Аналітика

Чим насправді живе громада, або ж деякі дослідження з популярної «медієтології»

Оприлюднено
Звіт, моніторинг

Уже рік під час моніторингу регіональних друкованих та Інтернет-медіа, що проводиться Інститутом демократії імені Пилипа Орлика, ми з колегами серед іншого аналізуємо тематику місцевих медіа. Таке дослідження дає важливий матеріал щодо стану мас-інформаційного середовища в регіонах України, а ще (але це вже за доброї волі та щирого бажання цільових груп!) для коригування редакційної політики, навчання журналістів і громадського медіа-просвітництва.

То в якому ж інформаційному середовищі живуть ті, хто читає дніпровські друковані та Інтернет-видання? Протягом 2017 – початку 2018 року у Дніпрі встановилася доволі стійка тенденція щодо розподілу тематики за окремими категоріями, яка назагал відповідає й загальноукраїнським трендам, на які звертали увагу колеги у попередніх аналітичних матеріалах.

А тенденція ця така (рис. 1): у газетах ледь не третину матеріалів (при цьому належно марковану рекламу та телепрограми відкидаємо) складає все те, що відносимо до категорії «Інше»: різноманітні побутові поради, гороскопи, прогнози погоди, анонси подій, кросворди, некрологи, привітання, літературні твори тощо.

В Інтернет-виданнях десь до чверті матеріалів складають повідомлення з категорії «Кримінал» (це все, що стосується діяльності правоохоронних органів, кримінальних злочинів, ДТП, проте до цієї категорії не відносимо повідомлення про надзвичайні ситуації та катастрофи, рятівні операції, викривання корупції – така тематика розглядається окремо). І лише на других позиціях, іноді з великим відривом від тем-«лідерів», в обох випадках опиняється категорія «Життя місцевої громади» (рис. 2), яка охоплює повідомлення про стан соціальної сфери на місцевому рівні, місцеву інфраструктуру, суспільно значущі справи громадян певного міста, села, селища.

І навіть якщо додати до цих матеріалів ще й повідомлення про місцеві події у галузі культури і мистецтва, науки й освіти, то й за таких умов загальна картина суттєво не зміниться. Тобто, все те, що стосується життя територіальної громади як певного соціального осередку дійсно виявляється актуальним, але, як бачимо, не пріоритетним для місцевих ЗМІ.

Дніпро

Рис. 1. Обсяг матеріалів з категорії «Інше» та «Кримінал» у дніпровських ЗМІ (%)

Дніпро

Рис 2. Обсяг матеріалів, що стосуються висвітлення життя місцевої громади у дніпровських ЗМІ (%)

Рівень уваги до життя місцевої громади у журналістів дніпровських газет та Інтернет-видань приблизно однакова. Із загальної тенденції «вибився» лише травень 2017 р., що, як ми вважаємо, було пов’язано з подіями 9 травня у Дніпрі, коли біля Монумента Слави сталися провокації та відбулися порушення громадського порядку. Унаслідок цього Інтернет-видання «додали» повідомлень на кримінальну тематику, натомість до тем із пересічного життя громади зверталися менше.

Виявлена тенденція протягом року по різному проявлялася в окремих газетах та Інтернет-виданнях (рис. 3, 4). І якщо серед мережевих ЗМІ є виразний постійний лідер за критерієм уваги до життя місцевої громади – «Дніпроград», то серед друкованих за кількістю матеріалів можна виокремити хіба що «аутсайдера» – газету «Зоря». На наш погляд, така ситуація обумовлена тим, що це видання звертається до життя громад області (газета позиціонується як обласна) у великих за обсягом публікаціях (тобто, задля справедливості кажучи, програш за кількістю ще не означає програшу за змістом) і вміщує багато матеріалів з категорії «Інше» (наприклад, традиційною для видання є сторінка знайомств «Де ти, моя доле?», яка вже тривалий час є популярною серед читачів газети).

Дніпро

Рис 3. Кількість матеріалів, що стосуються тем категорії «Життя місцевої громади», у дніпровських газетах

Дніпро

Рис 4. Кількість матеріалів, що стосуються тем категорії «Життя місцевої громади», у дніпровських Інтернет-виданнях

Відтак, дніпровські ЗМІ стабільно, за винятком окремих періодів, щотижня присвячують соціальним проблемам життя місцевої громади 7 – 10 публікацій (на фоні 20 – 30 матеріалів з категорії «Інше») у газетах і 13 – 16 – в Інтернет-виданнях (упереміш з 20 – 25 публікаціями на кримінальну тематику).

Та перш, ніж проілюструвати медійне «меню» дніпрян за один з тижнів лютого 2018 року на прикладі місцевих газет, хотілося б акцентувати ще на одній пов’язаній, на наш погляд, з аналізованою темою проблемі.

Серед тем, за якими здійснюється моніторинг, є така актуальна нині тема як «Місцеве самоврядування» (вона охоплює роботу органів місцевого самоврядування, питання децентралізації, реформ на місцевому рівні, їх політично-економічний контекст), а також така вічна тематика як «Політика» (вибори, партії, політичні діячі, парламент). Чому ми хотіли б звернути увагу на ці теми напередодні активізації виборчих процесів? Життя територіальної громади, на наше переконання, неможливо уявити без такого соціального явища як самоорганізація, що в ідеалі втілюється у понятті «місцеве самоврядування». Загал хибно асоціює це лише з діяльністю органів місцевого самоврядування – рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів. Проте сутнісно справжнє самоврядування – це органи самоорганізації громадян (квартальні, домові, вуличні комітети), об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, зрештою найрізноманітніші громадські організації.

Чи пишуть про це місцеві медіа? Пишуть, але небагато. Як ми виявили, за минулий рік дніпровські ЗМІ більше уваги порівняно з проблематикою місцевого самоврядування приділяли політиці (рис. 5), що цілком вмотивовано напередодні року виборів, проте не зовсім добре для формування цілісного уявлення громадян щодо їх можливостей самостійно вирішувати питання місцевого значення завдяки участі у реальному самоврядуванні.

Дніпро

Рис. 5. Динаміка висвітлення тематики щодо місцевого самоврядування та політики у дніпровських ЗМІ (%)

Отже, яким саме побачили життя місцевої громади дніпровські друковані ЗМІ на початку лютого 2018 року?

Газета «Наше місто» цю тематику висвітлювала у публікаціях:
«Ловим Wi-fi на остановке» (інновації у міській інфраструктурі);
«На работу выйдут мусоровозы Ford» (модернізація підприємства з вивезення сміття);
«Не нужен нам берег днепровский?» (критика проекту нового житлового комплексу на Набережній та аналіз проблем житлового будівництва у місті);
«“Золотий вік” запрошує на відпочинок» (триває міська програма для людей похилого віку);
«Не покупай – возьми в приюте!» (турбота про бездомних тварин).

Діяльності місцевого самоврядування у цьому виданні стосувалися публікації:
«Хитроумным предпринимателям повысят налог на землю» (ініціатива міського голови);
«Кто борется с незаконными постройками?» (нові кадрові призначення у виконавчих органах міської ради);
«Отримати довідку про склад сім’ї дуже просто» (нові підходи щодо надання адмінпослуг у місті);
«Ирония судьбы или С легким пиаром» (а це комікси на тему одного веселого випадку: таксистка із Запоріжжя у Фейсбук пред’явила претензії за неприбрані від снігу вулиці її міста заступникові міського голови Дніпра, не зрозумівши хто є хто).

Тобто, в цілому складається цілком позитивна, хоча й не позбавлена низки поточних проблем, картина, що стосується різних сфер життя мешканців Дніпра та діяльності органів місцевого самоврядування. Для порівняння, у лютому 2017 року ця ж газета у межах тематики, про яку йдеться, писала про проблеми теплопостачання (зокрема шкіл), вивезення сміття, розвитку телекомунікацій, місцеві соціальні акції, спрямовані на допомогу дітям з обмеженими можливостями.

«Днепр вечерний» про життя територіальної громади писав у матеріалах:
«У жителей бульвара Славы забрали маршрутки» (проблеми транспортного обслуговування);
«Наверное, Европа в другой стороне» (проблеми фінансування музичних шкіл та музичного училища);
«В Днепре сменится мусороперевозчик»;
«В Днепре кардинально изменится трамвайный маршрут»;
«Днепр масштабно обустроят лавочками и урнами»;
«Трамваи ищут “легких” путей» (перспективні зміни маршрутів громадського транспорту у зв’язку з реконструкцією привокзальної площі);
«В Днепре зарывают легендарный проектный институт»;
«Проспект Яворницкого станет на полкилометра длиннее» (про проект нового житлового комплексу на Набережній).

Місцевому самоврядуванню було приділено увагу у публікаціях:
«Борис Филатов имеет 79% поддержки, а 97% днепрян гордятся родным городом, – исследование» (результати соціологічного опитування міжнародної дослідницької організації);
«Из бюджета Днепра было выведено более 680 млн грн…» (дослідження місцевої антикорупційної організації);
«У стен горсовета требовали вернуть детям флотилию» (реакція на проблемне рішення місцевої влади);
«Как в Днепре получить справку о составе семьи по упрощенной процедуре» (нове в наданні адмінпослуг);
«Михаил Лысенко показал зарплату коммунальщиков и пригласил на работу» (проблема кадрового забезпечення комунальних підприємств).

Таким чином, це видання більшою мірою висвітлювало транспортну та житлово-комунальну проблематику, не обходячи увагою критичні аспекти, але в цілому дотримуючись принципу збалансованої подачі тем про життя міста і роботу органів місцевого самоврядування. Рік тому газета писала про вирішення житлово-комунальних негараздів, соціальні проекти, проблеми розвитку підприємництва.

Газета «Зоря-город» приділила життю громади лише три матеріали:
«Место взлета изменить нельзя?» (перспективи реконструкції аеропорту Дніпра з акцентом на участі в обговоренні запропонованого проекту голови обласної ради);
«Мусорное будущее» (аналіз підходів щодо переробки сміття);
«Фабрика грез» (історія одного зі старих будинків Дніпра, що, на наш погляд, також стосується життя громади, зокрема її інфраструктури).

У лютому 2017 року газета писала про завершення реалізації декількох значущих соціальних проектів у населених пунктах області, а також про історію назв низки вулиць Дніпра, життя відомих городян.

«Горожанин» описував життя громади у низці переважно аналітичних матеріалів:
«Нашли крайнего» (ситуація з підвищенням оплати у музичних школах міста);
«Лагерь для бабушек и дедушек» (про програму для людей «третього віку»);
«Будет новый аэропорт?» (перспективи реконструкції аеропорту Дніпра);
«Опять газовые войны» (проблеми зі встановленням газових лічильників, оплатою послуг з газопостачання на конкретному прикладі);
«Быть или не быть?» (перспективи побудови підприємства з переробки екологічно шкідливих відходів в рекреаційній зоні міста; до речі, на момент написання цього матеріалу тему підхопили й інші ЗМІ регіону – В.Д.);
«Регистрация всех и каждого» (огляд демографічних процесів в області за матеріалами управління юстиції).

Робота місцевого самоврядування аналізувалася у матеріалах:
«Город, закрытый от контроля» (проблема забезпечення громадського контролю за витрачанням бюджетних коштів – за результатами рейтингів відкритості влади міст);
«Депутаты поставили рекорд» (про перебіг чергової сесії міської ради);
«Уничтожение или возрождение?» (про проблемне рішення місцевої влади щодо переселення дитячої флотилії та дитячих гуртків).

Таким чином, газета «Горожанин» має максимально критичний погляд на різні аспекти життя територіальної громади та діяльності міської влади, порівняно з іншими виданнями, хоча в цілому намагається формувати збалансовану картину дійсності. Минулого року у цей же період газета привертала увагу до проблем теплопостачання, реформ у міському житлово-комунальному господарстві, вивезення сміття, забезпечення міста вакцинами, розповідала про соціальні акції.

То що мали в інформаційному меню цьогорічного лютого дніпряни? З урахуванням аудиторії друкованих видань (переважно люди середнього і старшого віку), цей тиждень крім підготовки до Дня закоханих і Масляної для читачів місцевих газет проходив переважно в турботах про стан екології, житлово-комунального і транспортного господарства міста, у думах про перспективи забудови Набережної та реконструкції аеропорту, а також у стані легкого обурення діями місцевої влади, яка переселяє подалі від центру дитячу флотилію, піднімає оплату для учнів музичних шкіл та приховує інформацію про видатки бюджету.

Інтернет-видання (аналіз їх публікацій ми тут не наводили, щоб не перевантажувати читача), чия аудиторія значно молодша і більша за аудиторію газет, життя місцевих громад і діяльності місцевого самоврядування (домінантні теми – транспорт, енергопостачання, соціальні акції) традиційно подавали, «розвівши» матеріалами за темою «Кримінал». Про причини цього вже неодноразово йшлося – наповнювати рубрику кримінальних новин технічно чи не найлегше, адже це – подієві матеріали, які привертають увагу і чи не самі собою пливуть до рук репортерів зі зведень правоохоронців. Проте, в такий спосіб іде викривлення дійсності – громадянин, який протягом тривалого часу може й не бачити якихось правопорушень, усе ж знаходиться під тиском тривожного очікування – якщо це сталося десь і з кимось, то… Навіть не хочеться продовжувати.

Що у підсумку? Якщо взяти лише згадані вище матеріали, то місцеві ЗМІ, за невеликим винятком, таки підтверджують статус місцевих і про місцеве життя пишуть. Проте ці корисні медіа-страви виявляються розведеними: чи солодким сиропом порад «для дому, для сім’ї», чи гіркою приправою кримінальних новин. Тому читачеві не залишається нічого іншого, як обережненько, аби не зашкодити своєму здоров’ю, вибирати із поданих страв лише прийнятні для себе інгредієнти, раз медіа-кухарі цього не зробили.

Ось така медійна дієтологія виходить – «медієтологія» тобто…

Валерій Дрешпак, експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри інформаційних технологій та інформаційних систем Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *