Зосередившись на своїх сильних сторонах і об’єднавши інформацію, Захід може зруйнувати російську військову машину – але втрачати час не можна.
Росія є «мафіозною державою», яка намагається перетворитися на «мафіозну імперію», заявив міністр закордонних справ Девід Ламмі в ООН, точно назвавши подвійну природу політичної моделі Владіміра Путіна. З одного боку, Росія уособлює щось дуже старе – світ задиристих імперій, які вторгаються в менші країни, захоплюють їхні ресурси та навіюють їхнім народам думку про їхню неповноцінність. Але це також і щось дуже нове, що має на озброєнні корупцію, злочинні мережі, вбивства і технологічно керовані психологічні операції для підриву відкритих суспільств. І якщо демократії не діятимуть, щоб зупинити це, цю згубну модель наслідуватимуть по всьому світу.
Україна щодня чинить опір старому, зомбованому імперіалізму на полі бою, і демократії повинні озброїти Україну і себе, щоб належним чином стримувати Росію. Але як нам боротися з більш сучасними інструментами політичної війни, в яких Росія є першопрохідцем? Вони стають все більш поширеними. Глобалізація мала б зробити нас усіх настільки інтегрованими, що це зменшило б ризик війн. Натомість, вільний потік інформації, грошей і людей через кордони також зробив підривну діяльність легшою, ніж будь-коли. На конференції Лейбористської партії Ламмі зазначив, що демократії повинні працювати разом, щоб зупинити Росію: «Викриваючи їхніх агентів, розбудовуючи спільні можливості та працюючи з глобальним півднем, щоб протистояти путінській брехні».
Ми, безумовно, стаємо кращими в частині викриття. Цього місяця Великобританія, США і Канада виявили, що RT – це більше, ніж просто державне ЗМІ, яке поширює конспірологічні теорії; воно співпрацює з російською розвідкою і службами безпеки, а також причетне до відмивання грошей, кібер-«інцидентів» проти канадської інфраструктури і збору коштів на озброєння. Оскільки обвинувальний акт зосереджувався на явному злочині, а не на юридично непрозорих ідеях, таких як «дезінформація», міністерства юстиції змогли вжити конкретних заходів, щоб зруйнувати всю систему операцій.
Але такі юридичні дії – лише один з елементів того, що мають зробити «об’єднані сили і засоби». Аудиторія, на яку були спрямовані російські таємні операції, все ще сприйнятлива до меседжів Кремля. Перегляди Tenet Media, компанії Maga-media, де росіяни таємно платили популярним ютуберам по 100 000 доларів за відео з поливання України брудом, досягли 16 мільйонів. Їхні власники стверджують, що не знали, хто їм платив, а їхній аудиторії, схоже, байдуже. Росія експлуатує аудиторії по всьому світу, граючи на історично резонансних антизахідних, антиколоніальних настроях в Африці і діючи, за словами Ламмі, як «ватажок нового фашизму», який просуває расизм в Європі. У Молдові вона витрачає $100 млн на підрив цьогорічних виборів і референдуму про вступ до ЄС, підкидаючи фальшивих кандидатів, щоб заплутати виборців і поширюючи страхи, що вступ до ЄС призведе до війни. Всі ці наративи – від правих до лівих, які грають на страху – працюють.
Демократіям також потрібно буде доносити свою точку зору ефективніше, ніж це роблять росіяни. Це означає, що потрібно разом вирішувати, на яких питаннях зосередитися, до кого і як звертатися.
Візьмемо Одесу в Україні. Росія постійно запускає ракети по місту, а також веде пропаганду, щоб підірвати його суверенітет. Як показує дослідницький проект «Деколонізація Одеси» (до якого я долучився), Росія роками виробляла фільми і телешоу, карти і промови, які повторюють приналежність Одеси до «русского мира». Мета – послабити зв’язок між Одесою та Україною, і таким чином полегшити в очах світу поглинання Росією.
Узгоджені зусилля, спрямовані на протидію, повинні спочатку визначити, з якими важливими аудиторіями потрібно взаємодіяти – і як з ними говорити.
Тим, хто менше турбується про суверенітет України, а більше про ціни на продукти харчування, потрібно пояснити, що Одеса є центром зернового коридору, який забезпечує постачання у світ, особливо на Близький Схід і в Африку, при цьому допомагаючи тримати під контролем ціни на продукти харчування в США. Якщо Росія захопить Одесу, вона зможе шантажувати світ і контролювати ціни. Чи справді ми хочемо, щоб такий гангстер, як Путін, маніпулював потоками зерна за власним бажанням?
Потім потрібно вирішити, хто має донести це повідомлення. Що кожен союзник може зробити більше у себе вдома? Яка країна в коаліції може найкраще достукатися до конкретної глобальної аудиторії? Потрібно буде залучити державних діячів, нинішніх і колишніх, і діячів культури, які резонують з цією аудиторією; організовувати культурні заходи, виступати в церквах і брати участь у телевізійних шоу – при цьому кожна країна повинна використовувати свої сильні сторони. Мета – забезпечити те, що професор Нік Калл з Університету Південної Каліфорнії називає «репутаційною безпекою»: гарантувати, що образ місця є достатньо відомим, щоб допомогти протистояти агресії. Нам не потрібно застосовувати ту ж тактику, що й росіяни. Там, де вони створюють ферми тролів, ми можемо проводити міські збори онлайн. Але потрібно зосередитись і масштабуватись.
Спільні сили і засоби також мають бути більшою мірою пов’язані з національними державами, які координують стратегічну комунікацію. Нам потрібно набагато інтенсивніше руйнувати російську військову машину. І держави – не єдині важливі гравці.
Одне з найбільших відкриттів цієї війни – це те, як незалежні дослідники, вивчаючи митні записи та інші відкриті дані, можуть складати карти мереж і, на відміну від спецслужб, оприлюднювати докази. Візьміть хоча б Раду економічної безпеки України (РЕБ), невелику команду дослідників у Києві, якій вдалося показати Конгресу США, як Росія купує інструменти з ЧПУ (числове програмне управління) – складні верстати, що виробляють зброю. Мапування ланцюгів постачання є першим кроком до ефективних дій, спрямованих на послаблення російської військової машини – визначення не лише нечесних компаній, які допомагають переміщувати обладнання до Росії, але й походження унікальних запчастин, сировини, гірничодобувного обладнання, яке видобуває ці матеріали, мастильних речовин, що використовуються, тощо. Це величезна робота, але дослідники з відкритими джерелами можуть зробити це напрочуд швидко.
Мапування викриває вразливі місця – де критичні російські ланцюги постачання особливо вразливі до підриву? А з вразливостей випливають варіанти підривних дій. Антикорупційні кампанії можуть викривати поганих гравців у ЗМІ. Маючи правильні дані, компанії можуть припинити співпрацю з сумнівними посередниками. США та європейські держави можуть запровадити більш оперативні санкції. Україна може вдатися до більш прямих дій.
Російську військову машину обслуговує розгалужена злочинна мережа. Ми повинні будувати власні мережі, поєднуючи гнучкість дослідників відкритих джерел, антикорупційних активістів, ЗМІ, бізнесу, міністерств фінансів і спецслужб прифронтових держав.
Демократії мають набагато більше партнерів, ніж диктатури, які за визначенням діють у більш закритий і дирижистський спосіб. Хитрість полягає в тому, щоб змусити демократичний рій зосередити свої сили разом – те, що диктатурам вдається краще. Не можна втрачати часу. Диктатури починають тісніше координувати свої дії. Пов’язані з Росією та Іраном хакерські мережі атакують американські комунальні служби та британські лікарні. Російські та китайські компанії обходять санкції на військові поставки. Їхні мережі ферм тролів, хакерів, найманців і злочинних угруповань працюють все швидше. Чи можемо ми активувати демократичну мережу, щоб конкурувати?
Пітер ПОМЕРАНЦЕВ
Пітер Померанцев – автор книги «Нічого не є правда і все можливо: Пригоди в сучасній Росії». (Переклад з англійської. Вперше опубліковано у виданні The Guardian).