З 5 по 11 лютого 2018 року харківська група Інституту демократії ім. Пилипа Орлика проводила моніторинг регіональних медіа. Експерти оцінювали якість контенту у чотирьох друкованих виданнях у області: «Время», «Слобідський край», «Вечерний Харьков», «Харьковские известия» – загалом 310 публікацій та 339 матеріалів он лайн ресурсів: «Медіа порт», «АТН», «Статус кво», «Об’єктив».
Друковані видання
Професійні стандарти
Вже другий моніторинг поспіль харківські медіа експерти у друкованих виданнях відзначають максимальним балом 1,00 стандарти: відсутність мови ворожнечі та доступність викладеного матеріалу. Решта критеріїв: відокремлення фактів від думок 0,95, достовірність/ посилання на джерела отримали 0,89 бала. Традиційно найнижча оцінка -баланс думок 0,23. Загальний бал за стандарти у чотирьох газетах Харкова 4,08. Це трохи вище порівняно з листопадом 2017, коли було 3,89. Серед видань найвищу оцінку отримала газета «Слобідський край» 4,19. «Время» 4,13, «Харьковские известия» 4,06, «Вечерний Харьков» 3,94.
Матеріали з ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки, неналежно марковані матеріали.
Спостерігається активність народних депутатів, які займаються особистим піаром у регіоні. Наприклад, «Харьковские известия» постійно друкують матеріали про політика Валерія Писаренка. Конкуренцію йому склав депутат Олег Ляшко – 3 статті протягом тижня. У газетах «Время» та «Вечерний Харьков» помічено публікації з ознаками політичної замовності від народного депутата Олександра Вілкула. Без будь яких коментарів практично ідентичні іміджеві тексти про очільницю області Юлію Світличну вміщують практично всі ЗМІ регіону.
В лютому експертні групи Харкова та Львова відзначили збільшення кількості матеріалів з ознаками замовності у харківських газетах до 6 відсотків порівняно з 4,4% у листопаді. Також повернулась тенденція, коли політичної «джинси» більше ніж комерційної, у листопаді було порівну. Стосовно публікацій, що мають неналежне маркування. Кількість неналежно маркованих збільшилась до майже 7 відсотків порівняно 2,0 % у попередній моніторинговий період.
Фейків, пропаганди, проросійських меседжів у друкованих ЗМІ Харківщини експертами не виявлено.
Теми, жанри, тональність, походження
Тематичні пріоритети друкованих видань у відсотках виглядають наступним чином. Категорія «Інше» (корисні поради, рецепти, кросворди, прогнози) – 26% контенту. Економіка, фінанси – 13%. Далі ідуть матеріали на теми освіти 10%, соціальні 9%, спорту 7% По 6% газетної площі займають: життя місцевої громади, іноземні новини та культурні. Найменш популярні теми: антикорупційні, історії вимушених переселенців, про бойові дії на Сході та реформу місцевого самоврядування – 1% контенту.
Експерт Юрій Хомайко звертає увагу на те, що серед 4-х харківських газет, по відношенню до яких здійснюється моніторинг, тільки одна не змінюється на краще. «Харьковские известия» все більше нагадують інформаційний бюлетень міської ради. Дуже мало матеріалів мають авторський підпис. У разі якщо це не прес-реліз у чистому вигляді, то матеріал все одно готується на основі не власних журналістських спілкувань з посадовцями, які означені як джерела інформації, а на основі тексту отриманого з відповідної установи. Навіть публікації про події у культурному житті є запозиченими. У кращому випадку поруч з підписом штатного журналіста стоїть слово «підготував». В інших газетах помітне місце займає аналітика як у локальному вимірі (кореспонденції), так і більш широкому (статті). Єдине журналістське розслідування, виконане на гарному професійному рівні розміщене у газеті «Время» №16- «Электронный» визит к врачу, может быть, и не подвиг, но что-то героическое в этом есть».
Щодо різноманіття жанрів, які використовують редакції. Найпопулярніші – інформаційні жанри: замітки, замітки з коментарем – 39%, прес-релізи / протокольні матеріали /офіційні звіти державних установ – 13%,
Тональність. Лише 1% матеріалів у друкованих ЗМІ мають позитивну тональність, 2% негативну, а 97% м нейтральні.
Щодо походження матеріалів. 52% – запозичені з відповідним посиланням, 36% – власні, у 12% матеріалів походження встановити не вдалося.
Інтернет-видання
Професійні стандарти
Журналісти харківських сайтів для своїх матеріалів використовують, як правило, одне джерело інформації. Тому дотримання такого стандарту, як «баланс думок», можна побачити вкрай рідко. Окремими винятками є звіти з судових засідань, де подаються позиції обвинувачення та захисту, а інколи ще й заяви підсудних та постраждалих. Інших стандартів у онлайн виданнях майже завжди дотримуються. У цифрах це виглядає так: 0,19 – баланс думок, 0,95 –достовірність (посилання на джерела) 0,98 – доступність. Максимальний 1 бал отримали критерії: відсутність мови ворожнечі та відокремлення фактів від коментарів. Середня оцінка інтернет-видань Харкова за дотримання журналістських стандартів 4,13 – це вище ніж у листопаді 4,05.
Індивідуальні результати: «Об’єктив» 4,31; «Медіа порт» 4,25; «АТН» 4,06; «Статус кво» 3,88.
Матеріали із ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки, неналежно марковані матеріали.
Фейків, пропаганди, проросійських меседжів в онлайнових ЗМІ Харківщини експертами не виявлено.
Матеріалів з ознаками замовності у тиждень моніторингу на сайтах було 2,6%. До них можна віднести такі, що є піаром діючої обласної влади. Це ідентичні тексти про заходи, де головним спікером виступає голова обласної ради, обіцяючи покращення охорони здоров’я або посилення боротьби з корупцією. Участь заступника голови облдержадміністрації у студентському флешмобі (фото з пам’ятником засновнику університету В.Н. Каразіну) теж, на думку експертів, є піаром. «Ми не можемо стверджувати, що інформацію про це сайту «Объектив» замовляли, але, якщо такі речі робляться з ініціативи редакції, то, виходить, там погано розуміють, що сама по собі участь високопосадовця у будь- якому заході не може бути інформаційним приводом», – зазначає експерт Юрій Хомайко.
Серед проаналізованого контенту публікацій, що мають неналежне маркування експертами не виявлено.
Теми, тональність, походження
25% контенту на сайтах присвячено темам криміналу та діяльності правоохоронних органів. Експерти вважають, що не є нормальним, коли значна частина повідомлень йде з посиланням на правоохоронні органи. Через це створюється картина нібито життя міста та області складається переважно з правопорушень, дорожньо-транспортних пригод, нещасних випадків та пожеж. Поряд з дійсно серйозними злочинами та аваріями у стрічку новин потрапляють і доволі рядові, дрібні випадки на кшталт крадіжки телефону, або зіткнення авто, що обійшлося навіть без травм. І тільки небажанням шукати суспільно значущу інформацію можна пояснити появу повідомлень про кадрові зміни навіть не перших осіб на окремих підприємствах.
Натомість ситуація у зоні АТО (4%контенту) висвітлюється (крім сайту «Объектив») нерегулярно, як і життя переселенців з Донбасу (2%.), чи реформа місцевого самоврядування або зовнішня політика держави. Інші теми харківських Інтернет-видань представлені так: 10%, – життя місцевої громади, освіта і наука – 9%, 8%, економіка та фінанси, спорт.
Тональність. Загалом тональність оприлюдненої сайтами інформації переважно нейтрального характеру – 96% оглянутого контенту. 1% позитивних новин і 3 відсотоки негативу. Однак, експерти звертають увагу на випадки не виправданого негативу. Останнє місце спортсмена на Зимовій Олімпіаді – ще не привід для заголовку «Український саночник – найгірший» (АТН), або таке: «Перша біатлонна гонка. Провал українок» (також АТН), зазначає експерт.
Щодо походження матеріалів. На сайтах 65% публікацій запозичені із відповідним посиланням на автора чи джерело, 32% власна інформація , 3% не ідентифіковано.
