Експерти Інституту демократії ім. Пилипа Орлика наголошують, що кожен день бездіяльності у сфері інформаційної політики призводить до все більшого зомбування людей на територіях, контрольованих терористами, яких потім неможливо буде повернути в український простір.

Експерти Інституту демократії ім. Пилипа Орлика наголошують, що кожен день бездіяльності у сфері інформаційної політики призводить до все більшого зомбування людей на територіях, контрольованих терористами, яких потім неможливо буде повернути в український простір.

Про це сьогодні йшлося на брифінгу «Інформаційна політика держави провальна на всіх фронтах: інформаційна ізоляція окупованих територій», що відбувся  в Українському кризовому медіацентрі.

Моніторинг інформаційного простору східних областей засвідчує, що  за останні півроку ситуація там погіршується кожного дня, наголосили експерти Інституту імені Пилипа Орлика. Влада до сих пір не виробила інформаційної стратегії, в тому числі на окупованих територіях, а кроки таких відомств як РНБО, Нацради, Держкотелерадіо та новоствореного Міністерства інформаційної політики є безсистемними та неефективними.

«З травня 2014 року у регіоні немає альтернативи сепаратистським міфам, вся територія з кількома мільйонами населення виявилась повністю відрізаною від українського інформаційного простору», – наголосив Володимир Кіпень, експерт ІДПО, кандидат філософських наук, Донецький інститут соціальних досліджень і політичного аналізу.

Він підкреслив, що така ситуація не лише на окупованих територіях, але і на звільнених, де влада також не змогла забезпечити український погляд на ситуацію в Донбасі.

«На превеликий жаль, немає великої різниці у настроях людей на окупованих та звільнених територіях, це засвідчують і соціологічні опитування, і результати виборів – багато мешканців підтримали представників старої влади, і там досі домінує “руське  бачення світу», – зауважив пан Кіпень.  «У держави  відсутня чітка стратегія відносно і захоплених, і звільнених територій,  це не дає можливості поставити інформаційну політику у більш широкий контекст», –    сказав він.

За 23 роки незалежності так і не була не вироблена інформаційна стратегія, нагадала Світлана Єременко,медіаексперт, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ, виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Вона зазначила, що восени проходило громадське обговоренняСтратегії розвитку інформаційного простору України, розробленої  Держкомтелерадіо, яка зазнала критичних відгуків від медіа експертів та юристів. Однак наступних кроків у цьому напрямі не було.

Експерти підкреслювали, що на окупованих територіях в інформаційному плані потрібно працювати зараз, а не після звільнення. «Потім вже буде пізно щось робити, бо люди до того часу там перетворяться у зомбі через російську інформаційну агресію», – зауважила Світлана Єременко.

Володимир Кіпень, Світлана Єременко, Ігор Зоц

Фахівці  запропонували декілька способів зміни ситуації на окупованих територіях. По-перше, намагатись відновити обласне телебачення, чи принаймні створити на територіях, що межують із окупованими, потужності для поширення теле та радіо-сигналу. Для цього можна скористатись навіть досвідом «Голосу Америки» та «Радіо Свобода» у часи холодної війни. Обов’язково слід звернутись до друкованих ЗМІ, наголосив  Ігор Зоц, редактор газети  «Донеччина», оскільки преса завжди була важливим джерелом інформації у цьому регіоні. На його думку, комунальні ЗМІ поруч із окупованими мають давати реальну картину того, що відбувається, а не транслювати антиукраїнські погляди.

«Газети зараз кинуті напризволяще, їх вплив мінімізовано. Натомість виходить газета «Донецкая республика» з накладом у 50 тис. примірників – ще рік тому всі обласні газети, які виходили у Донецьку, не мали сукупно такого тиражу. І газети на звільнених територіях не перекривають цей тираж», – наголосив Ігор Зоц. Із телебаченням ситуація ще гірша – на окупованих територіях працюють 10 новинних і більше 30 загалом російських телеканалів та 3 сепаратистських телеканали –  «Оплот», «Новороссия» та «Донецкая республика».

Щоб донести інформацію до жителів територій, експерти радять скористатись міжнародним досвідом.  «Такий телеканал як «Белсат» мовить на Білорусь з території Польщі, США має великий  досвід інформаційних операцій на окупованих територіях, зокрема «Буря в пустелі», – нагадала Світлана Єременко. – Чому не скористатись таким досвідом?».

Учасники брифінгу підкреслили, що все ж таки деякі позитивні кроки влада зробила – зокрема ухвалення закону про суспільне телебачення, створення інформаційно-аналітичного центру РНБО та прес-служби АТО, обрано новий склад Нацради. Крім того, з\’явився канал «Ukraine Today», що створений «1+1».

«Відомо, що Міністерство інформаційної політики заявляло, що планує створити два телеканали – один військовий та інший іноземний, – зауважила Світлана Єременко. – Можливо, не варто розпорошувати зусилля та кошти, а краще державі об’єднати зусилля з “1+1” та підтримати “Ukraine Today”, створити один, але справді потужний телеканал, який мовитиме на іноземну аудиторію?».

11 лютого міністр інформаційної політики України Юрій Стець заявив, що його міністерство розпочне роботу протягом одного-двох тижнів. Міністр такожанонсував створення телеканалу Міністерства оборони України за зразком каналу «Звезда» в Росії і назвав три завдання, яке стоять перед відомством.  

Нагадаємо, MediaSapiens регулярно публікує результати моніторингу регіональних телеканалів, регіональної преси та аналіз пропагандистських маніпуляцій, що присутні в українському інформаційному просторі.