Звіти

У регіональних медіа відчувається наближення виборів – звіт

Комунікація

Аналітичний звіт моніторингу регіональних ЗМІ
Інститут демократії імені Пилипа Орлика
Лютий 2017

Експерти ІДПО у лютому досліджували контент 64 місцевих видань та електронних медій з 6 по 12 лютого 2017 року у 8 регіонах України: Донецькій, Луганській, Харківській, Чернівецькій, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській областях.

Перед моніторингом стояли три завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності та пропаганди. Тобто експерти зробили висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності, щодо неналежного маркування (до останніх відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами») та наявності пропагандистських меседжів. Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики. Третє – окреслення жанрового різноманіття (тільки для друкованих ЗМІ), походження матеріалів (власні, запозичені, не ідентифіковані), тем та тональності (негативна, нейтральна, позитивна).

Тобто, незалежні експерти з’ясовували, яку інформацію отримують жителі регіонів, зокрема на підконтрольних українській владі територіях Донецької і Луганської областей. На відміну від минулих років, коли ІДПО досліджував тільки соціально-важливі матеріали, в цьому році досліджується увесь потік інформації.

Матеріали із ознаками замовності та неналежно марковані матеріали

У лютому ІДПО оцінив 1414 матеріалів друкованих видань та 2890 публікацій новинних сайтів, що були опубліковані в період моніторингу.

Звіт 1

Серед друкованих видань найбільше матеріалів із ознаками замовності (джинси), розмістили медіа Луганської області – 36,8%; Житомирської – 20,7%, Одеської – 15,1%. Найбільше пропагандистських меседжів за пропонували своїм читачам видання Одеси – 7,7%, Луганська – 7,1% і Житомира – 2%.

В газетах матеріали з ознаками політичної замовності в основному пов’язані із діяльністю органів місцевої влади, їх керівниками, структурами, які мають безпосереднє відношення до власників газет та основних донорів редакцій, а також політиків місцевого та національного рівня, до яких є певний рівень лояльності з боку редакцій. Попри те, що у таких матеріалах порушуються важливі суспільно-політичні теми, акценти зміщуються до просування позиції однієї сторони, демонстрації позитивних або негативних рис конкретної особи, політичної сили, руху або благодійної організації. Безперечним фактом такої оцінки є розміщення майже ідентичних матеріалів у різних ЗМІ чи на сайтах структур, які просуваються в матеріалах.
«Залежність редакцій від власників та від місцевих груп впливу, змушують їх розміщувати матеріали з ознаками замовності, без додаткової обробки матеріалів.

Яскравим прикладом такої «роботи» є розміщення матеріалів на різних ресурсах щодо освітньої програми «Авіатор-2017», яка реалізується Фондом Бориса Колеснікова, – зазначають донецькі експерти. – Повністю ідентичні текстові та фото матеріали були розміщені на сайті Фонду (http://www.kolesnikovfund.org/ru/news/1501), на маріупольському сайті 0629.com.ua (https://www.0629.com.ua/article/1540564) з позначкою «Новости компаний» та в газеті «Знамя Индустрии» («Студенты преодолели второй этап конкурса», № 6 (14963), сторінка 13)», – підкреслюють експерти донецької групи ІДПО.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації

Якщо порівнювати кількість матеріалів з ознаками замовності: політичних і комерційних, пропагандистських публікацій, проросійських меседжів і фейків, то найбільше в регіональних медіа, як і раніше, виявлено джинси. Причому, її майже однаково в друкованих (8%) й електронних виданнях (7,9%). У друкованих виданнях також відзначено великий відсоток неналежно маркованої реклами (7,55), в онлайн-виданнях – 1,8%. Це означає, що медіа продовжують приховувати джинсу, використовуючи різноманітні хитрощі, як от рубрики: «Точка зору», «Публікації», «Важливе».

«Наприклад, на луганському сайті «Трибун» матеріали, що йдуть під рубрикою «Публикации», містять немарковану рекламу. Подана вона як ті чи інші рекомендації. Матеріали йдуть без посилання на будь-які джерела, це такі собі «глухі» тексти, які можна було б віднести до некваліфікованих побутових порад, аби вони не містили посилань на інтернет-магазини, де можна придбати названі товари», – зазначає координаторка сумської експертної групи Алла Федорина.

Звіт 2

Одеські експерти зафіксували проросійські меседжі та пропагандистські матеріали у двох виданнях: «Вечерняя Одесса» – матеріал «Мирное решение возможно и не обходимо», а також на сайті «Таймер»: з 25 матеріалів із ознаками замовності 17 містили проросійські меседжі, 10 – фейки, 7 – пропагандистські твердження та заклики.

Проросійські меседжі присутні серед друкованих житомирських ЗМІ, наприклад, в газеті «Эхо» (№6, 9-15лютого), яка активно розміщує на своїх сторінках інформацію з сайту «Вести» UBR.ua, та газети «Факты». У житомирських газетах виявлено загалом – 2% проросійських меседжів. Відповідно відсоток 5,5% – проросійських меседжів дає саме це видання.

Звіт 3Житомирська газета «Эхо» передруковує матеріал, розміщений без підпису, але з посиланням на «Вести» під назвою «Дети учатся считать на БТРах, гетманах и в зяточниках» («Эхо» №6,9-15лютого,21 стор.). В публікації присутні твердження, які ставлять під сумнів демократичні перетворення в Україні, вустами політолога В. Золотарьова розповсюджується відверто фейкова інформація про «насадження» в систему освіти спотвореної автором ідеї «українства».

Одеські експерти з тривогою акцентують увагу на тому, що одеський сайт «Таймер» продовжує транслювати проросійські меседжі. активно використовувати власні «анонімні» джерела, які дають необхідні для редакції коментарі.

Ось як, наприклад, характеризуються події під Авдіївкою: «Хотя официальный Киев и лояльные правящему режиму украинские СМИ заявили, что эскалация военных действий под Авдеевкой стала результатом атаки со стороны сил ДНР, источники ТАЙМЕРА по обе стороны линии фронта единогласно утверждают: на самом деле в атаку на позиции ДНР пошли именно правительственные войска». Ті ж самі анонімні джерела використовуються для повідомлення про нібито самогубство бійця АТО, при цьому почуттями близьких військового нехтують: «Тело мужчины с пулевым ранением было обнаружено в расположении части, где он служил. По всей видимости, ранение ему нанёс либо кто–то из сослуживцев, либо он сам — при попытке покончить с собой. Наши источники утверждают, что в настоящее время правоохранители проверяют обе версии».

«Таймер» продовжує подавати діяльність ЗСУ чи Національної гвардії у негативному контексті, при цьому передруковуються повідомлення військової прокуратури та матеріали з інших джерел. Тож читаємо заголовки такого типу: «Пьяный нацгвардеец метнул гранату в посетителей магазина в зоне АТО», «Прокуратура: автобус под Горловкой расстрелял боец 45-й бригады». Відтак, постійно наголошується на тому, що українські військові не дотримуються мінських угод, становлять загрозу для мирних мешканців, знаходяться у неадекватному психологічному стані та ін.», – зазначає координаторка одеської експертної групи ІДПО Наталя Стеблина.

Основні теми та тональність матеріалів

Якщо говорити про походження матеріалів в регіональних друкованих медіа, то найбільший відсоток (59%) складають журналістські публікації але при цьому майже третину (27%) – це запозичені тексти, 14% контенту взагалі не ідентифіковані: не мають авторства та посилань на джерело.

Звіт 4

Серед публікацій в регіональних друкованих виданнях майже половину складають інформаційні жанри – 49%; прес-релізи, звіти та інші інформаційні матеріали дорівнюють 7%. Ще 7% складають інтерв’ю та різноманітні опитування. До аналітичних публікацій можна віднести 6% публікацій. Найменше на сторінках регіональних медіа журналістських розслідувань – 0,5%. Зрозуміло, цей жанр вимагає багато зусиль у підготовці матеріалу та готовності до певних ризиків від журналіста – розслідувача та редакції. Наприклад, серед харківсих ЗМІ газета «Время» – єдине видання, де читачам за час моніторингу запропонували 5 журналістських розслідувань.

Звіт 5

Наприклад, тематика: «АТО/військові дії/життя в умовах війни/воїни й добровольці/допомога армії», у луганських друкованих ЗМІ займає лише п’яте місце, що виявилося несподіваним для незалежних експертів.

«Дослідження тематичного різноманіття у друкованих ЗМІ Житомирщини показало, що 40% контенту це інформація, яка не є суспільно-значимою. Газети розміщують усілякі поради, анекдоти, гороскопи, тощо. Наприклад, за тиждень моніторингового періоду суспільно-політична газета «Житомирщина» у двох числах розмістила 33 таких матеріали», – зазначає експертка ІДПО Ірина Новожилова. – Значно упав інтерес друкованих ЗМІ до тем АТО, волонтерства, добровольців – усього 4% від загальної кількості надрукованого. Найбільш тиражний тижневик «Ехо» взагалі оминає цю тему.», – зауважує координаторка житомирської експертної групи Ірина Новожилова.

Звіт 6

Щодо тональності контенту в друкованих регіональних медіа, то здебільшого вона нейтральна – 63% матеріалів. У чверті текстів – позитивна; та 12 відсотків публікацій мають негативну тональність. Однак житомирські експерти помітили, що «Найбільше емоційно негативно забарвлених матеріалів в газеті «Ехо» – 25 із 45. Очевидно, через те, що в газеті розміщено багато матеріалів на кримінальну тему та різноманітних життєвих історій, які нагадують сценарії для фільмів жахів. Наприклад «Дело упыря» чи «Пожар из далекого прошлого» авт. Вадим Киплинг («Эхо» №6,9-15лютого) – напівхудожня інтерпретація архівної кримінальної хроніки», – зазначають житомирські експерти.

Інтернет-видання

Що стосується регіональних онлайн –видань, то першість в антирейтингу щодо розміщення джинси тримають сайти Чернівців – 16,8%; Луганська -13,4%; Одеси – 11,2%; Житомир -10, 2.
Найбільший відсоток пропагандистських матеріалів у інтернет –виданнях Луганська -14,3%; проросійських меседжів в Одесі – 4%. В Одесі також виявлено 2,3% фейків й 1,6% пропаганди.
Чернівецькі сайти з політичних партій найбільше на тижні джинсували за «Народний фронт» та «Батьківщину», а з постатей політиків найчастіше піарили Максима Бурбака.

Три сайти – «BukNews», «Букінфо» та АСС – так висвітлили ідею продовження залізничного сполучення від Чернівців до Перемишля: «Бурбак пропонує продовжити маршрут поїзда Чернівці-Львів до Перемишля», «Бурбак переконаний, що відновлення потягу “Чернівці-Львів-Перемишль” викличе справжній пасажирський бум».

«Також буковинські сайти активно використовують коментарі нардепа про місцеві події. І, безумовно, не обійшлося без оцінок нинішньої війни в Україні: «Найголовнішою темою фракції “Народного фронту” є стратегія і план дій України щодо протидії збройній агресії і стосовно деокупації – Бурбак», “Народний фронт” закликає бути готовими до сценаріїв, які несуть загрозу національній безпеці» («Букінфо»).

За тим же принципом висвітлюють буковинські сайти діяльність «Батьківщини»: «За пропозицією «батьківщинівця», чернівецьким підприємцям удвічі зменшили місцевий податок» («Чернівці Таймс»); «Чернівецькі «Волонтери за Батьківщину» щодня відправляють допомогу на фронт» (АСС, «Чернівці Таймс»), «Голова фракції “Батьківщина” в Чернівецькій обласній раді Альона Гливко: «Герой 2016 року – це сукупний образ всіх волонтерів» («BukNews»), – підкреслюють чернівецькі експерти Любов Василик та Тетяна Смолдирєва.

Звіт 7

На відміну від друкованих видань, де більше частину складає частка власних журналістських матеріалів, в електронних медіа переважають запозичені тексти – таких 63%. Власні публікації складають третину матеріалів, та 5% – взагалі не ідентифіковані тексти.

Одеські сайти, як Трасса Е95 та Таймер більше запозичують інформацію. При цьому сайт «Одесская жизнь» усі матеріали зі стрічки новин підписує іменем і прізвищем своїх кореспондентів, хоча матеріали можуть бути й запозиченими із соціальних мереж чи прес-служб. Цікаво також, що цей же сайт використовує підпис «внештатный журналист» для матеріалів із ознаками замовності.

Редактори харківських електронних медіа також надають перевагу запозиченим текстам – 68%.

Звіт 8

Щодо тематики, то найбільший відсоток публікацій в регіональних інтернет виданнях складає кримінал -17%; публікації на теми життя місцевої громади -17%, Публікацій на теми війни і проблем, які з цим пов’язані -15%. Найменше публікацій на теми науки і освіти, іноземних новин. Текстів про корупцію так само мало,як і про місцеве самоврядування. Рідко висвітлюються теми культури, зовнішньої політики освіти і науки, корупції, проблеми місцевого самоврядування. Тексти, де піднімаються проблеми корупції складають лише 3% публікацій; освіти та науки -2%.

Не дивлячись на те, що загальна кількість матеріалів на теми війни у 8 регіонах складає 15%, у деяких регіонах цю тему замовчують. Наприклад, одеські ЗМІ приділяють мало уваги висвітленню війни на Сході України та її наслідків для місцевої спільноти. «Одесская правда» та «Одесская жизнь» взагалі не надрукували жодного матеріалу з цього приводу за період моніторингу. Найбільше за темою слідкували сайти «Думская» та «Таймер», при цьому якщо перший традиційно використовує матеріали власного кореспондента, який виїжджає на передову й публікує репортажі, а також висвітлює проблеми, які стосуються військово морських сил, то для другого – це швидше спосіб просувати проросійські меседжі, приміром, про те, що українська сторона обстрілює території так званих ДНР/ЛНР, порушує Мінські угоди та ін.», – зазначають одеські експерти.

Звіт 9

Що ж до тональності публікацій, то в інтернет виданнях переважають нейтральні публікації -81%. Позитивну тональність, на думку експертів, мають 9% публікацій, негативну -10 відсотків матеріалів. Джерелами «негативу» зазвичай стають кримінальні повідомлення, а також деякі політичні теми (особливо «джинса», «герої» якої транслюють повідомлення про те, що «все пропало», «реформи провалилися» та ін.). «Позитивні» теми у друкованих виданнях – це повідомлення у сфері культури та спорту, які відіграють важливу функцію інтеграції громади.
Проте «сайт «Чернівці Таймс» дає читачеві майже половину негативу: 24 публікації з 52-х. Його матеріали публіцистичні, суб’єктивні, матеріал і заголовки мають сильні емоційні негативні конотації. Публікації переважно відображають погляди опозиції і критику чинної влади. Прикро, коли замість незалежності видання «працюють» на тих чи інших політиків та політичні сили, – зазначають чернівецькі експерти ІДПО.

Найбільше «негативу» експерти зауважили на сайті Житомир.today http://zhitomir.today , майже третина – 30 матеріалів із 100. Цей сайт «лякає» свої читачів здебільшого інформацією про смертельні ДТП та нещасні випадки з летальним кінцем.

Як от, У Романівському районі чоловік, визволяючи авто із замету, помер від інфаркту чи На трасі Київ – Чоп зіткнулися Mitsubishі та Fiat: є потерпіла (ФОТО)

На одеському сайті «Таймер», кількість пропагандистських матеріалів лишається стабільно високою. Викликає занепокоєння також і те, що видання уже деякий час намагається опанувати нову аудиторію – у Миколаєві та Херсоні. «Кількість повідомлень з цих регіонів збільшується, у Миколаєві працює власний кореспондент «Таймера». І хоча тональність матеріалів лишається відносно нейтральною (за винятком декількох повідомлень з Миколаєва про акцію від «Українського вибора»), варто звернути увагу на те, видання із проросійськими поглядами й часом відвертою антиукраїнською риторикою, змінює статус із місцевого та регіональне.», – з тривогою зазначають одеські експерти.

Стандарти

Щодо професійних стандартів, то найгірше журналісти дотримуються збалансованості – 23% у друкованих і 21% – в інтернет виданнях. Ситуація з відокремленням фактів від коментарів та достовірністю краща.

Звіт 10

Більшість матеріалів доступні для сприйняття та не використовують мови ворожнечі. Однак, харківський медіаексперт Юрій Хомайко зауважує, що у журналістів харківських медіа є проблеми у поданні матеріалів доступною мовою, про це говорять наведені нижче приклади.

Агенція «Статус кво»: http://www.sq.com.ua/rus/news/novosti/12.02.2017/harkovchanka_pokazala_v_parizhe_vysvobozhdenie_zhenskoy_suschnosti/;
сайт «АТН»: http://atn.ua/ekonomika/fondovye-indeksy-ukrainy-v-ponedelnik-izmenilis-raznonapravlenno-0

Чернівецькі експерти ІДПО звертають увагу на дотримання стандартів чернівецькими онлайн-виданнями ( 4,06 бала з 6). «Як завжди, баланс думок найслабший – 0,25. Майже не дотримуються його на сайті 056.ua – 0,06. Здивували коментарі під матеріалами на цьому сайті. Вони явно належать тролям, і сайт не модерує їх – відтак зустрічаємо мову ворожнечі, ненависті, ворожість, вульгарну лексику – «майданута хунта», «бандерлоги», «варвари ОУН-УПА, которые сжигают людей», «гнида», «бидло свідоме» та ін, – акцентує увагу Любов Василик. – На це варто звернути увагу, бо є прецедент Європейського суду з прав людини: сайти можна притягувати до відповідальності за коментарі користувачів. Джерело: http://osvita.mediasapiens.ua/media_law/world_journalists/evrosud_z_prav_lyudini_sayti_mozhn a_prityaguvati_do_vidpovidalnosti_za_komentari_koristuvachiv/
Вважаємо, що «заплющування очей» на таку ситуацію – це пасивна позиція, загалом все це є ударом по національній безпеці і частиною гібридної війни проти України.»

ВИСНОВКИ:

У регіональних друкованих медіа та в онлайн – виданнях зафіксовано чималий відсоток джинси, незважаючи на те, що про вибори не йдеться.

Найбільше на шпальтах газет та сайтів використовуються інформаційні жанри; аналітичних матеріалів, журналістських розслідувань дуже мало.

В цілому регіональні ЗМІ приділяють мало уваги висвітленню війни на Сході України та її наслідків для місцевої спільноти. Наприклад, «Одесская правда» та «Одесская жизнь» взагалі не надрукували жодного матеріалу з цього приводу за період моніторингу.

Теми культури, освіти та науки представлені більше у друкованих виданнях, сайти ж зазвичай обмежуються публікацією анонсів.

Усі регіональні ЗМІ активно використовують кримінал, аби набрати більше переглядів, при цьому кримінальні теми найчастіше передруковуються з розсилки прес-служб поліції та прес-служб МНС. Частіше за все висвітлення цієї теми – це трансляція повідомлень правоохоронних органів.

Винятком є хіба що регіональні видання Дніпра та Одеси, де найбільший відсоток матеріалів присвячено життю місцевої громади та культурі.

У переважній більшості випадків регіональні видання не публікують проросійських меседжів, а також демонструють стійкість до російської пропаганди. Але, є й винятки – це житомирська газета «Эхо»; одеський сайт «Таймер».

З політичних партій протягом моніторингу найбільше джинсували за «Народний фронт» та «Батьківщину», а з постатей політиків найчастіше піарили Максима Бурбака (Чернівці).

Походження матеріалів: у газетах майже половина контенту – власна інформація, на сайтах – більше половини запозиченої. Найбільший відсоток власних матеріалів пропонують читачам журналісти друкованих видань Львова (78%). Тональність матеріалів у газетах переважно позитивна, на сайтах – переважно нейтральна.

Як і у попередні періоди моніторингу, найбільш проблемним для регіональних медіа лишається стандарт балансу думок і відокремлення фактів від коментарів.

Про моніторинг:
Моніторинг друкованих та Інтернет – медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлений чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. У лютому 2017 року замість Сумської області додалась Луганська.

Метою моніторингу є підвищення рівня медіа грамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа». Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua).
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору,що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.

Контакти:
Світлана Єременко, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *