Заява Незалежної медійної ради щодо припинення тиску на суспільного мовника та застереження до медіа утриматись від маніпуляцій навколо суспільного мовника заради власної вигоди

Незалежна медійна рада висловлює занепокоєння щодо ситуації, яка вчергове складається із суспільним мовленням під час процесу ухвалення державного бюджету на 2022 рік, а також щодо намагання медіа, чиї власники потрапили у санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, використати ситуацію із Суспільним для власної вигоди.

Локальне вигорання. Чому місцеві журналісти йдуть з професії?

Професійне вигорання… Зазвичай людина гуглить це словосполучення, коли раніше улюблена робота стає не підйомним тягарем. Вперше цей термін ввів у вжиток американський психіатр Герберт Фрейденберг у 1974 році, щоб описати стан співробітників кризових центрів і лікарень. Пізніше про вигорання почали говорити в контексті інших професій типу «людина — людина» (таких як вчителі, психологи, журналісти та ін.).

Про медіаекологію та баланс позитивних і негативних новин на популярних українських телеканалах

Телеканали повинні не лише продавати новини, а й виловлювати з щоденного потоку подій і показувати суспільству приклади людського благородства, героїзму, вірності, патріотизму, інформувати про новини літератури, музики, образотворчого мистецтва, кіно. Адже життя – це не пекло, яким його часто намагаються зобразити нам у телевізійних новинах, а драма людського духу, в якій є і жорстокість, і людська доброта, і моменти щастя, і трагедії, тому не треба перетворювати новини на поганий кримінальний роман, у якого немає нічого, крім безпросвітної і депресивної чорнухи.

Онлайн-дискусія «Регіональні медіа Хмельниччини: нинішній стан та перспективи» – анонс

27 вересня у понеділок о 12.00 відбудеться онлайн-дискусія на тему «Регіональні медіа Хмельниччини: нинішній стан та перспективи», під час якої буде представлено результати моніторингу Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

Журналістика рішень як рішення для регіональної журналістики

На наше переконання, новим трендом журналістики може стати концепція «журналістика рішень» (Constructive Journalism). Журналістика рішень бачиться дослідникам як конструктивне рішення щодо виходу масмедійної діяльності з кризи аудиторної привабливості, подолання конкуренції традиційних ЗМІ щодо соціальних медіа та відновлення соціального діалогу між інститутом медіа та громадськістю.

То чи справді Одеса «йде під воду після зливи»? Або як писати адекватні тексти про негоду

«Течія відносить щось подібне до тіла людини», «в Одесі під час зливи потонула маршрутка з людьми», курортне місто «йде під воду» – такі повідомлення з’явилися в деяких українських ЗМІ після нещодавньої негоди, яка накоїла лиха не тільки в Одесі, але й у багатьох інших регіонах України. Здавалося, що Одеса таки стане новою Атлантидою, містом, в якому замість людей плаватимуть риби, а замість дерев роститимуть водорості.

Оскільки у текстах про негоду ми знайшли низку помилок, то у цьому тексті вирішили розповісти про те, як чому ці неточності виникли. І як їх уникнути у майбутньому.

«Війна», «гібридна війна» чи « воєнний конфлікт»? Термінологічні зауваги

Читаючи сучасні наукові і періодичні публікації про події на Сході України, тобто в окупованих районах Донецької та Луганської областей, натрапляємо на різні терміни: «війна», «воєнний конфлікт», «гібридна війна». Водночас, переглядаючи/слухаючи теле – і радіопередачі, чуємо фрази на кшталт: «Це ніякий не конфлікт, це війна!» чи «Припиніть називати цю війну конфліктом!». Cпробуємо розібратися з термінами.