Одержані результати свідчать, що медіа Дніпропетровщини у цілому прагнуть дотримуватися загальноприйнятих стандартів журналістики. Кількість матеріалів з ознаками замовності залишається у межах попередніх періодів, проте зафіксовано зменшення матеріалів офіційно-протокольного характеру. Загальна жанрова та тематична структура друкованих та онлайнових медіа області залишається без суттєвих змін.
Офіціоз та неналежно маркована реклама були спільними проблемами майже усіх ЗМІ Полтавщини, окрім сайту «Коло», який позначав рекламу, та сайту «Новини Полтавщини», який такого контенту не вміщував взагалі. Найбільше офіціозу вмістили газета «Зоря Полтавщини» та комунальний сайт «Новини Полтавщини». Середні показники «джинси» у виданнях незначні – у межах 1,2-2,7%. Із друкованих видань найбільше її у газеті «Зоря Полтавщини» (3,2%), серед сайтів – у «Новинах Полтавщини» (5%)
Видання «Телеграф» та «Вечірня Полтавщина» продемонстрували високий рівень дотримання стандартів.
Зважаючи на те, що одні й ті самі медіа досліджуються другий рік, можемо констатувати що ступінь якості газет та позиції лідера/аутсайдера в регіоні залишаються стабільними, тоді як інтернет-видання помітно зростають і покращують свої показники. Газета «Знамя индустрии» тепер виходить українською мовою згідно із законом, а «Восточный проект» поки продовжує подавати матеріали частково російською, частково українською. Найякісніші медіа (і друковані, і електронні) базуються в Маріуполі та Краматорську (містах, які розділили функції обласного центру в умовах тимчасової окупації Донецька). Найбільшими проблемами газет експерти вважають залежність від місцевих олігархів, а інтернет-сайтам бракує власних журналістських матеріалів, наслідком чого є занадто велика кількість запозичень, зокрема, прес-релізів у новинних стрічках.
Проблеми створення контенту при цьому майже не змінюються. Так само хаотично даються публікації про діяльність органів влади і їх так само багато – не опрацьованих журналістами. Замовних матеріалів порівняно мало, та все ж вони мають місце бути. Видання роблять спроби впорядкувати їх подачу. Так, «Рубіжанські новини» десь дають позначку «На правах реклами», а «Попаснянский вестник» ставить рубрику «Реклама», але це наразі не вкладено в систему, відноситься чомусь не до всіх публікацій подібного спрямування. Січнева тематика сповнена святками та демонструє відсутність публікацій про загрозу ескалації – при тому, що напружена ситуація на кордоні змусила весь світ говорити про цю проблему України. Матеріалів із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків сумські експерти не виявили.
Для багатьох регіональних газет свята – хороший привід поджинсувати і низенько вклонитися місцевій владі, депутатам та бізнесменам. Про це свідчать численні моніторинги ІДПО, які експерти проводили і під час травневих свят, Великодня, Дня знань та Днів міст. Провідні місця в такому святковому газетному номері посідають не ексклюзивні журналістські матеріали, а численні привітання від місцевого політикуму, а також подяки задоволених життям містян. Ми вирішили подивитися на передноворічні випуски Полтавських видань, щоб визначити, які тексти домінують: аналітичні підсумки року, журналістські ексклюзиви чи ж «паркет», «джинса» та «офіціоз».
Останнім часом чимало інтернет-медіа в Україні почали залучати фінансування від своєї аудиторії через різноманітні моделі краудсорсингу та членських спільнот. Над залученням цих та інших джерел комерційного фінансування працюють навіть ті медіа, які свого часу були створені виключно грантовим коштом… Про ці процеси «Детектор медіа» поговорив із директоркою Internews в Україні Джилліан МакКормак.
На цю тему дискутували у Вроцлавському університеті в Польщі під час роботи міжнародної конференції «Ukrainistyka Wrocławska: lingua, litterae, sermo», яка відбулася у ці листопадові дні. Приводом для дискусії стала наукова доповідь експертки ІДПО, доцентки кафедри журналістики та філології СумДУ Алли Ярової.