ЗаходиНовини

Проблему забезпечення переселенців житлом обговорили на круглому столі в Запоріжжі

Оприлюднено
Запоріжжя, круглий стіл, 2018

Темпи будівництва у Запорізькій області недостатні, щоб прискорити забезпечення житлом переселенців.

До такого висновку прийшли учасники круглого столу «Чи існує комплексний підхід вирішення житлового питання переселенців у Запорізькій області?», який проводився наприкінці лютого Інститутом демократії імені Пилипа Орлика у партнерстві з запорізьким відділенням “КримСОС” у приміщенні Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки.

Вже четвертий рік російські війська не припиняють обстріли міст та сіл на території України. Дії країни-агресора змусили більше ніж півтора мільйона українців залишити власні домівки. Багато жителів Криму, а також донеччан і луганчан вже ніколи не зможуть повернутися до своїх затишних осель, бо вони зруйновані ворожими снарядами.

Близько 54 тис внутрішньо переміщених осіб зареєстровані у Запорізькій області. Сьогодні однією з нагальних потреб для українців, що втекли від війни, є питання житла.

Запоріжжя, круглий стіл, 2018

Виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко розповіла, що з самого початку російського вторгнення на територію України, організація почала займатися проблемами переселенців. Вона підкреслила, що досить важливим в процесі інтеграції є налагодження ефективної комунікації переселенців з місцевими органами влади, громадами та засобами масової інформації.

Інститут проводить моніторинг регіональної преси у 8 регіонах України. Це дозволяє зробити висновок, що “у ЗМІ дуже мало говорять про проблеми переселенців. Така ситуація зберігається з 2014-го року і до сьогодні. Тільки близько 1% текстів присвячено цій темі. І це не аналітичні дослідження чи глибокі проблемні матеріали. Здебільшого це інформаційні повідомлення, в кращому випадку – кореспонденції”, – констатувала Світлана Єременко.

За чотири роки експерти інституту об’їздили майже всю Україну, вивчаючи проблеми переселенців у регіонах та обговорюючи їх під час круглих столів, тренінгів, медіа дискусій. З’ясувалося, що проблеми в різних областях різні: часто це погано налагоджені відносини між місцевою владою та переміщеними особами. В деяких містах відсутні громадські організації, що не дає можливості потужно відстоювати власні інтереси. В інших – переселенські ГО не взаємодіють між собою, що знижує їхні можливості у вирішенні життєво важливих питань.

“Зрозуміло, що кожна конкретна ситуація в кожному регіоні має свої особливості. Але найбільша досі не вирішена проблема, що об’єднує всі регіони, і яка є характерною й для Запоріжжя, – це відсутність житла”, – наголосила Світлана Єременко.

Досвідом розселення постраждалих громадян в інших країнах, що пройшли чи переживають військові конфлікти, поділилася екс-радник міністра з питань тимчасово окупованих територій та переселенців Олеся Цибулько. Вона розповіла про те, що в Грузії використовували бальну систему для визначення тих, хто найбільш потребує житла. «Визначали, наскільки родина вразлива до зовнішніх обставин, – пояснила спікерка заходу, – враховували чи має людина інвалідність, кількість дітей, відзнаки громадянина перед державою – все це надавало бали, які мали перевагу при виділенні житла. Вони відійшли від поняття черги на житло».

Олеся Цибулько також розповіла про досвіді Боснії та Герцеговини після повернення території та вирішення проблем із захопленими оселями. В цьому випадку мова йде про виселення нових “господарів”, і відновлення прав власників.

«Після вивчення міжнародного досвіду в Міністерстві з тимчасово окупованих територій та питань ВПО створено концепцію забезпечення житлом, – каже Олеся Цибулько, – разом з цим розроблено законопроект, який можна подавати на розгляд до Верховної Ради. Тепер все залежить від того, наскільки міністерство готове подати і провести цей законопроект».

Зі слів пані Олесі, суть документа полягає в тому, що держава надає житло вимушеним переселенцям на підконтрольній українській владі території. Але після закінчення військових дій і повернення окупованих територій, громадянин повинен зробити вибір – залишатись чи повернутись. У разі повернення переселенець втрачає надане державою житло і поновлює свої права власника на деокупованій території. Але якщо українець вирішує залишитись, то його власне житло переходить в розпорядження держави.

Спікер заходу зазначила, що за опитуваннями, від 20 до 30 відсотків переселенців вже сьогодні вирішили, що вони не повернуться назад. І держава, поважаючи права людини, не повинна змушувати переселенців до повернення, а навпаки, має забезпечити громадянам вільний вибір місця проживання. Олеся Цибулько також наголосила, що для законотворців вирішення проблем ВПО не є пріоритетним, і тому справжнім проривом є доступ переселенців та визначення умов у держпрограмі “Доступне житло”.

Радник з питань внутрішньо переміщених осіб Мінсоцполітики у Запорізькій області Анастасія Перепелиця вважає, що програма “Доступне житло” – це справді крок на зустріч, але фінансування з боку державного бюджету дуже обмежене. «Питання житла потребує комплексного підходу. Переселенці – це дуже різні за віком, соціальним та матеріальним становищем люди, однією програмою або стандартною процедурою питання не вирішити. Потрібні різні підходи та комплексне бачення», – констатувала радник.

Запоріжжя, круглий стіл, 2018На сьогодні із того що працює для переселенців, це програма «Доступне житло» та іпотечне кредитування від Ощадбанку із зниженою ставкою 18,99 % річних, що лише на 1% менша ніж стандартна іпотечна ставка цього банку. Станом на сьогодні іпотекою скористалися лише дві людини зі статусом переселенця у Запорізькій області. А в черзі за програмою «Доступне житло» перебуває 91 особа. Громадські організації та Фонд «Держмолодьжитло» пропонували виділити 1 млрд гривень, а фактично виділено всього 30 млн. Для Запорізької області це близько 10 квартир на 54 тисячі переселенців.

«Треба пам’ятати, що фінансування було виділено під тиском активістів, голодуванням та мітингами під стінами Кабміну, тому дуже важливо продовжувати тиск, брати участь в акціях, підписувати Петиції, використовувати всі засоби впливу на владу», – вважає Анастасія Перепелиця.

Зі свого боку координатор Запорізького офісу ГО “КримСОС” Наталя Опенко вважає, що проблеми вирішаться з поверненням права переселенцям брати участь у голосуванні під час виборів.

«Електорат з числа внутрішньо переселених осіб не буде цікавий депутатам, доки переселенці не отримають право голосу на виборах, – наголосила Наталья Опенко, – позбавлення права голосу дискримінує переселенців як у частині забезпечення рівності прав і свобод, так і рівності можливостей».

Також представниця ГО “КримСОС вважає, щоб забезпечити життєдіяльність затверджених держпрограм, необхідно провести опитування та моніторинг з житлових питань серед переселенців. На думку пані Наталії, це дозволить отримати чітке розуміння: якого житла потребують ВПО, якої вартості, та врешті-решт, яка кількість переселенців готова до придбання житла та на яких умовах.

Представник Запорізького регіонального управління ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Марія Качур розповіла, що перша п’ятірка переселенців вже надали документи та оплатили 50 відсотків вартості квартир. Держава зі свого боку надала 1,3 мільйони гривень. Вона розповіла, що в цьому році по програмі «Доступне житло» очікують надходжень у сумі 2,6 мільйони гривень. Також учасниця обговорення пояснила, що не всі забудовники співпрацюють з фондом. На сьогодні в Запоріжжі за умовами фонду акредитовано лише один житловий будинок, де вартість одного квадратного метру коштує 10 тис гривень.

Марія Качур представила учасникам круглого столу переселенця з Донецька, пана N., який випробував пільгову програму 50 на 50. «Коли почув про державну програму – каже чоловік, почав збирати документи. Підготував всі необхідні довідки, подав їх. Та вже перед новим роком став власником квартири в Запоріжжі.» Родина донеччанина в очікуванні новосілля. В травні 2019 року забудовник планує здати в експлуатацію будинок.

Учасники круглого столу прийшли до висновку: на сьогодні темпи будівництва у Запорізькій області і виділені державою кошти не пожвавлюють забезпечення житлом переселенців. Але не варто розчаровуватись, навпаки, потрібно бути активнішими, об’єднуватися та разом відстоювати свої права.

Оксана Камишева
фахівець з розвитку громад “КримСОС”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *