Днями завершився навчальний курс «Екстернат ІДПО», у якому протягом півроку брали участь редакції з восьми областей України. Останньою стала тема візуалізації даних: тренінг «Невербальні елементи медіа контенту» провів дизайнер-верстальник, викладач кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Шашенко.

Отже, до Києва цього разу разом із очільниками/цями редакцій приїхали фахівчині, що втілюють журналістські задуми на папері або на сайті. Саме на них були розраховані практичні завдання: створення інфографіки, ілюстрації за допомогою штучного інтелекту, редагування зображення. Однак і редакторська команда отримала користь, дізнавшись деталі про роботу безкоштовних онлайн-сервісів покращення текстів, що економлять час та зусилля.

Наука стверджує, що зір – найефективніший канал сприйняття інформації людиною. «За різними даними від 80 до 90% інформації люди сприймають за допомоги очей, тобто візуально. До того ж, читач лінивий: якщо подати дані та інформацію вербально, словами, йому доведеться аналізувати її самостійно, великі масиви даних не завжди можливо інтерпретувати без спеціальних знань, – пояснює важливість опанування інструментів візуалізації даних Сергій Шашенко. – Одночасно (і на щастя!), читач допитливий: якщо подати лише результат дослідження (опустивши проміжні дані, показники), це може викликати сумніви щодо достовірності».

За словами тренера, основними елементами якісної інфографіки є: актуальна тема, простий і чіткий меседж, нова цікава інформація, візуальна привабливість та запам’ятовуваність, можливість просто і легко сприйняти дані, авторитетні джерела інформації та даних. Фахівець зауважив, що діаграми і графіки, які демонструють певні зміни, тенденції, ілюструють процеси, можна ефективно використовувати не тільки в традиційних медіа, але і в соцмережах, бо «картинками» люди діляться набагато активніше, ніж текстами. Таким чином, створюючи відповідний контент, можна сприяти поширенню потрібних меседжів і збільшенню своєї аудиторії через Телеграм чи Інстаграм, наприклад.

У другій частині тренінгу йшлося про онлайн сервіси для створення і редагування контенту. Зокрема, представлені тренером ресурси мають все необхідне для покращення не дуже якісних світлин та створення ілюстрацій на основі словесного описання (штучний інтелект). Пролунала думка, що в умовах тотального дефіциту кадрів це стане помічним і замінить (або хоча б підмінить за потреби) фотокореспондента в штаті локальної редакції. І хоча питання виявилося дискусійним, учасники тренінгу дійшли згоди, що замінити фахову людину, що створює медіа на потребу конкретної громади, яка має своїх героїв, особливості, історію, неможливо. А от полегшити роботу, взяти на себе технічні рутинні зобов’язання певному програмному забезпеченню та онлайн сервісам якраз під силу. До речі, в цьому вже переконалася редакція з Переяслава (Київська область). За словами її очільниці Валентини Батрак, вони вже опанували технології штучного інтелекту і регулярно використовують їх на сайті.

Наразі існує багато безкоштовних можливостей відредагувати текст за допомоги спеціальних додатків, і це може зменшити навантаження на редактора локального медіа, в якому зазвичай працює мінімальна кількість фахових журналістів і одночасно багато не професійних дописувачів. «Світ змінюється, змінюються і медіа, – констатує редакторка «Вісника Куп’янщини» Ольга Полтавець. – Творчі працівники медіа мають першими вивчати всі можливості штучного інтелекту, щоб не тільки використовувати їх у своїй роботі, а й навчити своїх читачів відрізняти статті ШІ й живу журналістику».