Поки існує Росія, вона буде шукати українських зрадників, платити їм гроші, організовувати ботоферми, давати завдання й розколювати українське суспільство, ослаблювати його згуртованість, підриваючи віру в перемогу. Тож головне завдання, яке стоїть перед Україною, це розвиток критичного мислення в суспільстві, підняття рівня медіакультури ще зі школи, дотримання в роботі ЗМІ медіастандартів та інформаційної безпеки.

Коли російський бліцкриг провалився, Кремль і російське суспільство пережили справжній шок. Вони болісно намагалися зрозуміти, чому мільярди рублів, витрачені на діяльність п’ятої колони в Україні, за 30 років не виховали того покірного малороса, про якого всі роки писали у фінансових звітах проросійські сили, найняті в Україні. Після хворобливих потуг російський політичний клас прийшов до висновку, що всі ці роки був ошуканий людьми, яким з федерального бюджету платили великі гроші, але ці люди, як виявилося, брехали.

Як змінилися російські ботоферми після провалу бліцкригу?

Після втечі російської армії з Харківщини і Херсону російські пропагандисти кардинально змінили підхід до інформаційної війни в Україні. Він полягав у тому, що традиційний російський тролінг, виявився малоефективним. Традиційний тролінг полягав у тому, що пропагандистська машина Росії щодня за допомогою телеканалів, преси, радіостанцій, інтернету, масової культури відверто спрямовували свої ресурси проти України, не приховуючи, що ця війна ведеться Росією на знищення української нації та її державності. Це робилося агресивно, по-хамськи, зверхньо, російською мовою, щоразу демонструючи традиційну культурну пиху.

З кінця 2022 року російська пропагандистська машина змушена була паралельно зі своїм звичним тролінгом запустити технології, створені на українських аккаунтах українською мовою для того, аби приховати, що ці інформаційні атаки ведуться росіянами. Через зв’язки ОПЗЖ й колишніх регіоналів в Україні були мобілізовані журналісти і просто люди, які погодилися вести блоги, зніматись у тіктоці або займатися тролінгом за гроші. При цьому їм пропонуються теми з уже розставленими акцентами. Так у Російській Федерації виникла нагальна потреба в підготовці людей, що володіють українською мовою, орієнтуються в історії України, традиціях, релігійній та регіональній специфіці, виборчій системі, щоб професійно займатися підривною діяльністю проти української держави.

Де розміщують російські ботоферми?

Протягом 2022-2023 років СБУ виявила і заблокувала на території України 76 ботоферм. У 2024 році кіберфахівці СБУ викрили мережу російських ботоферм у Закарпатській, Чернівецькій, Львівській, Тернопільській, Черкаській, Вінницькій, Полтавській, Сумській, Харківській, Миколаївській областях. Для підривної інформаційної діяльності були створені анонімні акаунти у фейсбуці, інстаграмі й твіттері аудиторією до 200 тисяч користувачів. Під час обшуків у організаторів ботоферм виявлено комп’ютерну техніку, банківські картки, на які мали поступали кошти найнятим в Україні тролям, 5 тисяч SIM-карт українських операторів мобільного зв’язку, GSM-шлюзи. Програмні комплекси для створення ботів організатори ботоферм встановлювали у своїх помешканнях.

У Вінниці СБУ викрила ботоферму, яка щодня створювала до 500 фейкових акаунтів. За створених ботів вінницькі організатори ботоферми брали з російських кураторів по 20 гривень за бота, заробляючи 10 тисяч гривень за добу. Кошти поступали на картки організаторам. Спеціальне обладнання було встановлене в орендованому гаражі.

Російські ботоферми, що працюють на українському інформаційному ринку, адмініструються з Росії, але ботів створюють в Україні, а для тролів і блогерів наймають з людей, що володіють українською мовою і мають вищу освіту. Процес створення ботоферм, що діють за новими інформаційними технологіями, триває безперервно. Одних організаторів і тролів ловлять, але відразу з’являються інші.

Як працює російський тролінг за новою технологією?

У тролінг за новою технологією втягуються чотири категорії дописувачів у соціальних мережах та інтернеті.

Перша категорія – це власне тролі. Найняті люди володіють українською мовою і задають потрібні тренди, запускаючи розроблену політехнологами і спеціалістами інформаційних війн наживку. Після прийняття рішення в Росії на різних українських акаунтах з’являються десятки, а іноді й сотні дописів, у яких проводиться лише один наратив. Через цю технологію в українську масову свідомість вкинуті такі російські наративи, спрямовані на розкол суспільства, як: «Для чого воювати за Зеленського?» Або: «Хай на фронт ідуть депутати». Ці наративи розколюють суспільство на владу й народ.

Друга категорія – блогери й дописувачі з комплексом лектора. Це люди, які добровільно і миттєво підключаються до тролінгу й починають поширювати провокацію, вкинуту тролями в інформаційний простір. У серпні 2023 року, коли під тиском громадянськості після того, як 85% громадян України проголосували у застосунку «Дія» за заміну радянського герба на скульптурі Батьківщини-Матері, лектори влаштували істерику, допомагаючи російським ботофермам розігнати в соціальних мережах інформаційну атаку, суть якої зводилася до трьох основних пропозицій: не треба чіпати герба, хай залишається все, як є; цей монумент має погану історію, він споруджений у стилі соцреалізму, прославляв Радянський Союз, тому треба його знести…

Лектори палко переконували, що велетенська скульптура виконана у стилі соцреалізму, який прив’язує Україну до темного радянського минулого, забуваючи, що будь-яка скульптура велетенського розміру монументальна. Якщо покласти поруч фотографії американської Статуї Свободи, Будди Весняного Храму в китайському парку Лушань, статуї Христа-короля в португальському місті Алмада і нинішню Україну-Матір, то за стилем вони всі будуть схожі між собою. При цьому український монумент серед них має наймодерніший вигляд, оскільки, на думку мистецтвознавиці Діани Клочко створений скульптором Василем Бородаєм як скульптура Афіни – захисниці своєї землі, що замість відтятої голови Горгони Медузи тримає піднятий щит, від вигляду якого вороги мають з переляку кам’яніти. Тому на українській скульптурі грецький хітон з трьома смужками нагадує вишиванку. Однак лектори у соцмережах несамовитіли, наводячи десятки аргументів. У теорії інформаційних війн це називається семантичною війною або війною за сенси. З українськими лекторами були солідарні російські пропагандисти, які присвятили заміні герба на Батьківщині-Матері окрему пропагандистську передачу і навіть виготовили спеціальний відеоролик.

До третьої категорії належать люди, яких називають активними дурнями. Цю категорію людей визначив німецький генерал-фельдмаршал Еріх фон Манштейн. Він говорив, що є чотири типи німецьких офіцерів: ліниві й дурні, які нікому не шкодять, бо пасивні. Другий тип – розумні й працьовиті. На цих офіцерах тримається армія. Третій тип – розумні й ліниві. Цих треба ставити на високі посади, бо через лінь вони обирають найкоротші шляхи до перемоги. А є ще четвертий тип – активні й дурні, які через свою активність створюють стільки проблем і вимотують стільки фінансових, матеріальних і людських ресурсів, що їх треба виганяти з армії або розстрілювати на місці. Активні дурні є і в українському інформаційному просторі. Вони відразу накидаються на будь-яку інформацію, яку підсовують тролі, й починають її розганяти, створюючи навколо неї галас. І якщо лектори одержують насолоду від теоретизування та викладу своїх міркувань, найчастіше поверхових, то активні дурні одержують насолоду від самого інформаційного процесу.

І нарешті четверта категорія – це люди, які завжди піддаються на інформаційні провокації, сприймаючи все на віру. Це сформований ще з радянських часів персонаж, який вважає, що з екранів телевізора говорить Бог.

Запущені в інформаційний простір тролі починають розганяти спущену російськими адміністраторами ботоферми провокацію, а далі в інформаційну атаку включаються лектори, активні дурні і нарешті люди, які вірять будь-якій інформації, про яку хтось сказав чи написав. Однак інформаційна хвиля як раптово з’являється, так відразу і спадає, тому ботоферма змушена запускати наступні хвилі з тролінгом чи відеоматеріалами, підшукуючи для цього нових людей.

Які завдання виконують ботоферми?

Проти України працює не одна ботоферма. Весь фронт російської інформаційної війни проти нашої країни розбивається на окремі локальні фронти й інформаційні атаки. Кожна інформаційна атака має своє завдання і часові рамки проведення. Зараз на міжнародному рівні поширюється інформація, що Путін готовий заморозити війну і навіть згоден, щоб Україна вступила в НАТО і ЄС, але з умовою, що захоплені ним українські землі залишаться за Росією. Це означає, що Кремлю дуже потрібно заморозити війну до кінця 2024 року, щоб вирішити свої військові проблеми: накопичити арсенали зброї і боєприпасів, укомплектувати й підготувати нові підрозділи й дочекатися, коли в Білий дім прийде Трамп, щоб зупинити постачання Україні зброї і фінансів, а після цього з новими силами продовжити захоплювати Україну. Така заявка потрібна і для американських однодумців Росії: трампістів та крайніх лівих Демократичної партії, які свого часу підірвала американське суспільство протестами проти війни у В’єтнамі, відпрацювавши в інтересах Радянського Союзу.

Максимальні завдання, які переслідують ботоферми, зводяться до розколу між владою і суспільством, між армією і владою, до зриву мобілізації, підриву довіри західних держав до України, зменшення постачань зброї і фінансування, до втоми від України, деморалізації українського суспільства. Російські ботоферми постійно шукають слабкі місця в масовій свідомості українського суспільства.

Чому в Україні раптом багато людей заговорило про матір Терезу?

На початку січня цього року в українському інформаційному просторі раптом почалося активне обговорення матері Терези, ініціатором якого стали якісь нові люди, про існування яких раніше ніхто не чув. Причиною цієї теми стала пісня українських співачок Джеррі Хейл та Альони Альони «Марія і Тереза», яка увійшла до фінальної частини Національного відбору на Євробачення. Ця пісня з величезним відривом домінує над рештою учасників фіналу конкурсу і, за оцінками світових букмекерів, має найвищі шанси на перемогу в шведському місті Мальме.

Розглянемо технологію розгону інформаційної хвилі. На сторінці української співачки зі сценічним псевдонімом Джеррі Хейл з’являється реакція невідомої авторки з аватаркою в капелюшку, що навіть не має імені, а підписалася шифром life_with_n0_prblms. Допис був напівграмотний: «Я вибачаюсь, а чи нормально співать про мать терезу? Чи може не всі розуміють до кінця її біографію?» Після цієї реакції на сторінці Джеррі Хейл з’являються короткі репліки ще двох невідомих людей, які підігрують дописувачці в капелюшку. 11 січня 2024 року УНІАН, посилаючись на напівграмотні дописи трьох невідомих дописувачів, публікує матеріал про матір Терезу «Пісню для Нацвідбору Джеррі Хейл та Альони Альони захейтили в мережі: що з нею не так». 19 січня видання «Обозреватель» робить публікацію «”Була садисткою і кінченою стервою”: Jerry Heil та alyona alyona відповіли на скандал через Матір Терезу в пісні до Євробачення. Артистки закликали не загострювати на цьому увагу». Так напіграмотна дописувачка, яка не дуже добре володіє українською мовою, і двоє таких же невідомих дописувачів запускають першу інформаційну хвилю, яку підхоплюють українські ЗМІ, навіть не перевіряючи факти: хто організував інформаційну кампанію проти матері Терези, лауреатки Нобелівської премії, святої Римо-католицької церкви, іменем якої названо аеропорт в Албанії, а в місті Скоп’є, у Республіці Північна Македонія, створено Меморіальний будинок-музей Матері Терези. А далі в інформаційну атаку, запущену ботофермою, включилася інші категорії активних дописувачів.

Інформаційна війна Росії з Україною за Євробачення розпочалася в 2004 році з перемогою Руслани в Стамбулі піснею «Дикі танці». Україна лише один рік взяла участь у Євробаченні, а вже наступного року перемогла. Росія до своєї єдиної перемоги йшла 14 років. Як пишуть західні музичні критики, вихід України на сцену Євробачення шанувальники сучасної європейської музики завжди чекають, як десерту. І Росія з цим не може змиритися. Всі три перші місця України на Євробаченні російський політичний клас і російське суспільство сприймали як траурні події та глибоку національну образу, тому Росія завжди намагалася нашкодити Україні.

З приводу пісні гурту «Ґринджоли» Росія підняла скандал, що це пісня майдану і має політичний підтекст. У пісні Вєрки Сердючки росіяни почули гасло: «Раша, ґудбай!»; до гурту «Go_a» чіплялися, що співачка Катерина Павленко і беквокалістки одягнуті в сукні прапора ОУН-УПА; від організаторів Євробачення російська аґенція «РИА Новости» вимагала зняти з конкурсу пісню Джамали «1944» про депортацію кримських татар; Росія вимагала дискваліфікувати переможців Євробачення український гурт «Kalush Orchestra» за те, що після виступу вони зі сцени намагалися привернути увагу Європи до гуманітарної катастрофи у розбомбленому Росією Маріуполі. Після кожної перемоги України в російських ЗМІ місяць не можуть заспокоїтись і лютують, звинувачуючи Євробачення в тому, що всі українські перші, другі й треті місця присуджувалися за дзвінком із Білого дому.

Тому інформаційна війна російських ботоферм з піснею «Марія і Тереза» –фальстарт російської пропаганди, коли пісня ще не перемогла, а в кремлівських пропагандистів уже почалася істерика.
У 2009 році Росія через організаторів Євробачення змусила грузинський гурт «Stephane і 3G» замінити пісню про Путіна, яка була реакцією грузинських музикантів на анексію в 2008 році Абхазії та Південної Осетії, але грузинські музиканти не погодились і не поїхали на конкурс.

Попри те, що Євробачення – музичне свято, покликане пропагувати національне різноманіття Європи, цей конкурс політизований від часу свого заснування. В 1974 році Греція відмовилася від участі в «Євробаченні» через турецьку окупацію Кіпру. В 1978 році після перемоги на конкурсі ізраїльського співака Ізара Коена йорданські ЗМІ збрехали, що переміг співак із Бельгії. В 1998 році через перемогу ізраїльської артистки-транссексуалки Дани Інтернешнл в Ізраїлі вибухнула політична криза, під час якої єврейські ортодокси вимагали відставки уряду. Перемога в 2014 році австрійського співака Тома Нойвірта, відомого як Кончіта Вурст, змусила російських політиків закликати до бойкоту Євробачення. Втім, ця ідея їм вже не згодилося. Через розв’язану Росією війну в Україні організатори Євробачення самі заборонили Російській Федерації брати участь у пісенному конкурсі.

Тож Росія в цьому році продовжує свою традиційну інформаційну війну з Євробаченням і своїм найбільшим музичним конкурентом Україною, яка не дає їй спокою. Цього разу російські ботоферми атакують пісню лідерів Національного відбору – українських співачок Джеррі Хейл та Альона Альона, причепившись до образу матері Терези, яка згадується в пісні. Хоча джерелом пліток про Терезу є індійські політичні та релігійні кола, конкурентами яких вона була, створивши хосписи для сиріт, хворих і жебраків в індійському місті Колката. Всупереч розв’язаній російськими ботофермами інформаційній війни, у Москві є пам’ятник матері Терезі, встановлений як знак подяки Римо-католицькій церкві за те, що гроші Володимира Путіна і кооператива «Озеро» сховані у надійному місці – в банку Ватикану.

Як не піддатися на інформаційні провокації ботоферм?

Теоретично можна переловити всіх організаторів ботоферм, довівши їхню причетність до державної зради в судах. Але повністю зупинити цей процес неможливо. Поки існує Росія, вона буде шукати українських зрадників, платити їм гроші, організовувати ботоферми, давати завдання й розколювати українське суспільство, ослаблювати його згуртованість, підриваючи віру в перемогу. Тож головне завдання, яке стоїть перед Україною, це розвиток критичного мислення в суспільстві, підняття рівня медіакультури ще зі школи, дотримання в роботі ЗМІ медіастандартів та інформаційної безпеки, аби не було так, що медіа в погоні за сенсаціями для привернення уваги до своїх публікацій самі допомагають ботофермам, вишукуючи тролів і рекламуючи їх, як це було з матеріалом УНІАН про матір Терезу. І в умовах війни треба припинити використання українськими медіа технології клікбейтів, коли заголовок не розкриває тему публікації, а створює неправдиву інформацію заради реклами матеріалу, сприяючи роздмухуванню інформаційних атак, які організовують ботоферми.

Володимир Даниленко,
письменник