Конференція National Media Talk

Регіональний контент в національних та регіональних медіа – National Media Talk

Оприлюднено Оприлюднено в Заходи, Новини

Серед питань, які журналісти та медіаексперти обговорювали у рамках конференції National Media Talk, що пройшла в Києві 2-3 листопада, була і проблематика стану регіональних медіа та якості їхнього контенту. Чи знають українці, що насправді відбувається в їхніх громадах? Наскільки локальні ЗМІ допомагають населенню орієнтуватися у навколишній ситуації, у тих складних процесах, що мають місце в Україні?

National Media TalkМодератором цієї панельної дискусії конференції була Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика. Як відомо, ІДПО вже певний час систематично вивчає стан місцевих ЗМІ та проводить унікальний для України моніторинг контенту регіональних медіа. Учасники дискусії часто згадували результати цього моніторингу та спиралися на його дані у своїх висновках.

Учасники обговорення намагалися знайти відповіді на наступні запитання:

  • У чому місія сучасної регіональної журналістики? Як регіональні медіа реагують на виклики сьогодення?
  • Чому ЗМІ не дають повної інформації про життя місцевих громад?
  • Інформація чи аналітика? Який тип контенту переважає у регіональних медіа?
  • Чи інформують регіональні медіа про національні ініціативи та реформи в Україні?
  • Чи є позитивні приклади співпраці регіональних і національних медій? Як відбувається обмін інформацією між регіонами?
  • Чому деякі місцеві медіа України перетворюються на майданчики для поширення маніпуляцій і пропаганди? І що з цим робити?
  • Як регіональні журналісти пишуть про війну на Сході, військових та переселенців?
  • Чому журналісти залишаються залежними і не контролюють місцеву владу?
  • Чи зміниться ситуація після закінчення реформи обласних регіональних телерадіокомпаній і роздержавлення комунальних ЗМІ?

Дискусію розпочала медіаексперт ІДПО та редактор Наталія Стеблина, яка є координатором проекту ІДПО з моніторингу регіональних ЗМІ, доцентом кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Н. Стеблина

Ілюструючи спектр інтересів місцевих видань, вона продемонструвала перші шпальти одеських газет. Що ж пропонують регіональні видання своїм читачам? Виявляється, що у більшості випадків, передові статті друкованих видань – це переказ матеріалів із інших ЗМІ та із соціальних мереж. Годі й шукати ексклюзивну інформацію на сторінках місцевих видань, підсумувала експертка, “це вже не так важливо, як це було, коли я починала працювати у газеті “Моряк України” у далекому 2005 році”. Тепер зміст цієї газети – це, головним чином, реклама.

Якісної інформації місцева аудиторія з локальних ЗМІ не отримує. Більше того, переконана експертка, люди і не звертаються до місцевої преси за інформацією та шукають те, що для них важливо в інших джерелах, в першу чергу, в соціальних мережах, або спілкуючись з “рідними і друзями”. Небезпекою тут є поширення чуток, які часто бувають джерелом дезінформації та пропаганди.

Колегу підтримав Роман Шутов, який часто буває на Сході, де проект “Детектор Медіа” веде дослідження місцевого медіаспоживання. За словами Р. Шутова, ситуація настільки тривожна, що 51% українців просто не помітять, якщо одного дня місцеві ЗМІ зовсім зникнуть. Тобто, місцеві ЗМІ не зайняли відповідного місця в системі медіаспоживання населення. Експерт погодився з точкою зору Н. Стеблини щодо того, що місцеві ЗМІ не представляють місцеву громаду так, як мали б представляти.

В той же час, Р. Шутов звернув увагу на те, що низька якість контенту місцевих ЗМІ, засилля “джинси та паркету”, захоплення передруком і інші проблеми є слідством того, стану в якому перебувають місцеві ЗМІ. “Вони рахують копійки та живуть за рахунок дотацій”, наголосив експерт. Через бідність немає ринку реклами, через бідність люди не здатні платити за інформацію, додав він. Окремо він зупинився на проблемі якості кадрів в локальних медіа та жорсткої економії, внаслідок якої, часом, “дві людини в редакції” мають забезпечити цілий день ефіру на місцевому радіо.

С. ЄременкоМодераторка дискусії С. Єременко, коментуючи виступи, нагадала, що згідно до моніторингу регіональних медіа, який проводить Інститут демократії імені Пилипа Орлика, 30 відсотків матеріалів в цих ЗМІ виходять в рубриці “кримінал”, а ще третину місця забирають матеріали рубрики “інше”, куди зазвичай потрапляє інформація що немає жодного суспільного значення. Лише кілька відсотків від усіх матеріалів – це аналітика та інтерв’ю. Журналістських розслідувань в регіональних ЗМІ – 0,2% Ця ситуація не може не турбувати і самих журналістів, що працюють в цих ЗМІ, додала С. Єременко.

В свою чергу, Марія Давиденко, журналістка, директорка інформаційного агентства «Вчасно», підкреслила, що в регіонах є такі медіа, які відповідально ставляться до своєї діяльності, проводять необхідні зміни, займаються освітою журналістів, хочуть бути незалежними. Таких прикладів небагато, але вони є зразком для інших. Проте, не всім вдається “підтягнутися” до такого рівня.

На думку М. Давиденко, читачів часто відлякує застарілий стиль подання матеріалів, який досі панує в регіональних ЗМІ, в той час, як аудиторія вже звикає до нових форматів, нового стилю журналістики, з якими вона знайомиться в інтернеті. За її спостереженнями, більшість редакцій не готові йти далі трьох тем: ситуація з ЖКХ, новини місцевої влади і спорт. “І ми так вже 50 років працюємо”, кажуть в таких редакціях. Але це, на думку журналістки, є станом “застою” і тому видання втрачають аудиторію.

У короткому, але насиченому важливими зауваженнями та висновками виступі, Володимир Кіпень, директор Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, познайомив присутніх з аналізом контенту, що має, за його словами, “дуже виразну регіональну специфіку”, але ілюструє тренди, характерні для всієї регіональної журналістики.

КонференціяЗа словами експерта, донецькі медіа свого часу використовувалися як “інформаційний спецназ” партії Регіонів, який, за наказом режиму, формував чіткий “чорно-білий світ”.За цим стояли ще і російські інтереси. Зараз ситуація кардинально змінилася і регіональні ЗМІ, що діють на підконтрольній території, є частиною українського інформаційного простору. Але ці регіональні ЗМІ стоять на межі виживання. І це відбувається тоді, колі є “ніша потреб”, яку можуть забезпечити саме місцеві засоби масової інформації, переконаний В. Кіпень. Але проблема в тому, що порядок денний таких ЗМІ є неактуальним для більшості людей. Вони перебувають у “прифронтовій зоні”, але за результатами моніторингу ІДПО, тільки 2-4% всіх матеріалів стосуються війни. “Це замовчування конфлікту”, вважає експерт. Як теми, немає корупції на місцях, немає інших важливих тем, додає він.

С. Єременко підтвердила тезу експерта про те, що війна “замовчується” не тільки там, де вона поруч, але взагалі, в українських регіональних ЗМІ. Лише в 4% матеріалів преси, і в 10% – в онлайні, висвітлюються проблеми, пов’язані з анексією Криму та ситуацією на Донбасі. Проблем переселенців торкаються лише в 1% всіх матеріалів ЗМІ.

На думку Андрія Шаповалова, директора ТРК «ЛОТ», брак коштів не дозволяє регіональним телеканалам ретельно дослідити аудиторію та ситуацію з тим, як задовольняються її інформаційні потреби. Але, спираючись на власний досвід та наявні відгуки глядачів, відомо, що кожний п’ятий житель Луганщини, у якого є їхній канал в телевізорі, дізнається про місцеві новини саме від ТРК «ЛОТ». “Ми видаємо щодня 7 годин телевізійного продукту, з яких 5 годин – це прямий ефір”, розповів він. “Ми намагаємось бути цікавими глядачеві і максимально корисними їм”, додав А. Шаповалов.

З досвідом роздержавлення регіонального ЗМІ познайомила присутніх Юлія Огданська, редакторка незалежної газети «Новини Сватівщини». “Ми почали працювати зовсім по іншому”, наголосила вона. За її словами, видання відмовилося від “паркету” та “новин він керівництва” на користь розслідувань, аналітики тощо. Але через це “незадоволена” влада погрожує журналістам судами. Ясно, що не кожна газета може на це зважитися.

“Наша газета має 20 сторінок і ми знаходимо місце для матеріалів про проблеми переселенців”, розповіла Ю. Огданська.

Серед місцевих газет, розповіла вона, є такі, що не проти ще рік, поки йде роздержавлення, попрацювати “під владою”, отримуючи “ласий шматок” – дотації, допомогу та гранти.

Учасники дискусії також обговорили те, наскільки повно регіональні медіа знайомлять свою аудиторію з процесом реформ, який започаткований в Україні, з останніми ініціативами влади, уряду. Експерти погодились, що часто замість аналітичних матеріалів про реформи публіка стикається з піаром влади на тлі реформ. Проте, в інтернеті є і позитивні приклади таких матеріалів, хоча їх дуже мало.

Наприкінці дискусії учасники підкреслили важливість якісної освіти для журналістів та поділилися своїми поглядами на перебіг надзвичайно важливого для регіональних медіа процесу роздержавлення ЗМІ. Зокрема, відповідаючи на відповідне опитування, 17% учасників конференції пов’язують позитивні зміни з роздержавленням ЗМІ, але в той же час, майже 35% тих, хто відповів, переконані, що роздержавлені ЗМІ закриються через брак коштів.

Проте журналісти і експерти саме з процесом роздержавлення пов’язують свої сподівання на те, що ефективність роботи регіональних медіа підвищиться, вони перестануть залежати від влади, а їхній контент, завдяки конкуренції, матиме високу якість та буде більш відповідати інтересам та запитам аудиторії.

Організатором національної конференції National Media Talk «Роль незалежних медіа в Україні» була Незалежна асоціація мовників (НАМ) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID та Internews.

USAID

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *