Статті

Вчимося у науковців як аналізувати новини

Оприлюднено

Кількість інформації, з якою ми маємо справу щодня, постійно зростає. Нас оточують різноманітні ствердження, припущення, здогадки, гіпотези і інші форми висловлення людські думки. Чи всі вони заслуговують на увагу? Як відібрати в інформаційному потоці те, що буде корисним у нашому житті і як відкинути фейки та дезінформацію, які ретельно замасковані під новини?

Ризик наразитися на брехню сьогодні високий як ніколи. Вартість помилки може бути досить високою, тому багато уваги сьогодні приділяється аналізу та фільтруванню новин. Люди хочуть знати, як їм поводитися в ситуації, коли вони стають мішенню інформаційної атаки.

На згадані вище питання вже давно шукає відповіді Емма Франс, яка більшу частину свого життя присвячує дослідженням у сферах епідеміології та психіатрії в лабораторіях Оксфордського університету і Каролінського інституту в Швеції. Своїми думками щодо наукового підходу до новин вона поділилася у виступі в рамках конференції TED.

Дослідниця виділяє дві головні особливості, які визначають сучасний стан сфери новин: дезінформація поширюється як полум’я в сухій траві, а коли йдеться про роботу журналіста, то для нього часто буває важливішою швидкість, а не точність.

Ці особливості нагадують стан інформації, з якою постійно мають справу науковці, а тому є сенс пошукати саме серед них приклади ефективної роботи з новинами. Відомо, що науковці зобов’язані ретельно доводити свої висновки і заяви, їм необхідно гарантувати високу якість експериментальної роботи і бути готовими захищати свої висновки за допомогою фактів, а не емоцій.

Наукове ставлення до новин і іншої інформації означає використання певного інструментарію для раціональної оцінки. Ось як виглядають шість порад від науковців, які можна використовувати, читаючи новини:

  1. Не приховуйте свій скептицизм
    Читаючи щось нове у соціальних мережах, не забувайте нагадувати собі, що це може бути брехнею. “Здоровий скептицизм не означає, що ви не довіряєте всьому, що читаєте. Скептичне ставлення має на меті нагадування самому собі, що люди можуть поширювати недостовірну інформацію з різних причин. Інформація також не завжди є або правдивою, або ні, часто це щось між цими двома полюсами.
  2. Зверніть увагу на те, хто говорить
    Науковці часто зустрічаються з конфліктом інтересів. Зазвичай, про конфлікт інтересів прямо повідомляється автором. Коли ви стикаєтесь з принципово новим формулюванням, неочікуваною заявою чи висновком, шукайте можливий конфлікт інтересів. Чи виграє той, хто говорить, від того, що він говорить? Чи пов’язаний автор із певною політичною силою, організацією, які можуть впливати на нього. Чи має автор достатню кваліфікацію, щоб робити ці заяви. Корисно познайомитися з тим, що писав автор на цю тему раніше.
  3. Враховуйте “ефект гало”
    “Ефект гало”, як називає це явище Франс, означає, що наше особисте ставлення до персони може визначати і висновки щодо її висловів. Ми часто не готові погодитися з тими, хто нам не подобається. Симпатії, навпаки, схиляють нас до того, щоб менш критично поставитися до того, що ми чуємо чи читаємо. Зробіть спробу оцінити ту ж саму інформацію, але уявіть, що вона надходить від когось іншого. Від особи, про яку ви навіть не чули.
  4. Шукайте докази
    Оцінюючи новини, зверніть увагу на те, чи можна зрозуміти, якими є джерела. Чи надійні ці джерела? Перш ніж поширити новини, які вас вразили, зробіть швидкий пошук в Google – може виявитися, що ви будете вражені ще більше.
  5. Не забувайте про упередженість
    Люди часто бувають упереджені. Вони більше довіряють тому, що збігається з їхніми поглядами і переконаннями. Завжди спробуйте дізнатися точку зору адекватних людей, які мають відмінні від ваших погляди. Це не означає, що ви завжди неправі, але інші точки зору завжди оздоровлюють вашу інформаційну дієту.
  6. Усвідомте принципову різницю між кореляцією і причинно-наслідковим зв’язком
    Часто ми бачимо статистичні матеріали, які пов’язують між собою певні дані, показники, явища. Уважно подумайте, чи доводять ці матеріали наявність зв’язку і яким є характер цього зв’язку. На явища людського життя впливають багато різних факторів. Ми навіть не завжди знаємо їх всі. Для того, щоб наголошувати що показник Х залежить від показника Y необхідно мати переконливі докази. Більше того, необхідно довести, що вплив інших факторів є мінімальним. Залежність результату від одного фактора можна також розглядати, коли вплив всіх інших факторів є і він “однаковий”, а це в житті трапляється нечасто. Часто за залежність приймають кореляцію, коли два показники змінюються одночасно і синхронно, але між ними немає причинно-наслідкового зв’язку. Таким прийомом часто користуються політики, які намагаються переконати у ефективності своїх заходів чи дій. Необхідно пам’ятати, що у явищ можуть бути альтернативні пояснення, а тому, важливо, виявити всі фактори, які можуть впливати на той чи інший результат.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *