Заява Незалежної медійної ради щодо припинення тиску на суспільного мовника та застереження до медіа утриматись від маніпуляцій навколо суспільного мовника заради власної вигоди

Незалежна медійна рада висловлює занепокоєння щодо ситуації, яка вчергове складається із суспільним мовленням під час процесу ухвалення державного бюджету на 2022 рік, а також щодо намагання медіа, чиї власники потрапили у санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, використати ситуацію із Суспільним для власної вигоди.

Нотатки про медіа Сходу. Телевежа як символ

Зовсім не помпезно, а якось, навіть, буденно завершилося спорудження важливого об’єкта в потрібному місці. Телевежа заввишки 150 метрів, що підсилить мовлення як на тимчасово непідконтрольні території, так і на кілька районів двох областей, з’явилася в смт Камишуваха Попаснянської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області. За оцінками фахівців, завдяки синхронізації нової і Бахмутської телевеж радіус сигналу значно збільшиться. Українські канали стануть доступні в таких підконтрольних агресору густонаселених містах, як Горлівка, Дебальцеве, Вуглегірськ, Алчевськ і Стаханов. Телевежа має забезпечити трансляцію майже 30 каналів цифрового телебачення та восьми радіоканалів і вже запрацювала в тестовому режимі.

«Про це розповіли на сайті міськради», або що не так із професійними стандартами регіональних ЗМІ. Аналітичний звіт за вересень 2021 року (частина 3)

Баланс думок, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у вересні. Таку ситуацію можна пояснити присутністю великої кількості іміджевих матеріалів про місцеву владу та окремих політиків у регіональних виданнях. А також звичкою журналістів використовувати чиновників, сайти міськрад чи пресрелізи як єдине джерело інформації. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика у вересні 2021.

Розваги, реклама, кримінал чи суспільно вагомий контент – яку картину світу відображають місцеві видання? Аналітичний звіт за вересень 2021 року (частина 2)

Топ-темами регіональних друкованих ЗМІ у вересні були: категорія «інше» – 34,5% (реклама, розважальний контент, поради, привітання тощо) та життя місцевої громади – 19,9%. Для інтернет-видань на першому місці життя місцевої громади – 18,2% та кримінал – 18,1%. Здебільшого у газетах та на сайтах переважав контент, зручний для швидкої обробки та передруків із мінімальним редагуванням. Натомість теми, що потребували аналізу, детального вивчення ситуації (корупція, впровадження реформ), висвітлювалися дуже рідко. В газетах переважали інформаційні жанри, аналітику вміщували тільки окремі видання. В медіа усіх восьми регіонів не було знайдено журналістських розслідувань.

«Велике будівництво», «замовні» привітання та коментарі Пєскова – як джинсували регіональні ЗМІ. Аналітичний звіт за вересень 2021 року (частина 1)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) за підтримки Медійної програми в Україні провів дослідження регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

Звіт моніторингу за вересень 2021 року – Одеська область

Місцеві ЗМІ Одеського регіону прагнуть стати цікавими та корисними своїй аудиторії, враховуючи її інформаційні потреби, зокрема щодо оперативного інформування громадськості про основні актуальні теми моніторингового періоду, – боротьбу з пандемією коронавірусу, життя місцевої громади. При цьому матеріалам почасти не вистачає професіоналізму та глибини. Рівень матеріалів з ознаками замовності достатньо високий (в друкованих ЗМІ – 7,3%, онлайн-виданнях – 4,3%) з перевагою комерційної джинси над політичною. Видання «Одесская жизнь» утрималось від друку матеріалів з ознаками замовності.

Звіт моніторингу за вересень 2021 року – Чернігівська область

Вересневий моніторинг обласних чернігівських медіа відзначився значним ростом відсотку замовних матеріалів та офіціозу особливо у друкованих виданнях. Збереглася тенденція до неналежного маркування реклами. На шпальтах газет домінують короткі інформаційні жанри, половину усього загального контенту займають матеріали рекламно-розважальної тематики. Провідні онлайн видання здебільшого оприлюднюють запозичені матеріали, в тому числі велику кількість прес релізів від місцевої влади, установ та організацій. Позитивним є відсутність мови ворожнечі та проросійських прихованих меседжів  в усіх чернігівських медіа.