні від 15% (онлайн медіа) до 20% (друковані ЗМІ) від загальної кількості публікацій. В обох сегментах місцевих медіа (онлайн та друковані ЗМІ) наявні матеріали з ознаками замовності, – політична і комерційна джинса, хоч і в мінімальних дозах.