Протягом трьох днів заняття з медіаграмотності для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування проводила медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика, голова Сумського прес-клубу, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Алла Федорина.
Загальна короткострокова програма підвищення кваліфікації «Медіаграмотність та критичне мислення як інструменти протидії інформаційній агресії в медіапросторі. Дезінформація та методи її виявлення» була розроблена за участі медіаекспертки.
До курсу Сумського регіонального Центру підвищення кваліфікації цього разу долучилися майже 60 учасників, аби пройти сходинками тем: від особливостей сприйняття інформації в час війни та методів, що застосовуються ворогом для просування дезінформації. Розуміння інформаційних викривлень – місінформації, малінформації та дезінформації. Далі – розрізнення інформування та пропаганди.
Ствердження необхідності розвитку критичного мислення як основи протидії дезінформації. Говорили про потребу осмислення персонального медіаполя. Про об’єктивність медіа та від чого вона залежить, про медіа як маніпуляторів і ризики соцмереж і меседжерів. Тут зокрема детально зупинилися на Телеграмі та його реальному бекграунді. Оглянули прийоми аналізу медіатекстів. Розібрали приклади того, як працюють фейки та до чого реально може привести мова ворожнечі. Окремо зупинилися на питанні взаємин влади та медіа.
Обсяг інформації був значним, але, варто сподіватися, корисним. У обговоренні учасники поділилися враженнями. Юлія Коваленко: «Дякую за лекції. На сьогоднішній день це є дуже актуальним». Руслан Боровик: «Добре організовані зустріч та спілкування. Завжди гарно отримувати нові знання». Алла Литвяк: «Дякую за Ваші лекції! Для мене було все корисно. Не зовсім для роботи. Але як для людини дуже корисно». Відповіді з підсумкових анкет учасників додає керівниця навчальної групи, фахівчиня Центру Наталя Сологубовська: «Отримана інформація дуже цікава та корисна», «Щиро дякую! За високу професійність, змістовність програм і корисність практичного досвіду».
На жаль, як зауважили самі учасники, за сучасних умов вони вимушені проходити навчання «без відриву від виробництва». Тобто на своїх робочих місцях і не цілком відволікаючись від робочих питань. Один зі слухачів нарікав: важко переглядати пропоновані відеоролики за кермом автівки. Звісно, для частини учасників це робить навчання фрагментарним. Із огляду на те, що проходять його раз на рік чи три роки, варто було б знаходити можливість і надавати для підвищення кваліфікації «відрив від виробництва». Адже, як бачимо, самі учасники стверджують: тема важлива, інформація корисна. І медіаосвіта в умовах жорсткої інформаційної війни справді є невід’ємним інструментом роботи тих, хто працює з людьми та забезпечує життєдіяльність громад.