Інформаційні потреби переселенців не задовольняються – круглий стіл у Харкові

Оприлюднено Оприлюднено в Заходи

Інформаційні потреби переселенців залишаються незадоволеними – такий висновок зробили учасники круглого столу в Харкові.

Згідно з висновками Європейської дослідницької асоціації та моніторингом медіа, який здійснює Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, ЗМІ недостатньо інформують громадськість про потреби переселенців.

Учасники круглого столу: «Інформаційні потреби переселенців: як покращити комунікацію між владою, переселенцями, НДО, волонтерами та ЗМІ і забезпечити доступ до важливої інформації», зауважили, що люди з Донбасу і Криму часто не знають про особливості переїзду на нове місце, реєстрацію, працевлаштування, отримання соціальних виплат тощо. Інформація, що публікується на веб-сайтах органів державної влади чи місцевого самоврядування, може виявитися неактуальною та застарілою.

Вікторія Булавіна, керівник проекту «Розвиток самозайнятості серед ВПО в Україні» підтвердила, що потрібна переселенцям інформація потрапляє до них невчасно, із запізненням, іноді втрачає актуальність. Переселенці мають такі ж проблеми, як і місцеві – робота, житло, соціальні пільги. Вона також наголосила на тому, що журналістам варто робити аналітичні матеріали, а не зациклюватись лише на проблемах.

dolya-kharkivДумку про те, що матеріалів мало, а історій успіху практично не зустрінеш у ЗМІ, підтвердила і Людмила Доля, координатор харківської експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика. Кількість матеріалів про ВПО складає всього 1% від їх загальної кількості. Редакції не зацікавлені у матеріалах на цю тему. Моніторинг регіональної преси показав, що у перший тиждень лютого у харківських газетах вийшов лише один матеріал про переселенців. Стигматизація залишається однією з найгостріших проблем для переселенців. Цю тенденцію ілюструструє розділ кримінальна хроніка у стрічках новин місцевих інформаційних агенцій.

Валентина Кузик, консультантка зі зав’язків з медіа з «Інтерньюз Європа», оприлюднила результати досліджень, які проводилися в Харкові та Краматорську. «З приводу стигматизації та ставлення місцевих мешканців. Тут цікавий аспект. У Харкові, принаймні, за словами переселенців, люди ставились до них більш відсторонено та вороже, ніж у Краматорську. Вони це пов’язують з тим, що Краматорськ знаходиться ближче до лінії конфлікту, що люди там вже переживали щось подібне. Тому вони більш м’яко ставляться до переселенців і краще їх розуміють, ніж у Харкові. Також харків’яни скаржилися, що зарплати стали нижчими в Харкові через те, що переселенці готові працювати за менші гроші. У Краматорську, навпаки, люди це сприймають більш оптимістично. Кажуть, що чимало бізнесменів з окупованих територій приїхали в місто і тепер дають робочі місця».

Сергій Щербина, представник Головного управління МНС у Харківський області, поділився з присутніми статистичними дослідженнями, які показують, що рівень довіри місцевого населення до переміщених осіб різко знизився у 2015 році в порівнянні з 2014 роком. Завдяки волонтерам, місцевим органам влади переселенці отримають більше пільг, користуються благами, яких не мають харків’яни. В Харківській області найнижчий рівень інтеграції переміщених осіб. Виникла проблема утриманців, які лише використовують надані їм ресурси, не хочуть брати участь у покращенні власного життя.

Кількість вимушених переселенців, які реально перебувають на території Харківської області, невідомо. За даними регіонального координаційного штабу з питань ВПО в Харківській області на 9 лютого 2016 офіційно зареєстровано 212,6 тис. переселенців (понад 152 тис. сімей). Це 17,2% всіх переселенців з Криму і Донбасу. Спеціалісти групи Інформаційний Спротив – Харків відзначають, що за непрямими оцінками місцевої влади, волонтерів та благодійних організацій в області з урахуванням незареєстрованих осіб постійно знаходиться близько 125-135 тисяч ВПО. Це значно більше, ніж офіційно зареєстровано в Дніпропетровській або Запорізькій областях, не кажучи про решту. В області на початок року пенсії отримували 148,9 тис. ВПО (71% від загального числа зареєстрованих ВПО, частина з них – працездатного віку). Для порівняння – в Києві частка пенсіонерів серед ВПО – не більш 35%, у Львові – не більше ніж 25%.

Евгенія Левінштейн, керівник проекту АКЦентр, ГО «Українські рубежі» підкреслила, що соціальні програми, які існують для переселенців стосуються не тільки їх, користь від цього отримують і місцеві мешканці. Завдяки виділеним коштам ремонтуються школи, лікарні, дитячим садкам у сільській місцевості не загрожує закриття. Треба змінювати ставлення суспільства до переселенців, розповідати про історії успіхів людей, які змінюють життя на краще. Адаптація переміщених людей не може проходити без залучення місцевих жителів.
Загальні побажання учасників круглого столу за підсумками обговорення виглядають наступним чином: у ЗМІ явно не вистачає мотивуючих історій, які б ілюстрували позитивний досвід інтеграції переселенців у місцеву громаду. Соціальні наслідки війни на Донбасі розтягнуться на довгі роки, тому необхідно докладати максимум зусиль, щоб ВПО перетворювалися із соціального навантаження в соціальний капітал. Зробити це можна лише за рахунок координації зусиль держави, суспільства, ЗМІ та міжнародних партнерів.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *