Епіграф краснопільської газети «Перемога», розміщений під її назвою, – «Не даємо зникнути маленькій людині зі сторінок великої історії» – нині набув символічного звучання. У матеріалах більшості досліджених друкованих видань «маленька» людина сьогодні справді зайняла вагоме місце. На тлі подій, що відбуваються, газети дещо змістили тематичні акценти і більше розповідають про людину, дякують людині, допомагають людині. Хоча щодо цього є й перестороги: «Люди не хочуть коментувати події, не дозволяють, щоб їхні прізвища чи імена згадувались у повідомленнях, – розповідає редакторка білопільської газети Наталія Калініченко. – Всі налякані і стривожені, бояться зайвого згадування. Тож важко писати обʹєктивні тексти і інформувати читачів». 

Моніторингова хвиля передбачала огляд ЗМІ за 30 травня – 5 червня. Втім, дослідження друкованих видань виходить за  ці часові рамки через нестачу кількості публікацій для моніторингу. Отже, проаналізовано такі випуски чотирьох друкованих видань Сумщини: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області – № 37 від 28 травня, № 38 від 4 червня; «Ворскла», Великописарівська районна газета – № 27 від 27 травня, № 28-29 від 3 червня; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина –  № 20 від 27 травня, № 21-22 від 3 червня; «Перемога», Краснопільська газета Сумської області – № 15 від 27 травня, № 16 від 3 червня. 

За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «Данкор онлайн» http://dancor.sumy.ua ; «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал» https://konotop.in.ua/ «ШосткаNews.City» https://shostkanews.city ; «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство»  https://www.yampil.info/ .

Загалом досліджено у друкованих виданнях 133, у Інтернет-виданнях – 259 матеріалів. Всього – 392 публікації.

Друковані видання

Прикордонні газети Сумщини, а їх три з чотирьох досліджуваних, сьогодні живуть у режимі реального виживання. Окрім суто безпекових питань, є вимушене скорочення обсягу видань: у «Перемозі» та «Білопільщині» –  чотири сторінки замість 12, як раніше, та відмова від кольору. Великописарівська газета «Ворскла», що виходила двічі на тиждень, виходить один раз: немає сенсу виходити двічі, бо пошту привозять у села в кращому разі раз на тиждень, – пояснює редактор Олексій Пасюга.
Доставка та стосунки видань із Укрпоштою – задавнена проблема, яка зараз загострилася. Велика Писарівка: «Проблема з’явилася з часу запровадження пересувних відділень і відтоді не зникає. Реформатор Смілянський зробив усе, щоб знищити місцеву пресу».

Білопілля: «З 27 травня наша громада знову в зоні бойових дій, тож доставка кореспонденції дуже утруднена, особливо в тих місцях, де постійно загрози обстрілів. Пересувні відділення працюють нерегулярно, графіки постійно змінюють, передплати фактично не приймають».

Краснопілля: «На жаль, і нині чуємо нарікання від передплатників на роботу пересувних відділень Укрпошти: привозять у декі населені пункти із запізненням у два-три, а то й чотири дні». 

Бракує коштів, тому виникають і кадрові проблеми. Угоди про співпрацю газети і органів державної влади чи місцевого самоврядування не діють. 

Попри ці проблеми, газети виконують свою функцію з інформування населення.

Моніторинг стандартів журналістики

Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальна оцінка оглянутих видань склала 8,42 бала. 

Найкращий показник дотримання стандартів у  газети «Наш край» – 8,81 бала. На другому місці   «Білопільщина» – 8,38. У газети «Перемога» третій показник – 8,31. Матеріали газети «Ворскла» оцінені на 8,19 бала. Тобто маємо майже однаковий рівень із відмінністю в межах одного балу. 

Традиційно занижує рівень матеріалів критерій балансу думок – він у середньому складає 0,34 бала і найменше дотримується в «Перемозі» – 0,25. Хоча й найвищий показник за цей критерій – 0,5 бала у «Нашого краю» – засвідчує, що лише у чверті публікацій баланс присутній. 

Щодо інших стандартів, то традиційно хибує повнота інформації (1,27). Найвищий показник її у «Ворскли» – 1,5; низький – у «Білопільщини» та «Перемоги»  – 1,06. Недостатньо витримані стандарти достовірності (1,52) та відокремлення фактів від коментарів (1,53). Щодо достовірності, то краще її дотримуються «Білопільщина» та «Ворскла» – 1,63; гірше «Наш край» – 1,31. Факти від думок найбільш чітко відокремлені в «Нашому краї» – 1,88, і недостатньо у «Ворсклі» – 1,31.

Критерій доступності  (зрозумілості матеріалів, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 1,78. Найвищий бал 2 тут отримала «Перемога», найнижча оцінка у «Ворскли» – 1,44. Причиною останньої оцінки є, фактично, невичитаність матеріалів.

Найкраще газети дотримуються вимоги про відсутність мови ворожнечі – 1,98. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

У попередні роки цей розділ моніторингу складав чи не основу дослідження. І в окремі періоди, особливо час передвиборчих перегонів, кількість так званої «джинси» в окремих виданнях «захоплювала» більше половини списку матеріалів. Сьогодні ситуація докорінно змінилася. Ми розглядаємо це як плюс, хоча такий факт свідчить і про мінуси для видань, адже він є свідченням зниження кількості рекламних матеріалів загалом – відсотки реклами та «джинси» зазвичай були прямо пропорційні. Хочеться втішитися думкою, що з поверненням миру та відновленням економіки, наші ЗМІ відразу ввійдуть у русло цивілізованого подання замовних матеріалів, відповідно до вимог законодавства.

Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 110 публікацій.

Кількість матеріалів із ознаками замовності без жодного маркування складає 0,9% контенту. Це власне, одна публікація в газеті «Ворскла», що має ознаки комерційної замовності.

Кількість неналежно маркованих матеріалів – 1,8%: одна публікація в «Білопільщині» –  4,3% та одна  у «Ворсклі» – 2,3%.

Число матеріалів офіційно-протокольного характеру – 11, що складає 10% списку. 13,6%  –  у «Ворсклі», 13%  –  у «Білопільщині», 7,7%  –  у «Перемозі». Зовсім не виявлені такі публікації у газеті «Наш край».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріали із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків не виявлені. 

Теми

Домінуючою у сумських газетах залишається тема життя місцевої громади – 24% матеріалів. Найпотужніше вона представлена у виданні «Наш край»: 19 публікацій із сукупної кількості в 32 матеріали.

На другу позицію вийшла тема життя в умовах війни та вимушених переселенців – 17% публікацій, що цілком зрозуміло, адже регіон живе в умовах війни, й усі прикордонні території щодня потерпають від обстрілів ворога. Лідери у висвітленні цієї теми – газети «Білопільщина» та «Ворскла».

Темі війни, волонерства віддано 11% списку матеріалів; найактивніше її веде «Білопільщина».

По 4-6% займають теми економіки, освіти, криміналу, соціальної сфери. Щодо останньої експертка Алла Ярова говорить: «Війна росії проти України загострила низку соціально-економічних проблем. Перед громадами постали з новою силою болючі питання утримання шкіл і лікарень. Зменшення освітньої субвенції у воєнний час, виїзд дітей задля порятунку за кордон, прогнозоване зменшення народжуваності в найближчі роки змушують громади закривати школи, скорочувати педагогів. Болючій темі присвячено матеріал «Подільківську школу закриють, долю Капустинської буде вирішено найближчим часом» (№21-22). У числі 20 ішлося про складну фінансову ситуацію, пов’язану з утримуванням Липоводолинської лікарні: «Липоводолинська лікарня: як бути?», «Липоводолинська лікарня: оптимізація неминуча та чи врятує ситуацію?».

Решта тем обіймає по 1-2% публікацій. 

Поза полем зору газет за оглянуті два тижні теми Covid-19 та корупції.

Інше (погода, гороскопи, оголошення, постери тощо) займає 23% списку матеріалів.

Жанри 

Традиційно найактивніше газети використовують інформаційні жанри: це 41% матеріалів. Найчисельніше вони представлені у «Білопільщині»: 69,6% контенту видання. У «Ворсклі» число найменше – 18,2% від списку публікацій.

Порівняно до попередніх періодів виразно зросло число художніх жанрів (життєва історія, історичний екскурс, замальовка, нарис тощо). Це зумовлено вже зазначеною нами тенденцією збільшення уваги до показу людини. Загалом публікацій у цій палітрі 10%; зовсім не виявлені вони у «Білопільщині»; найбільше вдається до таких жанрів «Перемога» (понад 23%). 

Експерт Володимир Садівничий зауважує: «Ми почали забувати таку своєрідну документальну форму, як побутописання. І ось своїми життєвими історіями про війну краснопільська газета «Перемога» повертає побутописання в журналістику сьогодення. Єдиний мінус – стосується воно такої невтішної теми як війна. Значущий плюс матеріалів «Вона як пісня – серцю мила, старенька хата край села. Війна її вогнем палила, але спалити не змогла» та «Виношували, народжували, годували, підривали, хоронили… Як жило с. Мезенівка Краснопільської ОТГ в період окупації?» полягає у фактографічному відтворенні війни з елементами емоційності, у біографізмі конкретних людей, у орнаментації та деталізації території. Саме такі матеріали, а не виступи політиків чи «аналіз» експертів, повинні лягати в основу майбутньої історії України».

Третій за кількістю формат матеріалів – пресрелізи/протокольні матеріали – 9%. Зовсім не вдається до таких матеріалів «Наш край». За рахунок газети «Ворскла» знаходимо порівняно чималу кількість листів до редакції – тут їх 8, і саме вони склали 6% загального контенту. 6% матеріалів експерти віднесли до аналітичних. Не зустрічаються вони лише у «Перемозі».

Порівняно пожвавився і формат авторської (редакторської) колонки. Це 3% загального контенту й усі матеріали розміщені у «Ворсклі». За багато часу вперше зʹявився матеріал, віднесений експертами до формату журналістського розслідування. Його опублікувала «Перемога». 

Інші жанри також презентовані одиничними публікаціями. До «іншого» (позажанрового) масиву віднесено 25% публікацій, зокрема  7% це оголошення/реклама; 10% – некрологи та привітання. 

Тональність

Переважно нейтральна – 77%. Негативну мають 3% публікацій, позитивну – 20%. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних матеріалів – 44%. Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело  – 43%. Неідентифікованих  – 14%.

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Друковані видання Сумщини попри непрості умови, висвітлюють широку кількість тем, порушують важливі питання сьогодення, повʹязані як власне з війною, так і з тими проблемами, які вона принесла в життя українців. Газети практично не вдаються до прихованої замовності та показали за моніторинговий період вищу за середню якість підготовки матеріалів.

Онлайнові видання

Оцінюючи онлайн видання, експерт Володимир Садівничий зазначив: «У порівнянні з попереднім моніторинговим періодом (з 26 лютого до 10 березня 2022 року) інтернет-медіа зменшили активність, розмістивши майже на половину менше матеріалів. Зменшилася кількість практичних порад – де що продають, як працюють установи, які лікарі приймають тощо. Це свідчить про те, що життя на території Сумщини практично ввійшло в колію: з одного боку життя у війні стало в чомусь звичним; з іншого – життя, попри війну, нормалізувалося, якщо можна так сказати за нинішніх часів». 

Зменшення кількості онлайн публікацій пояснюємо тим, що в попередню моніторингову хвилю друковані видання переважно не виходили, тож онлайн канал передавання інформації залишався основним, а тому більше використовуваним.

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 8,27  бала з 12 можливих. 

Найвища оцінка – 8,69 у сайту «Шостка City». Другий за якістю подання матеріалів сайт «Данкор» – 8,31.  «Ямпіль INFO» отримав оцінку 8,6 бала, «Голос Конотопу» – 8. 

Щодо окремих стандартів.

«Відсутність мови ворожнечі» серед критеріїв має найвищу оцінку 1,97.  Критерій доступності традиційно на другому місці – 1,78. Найвищий він у «Шостка City» – 2, найнижчий у «Данкора» – 1,5.

Відокремлення фактів від коментарів – 1,7 бала. Кращі показники тут у  сайту «Голос Конотопа» – 1,94; слабші у «Данкора» – 1,5.

Достовірність публікацій – 1,45 бала. Найактивніше посилається на свої джерела «Данкор» – 1,69. Найменше – на 1,5 бала критерію дотримуються «Голос Конотопа» та «Ямпіль INFO».

«Повнота» має невисокий загальний бал 1,13. Лідирують тут сайти «Данкор» і «Ямпіль INFO» з оцінкою 1,25. Найменше зважає на цей критерій  «Голос Конотопа»  – 0,81. 

Традиційно дуже низька оцінка за баланс думок: 0,23, тобто дотриманий критерій менше, ніж у восьмій частці публікацій. Порівняно краще з цим працює «Данкор» – 0,31; майже не дотримується стандарту «Голос Конотопа» – 0,13.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Ознаки замовності досліджені у 254 публікаціях. Частка немаркованих матеріалів із ознаками замовності склала 1,2%.

Такі тексти виявлені на одному сайті – «Голос Конотопа» – 3,2%: одна публікація з ознаками політичної, дві – з ознаками комерційної замовності.

«Попри складну ситуацію в країні, для когось, як і раніше, власний піар понад усе, –  констатує експертка Алла Ярова. – Так, 31 травня сайт дає  інформацію «На відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги за березень з бюджету Конотопської громади виділять майже 3 млн грн».  Починається вона «джинсовим штампом»: 

За ініціативи міського голови Артема СЕМЕНІХІНА з міського бюджету виділено кошти на  компенсацію витрат за послуги з водопостачання та водовідведення, поводження з твердими побутовими відходами, управління багатоквартирними будинками за березень 2022 року мешканцям громади. https://konotop.in.ua/na-vidshkoduvannya-vitrat-za-zhitlovo-komunalni-poslugi-za-berezen-z-byudzhetu-konotopskoyi-gromadi-vid 

Але ж чи можна піаритися на тому, що чиновники мають робити в межах своїх посадових обов’язків? 

1 червня сайт дає інформацію про відзначення  Міжнародного дня захисту дітей https://konotop.in.ua/u-konotopi-ta-rayoni-vidbulis-svyatkovi-zahodi-z-nagodi-mizhnarodnogo-dnya-zahistu-ditey/. У публікації майорять тільки імена та прізвища, а ще всі регалії чиновників, а діти – безіменні, вони лиш тло…Видання не цурається і «чорної» комерційної реклами, – зауважує експертка. – Причому до маркування однотипних комерційних матеріалів підходить по-різному: одні маркує, інші – ні». 

Так само «Голос Конотопа» лідирує у розміщенні протокольно-офіційних публікацій: 9,7% матеріалів. Одну таку публікацію (2,3%) виявлено і на «Ямпіль INFO».

Неналежно марковані матеріали складають у середньому 2,4%. Зосереджені вони на сайті «Ямпіль INFO», де обіймають 14% списку. Це шість публікацій, що мають виразні ознаки комерційної замовності, проте позначені маркуванням «PR».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Пропагандистських публікацій і матеріалів із ознаками фейків на сайтах не виявлено. Навіть навпаки: «Голос Конотопа» спростовує фейки російських пропагандистів. «Це надважливе завдання, –  зазначає експертка Алла Ярова. – Проте достовірність такого спростування, на жаль, залишає багато запитань. Замість того, щоб дати посилання на надійне офіційне джерело, де спростовано російську дезінформацію, сайт «ганяє» свого читача по різних посиланнях, де розміщена та сама інформація, а не спростування». (https://hlukhiv.info/rosiyany-shhob-vypravdaty-obstrily-zayavyly-shho-v-shkoli-u-shostkynskomu-rajoni-stvoreno-vognevyj-punkt-ta-sklad-boyeprypasiv/ )

Дві публікації – на сайтах «Данкор» та «Ямпіль INFO», позначені експертами як такі, що містять проросійські меседжі.

У «Данкорі» матеріал «На росії знову вигадали «очередную бесчеловечную провокацию киевского режима» на Сумщині» http://dancor.sumy.ua/news/newsline/421666  має єдине джерело – міноборони рф. 

Як повідомляє міноборони рф, «по достоверной оперативной информации, полученной в результате перехвата радиопереговоров, в городе Шостка Сумской области киевским режимом планируется осуществить очередную бесчеловечную провокацию».

«В ближайшее время в Шостку ожидается поставка из США ракетных систем большой дальности, с помощью которых боевики вооруженных формирований Украины по приказу СБУ планируют наносить удары по приграничной территории Российской Федерации непосредственно из жилых районов города.

Этими действиями украинские неонацисты рассчитывают спровоцировать Вооруженные Силы России на ответный огонь, после чего обвинить их в неизбирательных ударах по объектам гражданской инфраструктуры и уничтожении украинского мирного населения.

 При проведении данной провокации по указанию киевских властей планируется задействовать украинских и зарубежных журналистов для подготовки фейковых фото- и видеоматериалов о якобы «убийствах мирных жителей города русскими», которые будут широко распространены западными информационными агентствами», – йдеться в повідомленні. 

Таку ж замітку зустрічаємо на «Ямпіль.INFO»  – «Росіяни анонсували удари по об’єктах цивільної інфраструктури Шостки» https://www.yampil.info/archives/60690.html 

Російське міноборони заявило, що Київ збирається обстрілювати американськими ракетами територію РФ, тому заздалегіь говорять про удари по українських містах.

Про це повідомляє Міжвідомчий координаційний штаб Російської Федерації з гуманітарного реагування

У повідомленні зазначається: “За даними Міноборони РФ, найближчим часом у місто Шостка Сумської області очікується постачання із США ракетних систем великої дальності, за допомогою яких бойовики збройних формувань України за наказом СБУ планують завдавати ударів по прикордонній території РФ безпосередньо із житлових районів міста.

Цими діями українські військові розраховують спровокувати ЗС Росії на вогонь у відповідь, після чого звинуватити їх у невиборчих ударах по об’єктах цивільної інфраструктури та знищення українського мирного населення”. 

Тут до джерел, окрім міноборони рф, додається джерело-«посередник» – Міжвідомчий координаційний штаб Російської Федерації з гуманітарного реагування. Проте у обох випадках немає жодного джерела з українського боку. Між тим, якщо ми так добросовісно цитуємо ворога, не даючи жодних пояснень чи коментарів зі свого боку, ми стаємо ретрансляторами російських меседжів. 

Сумські експерти не мають сумнівів у патріотичності процитованих тут сайтів, проте при поданні інформації вони, на жаль, не керуються професійними вимогами щодо представлення позиції ворожої сторони на своїх ресурсах.

Теми

Найактивніша тема на сайтах досліджуваного періоду – війна, що займає пʹяту частку  всіх матеріалів. На сайті «Шостка City» це 24% матеріалів; на «Ямпіль INFO» їх 23,3%; 19,4% –на «Голос Конотопа»; 18,4 – на «Данкорі».

Друга найгарячіша тема – життя в час війни та ВПО – 18% контенту; більш активні в ній «Шостка City» та «Данкор».

Третю сходинку поділили дві теми – життя місцевих громад та кримінал – із рівними частками в 17%. По 5% списку мають теми культури та спорту. Ще менший інтерес на рівні 3% виявлено до тем економіки, освіти і науки. Деякі теми не присутні зовсім, навіть «інше» має лише 7% публікацій. 

Тобто сайти обрали магістральні теми і працюють із ними, шкода лише, що це обмежується статистичними зведеннями, пресрелізами, запозиченнями. Враження, що сайти працюють у режимі копіпасту.

Тональність

Нейтральна тональність у 72% публікацій. Позитивна – у 13%. Негативне забарвлення несуть 15% матеріалів. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій  46%. Матеріалів, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 50%. Не ідентифікованих публікацій 4%. 

Алла Федорина,
координаторка сумської експертної групи

Інформація про експертів

Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

Федорина Алла, заслужена журналістка України, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координаторка ГО «Сумський прес-клуб». 

Ярова Алла, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.