«Війна», «гібридна війна» чи « воєнний конфлікт»? Термінологічні зауваги

Оприлюднено Залишити коментарОпубліковано в Статті

Читаючи сучасні наукові і періодичні публікації про події на Сході України, тобто в окупованих районах Донецької та Луганської областей, натрапляємо на різні терміни: «війна», «воєнний конфлікт», «гібридна війна». Водночас, переглядаючи/слухаючи теле – і радіопередачі, чуємо фрази на кшталт: «Це ніякий не конфлікт, це війна!» чи «Припиніть називати цю війну конфліктом!». Cпробуємо розібратися з термінами.

Звіт моніторингу за червень 2021 року – Дніпропетровська область

Оприлюднено Залишити коментарОпубліковано в Звіти

І друковані, і онлайн видання Дніпропетровщини прагнуть бути цікавими своїм читачам. Враховують інформаційні потреби, зосереджуються на місцевій тематиці, приділяють достатньо уваги соціальній проблематиці. Журналістські матеріали здебільшого якісні, зорієнтовані на інтереси цільової аудиторії.

Кримінальний регіон? Що воліють висвітлювати Хмельницькі ЗМІ

Оприлюднено Залишити коментарОпубліковано в Статті

Негативно забарвлені матеріали у масовій комунікації по суті перетворюються у певний вияв вербальної агресії. Вона має делікатний характер і впроваджується через навіювання на рівні підсвідомого. Негатив в помічених нами обсягах характеризується своєю системністю і регулярністю, що й робить його небезпечним. На жаль, чіткого визначення медіанасильства у ЗМІ наразі немає, як і глибоких міждисциплінарних досліджень на цю тему. Можливо, саме відсутність цього й спричиняє неякісні медійні практики.

Чиновники, активісти та астрономи – кого найбільше цитувало одеське видання у червні

Оприлюднено Залишити коментарОпубліковано в Аналітика

Як відомо, стандарт достовірності передбачає чітке посилання на джерело. Читачеві завжди має бути зрозуміло, кому належить та або інша цитата, ті або інші слова. Для дослідників медіа це означає можливість застосування до журналістських текстів формального або ж і комп’ютерного аналізу. Як правило, формулювання посилань є однаковим для більшості видань: «за словами такого-то», «про це заявила така-то» тощо. А отже, проста програма здатна вирахувати, кому належить цитата.

Журналісти і різна запоребрикова чортівня

Оприлюднено Залишити коментарОпубліковано в Статті

Привид бродить по Європі, привид російських інформаційних впливів. Всі сили старої Європи — президенти і канцлеріни, політики і поліціянти — всі з’єдналися до святої боротьби з цїєю марою. Але борються вони таким химерним чином, що від тої запеклої боротьби ця мара лише квітне і буяє чимдуж. Щороку її більше.

Дбайлива влада, мовчазні громадяни та професійні стандарти регіональної журналістики. Аналітичний звіт за травень 2021 року (частина 3)

Оприлюднено Залишити коментарОпубліковано в Звіти

Баланс думок, достовірність, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у травні. Цьому сприяло розміщення великої кількості офіціозу, передрук прес-релізів без перевірки інформації. Як правило, журналісти надавали слово представникам місцевої влади і «забували» поцікавитися думкою громадян, інколи відверто підтримували очільників міст чи голів ОДА, просуваючи їхні меседжі. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика в травні 2021.

Ноутбуки для ветеранів, «репресований» Медведчук та паски від мера – як джинсували регіональні ЗМІ. Аналітичний звіт за травень 2021 року (частина 2)

Оприлюднено Залишити коментарОпубліковано в Звіти

У травні зросли середні показники джинси (7,6% порівняно з 4,6% у січні), офіціозу (7,9%; 6,2% у січні) та неналежно маркованої реклами (9,7%; 7,2 у січні) у друкованих виданнях. В інтернет ЗМІ значно збільшилася кількість необроблених журналістами офіційних повідомлень влади (9,1%; 4,1% у січні). Серед регіонів, які тяжіють до проросійських наративів – Луганщина, Чернігівщина та Одещина. Такими є результати травневого моніторингу регіональних ЗМІ, який здійснив Інститут демократії імені Пилипа Орлика.