Моніторинг ІДПО показав, що на восьмому році війни Росії проти України деякі видання ще й досі не навчилися протистояти російській інформаційній агресії. Так, видання цитували прокремлівські джерела, транслюючи їхні позиції на кшталт «Україна нападе», «жителі Донбасу отримують російські паспорти» та «соцвиплати від Путіна». Більш того, серед регіональних ЗМІ лишилися ще й такі, що постійно і свідомо маніпулювали цими темами й стверджували про «зовнішнє управління Україною», Захід, що нібито «провокує» Україну на війну з РФ.

Боротьба з пандемією коронавірусу та життя місцевої громади для локальних ЗМІ Одеського регіону продовжують бути найбільш актуальними і в поточному моніторинговому періоді. При цьому матеріалам почасти не вистачає професіоналізму, глибини та аналітичності. Рівень матеріалів з ознаками замовності продовжує залишатись доволі високим (в друкованих ЗМІ – 7,6%, онлайн-виданнях – 5,9%) з перевагою політичної джинси в друкованих медіа та паритетом між різними видами замовності в онлайн-медіа. Зокрема помітною є тенденція в друкованих медіа приділяти особливу увагу місцевій (районній та обласній) владі, демонструючи її активність та позитивний досвід роботи. Актуальна тема подолання ковіду представлена лише в онлайн-сегменті місцевих ЗМІ Одещини і лише у форматі статистичних зведень. 

Чернігівські сайти зберігають тенденцію до розміщення та поширення запозичених матеріалів, при створенні власного контенту здебільшого використовують відео. Маркування політичної реклами на сайтах відсутнє. Усі сайти охоче розміщують офіціоз та прес-релізи, від чого інформація на всіх інформаційних ресурсах видається однотипною. 

У хмельницьких ЗМІ значної кількості матеріалів з ознаками замовності не зафіксовано – 4,1%. Однак деякі видання надмірно залежні від протокольно-офіційних матеріалів, наприклад – «День за днем» (20,5%). Варто збільшити журналістський, авторський контент. Як ньюзмейкери частіше виступають представники органів влади, чиновники різних рівнів – слід більше залучати думку незалежних експертів. Майже втрачено опитування аудиторії. Газети та сайти переповнені кримінальною хронікою, відтак багато негативу, та ще й заголовки посилюють тривожність. Про COVID інформують  зведеннями/офіційними повідомленнями/статистикою, не бачимо ані лікарів, ані пацієнтів. Видання у січні посилили увагу до тем ООС та міжнародного життя, що зумовлено загрозою військової агресії з боку Росії. Відчутно не вистачає аналітики, в газетах домінують інформаційні жанри, однак не зустрінеш репортажу. Дотримання стандартів журналістики бажає більшої поваги, особливо «страждають» збалансованість та повнота висвітлення проблеми.

Одержані результати свідчать, що медіа Дніпропетровщини у цілому прагнуть дотримуватися загальноприйнятих стандартів журналістики. Кількість матеріалів з ознаками замовності залишається у межах попередніх періодів, проте зафіксовано зменшення матеріалів офіційно-протокольного характеру. Загальна жанрова та тематична структура друкованих та онлайнових медіа області залишається без суттєвих змін.

Офіціоз та неналежно маркована реклама були спільними проблемами майже усіх ЗМІ Полтавщини, окрім сайту «Коло», який позначав рекламу, та сайту «Новини Полтавщини», який такого контенту не вміщував взагалі. Найбільше офіціозу вмістили газета «Зоря Полтавщини» та комунальний сайт «Новини Полтавщини». Середні показники «джинси» у виданнях незначні – у межах 1,2-2,7%. Із друкованих видань найбільше її у газеті «Зоря Полтавщини» (3,2%), серед сайтів – у «Новинах Полтавщини» (5%)
Видання «Телеграф» та «Вечірня Полтавщина» продемонстрували високий рівень дотримання стандартів.