Новини

Тільки журналістика врятує журналістику

Оприлюднено

6 – 7 листопада в Стокгольмській школі економіки (Stockholm School of Economics in Riga) в Ризі відбувся міжнародний форум “Перезавантаження медіа бізнесу” (“Reinventing media business”), в якому взяли участь заступниця директора Інтерньюзу в Україні Оксана Майдан, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко, голова Харківського прес-клубу Людмила Доля, виконавча директорка Асоціації телерадіомовників Катерина М’ясникова, директор сайту 6262 зі Слов’янська Валерій Гармаш. Приємно відзначити, що серед організаторів була й громадська організація з України: Фундація розвитку медіа (Media Development Foundation).

Учасників форуму привітав Президент Латвії Егілс Левітс, який наголосив на важливості незалежної та якісної журналістики в демократичній країні. Зокрема, він говорив про обов’язок держави захищати власний інформаційний і медійний простір та необхідність державної підтримки незалежних якісних медіа та журналістів.

Президент Латвії Егілс Левітс привернув увагу учасників форуму до проблеми низької якості журналістики в усьому світі. «Ми повинні відрізняти якісну журналістику від інших типів інформації», – сказав він. Якщо розрізнення (або розпізнавання) якісної інформації – це питання медійної грамотності громадян, то завдання держави полягає у створенні системи підтримки якісної журналістики, що дало б гідним представникам цієї професії належний рівень життя для виконання професійних обов’язків. Але державна підтримка, згідно слів Президента Латвії, має бути для якісної журналістики (журналістів), а не для певних медіа компаній. Левітс пожартував, що він би взагалі заборонив комерційний контент (проплачені журналістські матеріали), але це би продемонструвало не дуже добрі манери поведінки керівника демократичної держави.

Важлива й актуальна тема форуму зібрала представників авторитетних медіа, консалтингових компаній, редакторів та журналістів з Європи та Америки. Своїми напрацюваннями та рекомендаціями з учасниками форуму поділилися: Джеремі Гілберт, Washington Post; Рене Каплан, Financial Times; Алесіо Корнія, Інститут Reuters / DCU; Саса Вучинич, North Base Media; Ендрю Рольф, Innovation Media Consulting; Дідзіс Меіс, Mana Balss та інші досвідчені в розвитку медіа бізнесу спікери.

У виступах йшлося про падіння зацікавленості споживачів інформації до класичних медіа; складність роботи журналістів у цифрову епоху, час соціальних мереж, постправди і засилля фейків. Зрозуміло, що ситуація в Україні схожа на ситуацію в світі. Так, за даними дослідження, що його провела компанія InMind на замовлення Iнтерньюзу, 65% українців не відрізняють фейки від правдивої інформації. Рікардо Терсі, представник Google News Initiative сказав, що дослідження, проведене у Стенфорді засвідчило, що 82% опитаних студентів не можуть відрізнити комерційні матеріали від правдивих новин.

Спікери констатували факт: виросло вже ціле покоління людей, які “живуть” у смартфонах. З них отримують інформацію, дізнаються про новини, замовляють необхідні речі, купують тури, тощо… Люди розучилися читати великі аналітичні матеріали і здебільшого прочитують лише декілька абзаців. Такі реалії спостерігаються як в Америці, так і в Європі. Тож журналістам все складніше працювати та продавати інформацію. І ця проблема є спільною для різних країн. Хоча, якщо для Америки, Великобританії, країн Скандинавії, Франції йдеться про перезавантаження медіа бізнесу, то для України радше про його становлення. Адже справжній медіа ринок в Україні досі відсутній.

Акцентуючи увагу на проблемах сучасної журналістики, спікери форуму ділилися досвідом, обговорювали нові підходи в подачі інформації, шукали шляхи перезавантаження медіа бізнесу під час дискусій і в робочих групах. Йшлося про необхідність подавати інформацію на різних платформах, у соціальних мережах; ретельно вивчати запити своєї аудиторії, використовувати індивідуальний підхід, намагатися достукатись до споживачів через розважальний контент. Під час виступів доповідачі рекомендували вертикальну побудову контенту, переформатування журналістських статей на менші жанри для вузьких аудиторій і спеціально для подачі у смартфонах.

Йшлося про виробництво специфічного контенту, орієнтованого на певну аудиторію. Наприклад, варто по-різному подавати інформацію для автолюбителів і міленіумів; домогосподарок і любителів тварин. Окрім того, найрізноманітніші аудиторії (від видавців до автовиробників) потрібно залучати у ролі споживачів послуг брендових видань, наприклад, участь у подіях різного формату на теми від економіки до відновлення культурних цінностей певного регіону чи міста. Прикладом такого підходу є медіа –ресурс газети The Guardian для любителів подорожувати світом Culture Trip. Як розповіла у своїй презентації Анна Якімовська, на ресурсі можна отримати інформацію не тільки про країну, цікаві історичні пам’ятки, природу, погоду, а й рекомендації, як краще дістатися, де і як зняти житло, який ресторан відвідати. Ресурс навіть допомагає з логістикою. Тобто, любителі туризму отримують на одному ресурсі всю потрібну інформацію, не витрачаючи час на пошуки. Це приваблює читачів та заохочує їх відвідати й інші ресурси видання. “The Guardian – це не просто газета, а справді багатоплатформна глобальна організація. Тут прибуток від читачів більший, ніж від реклами“, – підсумувала Анна Якімовська.

Але такий прибуток можливий лише за умови високої якості журналістських матеріалів. Вислів «Контент – це король» звучав майже від усіх спікерів.

Наприклад, у своїй презентації успішної комерційної моделі Financial Times, комерційний директор компанії Рені Каплан надала право першості якісному контенту в побудові дієвої моделі сталого розвитку редакції. Пані Каплан сказала, що статтю можна вважати якісною, якщо людина прочитала хоча б 50% (половину статті).

У виступі Дідзіс Меіс з Mana Balss та інших спікерів піднімалася важлива тема: запровадження конструктивної журналістики, мета якої розповідати не тільки про позитивні історії, а й подавати приклади вирішення проблем. Адже люди втомилися від негативного медіа контенту, проблем, скандалів, війн і тероризму й хочуть чути позитивні новини.

Особлива увага була приділена сталому розвитку медіа компаній і залученню інвестицій. Спікери наголошували на необхідності залучення альтернативних джерел прибутків. “Перед тим, як знову винайти медіа, ми маємо знову винайти капітал, що стоїть за ними, – вважає Саса Вучинич з North Base Media та ставить питання: “Що може зробити галузь для залучення трансформативного капіталу?” Питанню залучення інвестицій було присвячено окремий семінар.

Серед альтернативних прибутків медіа компанії Financial Times Рені Каплан назвала: залучення нових аудиторій; організацію подій під егідою бренду медіа компанії, які б зацікавили різні типи аудиторій; нативну рекламу; створення журналістських історій навколо бренду компанії; залучення клієнтів різного типу (які зацікавлені в організації подій або просто у рекламі їхніх послуг чи продукції) – від видавців до автовиробників; використання будь-яких можливостей для отримання прибутку, які не суперечать місії та цінностям медіа компанії; інвестиції у таланти.

Майже всі спікери форуму, представники провідних медіа компаній, підкреслювали на необхідності переходу на платний контент. “Не соромтесь просити заплатити за контент, якщо він якісний!” – закликали вони. В Україні ми часто чуємо про те, що українці не готові платити за інформацію. Але варто спробувати!
Важливою інформацією, що прозвучала з уст майже усіх спікерів, було те, що основні прибутки поважні (брендові) медіа компанії зараз отримують від своїх читачів, через підписку. Рекламні прибутки уже давно втратили свої позиції, хоча також залишаються в обоймі, поряд з іншими видами послуг, що їх надають тепер глобальні компанії – колишні газети. Отже, як наголосив у своїй презентації Андре Ролф, представник Innovation Media Consulting: “Тільки журналістика врятує журналістику”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *