Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» вважає небезпечним зосередження інформаційного мовлення в Україні в руках проросійських політиків.
Так, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань народний депутат Тарас Козак, який є близьким соратником лідера «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука, став кінцевим бенефіціарним власником телеканалу ZIK (ТОВ «ТРК «Нові комунікації»), а відтак сконцентрував у своїх руках три українські інформаційні телеканали (група каналів «112 Україна», NewsOne і ZIK), утворивши де-факто новий медіахолдинг. Історія взаємин Медведчука та засобів масової інформації свідчить, що цей політик схильний запроваджувати цензуру в медіа та може використовувати медіа як засіб політичного впливу, з повним ігноруванням етичних норм і професійних стандартів журналістики.
Згідно з моніторингами ГО «Детектор медіа», телеканали «112 Україна» та NewsOne після переходу під контроль оточення Віктора Медведчука стали активно поширювати маніпулятивні меседжі та дезінформацію, утверджуючи в публічному просторі порядок денний, синхронізований з посилами кремлівської пропаганди. Також ці телеканали займаються відвертою агітацією за «Опозиційну платформу – За життя», а представники цієї політичної сили є найчастішими гостями в ефірах та навіть ведучими авторських програм.
Медіарух переконаний, що після переходу каналу ZIK до так званого «медіахолдингу Медведчука», подібна редакційна політика пошириться і на цей канал. Про це свідчать перші рішення менеджменту телеканалу – запуск проекту Василя Апасова, відомого проросійською позицією, тазняття з ефіру повтору програми Тетяни Даниленко з критикою Віктора Медведчука.
Ми вважаємо, що зосередження новинного ресурсу в руках окремої проросійської політсили стане фактично інструментом впливу, метою якого є підтримка афілійованої з ним політичної сили на виборах. Більш загрозливим є те, що ці канали займаються поширенням російської пропаганди, що є логічним продовженням особистої позиції Віктора Медведчука, який, попри офіційну позицію України та міжнародного співтовариства, не вважає Росіюкраїною-агресором.
Медіарух висловлює підтримку працівникам телеканалу ZIK, які відмовилися працювати на телеканалі після зміни власника. Вважаємо це гідним і відповідальним рішенням людей, для яких незалежність і незаангажованість журналістської професії є цінністю, яка переважує фінансові інтереси.
Ми закликаємо Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, яка мала би стежити за дотриманням балансу на телеканалах, нарешті почати ефективно виконувати свій обов’язок щодо забезпечення об’єктивності новинного мовлення та інформування глядачів про політичну афіліацію аудіовізуальних медіа. Ми вважаємо загрозливою ситуацію, що склалася протягом останніх двох місяців через неможливість Нацради зібрати кворум. Така ситуація становить загрозу всьому аудіовізуальному простору України, адже Національна рада не лише не може продовжити тимчасові дозволи на мовлення в прифронтових і окупованих територіях, термін яких спливає в найближчий місяць, але й не може належно реагувати на порушення законодавства під час передвиборної кампанії.
Медіарух закликає Службу безпеки України – ретельно вивчити джерела та методи фінансування телеканалів, що можуть бути прямо або опосередковано пов’язані з державою-агресором та діяти на підрив незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а у випадку порушень – вжити всіх дій для припинення такої підривної діяльності.
Ми закликаємо президента України Володимира Зеленського, народних депутатів України та інших політиків – не брати участі в програмах телеканалів групи Віктора Медведчука і тим самим не легітимізувати їх в інформаційному просторі, а також згадати про свої передвиборні заяви проприпинення впливу медіаресурсу на політику та необхідністьвести ефективну інформаційну війну.
Ми закликаємо українську владу до запровадження раніше оголошеної деолігархізації медіа, встановлення дієвих механізмів обмеження власності на медіа, ефективних механізмів прозорості фінансування медіа, а також ефективних методів контролю над фінансуванням медіа, особливо, що надходить із джерел, що можуть бути пов’язані з країною-агресором.
До Медіаруху увійшли провідні українські ЗМІ — телеканали, радіостанції, друковані й онлайн-видання, а також медійні громадські організації. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали «UA: Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», «Новое Время», «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Незалежна асоціація телерадіомовників, «Донецький інститут інформації», «Інститут демократії імені Пилипа Орлика», Центр прав людини Zmina та інші організації, окремі журналісти — загалом понад 70 учасників.