МОНІТОРИНГОВИЙ ЗВІТ: Хмельницька обл. Червень_2019

У червні (24.06-05.07.2019) чернівецькі експерти оцінили 235 матеріалів у 4  роздержавлених газетах та 108 матеріалів на 4 сайтах Хмельницької обл. Всього – 343. До аналізу залучено 64 публікації газети «Край Кам’янецький», 82 – «Шепетівський вісник», 39 – «Життя Теофіпольщини», 50 – обласної газети «Подільські вісті» (м. Хмельницький). Оцінено на сайтах «Край Кам’янецький» 18 матеріалів, «Шепетівський вісник» – 41, «Життя Теофіпольщини» – 22, «Подільські вісті» – 27. 

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Безумовно, що обласна газета «Подільські вісті» (Хмельницький) наповнюється матеріалами набагато краще, ніж районні видання. Контент районок зводиться до публікації прес-релізів, привітань, передруків, телепрограми, замовних матеріалів. Мало публікацій про життя сільських громад, віддалених сіл, наприклад, про медицину по селах, бібліотеки та школи, безробіття в селі, бездоріжжя. Натомість перед виборами як обласні, так і районні газети заполонили портрети політиків, їхні привітання, звернення до народу з численними обіцянками. Написані під інформаційні матеріали, такі публікації формують у читача думку про тих чи інших кандидатів.  

Професійні стандарти. У газетах на стандарти проаналізовано 64 матеріали. За 5-ти бальною шкалою оцінювання на стандарти: «Край Кам’янецький» – 3,69 бала, «Шепетівський вісник» – 3,5, «Життя Теофіпольщини» – 3,25,  «Подільські вісті» – 3,13. Середній бал якості реформованих ЗМІ 3,39 бали. Матеріали написані доступною мовою, за винятком прес-релізів, які зберігають офіційно-діловий стиль і складні для сприйняття. Індекс посилань на джерела становить 0,61. На жаль, є матеріали, де не вказується жодне джерело. Іноді самі посилання неповні: називають установу, проте не вказують представника, який коментує. Не завжди чітко відокремлено факти від коментарів (0,55), тож читачам важко робити самостійні висновки, бо коментування підсвідомо підштовхує до певних оцінок. Баланс думок/точок зору дуже низький – 0,23, у матеріалах немає повноти проблеми, контексту, ситуацію подано вузько, однобоко. Мови ворожнечі та проросійських меседжів загалом не зафіксовано. Проте є один випадок: газета «Край Кам’янецький» у двох моніторингових номерах публікує рекламу регулярних автоперевезень до Росії – країни-агресора, рекламує послугу для робочих груп. Вважаємо, така реклама під час війни є неприйнятною, адже формує лояльне ставлення до ворога та виправдовує заробітчанство. Ми розцінили це як проросійський меседж. 

Матеріали з ознаками замовності. Відповідно до методології у газетах віді-брано 196 матеріалів для аналізу на замовність. Зафіксовано 16,8% матеріалів з ознаками замовності. Найбільше в газеті «Життя Теофіпольщини» – 25,0 % (кожен четвертий матеріал). У газетах «Край Кам’янецький» – 15,7%, «Шепетівський вісник» – 11,1%, «Подільські вісті» – 20,0. Переважає політична замовність. У передвиборчий період газети підтримують місцевих кандидатів у депутати і знаходять для цього різні способи: листи подяки від людей, висвітлення соціальних ініціатив кандидатів, використання дат у календарі тощо. Агітують і за політичні партії. Наприклад: інформація від кандидата в нардепи Володимира Мельниченка «Я йду на вибори» («Край Кам’янецький», № 25 – 1 стор.), у цьому ж номері подяка В.Мельниченку від виборця («Велика цінність – життя» – стор. 2), тут же три інформації від прес-служби В.Мельниченка «Проблеми ліфтів мають бути вирішені» (стор. 3), «Ремонт доріг в с. Острівчани майже завершено» (стор. 4), «Освітні заклади району вже з ремонтом» (стор. 5). Рубрики – «Рядки вдячності», «Трибуна депутата», «Освіта» та «Дороги». На 4 стор. в інформації про святкування Трійці та відкриття Будинку культури в селі вставлено абзац про святковий фуршет, що його організував той же нардеп Володимир Мельниченко (по суті, підкуп виборців). Фактично, весь номер присвячений висвітленню його діяльності.

У № 26 тієї ж газети таке вітання опублікував, крім В.Мельниченка, ще один кандидат – Віктор Худняк (обоє використали привід – День Конституції). У номері вміщено 2 матеріали прес-служби В.Мельниченка («Підтримка галузі освіти», «Проблемні питання закладів середньої спеціальної освіти») та один як подяку від виборця («Дякую, що маю можливість жити і радіти всьому»). Рубрика «Вибори-2019» – це аж ніяк не визначене законом маркування. 

Аналогічні матеріали розмістив «Шепетівський вісник» № 51-52: вітання нардепа Романа Мацоли з Днем Конституції, «Роман Мацола готовий продовжувати робити зміни» (стор. 1), «Поклик душі» (стор. 1, 2 – матеріал з подякою нардепу), «Тільки командна робота» (у тексті між іншим “заховався” Мацола). Замість рубрики «Політична реклама» – «Офіційно» та «Творча Шепетівка». З політичних партій видання підтримало «Європейську Солідарність» («П’ять пріоритетів ЄС»). 

Постійним замовником комерційних матеріалів є агрохолдинг «Мрія»: у Чернівецьких та Івано-Франківських ЗМІ, тепер же і в Хмельницьких («Контінентал» – успішне об’єднання бізнесів «Мрії» та компанії CFG”).   

Смолдирева Т.П.: «Агітаційні матеріали не марковані відповідно до ЗУ «Про вибори народних депутатів» (Р.9 «Передвиборна агітація») та «Про рекламу» (ст.9) – тож вводять в оману читача рубриками, від яких очікують аналітики: «На часі», «Політикум», «Позиція», «Актуально», «Грані буття» тощо. Зустрічаються прямо підписані: «Штаб Аграрної партії», «Штаб кандидата», кандидат у депутати. Часто такі матеріали починаються цитатою: «Вадим Лозовий: Ставлю перед собою завдання служити народу» («Подільські вісті»), Василь Войцеховський: «Хочу, щоб кожний українець гідно жив на своїй землі» («Життя Теофіпольщини»), «Вопрос языка нужно решать на референдуме», – Ильюк обратился в Конституционный суд об отмене «языкового закона» («Рідне Прибужжя»). Благодатним дощем з матеріалів-близнюків падають труди політичних штабів на шпальти ЗМІ. У «Подільських вістях» та «Рідному Прибужжі» надруковано ідентичні матеріали за підписом Віктор Крищенко, політичний оглядач: «Від Зеленського очікують виконання плану Тимошенко». Агітацію за В.Ляшка (з однаковими фото і текстом – різними заголовками: «Коли люди бачать платіжки – їм не смішно» і «Актуально для подолян») читаємо у «Подільських вістях» та «Житті Теофіпольщини». Прикладів чимало.

Експерти зафіксували єдиний виняток належного виокремлення словами «Політична реклама»  – статтю у «Вечернем Николаеве» за 25.06: «Александр Шарлаев: Я ощущаю ответственность и силы реализовать себя на родной земле».

Курйоз! Бажання штабів якнайширше і якнайвинахідливіше поширити інформацію, обійшовши вимогу про належне означення передвиборної агітації, при-зводить до курйозів. Яскравий приклад: начебто лист до редакції від пенсіонерки Марії Кравченко розміщено під однаковим заголовком-фейком «Сто днів для позитивних змін» (штамп навіює думку про справи новообраного очільника держави) у газетах «Життя Теофіпольщини» та «Рідне Прибужжя» з прямою агітацією за Ю.Тимошенко: «Як же набридли за ці п’ять років щоденна колотнеча та сварки наших політиків — хоч телевізор не включай …. Хто мені подобається, так це Юлія Тимошенко. Вона говорить про насущні проблеми народу і намагається саме на це зорієнтувати новачків у політиці… і т.д. То хто в Україні найбільше говорить про політичну корупцію? А хто сприяє її розвитку? – Виходить, що не тільки політики, але й медіа».

З огляду на неналежне маркування матеріалів відповідно до Закону України «Про рекламу», середній відсоток НМ становить 15,8 %. Найбільше у газеті «Край Кам’янецький» – 27,5% та «Шепетівський вісник» – 19,0%. У виданнях «Життя Теофіпольщини» – 15,6%, «Подільські вісті» – 14,0%. Не вживається і позначка «За угодою», коли у газетах друкуються матеріали державних структур. Взагалі, видається, що районні газети не мають уявлення про Закон – ні разу ніде не вжита позначка «Реклама». А «Шепетівський вісник» знайшов «креатив»: запровадив нову позначку – літеру і, обведену колом, та у вихідних даних пояснює, що це іміджевий матеріал 🙂 Смолдирева Т.П.: «Звертаємо увагу редакцій, що ЗУ «Про рекламу» передбачає означення «Реклама» та «На правах реклами». Позначки на кшталт «Скористайтеся нашими послугами» («Життя Теофіпольщини»), «Оголошення» в інших газетах, повідомлення ЦВК у «Подільських вістях» під рубрикою «Офіційно» замість «За угодою» дають підстави зауважити це як неналежне маркування». 

 Аналіз тем, жанри, тональність, походження. У газетах переважають інформаційні жанри – 33%. Помічаємо, що 14% контенту складають прес-релізи та протокольні матеріали офіційних установ. Мало інтерв’ю (4%,), аналітичних статей (3%), художніх жанрів (5%), листів у редакцію (4%). Немає кореспонденцій, рецензій, журналістських розслідувань, редакторських/авторських колонок. Тож жанрова палітра газет обмежена. 36% усіх публікацій важко ідентифікувати через порушені критерії до журналістських матеріалів. 

Найпопулярніша у друкованих ЗМІ розважальна проблематика – 37%. На жаль, це більше третини контенту! Це кросворди, гороскопи, кулінарні рецепти, поради (медичні й побутові), привітання тощо. По-суті, читачеві пропонують стислий інформаційний виклад подій тижня та легкий розважальний контент, а до аналізу фактів та подій майже не звертаються. За такою лайт-журналістикою не помітно проблем у державі, ходу реформ, багато питань взагалі не озвучуються. 

Теми: 11% контенту присвячено виборам. Висвітлюється життя місцевої громади (13%), соціальна сфера (9%), економічні новини і тарифи (6%), спорт (5%), освіта і наука (4%), надзвичайні ситуації (4%) та кримінал (3%), культура (3%), місцеве самоврядування (2%). Лише 1% публікацій присвячений подіям на фронті, про переселенців взагалі не згадується, не пишуть видання про викриття корупції, немає міжнародних новин. 

Власного контенту у газетах 42%, запозиченого 29%, не ідентифіковано 29% інформації. За тональністю: найбільше повідомлень нейтральні – 65%, негативно забарвлених – 5% , позитивно забарвлених 31%.

САЙТИ

Сайти не працюють за стандартами мережі. Редакції або виставляють в онлайн кращі публікації газети, або переформатовують їх під інтернет, змінюють заголовки. Тому контент друкованих версій та онлайн частково ідентичний – тексти просто дублюються. На вихідні оновлень взагалі немає. Сайти наповнюють навіть не щодня, а раз-два у тиждень – в переддень, або день після виходу газети. Відчувається, що головною для редакцій є друкована версія. Дуже неякісні фото, якими ілюструються матеріали. Є думка, що, можливо, вони залучені з соцмереж, любительські фото, а в редакція не працюють з програмою фотошоп, щоб їх покращити. Такі ж спостереження і щодо окремих текстів, які іноді нагадують пост з соцмережі, аніж повноцінний журналістський матеріал.

Професійні стандарти. На стандарти проаналізовано 64 матеріали на сайтах «Край Кам’янецький», «Шепетівський вісник», «Життя Теофіпольщини», «Подільські вісті». Смолдирева Т.П.: «Тенденцію експерти зауважили і щодо хмельницьких, і щодо миколаївських ЗМІ – це не стрічки оперативних новин, які втратили б свіжість, чекаючи виходу чергового номера, а майданчик для розміщення подієво-проблемних – цікавих для аудиторії цього ЗМІ, навіть емоційно забарвлених матеріалів (йдеться НЕ про розважальний контент – не інфотейнмент, а інтерв’ю, портрети, свята, важливі для громади соціальні справи)».

Середній бал якості онлайн-видань – 3,83. Найгірше з балансом думок (0,34). Кращим є відокремлення фактів від коментарів – 0,72. Посилання на джерела – 0,78. Виклад доступний (1,0). Мови ворожнечі не зафіксовано, за винятком одного випадку на сайті «Подільські вісті» (0,98). Смолдирева Т.П.: «З усіх аналізованих ЗМІ тільки інформаційний тижневик «Життя Теофіпольщини» у рубриці «Про нас» на своєму сайті задекларував дотримання стандартів об’єктивної, неупередженої, збалансованої подачі інформації».  

На замовність проаналізовано 108 матеріалів: з ознаками замовності – 4,6%. На сайтах по 1-2 таких випадки. НМ не зафіксовано. 

Аналіз тем, тональність, походження. На сайтах переважає висвітлення життя місцевої громади (18%), соціальної сфери та охорони здоров’я (13%), освіти та науки (13%), культури (12%). Наступні теми висвітлювалися таким чином: ООС (8%), місцеві спортивні новини (9%), місцеве самоврядування, економіка і тарифи (по 5%), політика (6%), надзвичайні ситуації (6%). Мало представлені такі теми, як ВПО (1%), діяльність правоохоронців (1%). Не висвітлювалася проблема корупції, міжнародні новини. Інші теми склали 3%. 

На сайтах переважає власний контент – 80%, власний складає 18%, не ідентифікований 3%. Нейтральних публікацій на сайтах – 48%, у 47% матеріалів сайти подають позитивну та у 5% негативну за тональністю інформацію.  

Хмельницькі видання моніторила Харківька експертна група. За результатами обох моніторингів зафіксовано такі дані щодо замовності, фейків, пропаганди та проросійських меседжів:

У звітному моніторинговому періоді чернівецькі експерти аналізували ЗМІ Миколаївщини – 4 роздержавлені газети та 4 сайти. Зафіксовано у друкованих ЗМІ 14,9% матеріалів з ознаками замовності та 5,3 НМ. На сайтах – 6,9% матеріалів з ознаками замовності та відсутність НМ. Найбільше джинсують «Вісті Врадіївщини» – 22,2% та «Рідне Прибужжя» – 21,1%. У газеті «Маяк» – 15,8% матеріалів з ознаками замовності, у газеті «Вечерний Николаев» – 5,1%. Щодо НМ, то «Вісті Врадіївщини» теж перші – 11,1%. В інших виданнях – 5,3% («Маяк»), 5,1% («Вечерний Николаев»), 2,6% («Рідне Прибужжя»). 

Т.Смолдирева: «Експертна група зауважила, аналізуючи ЗМІ партнерського регіону (Миколаївщина), ознаки прихованих ностальгійно-проросійських меседжів. Так, до ювілею Анни Ахматової «Рідне Прибужжя» подає за сайтом «Новости-Н» замітку без підпису як про видатну російську поетесу, вшанування якої організувала ГО «Русич-Николаев» (відома співпрацею раніше з московским фондом «Русского мира» – https://niklife.com.ua/focus/32244 ). Про українське коріння – ані слова. Але ж це важливо в часи потужної інформаційної війни та російської агресії в Україні. Для порівняння: «Подільські вісті» пишуть про Ахматову як про видатну українку, яка писала російською. Рубрика «Ювілейні дати». Заголовок «Свято поезії»… переходить в лід «вкотре відбулося в музеї-садибі Анни Ахматової в селі Слобідка–Шелехівська (де діє музей-садиба А.А. – експ.)». Далі: «Всесвітньовідома відома поетеса Анна Андріївна Ахматова не цуралася свого коріння, неодноразово відвідувала садибу своєї матері Інни Еразмівни в Слобідці-Шелехівській. Вона досліджувала свій родовід, любила Україну, добре знала українську та поважала інші мови».

Сайт «Вечерний Николаев» друкує розвідку «Шерше ля фам. Так гостил ли Гоголь в Николаеве?». В контексті оповіді малодоцільною видається цитата з листа: «…Ни за что бы я не выехал из Москвы, которую так люблю. Да и вообще Россия всё мне становится ближе и ближе. Кроме свойства родины, есть в ней что-то ещё выше родины, точно как бы это та земля, откуда ближе к родине небесной». Про українське коріння і ставлення Гоголя до України – ані слова. І це стає зрозумілим з прізвища авторки – Зоя Шаталова, очільниця згаданої вище ГО «Русич-Николаев» (https://vn.mk.ua/shershe-lya-fam-tak-gostil-li-gogol-v-nikolaeve/ )  

У публікації в газеті «Вечерней Николаев» до 50-річчя мультфільму «Ну, погоди!» – не тільки неприхована ностальгія за радянським союзом з його «високими цінностями», а й посилання на опитування фонду «Общественное мнение» серед жителів Росії у 2014 р., висловлювання лідера Чечні Д.Дудаєва. Матеріал без підпису, схожий можна прочитати на сайті «Вести». Інші знайдені публікації на тему хоча б наводять спогади Остапа та ін. про мультфільм дитинства».

Моніторинг здійснювала група чернівецьких експертів ІДПО у складі Любові Василик, докторки наук із соціальних комунікацій, завідувачки кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича та Тетяни Смолдиревої, заслуженої журналістки України, доцента кафедри. 

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

Контакти: координатор проекту Любов Василик

095 147 32 47 vasylyk@ukr.net