«Течія відносить щось подібне до тіла людини», «в Одесі під час зливи потонула маршрутка з людьми», курортне місто «йде під воду» – такі повідомлення з’явилися в деяких українських ЗМІ після нещодавньої негоди, яка накоїла лиха не тільки в Одесі, але й у багатьох інших регіонах України. Здавалося, що Одеса таки стане новою Атлантидою, містом, в якому замість людей плаватимуть риби, а замість дерев роститимуть водорості. 

Оскільки у текстах про негоду ми знайшли низку помилок, то у цьому тексті вирішили розповісти про те, як чому ці неточності виникли. І як їх уникнути у майбутньому. Матеріалом нашого огляду стали новини загальнонаціональних сайтів, які ми знайшли у Google новинах та ukr.net за ключовими словами «повінь в Одесі», «злива в Одесі», «потоп в Одесі». Усього – 52 тексти. 

«Потонула маршрутка з людьми»

Почнемо із найбільш поширених напівфейків, які з’являлися не тільки на жовтих, але й деяких якісних виданнях. Наприклад, низка сайтів повідомили про те, що внаслідок негоди в Одесі потонула маршрутка із пасажирами: 

• «В Одесі на вулиці потонула маршрутка» – заголовок відео від УНІАН
• «В Одесі на одній з доріг міста навіть потонула повна пасажирів маршрутка» – написало видання «Апостроф»
• «Наслідки негоди. В Одесі потонула вантажівка та маршрутка (фото, відео)» – із таким заголовком вийшов матеріал на сайті видання «Главком»
• «В Мережі показали затоплену маршрутку на вулиці Чорноморського козацтва в Одесі» «146 маршрутка з людьми затонула, евакуацію проводили МНС-ники» – повідомляє «Голос.юа»

Згідно із тлумачним словником української мови, дієслово «потонути» означає «занурюючись у воду, іти на дно». Якщо ж розібратися у тому, що сталося, виявиться, що ані маршрутка, ані пасажири на дно не йшли. 

Той-таки УНІАН дає більш точний заголовок для тексту, де йдеться про інцидент: «В Одесі підтопило маршрутку». І люди вибиралися з неї по пояс у воді. До того ж, їм допомогли вибиратися рятувальники. Очевидно, у даному випадку журналісти не думали про те, як найточніше написати про те, що сталося, а просто гналися за кліками. Подумаєш, тільки колеса у воду занурились. Пишемо – усі потонули! І ми просто потонемо у потоці переглядів!

Тим часом у новинах про надзвичайні ситуації, де можуть бути постраждалі, точність має принципове значення. Адже містянам дуже важливо уявляти справжні, а не вигадані журналістами масштаби події. Якими маршрутами можна користуватися, якими – ні. Які вулиці затоплені, де можна пройти чи проїхати. Хто постраждав і як саме. До того ж, може йтися про чиїхось родичів чи друзів…

 «Людей знесло потоком води»

Є у журналістів такий гріх: надзвичайна ситуація сталася із одним-двома людьми, але пишуть вони про це – ніби про масове явище. Одеська негода не стала винятком. 

От і ТСН дало новину із заголовком про людей (у множині), яких зносило (саме зносило) потоком води. Виходить, що десь в Одесі був потік, яким несло декількох людей.

На «Фокусі» вийшов текст про той самий потік: «Одесу накрила потужна злива: затопило Дерибасівську, людей зносило потоком води (фото, відео)».

Знай.юа вирішило налякати своїх читачів ще більше: «Український курорт остаточно йде під воду, людей зносить потоками».

Джерелом цієї «інформації» про людей, яких несе потоком чи вже потоками, стало відео одного із місцевих сайтів, що мало таку ж назву «Людей знесло потоком води». Це ж відео передрукувала й низка інших ЗМІ, не виносячи «людей у потоці» у заголовок, наприклад, «Слово і діло». 

Скріншот тексту про зливу на сайті «Слово і діло»

Переглядаємо відео. На ньому немає людей, яких несе потоком. На ньому видно дівчину, яка, намагаючись пройти через той самий потік, падає в нього і відразу встає. 

Тож із цим випадком та сама проблема, що й з маршруткою: нікого не знесло потоком води. Людина упала в воду. Одна людина всього. 

Тож бажано переглядати відео, які ви передруковуєте. Заголовок, який йому дають автори, не обов’язково відповідає ситуації. Однак більшість ЗМІ просто «накидало» на сторінку купу відео від очевидців, не звертаючи на це уваги. 

«П’яного поляка віднесло у море»

Ця новина з’явилася на деяких ЗМІ із посиланням тільки на телеграм-канали. Так, сайт «24 канал» передрукував відео і прокоментував його так:

«На записі видно, як течія відносить щось схоже на тіло людини. У коментарях під дописом припускають, що це чоловік. Одні кажуть, що він – уже мертвий. А інші думають, що людина – ще жива. Дехто зазначає, що чоловік махав рукою. Таким чином, просив про допомогу. Більшість користувачів це заперечує. Кажуть, що це так занесла його течія. Поки не відомо точно, чи інцидент трапився насправді. За даними телеграм-каналу “Одесса INFO”, водою в море віднесло п’яного поляка. Чоловік вижив і, попередньо, перебуває в 11 лікарні».

Повідомлення місцевих телеграм-каналів, навіть якщо їх аж два, ніяк не можна вважати взірцем точності. І прикладом перехресної перевірки інформації. Тож якщо журналіст побачив на відео «щось схоже на тіло», це не означає, що новину про це відразу потрібно ставити на стрічку новин. Якщо телеграм-канал пише, що на відео «п’яний поляк», це не означає, що адмін каналу знайшов алкоголь в крові у постраждалого чи бачив його паспорт. Без підтвердження усе це – припущення, які не варто поширювати без перевірки. 

До того ж, згідно із стандартами, чим неймовірнішою виглядає новина, тим більш ретельною має бути її перевірка. 

Окремо варто сказати про передрук коментарів під відео. Поширювати їх – все одно що переказувати чутки, які також не є достовірною інформацією і, швидше, заплутають читача, ніж дадуть йому змогу зрозуміти, що ж сталося. 

Проте «24 канал» хоча б повідомив, що рятувальники ніяк не коментують цю інформацію і додав, що не відомо, чи трапилось це насправді. А от сайту «Знай.юа» і це не знадобилося. Адже якщо люди кажуть, що щось бачили чи ж зафіксували щось на відео, 100% – було! Видання пише: 

«люди зафіксували на відео, як вночі, під час негоди в Одесі, чоловіка віднесло в море потужним потоком. Автор відео нічим не міг допомогти українцю, якого випустили з уваги через лічені секунди бiля ресторану “Ассоль”. Подальша доля невідомого жителя міста залишається під питанням. “У моїх сусідів вже шосту годину МНС воду висмоктує”, “Він на відпочинку, на чиллі”, “Шкода чувака”, “Жах”, – пишуть користувачі в коментарях».

Якщо коментарі, які передрукував «24 канал», мали на меті встановити хоча б якісь подробиці того, що сталося, то для «Знай.юа» людина, яку несе потоком води – це ще й привід пожартувати. Що, звісно, у цій ситуації є неприпустимим. 

Пізніше з’ясувалося, що інцидент справді відбувся. Але якісні ЗМІ, наприклад, «Радіо Свобода» повідомили про нього уже після того, як з’явилося підтвердження:

«Вночі мережами «гуляло» відео непритомної людини, яку потоками води несе повз нічні клуби Аркадії в море. Як повідомила ввечері пресслужба Одеської міської ради, людина вижила і зараз проходить лікування в одній з міських лікарень».

Подібний підхід дозволить уникнути маніпуляцій і не введе в оману читачів.

«Можуть бути загиблі»

Згідно із офіційними даними, після негоди в Одесі ніхто не загинув. Але деякі ЗМІ все одно спекулювали на цій темі. Відео, про яке ми зазначили вище, дало змогу сайту «Депо» повідомити про те, що вони можуть бути: 

«Можуть бути загиблі – з’явилося відео, на якому потік води несе тіло чоловіка в море в Одесі». 

Ще одне видання, «Лента.юа», натякає, що жертви можуть бути, згадуючи чомусь про ситуацію в інших регіонах:

«Інформації про жертви і постраждалих в Одесі немає. Проте, на сході України через стихію вже зафіксована загибель двох осіб».

Для того, аби дотриматися професійних стандартів, журналісти у новинних матеріалах мають відмовлятися від припущень. Тим більше, якщо йдеться про постраждалих. Однак, як бачимо, часом головне – смажені факти, а не стандарти.

«Одеса остаточно йде під воду»

Описуючи наслідки зливи, журналісти деяких видань використовували узагальнення і при цьому не уточнювали справжній масштаб затоплень або пошкоджень. 

Писали про «потоп в Одесі», «масштабні повені», «страшний потоп», про те, що «місто затопило». Ну, а на «Знай.юа» вирішили діяти кардинально і взагалі написали про те, що «український курорт остаточно йде під воду».

Тим часом, вказувати деталі у матеріалах про негоду важливо, щоб читачі могли адекватно оцінити те, що сталося. Чи усе повністю місто затопило? Чи тільки деякі райони, вулиці, квартали? Виходить, що деякі журналісти для клікабельного заголовка готові не тільки маршрутку із пасажирами «пустити на дно», але й усе місто.

Важливо також бути більш конкретним, розповідаючи про окремі наслідки негоди. Ось, наприклад у матеріалі газети «Сегодня» читаємо: «потоки змивали усе на своєму шляху…» – але «все» – це що конкретно? Сміття? Клумби? Дерева? Котів? Собак? Будинки? Людей?

Сайт «Донпресс» радує таким самим підходом: «Повалені дерева, на дорогах утворилися ями і промоїни, куди провалюються авто». Ну, добре, дерев і справді впало багато. За даними комунальників – 96. Але скільки авто провалилося у ями та промоїни? Оскільки уточнень немає ніяких, то картина в голові у читача повністю залежить від його уяви. 

І зовсім інакше дивишся на ситуацію, якщо дізнаєшся про конкретні вулиці, які затопило, про кількість авто та будинків, які постраждали. От, наприклад, «Укрінформ» повідомляє деталі:

«Найбільше підтопило низинні вулиці Балківську, Приморську, Академіка Вільямса, протягом кількох годин довелось автомобілістам оминати залиті зливовими водами Французький бульвар, вулиці Генуезьку, Корольова та низку інших». Цей уривок дає набагато більше корисної інформації, ніж вислів «вулиці перетворилися у ріки».

Порахуймо опади

Усі видання зійшлися на тому, що злива в Одесі була сильною. Але скільки конкретно міліметрів дощу випало? Тут відповіді дуже різні:

• 45 мм опадів протягом ночі;
• 31 мм опадів за годину;
• 31 мм опадів за ніч, що становить майже 80% місячної норми;
• понад 30 мм опадів за ніч;
• понад 50 мм опадів;
• 2/3 норми місячних опадів… 31 мм за годину, що складає 70% місячної норми;
• більше двомісячної норми опадів;
• двомісячну норму опадів – 101 літр на квадратний метр при місячній нормі 45 літрів.

Причиною таких різних даних, звісно, є банальна неуважність. Поспішали, побачили цифру 31 мм і не дочитали, що це не за ніч, а за годину. Або взяли і зіставили ті ж таки 31 мм за годину і 80% (за всю зливу). Дехто, певне, взяв і округлив 45 – вийшло 50 мм, хтось вирішив погратися із 80% норми – вийшло спочатку 2/3 норми, а потім – чомусь 70%. 

Проте такому різноманіттю сприяло і те, що журналісти брали дані із різних джерел. Так, приміром, журналісти посилалися на «Одеську метеостанцію» (а вона в Одесі не одна, до того ж, дані можуть різнитися, залежно від метеостанції), ДСНС, Гідрометцентр і мера міста Геннадія Труханова. 

Тож 31 мм за годину з’явився у багатьох всеукраїнських ЗМІ завдяки одеському виданню Думская, звідки більшість брала інформацію. 

Дехто брав дані від ДСНС. Рятувальники повідомляли про 45 мм протягом ночі. А дехто вирішив передрукувати заяву Труханова, який говорив про 101 літр на квадратний метр.

Що робити якщо дані різняться? У такому випадку за стандартами журналісти мають подавати ці дані, чітко посилаючись на авторитетні джерела. Ось, як це, наприклад, зробили на «Радіо Свобода»:

«Близько опівночі 22 липня в Одесі розпочався сильний дощ та піднявся вітер. Протягом наступних п’яти годин на вулиці випало близько 101 літра опадів на квадратний метр при місячній нормі в 45 літрів. Принаймні такі цифри наводить міська влада. Головне управління ДСНС в Одеській області оцінює перевищення значно скромніше – 80% місячної норми опадів».

Коментуючи ці дані, також важливо посилатися на компетентне джерело. Приміром, «Дзеркало тижня», повідомляючи про події в Одесі, пише: «Як вважає Думская, одесити не бачили такої зливи з 2013 року». «Городяни не бачили такої зливи з 2013 року», – припускає «Апостроф». Або ж «За словами чиновників, такої нищівної зливи не було з 1988 року» – додає «24.юа». Насправді ж точно знають, як оцінити певну цифру не місцеві жителі, не журналісти і навіть не чиновники, а метеорологи чи синоптики. Тож саме до них і варто звертатися за коментарем.

«Одесу накрило повінню внаслідок потужної зливи»

Причинно-наслідкові зв’язки також можуть зіграти із журналістами злий жарт. Так, більшість із них писала, що Одесу підтопило внаслідок зливи. Але все ж злива – не єдина причина. Одесити уже давно страждають від підтоплень під час злив – потужних і не дуже. І тут причина в одеській інфраструктурі, яка не відводить воду, як слід. 

Тим не менш, лише деякі видання згадали про це. Наприклад, «Бі-Бі-Сі» зазначило: «Містяни нарікають на міську владу та несправну зливову систему, через яку вода лишилася стояти у дворах та на вулицях». Про проблеми з каналізацією в Одесі зазначило і видання «Обозреватель», яке взяло коментар у експерта. 

На жаль, більшість українських видань про цю причину не згадали. А все ж це важливо, щоб допомогти одеситам змусити місцеву владу хоча б якось реагувати.

Рекомендації

Підіб’ємо підсумки, надавши рекомендації на основі нашого аналізу.

Отже, для того, щоб створити якісний текст про негоду чи стихійне лихо, важливо:

• точно добирати слова, описуючи те, що сталося;
• не поспішати передруковувати контент від очевидців та ретельно перевіряти його;
• не поспішати поширювати «неймовірні» та «гарячі» факти, чим неймовірнішою є новина, тим прискіпливішою має бути перевірка;
• не передруковувати коментарі очевидців, особливо, жартівливі чи цинічні – вони можуть когось образити;
• перевіряти інформацію в офіційних джерелах;
• не спекулювати на темі постраждалих чи загиблих, зазначати про них тільки у тому випадку, якщо інформація підтверджена авторитетним джерелом;
• не узагальнювати, говорячи про наслідки негоди, залишатися журналістом, а не перетворюватися на режисера фільму «Армагедон»;
• звертатися до компетентних джерел, оцінюючи те, що сталося, уважно працювати із цифрами та посиланнями, до речі, для того, щоб дізнатися про кількість опадів, журналісти можуть скористатися сайтом «Метеопост» або «РП5», де є архів, але краще, звісно, звернутися до місцевої метеостанції або до гідрометцентру.

Але, мабуть, найпростішим рецептом тут буде – уявити себе на місці жителів міста, що постраждав від зливи. І поставити собі запитання: яка інформація потрібна цьому жителю для того, щоб ухвалювати важливі рішення. Наприклад, про те, як добиратися на роботу? Як поводитися, якщо сильна злива застала його чи її на березі моря чи у пляжному нічному клубі? Як допомогти сусідам, яких затопило? Як привести до ладу своє авто після підтоплення?

У такому випадку навряд чи вам знадобляться формулювання про місто, яке остаточно пішло під воду, та вулиці, що перетворилися на річки.

Наталя Стеблина