За цей період моніторингу у закарпатських друкованих медіа вдвічі поменшало джинси (у порівнянні з попереднім періодом), в онлайні дещо збільшилося. Проте, якщо у газетах більшість замовних матеріалів – це комерційна та політична джинса, офіціоз, неналежно маркована реклама, то сайти характеризуються комерційною джинсою. Варто зауважити, що у відсотковому значенні кількість використання замовних публікацій у закарпатських ЗМІ (як друкованих, так і онлайн) не перевищує 5%. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Новини Закарпаття» (9,63). У закарпатських друкованих ЗМІ не було зафіксовано матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій, за винятком газети «РІО», де використовувались маніпулятивні методи. Публікації про війну складають 6%. Найбільше таких матеріалів у газеті «Новини Закарпаття» (інтерв’ю з військовим, мистецька акція на підтримку ЗСУ тощо). Видання майже не пишуть про культуру, за виключенням газети «Новини Закарпаття».
Моніторинг закарпатських медіа проводився в період з 22 по 28 травня 2023 р. Експертна група проаналізувала 4 друковані ЗМІ: «Новини Закарпаття», «РІО», «Карпатський об’єктив», «Панорама», а також 4 сайти: «Закарпаття Онлайн», «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття» та «Мукачево.нет». Кількість матеріалів, які досліджувалися, склали 188 у газетах та 400 в онлайн-виданнях. Експерти оцінювали ЗМІ за такими базовими критеріями: баланс думок / неупередженість; відокремлення фактів від думок (висновків, оцінок); достовірність інформації; повнота; доступність викладення матеріалу; відсутність дискримінаційних висловлювань (мова ворожнечі).
Друковані видання
Закарпатські газети намагаються втриматися на ринку медіа. Але обирають різні шляхи, можна виділити 3 основні: якісний контент, переважно аналітичний, авторські матеріали; реклама (90% – неналежно маркована); політична та комерційна джинса. Проте прогрес у зменшенні кількості джинси спостерігається. Якщо за минулий період моніторингу відсоток джинси у друкованих ЗМІ сягав 10,2%, то у поточному періоді він зменшився удвічі. Але підходи у роботі редакцій залишилися такі ж.
Моніторинг стандартів журналістики
За результатами моніторингу дотримання стандартів журналістики, закарпатські друковані ЗМІ отримали бал – 9,11 балів із 12 можливих. Оцінювалися баланс думок, відокремлення фактів від коментарів, достовірність інформації, повнота, доступність, відсутність мови ворожнечі. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Новини Закарпаття» (9,63), найменший бал- у газети «РІО» – 8,56. Найважче авторам матеріалів дається дотримуватися балансу думок, тобто представляти різні точки зору і відтак демонструвати неупередженість у публікаціях. У цій категорії середній бал склав 0,98 із максимального – 2. Найкраща ситуація з цим стандартом у газети «Новини Закарпаття» з показником 1,25.
Прикладом може слугувати публікація у «Новинах Закарпаття» з виставки відомого художника, де подаються коментарі кількох учасників. А також замітка про прем’єру театру «УжІК», яку коментують як актори, так і режисер, продюсерка.
Найнижчий показники у газети «Панорама» – 0,75, такий бал зумовлений передусім через перевагу матеріалів довідкового характеру, порад, оголошень тощо. Низький бал також у газети «РІО» – 0,81. Із видань, які входили до моніторингу, найбільше матеріалів з ознаками джинси було виявлено у газеті «РІО».
До прикладу, у №21 на першій шпальті опубліковано два матеріали, один з яких – розгорнута протокольна новина про візит керівника Закарпатської ОВА Віктора Микити у Брюссель
Наприклад, у виданні подаються матеріали, де присутня виключно одна думка на конфліктну ситуацію, для неупередженості інформації необхідно подати коментарі мінімум двох сторін конфлікту. Як у публікації «Секретар Мукачівської міськради звинуватив мера міста та його оточення в маніпуляціях».
Так само і я наступній замітці «Як Віктор Балога з прихильника московського патріархату став його критиком», де взагалі відсутні будь-які коментарі осіб, про яких йдеться.
Щодо позитивних тенденцій, максимальні бали видання традиційно набрали за критеріями «доступність» та «відсутність мови ворожнечі». Варто зазначити, що публікації у газетах на загал подаються зрозумілою мовою і не містять образ, виразів чи слів, які дискредитують людей за певними ознаками.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих ЗМІ склала 4,8% (комерційної та політичної). Не всі газети публікували матеріали з ознаками замовності (відсутні такі публікації у виданнях «Новини Закарпаття» і «Карпатський об’єктив». У газеті «Новини Закарпаття» є лише один приклад немаркованого рекламного оголошення.
У газеті «РІО» зафіксовано кілька випадків розміщення політично замовних матеріалів.
Зокрема, у статті на першій сторінці видання «На їхні землі». Матеріал побудований з оціночних суджень і поданий без будь-якого авторства, пропагує особисту думку колишнього місцевого політика і мера міста С. Ратушняка про хід війни Росії з Україною та, на нашу думку, містить приховані меседжі, які активно використовує російська пропаганда. Матеріал не містить посилань на аналітичні звіти чи на висновки військових експретів, це – виключно думка колишньго політика, який, до того ж, причетний до створення газети. Інших експертних думок, які б проаналізували ситуацію, взагалі немає.
На сторінці 2 цього ж номеру опублікований текст про релігійні погляди народного депутата з Мукачева Віктора Балоги. Короткий матеріал «Як Віктор Балога з прихильника московського патріархату став його критиком» критикує політика за прихильність до керівництва УПЦ МП в минулому та нібито отримання ним землі на Афоні для будівництва церкви. У матеріалі не вказаний автор, а також немає жодних посилань на джерело інформації, взагалі відсутні будь-які коментарі осіб, про яких йдеться.
Прикладами політично замовних публікацій є також матеріали у газеті «РІО»: «Секретар Мукачівської міськради звинуватив мера міста та його оточення в маніпуляціях» та «Як Віктор Балога з прихильника московського патріархату став його критиком» (якими вище проілюстровано недотримання журналістських стандартів». Зважаючи на те, що другій стороні, яку звинувачують, не надали можливості висловитися, а у другій замітці взагалі відсутні будь-які коментарі чи цитати дійових осіб, про яких йдеться, матеріал містить ознаки політичної заангажованості.
Прикладом ще однієї джинси є публікація про переваги релокованого підприємства, яке перебуває у конфліктній ситуації (очевидно з місцевими, бо про деталі конфлікту, факти не йдеться). У статті «Розвінчування міфів: У Перечині виник невиправданий конфлікт навколо будівництва релокованого з Краматорська підприємства» подано виключно позитивні характеристики підприємства. Матеріал просуває інтереси однієї сторони, використовуючи серед іншого емоційно забарвлені вислови (одразу в заголовку конфлікт авторами називається «невиправданим»). Аналогічний матеріал опублікований в інших ЗМІ (онлайн), стаття містить оціночні судження та маніпуляції, приховані під нібито «розвінчування міфів» про підприємство.
Варто зазначити, що відсоток джинси у закарпатських друкованих медіа менший, ніж об’єми неналежно маркованої реклами – 7,7%. Розміщенням реклами без належного маркування «грішили» всі видання, крім «Карпатського об’єктиву». Найчастіше неналежно маркована реклама зустрічалася у газеті “Панорама»: у 7-и із 10-и випадків джинси. Зазвичай рекламні повідомлення виділені кольором, іншим шрифтом чи обведені рамкою, що не є належним маркуванням рекламних матеріалів.
Наприклад,
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
На загал, у закарпатських друкованих ЗМІ не було зафіксовано матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій, за винятком газети «РІО», де в поданих вище прикладах використовуються маніпулятивні методи.
Теми
Значну частину тематики друкованих видань – 52% – склали реклама та оголошення, це більше, ніж за попередній період моніторингу на 10%. Максимально інформацію такого змісту розміщувала газета «Панорама» (34%), натомість у газеті «РІО» на рекламу та оголошення припало найменше з усіх видань – 18%.
Щодо інших тем, то газети висвітлювали найчастіше життя місцевої громади / новини у соціальній сфері на місцевому рівні, такі матеріали найчастіше (9%) траплялися у газеті «РІО», найменше (1%) – газета «Новини Закарпаття». Газети на рівні 1-2% від загальної кількості писали про економіку, освіту, політику, релігію, переселенців, катастрофи і надзвичайні ситуації.
Незмінною з попереднього періоду моніторингу (березень 2023) залишається кількість публікацій про війну – 6%. Найбільше таких матеріалів у газеті «Новини Закарпаття» (інтерв’ю з військовим, мистецька акція на підтримку ЗСУ тощо) та «Карпатський об’єктив» – статті на актуальні теми військового часу (масовані ракетні атаки, виділення зброї для України тощо), найменше – у газеті «РІО». Зате у «РІО» частина контенту присвячена політиці, на відміну від решти видань, де така інформація відсутня.
Видання майже не пишуть про культуру, за виключенням газети «Новини Закарпаття», де матеріали саме на цю тематику складають четверту частину видання і є авторськими.
Жанри
Друковані видання не можуть потішити різножанровістю, 44% усього контенту газет- це новини та замітки. Решта- переважно матеріали розважального характеру, оголошення, реклама, поради. Аналітика склала всього 10% від загальної кількості публікацій, який коливається від 1% у газеті «Панорама» до 8% у газеті «Карпатський об’єктив». Взагалі відсутні у друкованих ЗМІ журналістські розслідування, але тішить низький відсоток протокольних матеріалів, пресрелізів та звітів офіційних установ- на рівні 2% від загальної кількості.
Тональність
Щодо тональності матеріалів, то переважали статті та новини у нейтральній тональності (94%), їхня кількість порівнянні з попереднім періодом збільшилася на 17%. позитивне забарвлення зафіксовано у 5% публікацій, решта– у негативній. Варто зауважити, що лідером з використання позитивної тональності серед газет стала «Панорама». Як приклад інформації з позитивною тональністю можна навести замітки про нагородження військового, а також новину про те, що молодята передали зібрані гроші на весіллі на ЗСУ.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Тенденції щодо авторства матеріалів у друкованих ЗМІ залишаються аналогічними до попереднього періоду: третина змісту видань – авторські та редакційні тексти. 26%-запозичені, переважно – це пресрелізи держструктур чи передруки. 45% матеріалів експерти визначили як «неідентифікований матеріал» – без посилань та будь-який підписів. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті «РІО»
Онлайнові видання
Головна особливість онлайнвидань лише 2% авторських матеріалів. З решти 98% – 50% запозичені матеріали з вказанням авторства, 48-неідентиковані передруки, часто короткі замітки на кілька речень. А також комерційна джинса та офіціоз. Щодо змісту публікацій в онлайн виданнях, то ситуація незмінна з попереднього моніторингу: п’ята частина контенту це кримінальні новини – передруки пресрелізів правоохоронних структур, іноді навіть без вказання джерела інформації.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Загальна частка «джинси» у закарпатських онлайн ЗМІ склала 3% (комерційної та політичної), що менше на 1,8% від друкованих ЗМІ. Проте в онлайні удвічі більше офіціозу та протокольної інформації із заходів чиновників, які не мають суспільно важливого значення. Понад 91% джинси в онлайн медіа- комерційна, коли матеріал заохочує придбати товар чи послугу одного суб’єкта. Найчастіше такі публікації траплялися на сайті «Ужгород.нет», найменше – на «Мукачево.нет».
На сайті «Ужгород.нет» подають такі матеріали як новини. Зазвичай у тілі тексту є гіперпосилання на сайти виробника, продавця чи надавача послуг. Такі матеріали замасковані під поради: “як обрати гіпсокартон”, “як обрати надійну компанію для скління балкона” тощо.
На сайті «Новини Закарпаття» комерційну джинсу розміщують за аналогічним принципом, подаючи її як звичайні новини чи статті.
Водночас на цьому ресурсі зустрічається значно частіше інформація, яку ми трактуємо як протокольну. До прикладу, візиту голови Закарпатської ОВА В.Микити до Брюселя було присвячено 5 новин за тижневий період моніторингу.
На сайті «Мукачево.нет» була розміщена публікація про концерт одного з виконавців без належного маркування як рекламний матеріал.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
На сайтах такого контенту виявлено не було.
Теми
24% онлайнконтенту – повідомлення з правоохоронних структур. Переважно це пресрелізи та зведення поліції, ДСНС, судів тощо. Хоча це базовий контент для усіх онлайн медіа, які моніторились, їхня частка коливається. Найбільше криміналу – 27% було зафіксовано на сайті «Закарпаття онлайн», найменше – на сайті «Ужгород.нет»– 19%. Варто зауважити, що за цей період (у порівняння з попереднім періодом) на сайтах збільшилася кількість інформації про життя місцевих громад. Буквально кожна 6-та новина – саме на цю тему, кількість таких новин на сайтах у межах 14-17%. Найбільш охоче їх розміщували сайти «Мукачево.нет» та «Новини Закарпаття». Зменшилась частка інформації про військові дії, військових, допомогу армії. Загалом середній відсоток розміщення новин на цю тематику – 11%. Найменше ця тема цікавила сайт «Новини Закарпаття», найчастіше про війну писали «Ужгород.нет» і «Мукачево.нет». Найчастіше це були повідомлення про загибель бійців та поховання, ключові події у зоні активних бойових дій, менше – про долю окремих військових, цікаві історії про бійців та їхні сім’ї.
Інформації на іншу актуальну тематику на сайтах на рівні 1-3%. Це новини про політику, культуру, освіту, міжнародну ситуацію, релігію, освіту і спорт. На відміну від друкованих ЗМІ онлайн видання у 5 разів частіше висвітлювали тему катастроф та надзвичайних ситуацій. І у 10 разів менше подавали оголошення та рекламу. Матеріалів, що стосуються вимушених переселенців поменшало. Якщо у попередній період такого контенту було 2% від загальної кількості, то зараз фактично такі публікації відсутні- 1%, здебільшого це інформація про допомогу та послуги для ВПО.
Тональність
Подібно до друкованих ЗМІ в онлайнвиданнях понад 90% інформації нейтрального забарвлення. 5% – позитивного і 3% – негативного. Найбільш емоційно врівноваженими є новини на сайтах «Закарпаття онлайн» (під час попереднього моніторингу відзначали різне емоційне забарвлення) та «Мукачево.нет». У 10% публікацій сайту «Новини Закарпаття» (найбільше серед усіх медіа) – негативна тональність, і навпаки позитивну тональність для новин найчастіше (хоч % невисокий) використовували на сайті «Ужгород.нет» – 5%. Майже 80% новин на сайтах подані у нейтральній тональності. В «Ужгород.нет» та «Новини Закарпаття» цей показник сягає понад 90%.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
У порівнянні з попереднім періодом, відсоток авторських чи редакційних матеріалів ще більш знизився і складає всього 2%. Зазвичай, це мінімально опрацьовані пресрелізи, фотофакти. Онлайн-видання у 50% посилаються на джерела та авторів. Найчастіше –це пресслужби державних установ та відомств, а також інші медіа, переважено телебачення: Суспільне, 21 канал, М-студіо, сюжетами яких сайти заповнюють нішу відеоконтенту. Серед тих, хто відповідально ставиться до використання джерел, – видання «Ужгород.нет», запозичені новини на якому супроводжуються активними лінками на першоджерела, сайт «Мукачево.нет», де інформують, звідки отримані дані. Але найменше зазначали джерело походження інформації на сайті «Новини Закарпаття», де 85 із 100 новин – не ідентифіковані.
Висновок за результатами моніторингу онлайн медіа
Редакції сайтів не мають потужностей (людського ресурсу) для виготовлення власних матеріалів, але активно використовують передруки з інших ЗМІ (переважно ТБ), пресрелізи різних структур (здебільшого правоохоронних), залежно до близькості до тієї чи іншої влади розміщують протокольні матеріали чиновників та не особливо переймаються опрацюванням текстів.
—————————————————————————————————————————
Інформація про експертів
Ірина Бреза, координаторка Закарпатської групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.
Ганна Семенюк, експертка ІДПО.
Роман Сов’як, експерт ІДПО.
——————————————————————–
Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.