«Ліберальний» і «опозиційний» телеканал «Дождь» переймається тим, аби мобілізовані росіяни отримали обіцяні державою гроші за участь у війні проти України, аби їх добре готували, давали якісне спорядження і зброю. Головна емоція, яку редакція «Дождя» намагається викликати цими матеріалами у глядачів, — жалість і співчуття до мобілізованих. Продовжуємо дослідження контенту «Дождя».
Українські та іноземні журналісти і медійні організації вимагають від влади вжити негайних заходів, щоб розв’язати конфліктну ситуацію, викликану неефективністю та непрофесіоналізмом комунікаційних структур Міністерства оборони, зокрема Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика поновлює свій навчальний курс «Екстернат для локальних редакцій», який було розроблено і апробовано у 2021-му році.
8 листопада Інститут демократії імені Пилипа Орлика провів онлайн-тренінг «Медіаграмотність як необхідна компетенція та захист від інформаційних впливів» для студентів фахового коледжу «Універсум» Київського університету імені Бориса Гринченка.
8 листопада 2022 року відбудеться тренінг «Медіаграмотність як необхідна компетенція та захист від інформаційних впливів» для студентів фахового коледжу «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка.
Експерти, які проводили моніторинги житомирських газет та сайтів з кінця лютого і до вересня поточного року, помітили, що проросійські меседжі, яких практично не стало після 24 лютого, знову з’явились на сторінках житомирського популярного тижневика «Субота». У виданні використовують маніпулятивні прийоми, коли газетний контент створений не конкретними авторами, а «вибором редакції» публікують витримки з виступів відомих своєю проросійською позицією медійних персонажів, емоційні пости з соцмереж та «бородату» російську попсу з 90-х.
У регіональні ЗМІ України потроху повертається джинса, офіціоз та неналежно маркована реклама. Як правило, більшість маніпулятивного контенту стосується саме війни. На фото в газетах та на сайтах коробки з гуманітарною допомогою, усміхнені депутати чи працівники їхніх благодійних фондів. Або ж комп’ютери, дрони та автомобілі – теж від політиків. Інформація про таку нібито «безкорисливу» допомогу з’являлася у більшості газет та електронних видань.