Джинса у закарпатських газетах майже відсутня і була зафіксована в одному виданні – газеті “РІО”, яке і до того розміщувало матеріали без маркування. Варто зауважити, що видання «Панорама» почало активно маркувати комерційну рекламу, хоча згідно з попередніми моніторингами цього не робило. Суттєво підвищився відсоток запозичених матеріалів, а також зросла кількість власних матеріалів у газетах. Тільки 7% від матеріалів складають новини на тему війни та ЗСУ. Найкраще стандартів дотримувалися видання «Панорама» (10,63), «Закарпаття.онлайн» (10,88 бали) та «Мукачево.нет» – 10,81. Варто відзначити, що видання «Мукачево.нет» маркує рекламні матеріали на 100%.
Моніторинг закарпатських медіа проводився в період з 25 листопада по 1 грудня 2024 року. Експертна група проаналізувала 4 друковані ЗМІ: «Новини Закарпаття», «РІО», «Карпатський об’єктив», «Панорама», а також 4 сайти: «Закарпаття Онлайн», «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття» та «Мукачево.нет». Кількість матеріалів, які досліджувалися, склали 130 у газетах та 400 в онлайн-виданнях.
Як свідчать результати моніторингу, загальна частка джинси у закарпатських друкованих медіа зменшилась удвічі у порівнянні з попереднім періодом і склала 0,8 % (у листопаді – 1,8%, у квітні – 7,2%, у січні – 6,2%). Тобто за рік відчутні тенденції до суттєвої мінімізації джинси у газетах. В онлайн медіа, джинса присутня на рівні 5,8%, і навпаки ці показники різко зросли (2% було у серпні). Показники дотримання журналістських стандартів залишаються високими майже у всіх друкованих виданнях, найкращій результат демонструє видання «Панорама» (оцінка 10,44 бали). Серед онлайн видань лідером з дотримання стандартів цього разу став сайт «Мукачево.нет». Половина контенту друкованих ЗМІ (50%) – це інформаційні жанри. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті «РІО».
Друковані видання
Дотримання стандартів
Експерти оцінювали медіа за такими базовими критеріями: баланс думок / неупередженість; відокремлення фактів від думок (висновків, оцінок); достовірність інформації; повнота; доступність викладення матеріалу; відсутність дискримінаційних висловлювань (мова ворожнечі). За результатами моніторингу дотримання стандартів журналістики, закарпатські друковані ЗМІ отримали 9,66 бали з 12-ти, що є дещо нижчим показником у порівнянні до попереднього періоду (10,19 у серпні). Упродовж року цей показник зростав, починаючи з цифри 9,22 за січень, але під завершення року погіршився.
Найкраще стандартів дотримувалося видання «Панорама» (10,63), найменший бал – у газети «РІО» – 7,81. Найважче авторам матеріалів дається дотримуватися балансу думок, тобто представляти різні точки зору і відтак демонструвати неупередженість у публікаціях. У цій категорії середній бал склав 1,08 (з двох можливих). І ця цифра залишається стабільною упродовж року. Найкраща ситуація з цим стандартом у газети «Панорама» з показником 1,25. Найнижчий показники у газети «РІО» – 0,94. Найвищі бали друковані видання отримали за відсутність мови ворожнечі – 1,97 з 2 можливих. Матеріали були відносно доступними для розуміння – середній бал за цим показником склав 1,45 з 2.
Проте посилання на джерела використовують не всі видання. Найкраще це вдається газеті «Карпатський об’єктив», найгірше – газеті «Панорама».
Матеріали з ознаками замовності , неналежно маркована реклама
Джинса у друкованих ЗМІ майже відсутня і за моніторинговий період склала 0,8 %. Це два матеріали, розміщені у газеті «РІО». Одна з них політична, інша – комерційна.
Зокрема, у матеріалі «РЕБи, “Стугни” та дрони: Як партія влади допомагає фронту» йдеться про благодійну допомогу політичної партії «Слуга народу» для війська. Матеріал не маркований жодним чином і містить усі ознаки політичної джинси.
Так само у цьому виданні розміщено рекламу послуг Марії Іванівни, що допомагає з багатьох питань. Крім того, що інформація, яка містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта, вона може дезінформувати читачів, оскільки містить узагальнену та знеособлену інформацію.
Також в газеті «РІО» розміщено замітку «У Сваляві роми побили вчителів ліцею» про інцидент у навчальному закладі. На думку експертів, використаний акцент на національності однієї сторони конфлікту є провокативним.
Експерти відзначили також наявність офіціозу у матеріалах окремих видань. Зокрема, 5,8% матеріалів газети «Карпатський об’єктив» можна відзначити саме як публікації з різних офіційних заходів державних структур. Інші газети не містили подібного контенту.
Наприклад, інформаційне повідомлення про вшанування жертв голодомору немає коментарів ні історика, ні громадського активіста, або члена родини, яка це пережила. Лише коментар голови ОВА М. Білецького.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
У закарпатських друкованих ЗМІ не було зафіксовано матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій.
Теми
Щодо тематики, то третина контенту у газетах – це реклама, оголошення, інші повідомлення. У межах 10-11% з усього обсягу інформації газети повідомляють про кримінальні події, життя місцевої громади та інформують про останні новини соціальної сфери. 7% від матеріалів складають новини на тему війни та ЗСУ, відсоток незначно зріс у порівнянні з попередніми періодами моніторингу ( 5% за серпень).
Жанри
50% контенту у друкованих ЗМІ – це новини та замітки. Об’єми аналітичних матеріалів склали 10% від загальної кількості. 11% змісту припало на розважальну тематику, така ж кількість стосується реклами та оголошень.
Найбільше текстів інформаційного жанру у газетах «РІО», найбільше аналітики у виданнях «Новини Закарпаття» і «РІО».
Взагалі відсутні у друкованих медіа журналістські розслідування.
Тональність
Щодо тональності матеріалів, то переважали статті та новини у нейтральній тональності (96%), їхня кількість порівнянні з попереднім періодом майже не змінилася (98%). Позитивне забарвлення зафіксовано у 3% публікацій, негативної тональності у матеріалах не було.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Тенденції щодо авторства матеріалів у друкованих ЗМІ: кількість авторських та редакційних текстів зросла до 23% у порівнянні з попереднім періодом на рівні 15%. Також збільшилась кількість запозичених публікацій – 39% (попередній період моніторингу – 29%). Переважно це пресрелізи держструктур чи передруки. 38% матеріалів експерти визначили як «неідентифікований матеріал» – без посилань та будь-який підписів. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше неідентифікованих матеріалів – у газеті «Панорама».
Підсумовуючи зазначимо, що джинса у закарпатських газетах майже відсутня і була зафіксована в одному виданні, яке і до того розміщувало матеріали без маркування. Варто зауважити, що видання «Панорама» почало активно маркувати комерційну рекламу, хоча згідно з попередніми моніторингами цього не робило. Суттєво підвищився відсоток запозичених матеріалів, а також зросла кількість власних матеріалів у газетах.
Онлайнові видання
Дотримання стандартів
За результатами моніторингу дотримання стандартів журналістики, закарпатські онлайн ЗМІ отримали 10,69 бали із 12 можливих. Найкраще стандартів дотримувалися видання «Закарпаття.онлайн» (10,88 бали) та «Мукачево.нет» – 10,81. Найменший бал – у видання «Ужгород.нет» – 10,50. Варто зауважити, що цей показник в онлайнмедіа підвищився. Найважче авторам матеріалів вдається дотримуватися балансу думок, в результаті середній бал склав 1,09 із максимальних двох. Всі решта критерії максимально наближені до 2 балів (найвищого балу), крім показника «повнота», який склав 1,78 бали.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Загальна частка джинси у закарпатських онлайн ЗМІ склала 5,8%, що у майже удвічі більше, ніж за попередній період моніторингу. Переважає комерційна джинса, політичної удвічі менше і вона переважно стосується висвітлення діяльності керівництва області (без згадування партійної приналежності). За період моніторингу немаркованими рекламними матеріалами комерційного характеру зловживали всі крім «Мукачево.нет». Варто відзначити, що видання «Мукачево.нет» маркує рекламні матеріали на 100%. Такі ж показники і цього разу, за винятком одного матеріалу.
В онлайн виданнях «Закарпаття онлайн», «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття» усі матеріали рекламного характеру без будь-яких позначок. Є чітка ознака комерційності текстів, які спрямовані на спонукання читача придбати товар чи скористатись послугою, на яку в матеріалі є гіперпосилання.
Зазвичай, це іміджеві або рекламні публікації, «замасковані» під поради, як придбати певний товар, чи як розібратися у різних моделях техніки. Усі вони спрямовані на спонукання читача перейти за посиланням та придбати певний товар в онлайн-магазині.
Видання «Новини Закарпаття» виділяється серед інших через активне просування інтересів керівництва області, подаючи офіціоз, який часто копіює не тільки з прес-релізів, але соцмереж керівництва адміністрації.
Іноді, коментарі, які подаються від імені чиновників, взагалі не відповідають рівню їхньої компетенції
Або взагалі не несуть смислового навантаження
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
На сайтах такого контенту виявлено не було.
Теми
Щодо змісту публікацій в онлайн виданнях, то дещо зменшився відсоток новин на воєнну тематику – до 15% (попередній період – 18%). Переважно це матеріали, присвячені похованню та вшануванню героїв, новини з фронту. Найчастіше на цю тематику писали «Мукачево.нет» та «Закарпаття.онлайн», ці два видання присвятили цій темі чверть свого контенту. Чверть контенту онлайн медіа склала кримінальна хроніка та інформаційні повідомлення від правоохоронних структур. Найменше такого роду інформації зафіксовано у виданні «Мукачево.нет» -11%. 11% стосується життя місцевої громади, ця цифра майже стабільна за різні періоди моніторингу. На рівні всього 1% онлайн видання пишуть про переселенців.
Тональність
В онлайн виданнях 90% інформації нейтрального забарвлення. 3 % – позитивного і 7% – негативного. Найбільш емоційно врівноваженими є новини на сайті «Ужгород.нет».
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Кількість авторських матеріалів в онлайн виданнях зросло і складає 7% у порівнянні до попередньої цифри у серпні 1% (квітень – 1,5%, січень – 2%). Кількість матеріалів, із вказанням джерела запозичення склала 59%, решта – неідентифіковані передруки, часто короткі замітки на кілька речень. Серед тих, хто найбільш відповідально ставиться до використання джерел, – видання «Ужгород.нет». Найменше зазначали джерело походження інформації на сайті «Новини Закарпаття», де 65 із 100 новин – не ідентифіковані.
Висновок за результатами моніторингу онлайн медіа
Онлайн видання збільшили відсоток авторський матеріалів – до 7%, який все одно є дуже низьким і характеризує підхід онлайн ЗМІ до активних передруків, переважно із вказанням джерела. Онлайн видання за винятком одного сайту «Мукачево.нет» не маркують рекламні матеріали. Актуальним і традиційним для більшості представлених онлайн ЗМІ є використання пресрелізів різних структур (здебільшого правоохоронних), а також висвітлення діяльності чиновників.
Ірина Бреза,
координаторка Закарпатської групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.