Тема війни тісно переплітається з іншими темами та залишається провідною у всіх типах медіа. Хоча, в порівнянні з моніторингом у перші місяці військового вторгнення, кількість матеріалів на безпосередньо на воєнну тематику значно зменшилась. Натомість зросла кількість кримінальних новин та суспільно незначимого контенту в тому числі реклами. Загалом  житомирські медіа  у серпні були зосереджені на темах про майбутній опалювальний сезон, грошову допомогу від ООН та ріст долара і споживчих цін. У порівнянні з червневим моніторингом незначно зросла кількість власних матеріалів в обох типах медіа. Дотримання стандартів місцевими медіа Житомирщини залишається майже незмінним два моніторинги поспіль. Жанрова палітра друкованих видань Житомирщини не обтяжена аналітичними статтями, натомість перенасичена короткими замітками та інформаційними повідомленнями. Газети також містять багато розважального контенту.

На шостому місяці війни ситуація в житомирських медіа виглядає нестабільною. Скоротилися обсяги, наклади і періодичність друкованих видань. Тижневиком стала обласна газета «Житомирщина», яка раніше виходила двічі на тиждень. Тижневик «20 хвилин» лише на місяць відновив вихід у друкованому варіанті й тимчасово виходить лише в одному з колишніх районів області. Економічна криза менше торкнулася новинних сайтів, однак брак штатних журналістів позначився на якості контенту – збільшилась частка офіціозу та прес-релізів.

У серпні житомирська група досліджувала контент чотирьох обласних газет – тижневиків «Житомирщина», «Ехо», «Субота» та «20 хвилин». У них досліджено 213 матеріалів та новинних інтернет-видань – Житомир.інфо, РіоБердичів, Перший житомирський, Новоград.city. Проаналізовано  247 новин.

Друковані видання 

Дотримання стандартів

Загальна оцінка дотримання стандартів друкованими ЗМІ Житомирщини у серпні становила 9,56 бали. Тобто за період з останнього моніторингу особливих змін не відбулося. На шпальтах житомирських видань не часто з’являються збалансовані журналістські матеріали. Середній бал по цьому стандарту загалом становить лише 1,05. Найбільш якісний контент у газет «Житомирщина» та «20 хвилин». Вони мають найвищу кількість балів –по 10,0. Тижневики «Субота» та «Ехо», які зазвичай розміщують забагато житейських історій, а в матеріалах на суспільно важливі теми часто нехтують експертною думкою, бали нижчі- 8,75 та 9,5 відповідно. Наприклад, в тижневику «Ехо» розміщена стаття «Нафтогаз купить газ не может. Что будет зимой?»(№31,4-10 серпня 22 р.) автор А. Ковальський. Автор, розмірковуючи про ситуацію з майбутнім опалювальним сезоном в країні, а не в місті чи хоча б в області, апелює лише до власного бачення ситуації, критикує Кабмін, не підтверджує власні судження фактами й висновками фахівців, і в результаті радить читачам на всяк випадок запастися електрообігірівачами. І, хоч стаття претендує на аналітику, бо автор намагається проаналізувати ситуацію з «Нафтогазом», її такою вважати не можна, оскільки матеріал демонструє його власну упередженість, однобічний погляд на ситуацію та відсутність достовірних джерел на підтвердження фактів.  

Матеріали з ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

У серпні загальний показник матеріалів із ознаками замовності у друкованих медіа становив 4,7%, що значно більше, ніж в період червневого моніторингу – 1,8%. Як і тоді, це здебільшого комерційна «джинса». Найбільший відсоток матеріалів з ознаками замовності у газети «Житомирщина»-8,6%. Невелика замітка на першій шпальті – «Екскаватор-комунальникам» повідомляє читачам, що малинська громада отримала необхідну дороговартістну техніку від Мінрозвитку громад та територій і за кошти благодійного фонду UNICEF, але все ж завдяки народній депутатці та її команді.(«Житомирщина»№33 від 5.08.22р.)

Газети розміщують рекламу різноманітних «чудодійних засобів» та «диво-лікарів» -газета «Субота» (№29,3.08.22р.)

Зовсім не розміщувала «джинси» в період серпневого моніторингу лише газета «Ехо».

Такий же відсоток у серпневих випусках житомирських газет, як і матеріалів із ознаками замовності, офіціозу – 4,7%. Це здебільшого релізи держустанов, органів місцевого самоврядування та різноманітні повідомлення. Найбільше у тижневику «20 хвилин» –10,8%.

У порівнянні з червневим моніторингом зросла кількість неналежно маркованої реклами з 3,8% до 7%. Найбільший відсоток 12,5 у тижневика «Ехо», у якому всі рекламні оголошення є неналежно марковані, оскільки вони перекочували на різні полоси видання з рекламного додатка, який  тепер газета перестала видавати.

Але найгіршим є те, що деякі видання недбало ставляться до контенту, публікуючи під виглядом листів читачів різноманітні фейки та навіть інформацію, яка свідомо чи не свідомо звучить в унісон ворожій пропаганді. Такі матеріали експерти зафіксували у народному тижневику «Субота». Під рубрикою «Крик душі» розміщена інформація під назвою «Чому в наших та західних ЗМІ раптово почали говорити про анексію 4,5 областей України»? (№29,3.08.22.р.с.2). однак сам текст написаний російською мовою.Автор цього псевдополітологічного опусу хоче довести, що в українське суспільство діючою владою  ніби-то вже «запущена» технологія підготовки до майбутньої втрати частини територій. Схожа замітка криється і під рубрикою «Гарячі новини» – «Американці на шостому місяці війни ще мають розробити критерії, за якими росію можна буде внести до країн спонсорів тероризму»(с.3), яка теж чомусь написана російською і містить висновок –«БайденПутлерКоманда» 

Такі повідомлення експерти віднесли до фейкових, оскільки вони є штучно сфабрикованими на основі перекручених фактів та сіють нерозуміння та віру в домисли.

У колонтитул номера за 3 серпня газети винесено заголовок «Коли хлопці копали окопи, вони викопали десятки наших загиблих бійців, вже зотлілих, ніхто їх не забирав». Матеріал виявився листом чи постом жінки, яка втратила сина, який загинув в боях біля Авдіївки, і звинувачує командирів на основі нібито власних перемовин з його товаришами в тому, що досі його тіло залишається непохованим. Якби матеріал містив хоч якісь коментарі компетентних осіб, він набув би іншого змісту. Однак, лейтмотив цього допису такий – українські військові так само чинять із своїми загиблими, як і росіяни.

Хоча авторка все ж визнає, що доступу до місця загибелі своїх побратимів українські військові зараз не мають, бо це окупована зона. На відміну від росіян, які просто залишали своїх, просуваючись вперед – про це у дописі нічого нема. Подібні повідомлення у вітчизняних медіа добре впишуться в основу пропагандистських випадів у бік України, якими рясніють рашистські видання та культові ток-шоу.

Таким чином загальний показник проросійських меседжів у друкованих медіа становить 0,5%, а фейків –1.4%.

Теми, жанри, тональність, походження

Якщо в минулих моніторингах спостерігалось значне зменшення реклами та інших повідомлень у  друкованих виданнях, то у серпні їх кількість вийшла на лідируючий довоєнний рівень – 42% від усього контенту, так само на сторінки газет у великій кількості повернувся «кримінал» – 18%. Матеріалів на суто військову тематику натомість зменшилось у порівнянні з минулими моніторинговими періодами – з 44% у лютому до 7% у серпні. 

В житомирських газетах переважають інформаційні жанри, хоч у серпні їх кількість знизилась до 45% з 58% у червні. Також тижневики цілі шпальти присвячують різним порадам –15%, гороскопам та кросвордам – 8% усього контенту. Аналітичних матеріалів усього 6%. Найбільше їх у газеті «Житомирщина».

У порівнянні з минулим червневим моніторингом трохи збільшився відсоток власного контенту з 20 до 29%.

Тональність публікацій поступово стає більш нейтральною з 82% у лютому-березні до 95% у серпні.

Онлайн видання

Дотримання стандартів

Загальний показник стандартів онлайн видань дещо вищий, ніж друкованих медіа. Другий моніторинг поспіль він набирає більше 10 балів і нині тримається на позначці 10,55. Найвищі показники у сайту Житомир.інфо – 11,31,новини якого є більш збалансованими та містять завжди бекграунди й посилання на джерела інформації. Найнижчі показники має сайт РіоБердичів – 9,5 саме завдяки незбалансованій подачі новин, які бувають неповними та незрозумілими для читача. Як наприклад, «Богодан Гурський-Сергію Орлюку…» Хоч в інформації подається посилання на телеграм канал сайту, до якого можливо не кожен читач має доступ, все ж інформація не містить позиції іншої сторони та більше схожа на допис у соцмережі.

Матеріали з ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

Кількість інформації з ознаками замовності у онлайн медіа майже не перевершила показник минулого червневого моніторингу – 1,7% загалом по сайтах. Це комерційна «джинса», яку інтернет видання ховають у стрічках суспільно важливих новин. Найбільше її на сайті РіоБердичів – 6,8%. На сайтах Житомир.інфо та Новоград.Сіті замовних матеріалів нема, зате є неналежно маркована реклама у незначній кількості – 0,4%. Натомість у серпні збільшилась кількість офіціозу в усіх онлайн виданнях і становить загалом 7%.

Теми, тональність, походження

Онлайн видання, які підлягали моніторингу у серпні більше уваги приділяли темі війни, ніж газети, однак у порівнянні з минулими цьогорічними моніторингами відсоток таких новин на сайтах мав тенденцію до зменшення – з 38% у лютому-березні до 16% у серпні. Очевидно це пояснюється зменшенням інтенсивності ракетних обстрілів та військових дій безпосередньо на території області. На рівні червневого моніторингу кількість новин кримінальної тематики 24% від усього контенту та майже однаковий показник інформації з життя місцевих громад –19%. Мають тенденції до збільшення новини з розділу економіки до 7% та ВПО до 3%.

Все ще мало власного контенту на місцевих сайтах, загалом 32%, запозичені матеріали з посиланнями на джерела становлять 66%. Такі показники пояснюються великою кількістю офіційних повідомлень поліції, ДСНС та органів влади.

Як і в друкованих медіа на новинних сайтах спостерігається тенденція повернення до нейтральної тональності повідомлень на 92%.

Висновки

В житомирських медіа в період останнього моніторингу знизився відсоток повідомлень про хід війни на користь новин та матеріалів з соціальною та економічною складовою – проблеми майбутнього опалювального сезону, гривнева інфляція, ріст споживчих цін. Ситуація із замовними матеріалами не є критичною, однак бажає більш відповідального ставлення до маркування реклами у відповідності до законодавства. Також варто звернути увагу на якість запозичених матеріалів при відсутності власного контенту, оскільки замість публікацій якісних аналітичних статей на актуальні, друковані ЗМІ надають перевагу розлогим статтям розважального характеру. Негативною рисою серпневого моніторингу є поява матеріалів з довільною й непрофесійною інтерпретацією фактів, які можуть спричинити негативну реакцію в суспільстві.

Позитивним є те, що місцеві медіа, особливо новинні сайти, оперативно інформують громадян про події в житті місцевої громади, пов’язані з військовим станом.

Ірина Новожилова,
координаторка Житомирської експертної групи

Андрій Сочинський,
медіа експерт