На фінішний відрізок виходить проект «Сільське мікропідприємництво в Україні. Пошук нових фінансових джерел».

На фінішний відрізок виходить проект «Сільське мікропідприємництво в Україні. Пошук нових фінансових джерел».  І його виконавці – Щецинський навчальний центр Фундації розвитку місцевої демократії та Черкаська експертна група ІДПО можуть бути цілком впевнені, що ідея «Тематичного села»  в Україні може бути шансом для відродження сільських територій.  За неповних два роки роботи із популяризації цієї ідеї (у 2014-му виконувався проект «Сприяння сільському мікропідприємництву в Україні») та створення  мікропідприємницьких туристичних пропозицій кількість городян Черкащини, які їдуть в села за емоціями, відпочинком, розвагами збільшилася в рази. Будемо це стверджувати, хоч офіційно статистики не ведемо. Але, скажімо, інтерактивний музей у Івківцях на Чигиринщині, що стартував у вересні минулого року, цього року відкрився з середини квітня і працює дотепер, щотижня приймаючи щонайменше 50 відвідувачів. На десятки йде лік груп гостей до «Країни Мамонтландії», що у Межирічі на Канівщині. По кілька груп відвідувачів спробували себе у «Забавлянках, іграх та розвагах Старого Суботова», розкривали секрети «Чарівної ниточки» у Пугачівці, та старого водяного млина у Коржовій на Уманщині. Учасники проекту відкривали для себе  заново свої села. І от на Золотоніщині є «Гельмязів – територія пригод». І це не штучна придумка, а цілком обгрунтована пропозиція, підтверджена  вже численними скарбами, що знаходилися поблизу, самими топонімами (ну а про що ж іще нам каже прямо ріка Золотоношка та й сам Гельмязів, назва якого від татарського «елемаз»?) . А  тут ще виявилося, що останні роки в Гельмязеві провів репресований за радянської влади письменник Іван Ряпасов, якого називали «російським Жулем Верном». А Грушківка на Кам’янщині, у 19 столітті – один з осередків розвитку цукрової промисловості на Українських теренах?  Виявилося, що хтось у давнину ретельно дбав про «бренд», бо ж на вході до церкви ще в 1910 посаджені саме груші,  які щедро плодоносять і досі. Виявилося також, що село може бути справжньою лабораторією, де оживають шкільні знання, як от підтверджується  у Леськах Черкаського району, де переживаючи справжнє «Веселкове щастя», діти дізнаються про природу та вплив кольорів на людину, або ж у Головківці, де  цього року в рамках «Картопляних розваг» відкрилася і «Академія картопляних наук», і навіть підтверджено експериментальним шляхом, що кілька цвяшків та відро картоплі здатні вирішити енергетичну кризу…бодай трошечки. Охматів  знайомить зі своїми знаменитими земляками – фольклористом Порфиром Демуцьким та його сином Данилом Демуцьким,  кинооператором та співавтором шедеврів Олександра Довженка…

Наша спільна з польськими колегами та з колегами із сіл (цього року їх 14 на Черкащині) робота привертає чималу цікавість обласної, районних влад і навчальних закладів, де готують фахівців з організації туризму.  Маємо вже кілька прохань про розширення нашої діяльності як на самій Черкащини, так і в інші регіони України. І, сподіваємося, що у нас буде така можливість. Та найголовнішим результатом бачимо нагоду додати настрою та оптимізму сільським мешканцям, запросити їх до пошуку нового бачення села та свого життя на селі.