Києві відбувся хакатон «Євроінтеграція без дезінформації», організований Представництвом Європейського Союзу в Україні в межах «Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні». Захід зібрав журналістів та громадських діячів з різних куточків України. Протягом дня ми вчилися створювали креативи для протидії ворожій пропаганді.
Сьогодні багатьом українцям добре знайоме поняття пропаганди. Особливо гостро про це почали говорити після повномасштабного вторгнення. І якщо з відкритою пропагандою все більш-менш зрозуміло, то набагато складніша ситуація із замаскованою. Саме це проблемне питання досвідчені медійники та журналісти-початківці розбирали під час тренінгу, який організував Інститут демократії імені Пилипа Орлика у партнерстві з Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика продовжує аналізувати так званий російський ліберальний медійний простір — журналістику та представлених у ньому публічних осіб — на предмет наявності чи відсутності прокремлівських, імперських наративів.
Тренінг з медіаграмотності провела в онлайовому форматі для фахівців освіти Машівської сільської територіальної громади Полтавщини експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Алла Федорина.
14 червня 2024 року у Дніпрі відбудеться тренінг для журналістів, студентів факультетів журналістики, викладачів, громадських активістів на тему «Засоби медіааналітики у протидії прихованим впливам російської пропаганди».
Інститут демократії імені Пилипа Орлика й далі аналізує так звані хороші російські медіа, які виступають «проти війни» та відстоюють «ліберальні» погляди. У цих текстах ми звертаємо увагу на можливі прокремлівські наративи та роз’яснюємо, яким чином їхнє поширення може впливати на аудиторію, яка все це споживає.
Джинса в друкованих медіа, офіціоз – в онлайні становили проблему для регіональних українських ЗМІ у квітні. Деякі видання рекламували все, починаючи від політичних партій («Слуга народу», «Батьківщина», «Довіряй ділам») та нардепів, закінчуючи виробниками добрив та б’юті салоном, в просуванні якого використали місцеву директорку школи.
Щодо стандартів, у виданнях спостерігалися традиційні проблеми: низькі оцінки за баланс думок. На деяких сайтах оцінка за цей стандарт становила 0 балів. Подекуди видання «забували» посилатися на джерела, тож експертам доводилося проводити міні-розслідування, щоб встановити, звідки ж була взята інформація. Також не всі журналісти пам’ятали про бекграунд та нейтральний виклад інформації. Тож окрім балансу думок, оцінки знижувалися за достовірність, відокремлення фактів від коментарів та повноту.
Розподіл за темами лишається незмінним уже протягом тривалого часу: в газетах домінувала категорія «інше» та життя місцевої громади, в онлайні – велика війна та кримінал.
Із позитивного: друковані та онлайн видання п’яти регіонів не вмістили жодного матеріалу із ознаками пропаганди, а також фейків. Деякі видання із вибірки ІДПО почали маркувати рекламу. На Чернігівщині та Закарпатті експерти помітили зростання оцінки за дотримання професійних стандартів у друкованих ЗМІ.