Звіт, моніторинг

Сумська експертна група досліджує видання Луганщини – звіт моніторингу за травень 2017 року

Оприлюднено Оприлюднено в Звіти

Кількість матеріалів із ознаками замовності у луганських ЗМІ скоротилася вдвічі, проте з’явилися неналежно марковані матеріали, яких не знаходили раніше.

Сумські експерти констатують: луганські мас-медіа мають ознаки загальноукраїнської хвороби, – тут невизначене «Інше» переважає і в темах, і в жанрах, а кількість не ідентифікованих матеріалів збільшилася.

Для моніторингу луганських медіа відібрано чотири друкованих і чотири Інтернет-видання регіону: газета територіальних громад Луганської області «Луганщина.ua», видання територіальної громади міста Сєвєродонецька «Сєвєродонецькі вісті», районні газети «Кремінщина» та «Новини Сватівщини», «Информационный портал Ирта-Fax» http://irtafax.com.ua/, «CityNews. Новости Луганска и Луганской области» http://www.citynews.net.ua/, «Трибун. Обществеенно-политический обозреватель» http://tribun.com.ua, «Паралель медіа. Новости Луганска и Украины» http://paralel-media.com.ua/ за визначений період з 8 до 14 травня.

Огляд публікацій проведено у таких числах видань: «Кремінщина» – № 37-38 від 13 травня; «Луганщина.ua.» – № 10 від 11 травня; «Новини Сватівщини» – №20 від 19 травня (в силу технічних причин редакція надала номер поза часовими рамками моніторингу); «Сєвєродонецькі вісті» – №19 від 12 травня. Також оцінювалися матеріали сайтів «Ирта-Fax», «CityNews», «Трибун» та «Паралель-медіа». Загалом оцінено у друкованих виданнях 122 публікації, у Інтернет-виданнях 335 матеріалів. Всього – 457 робіт.

Моніторинг мав на меті наступні завдання. Перше – аналіз якості контенту з огляду на співвідношення жанрів журналістики, відсоток оригінального власного контенту, тематику публікацій. Друге – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури. Тобто експерти мали зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Третє – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики.

Жанрова палітра досліджувалася лише у друкованих виданнях і за оглянутий період виглядає так, як показує графік №1.

Звіт травень

Графік №1: жанрова палітра друкованих видань у травні.

Тобто найбільше цього місяця виявилося публікацій, включених у поняття «інше» (тобто ті матеріали, що не відповідають традиційним журналістським жанрам, наприклад – оголошення, привітання, тощо) – 53 публікації – 43% (минулого місяця матеріали такого типу були на другій позиції і обіймали 30% контенту).

На другій позиції – інформаційні жанри (новини, замітки, замітки з коментарем, звіти, репортажі) – 44 публікації – 36% (стільки, як і минулого моніторингового місяця).
Третіми за кількістю, як і минулого моніторингу, є матеріали категорії «прес-релізи/протокольні матеріали/офіційні звіти державних установ»: 14 публікацій – 11% (у лютому – 15%).

Інтерв’ю, бліц-опитування – 4 матеріали, що складає 3% контенту (минулого місяця також було 4 публікації, але вони відповідали 5% загальної кількості публікацій).

Аналітичних матеріалів у жанрі «стаття» чи «огляд»; аналітичних матеріалів у жанрі кореспонденції; публікацій категорії «художні жанри (життєва історія, нарис, фейлетон тощо)» – по 2% (минулого разу було відповідно 6%, 2%, 6%).

Авторська колонка/колонка редактора знайдена лише одна, відповідно – 1%, так само, як минулого моніторингу.

За походженням матеріали друкованих видань розподілилися таким чином (див. Графік №2):
Власних матеріалів – 29, тобто 24% (минулого моніторингу: 40, що складало 46%).
Матеріалів, запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело 68, тобто 56% (минулий показник: 40 публікацій – 46%).

Не ідентифікованих матеріалів – 25, що складає 20% (раніше – 7, або ж 8%).

Тобто якщо минулого моніторингу ми говорили, що матеріалів, створених самими журналістами, дещо менше, ніж половина контенту, то тепер ми констатуємо, що їх менше третини. Відсоток не ідентифікованих матеріалів відповідно зріс у два з половиною раза.
Тут варто відзначити газету «Луганщина.ua», яка тримає першість за кількістю власних матеріалів: їх у аналізованому номері 45,5%. Найменше власного контенту у «Сєвєродонецьких вістях» – 14,3%.

«Чужих» матеріалів у друкованих ЗМІ загалом 76%.

У Інтернет-виданнях власний контент складають 34% публікацій (113 матеріалів) Минулого моніторингу – 22%.

53% (177 публікацій) належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело. Минулого моніторингу – 71%.

Не ідентифікованих публікацій 13% (45 матеріалів). Минулого моніторингу – 7%.
Як бачимо, відсоток не ідентифікованих (читай – недостовірних) публікацій у Інтернет-виданнях також зріс, як і у друкованих ЗМІ, але дещо менше – у 1,9 раза.
Загальна вага «чужих» публікацій – 87%. Минулого моніторингу –78%.

Звіт травень

Графік №2: походження матеріалів, опублікованих у травні.

Тематика публікацій

У друкованих виданнях за оглянутий період тематичні пріоритети визначилися так.
Найбільший відсоток, як і попереднього моніторингу, отримали публікації за «темою», що має назву «Інше»: 45%. Це значно більше, ніж минулого моніторингу, – 26% загального контенту.
На другому місці, як і раніше, тема «Життя місцевої громади/соціальна сфера на місцевому рівні/ місцева інфраструктура (суспільство, громадяни)» – 33%. Тут частка також зросла, порівняно до попереднього періоду – 24%.

Інші теми отримали незначну частку від загального контенту:
«Економіка та фінанси / інвестиції / оподаткування / тарифи / сільське господарство / промисловість» – 4% (раніше – 11%).
«Кримінал / діяльність правоохоронних органів / ДТП» – 3% (1%).
«Освіта / наука» – 3% (5%).

По 2% контенту віддано темам «Вимушені переміщені особи (ВПО) / постраждалі внаслідок конфлікту / життя в умовах війни (цивільні)», «Культура», «Місцеве самоврядування», «Соціальна сфера /охорона здоров’я/ освіта/пенсійна реформа», «Спорт».

Тема «АТО/військові дії/життя в умовах війни/воїни й добровольці/допомога армії», що обіймала минулого разу 10% контенту, тепер має 1%.
Решта тем не висвітлювалася.

У Інтернет-виданнях тематичні акценти дещо інші.

Як і попереднього моніторингу тема «АТО / військові дії / життя в умовах війни / воїни й добровольці / допомога армії» лідирує, складаючи 22% контенту. Хоча це вдвічі менше, ніж минулого моніторингу, – 45%.

На другому місці за кількістю (як і минулого моніторингу) іде тема «Кримінал/діяльність правоохоронних органів» – 21% (раніше – 12%).
Категорія «Інше» набрала 15% (9%).
«Зовнішня політика/міжнародні договори/Мінські угоди» – 7% (9%).
«Економіка та фінанси / інвестиції / оподаткування / тарифи / сільське господарство / промисловість» – 6% (7%).

Теми «Вимушено переміщені особи (ВПО) / постраждалі внаслідок конфлікту / життя в умовах війни (цивільні)», «Життя місцевої громади / соціальна сфера на місцевому рівні / місцева інфраструктура (суспільство, громадяни)», «Політика / вибори / партії / політичні діячі / парламент» мають по 5%. (Раніше відповідно 1%,7%, 2%).

«Надзвичайні ситуації / катастрофи / рятівні операції» – 4%.
«Спорт» – 3% (5%).
«Культура» – 2% (2%).

По 1% контенту у тем «Соціальна сфера/охорона здоров’я/освіта/пенсійна реформа/малозабезпечені», «Іноземні новини/уряди інших країн» і «Корупція/викривання корупції».

Якщо визначити рейтинг тем, які пропонуються всіма оглянутими ЗМІ, то середні показники виглядають так (сума відсотків у обох типах видань поділена на 2):
«Інше» – 30% (17,5%);
«Життя місцевої громади/соціальна сфера на місцевому рівні/місцева інфраструктура (суспільство, громадяни)» – 19% (13,5%);
«Кримінал / діяльність правоохоронних органів» – 12% (6,5%);
«АТО / військові дії/життя в умовах війни/воїни й добровольці/допомога армії» – 11,5% (минулого моніторингу – перша позиція, 27,5 %);
«Економіка та фінанси/інвестиції/ оподаткування/тарифи» – 5% (9%);
«Вимушені переміщені особи (ВПО) / постраждалі внаслідок конфлікту / життя в умовах війни (цивільні)» – 3,5%.
«Зовнішня політика/міжнародні договори/Мінські угоди» – 3,5% (4,5%);
«Освіта/наука» – 3% (3%);
Спорт – 2,5% (2,5%);
«Політика/вибори/партії/олітичні діячі/парламент» – 2,5% (1,5%);
Культура – 2% (2%);
«Надзвичайні ситуації / катастрофи / рятівні операції» – 2%;
«Соціальна сфера/охорона здоров’я/освіта/пенсійна реформа/ малозабезпечені» – 1,5% (8,5%);
«Місцеве самоврядування/децентралізація/ реформи на місцевому рівні (політично-економічний контекст)» – 1% (1,5%).
«Іноземні новини/уряди інших країн» – 0,5%
«Корупція/викривання корупції» – 0,5%

Як і минулого моніторингового місяця вражає частка матеріалів категорії «Інше». Більше того – у травні ця категорія посіла перше місце в контенті видань Луганщини, зрісши з 17,5 до 30% – в 1,7 раза.

Різко скоротилося висвітлення теми АТО – у 2,4 раза. У чотирьох друкованих виданнях розміщено один (1!) матеріал на цю тему в газеті «Луганщина.ua» – «Осколок мины, который привел в Красный крест» (автор Анна Черкашина).

Цього місяця в окрему категорію виділено тему «Вимушено переміщені особи (ВПО) / постраждалі внаслідок конфлікту / життя в умовах війни (цивільні)», проте не можна говорити про активне її висвітлення – середній показник 3,5%. Хоча прикладом висвітлення цієї теми, без прикрашань та офіціозу, є публікація «Переселенцы-«привидения» (автор Оксана Ракитина) у газеті «Новини Сватівщини». Очевидно, що проблем з даної тематики більше, ніж публікацій про них.

Стабільно малоцікавою в середніх показниках для мас-медіа видаються теми культури, політики, спорту. Щодо політики, то очевидно, що така «пауза» пов᾽язана з відсутністю виборчих процесів. Культура ж, певно, як і у радянські часи, «лежить у запиленій теці у нижній шухляді столу». Хоча саме теми культури та спорту можуть нести позитивний заряд у загальному контенті видань.

І, вважаємо, не можна не зауважити, що малоцікавою впродовж обох моніторингових хвиль виявилися теми «Місцеве самоврядування/децентралізація/ реформи на місцевому рівні (політично-економічний контекст)» і «Корупція/викривання корупції». На думку експертів , це є симптоматичним, оскільки свідчить про відсутність реальних дій за цими векторами або ж недовіру до реалізації таких програм загалом.

Стосовно тематики експерт Володимир Садівничий зауважує: «Не лише війною живе Луганська область. Там навчають і лікують, там ремонтують дороги і приміщення соціальної сфери, там проводять різноманітні заходи, там народжують дітей. І це прекрасно. І саме такий, широкий підхід до виствілення тем на сторінках місцевих медіа, вважаю абсолютним позитивом.

У той же час як різко спеціалізований на кримінальній тематиці сприймається веб-портал «Паралель-медіа»: розповіді про такі події займають 23% контенту. Відповідно, якщо тут багато, то в чомусь буде мало. Тож нуль відсотків тут випадає на тему освіти та науки, лише по одному матеріалові стосується культури, місцевого самоврядування, соціальної сфери; по два матеріали – економіки та політики».

Щодо тональності публікацій. Переважно вона, як і належить, нейтральна: у друкованих ЗМІ – на 64%, у Інтернет-виданнях – на 59%.
Негативна тональність зауважена у 6% матеріалів газет і 27% публікацій сайтів.
Позитивна тональність – у 30% газетних публікацій та 13% матеріалів сайтів.
Впадає в око, що негативну енергетику мають немало публікацій, що взагалі не стосуються регіону, – ніби тут бракує власних проблем. Алла Ярова зазначає щодо сайту «Трибун»: «Прикметно, що тут чимало матеріалів мають негативну тональність. Цей високий показник забезпечують публікації, в яких ідеться про різні кримінальні злочини, вчинені, до речі, часто поза межами Луганської області».

Для аналізу публікацій щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури із майстер-списку матеріалів моніторингу в друкованих виданнях відібрано 103 публікації, у он-лайн виданнях – 328. Загалом – 431 публікація.

Перехресний моніторинг матеріалів із ознаками замовності у луганських ЗМІ – для більшої виваженості оцінки – здійснювали також експерти з Дніпра. Відтак, ми даємо середню оцінку двох експертних груп щодо публікацій цієї категорії.

У друкованих виданнях найбільше матеріалів із ознаками замовності та цензури розмістила газета «Луганщина.ua», яка минулого моніторингу мала найменшу кількість матеріалів із цими ознаками. У травні тут 34,1% таких публікацій (було 7,7%).

На другій позиції за кількість матеріалів із ознаками замовності «Сєвєродонецькі вісті» – 17,1%. Минулого моніторингу видання було на першому місці за кількістю таких матеріалів, що становили 54,2%. Тобто показник знизився більше, ніж утричі.

Третьою, як і минулого разу, є «Кремінщина» – 6,5% (у лютому – 28,6%). Видання також скоротило число замовних матеріалів у 4,4 раза.

Зовсім не виявлено публікацій із ознаками замовності та цензури у газеті «Новини Сватівщини», яка минулого разу була на другій позиції (41,2% контенту).

Щодо сайтів. Найвищий показник матеріалів із ознаками замовності та цензури у сайту «CityNews», в якому у лютому виявлено найменше число таких публікацій: травень – 18,5%, лютий – 3,3%.

На другій позиції «Ирта-Fax» – 9,6% (у лютому третє місце, 9% контенту).
На третьому місці «Трибун» з показником 9,2 % (була друга позиція з показником 17%).
Найменше матеріалів із ознаками замовності у «Паралель-медіа» – 8,3%. У лютому сайт мав значно найбільший відсоток подібних матеріалів – 30,5%.

Загальний стан розміщення матеріалів із ознаками замовності можна прослідкувати з Графіка №3.

Звіт травень

Графік №3: моніторинг матеріалів із ознакам замовності та цензури (%).

Щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності. За оцінкою сумських експертів, у друкованих виданнях переважила «політика»: 10 проти 6 «комерційних» матеріалів (у лютому: 15 проти 10). У Інтернет-виданнях акценти змістилися. Якщо в лютому «політики» було 25 матеріалів, «комерції» – 22, то в травні «політики» – 14, «комерції» 27 публікацій.

Щодо журналістських публікацій із елементами політичної замовності, то це переважно «протокольна» категорія. Експерт Володимир Садівничий не втримується від посмішки: «Читаючи газету «Луганщина.ua», спіймав себе на думці, що «Гарбуз – він скрізь». Ходить по Луганській області і «питається» мешканців, чи живі вони, цікавиться негараздами… І зі всім справляється, усе покращує – покрівлі, дороги, двері, а ще жодна урочиста подія без нього не обходиться. Навіть серця лікує: «очоливши область, почав відбудову обласної кардіологічної служби». Цей чудодій – Юрій Гарбуз, голова Луганської обласної державної адміністрації-керівник обласної військово-цивільної адміністрації. Й усі його діяння дуже щедро описує газета територіальних громад області. Таку «щедрість» у висвітленні роботи владців востаннє зустрічав десь у 2013 році, коли одна з сумських районних газет писала, що гінеколог веде прийом, «виконуючи соціальні ініціативи президента».

У матеріалах із ознакою комерційної замовності, домінує критерій 5 «Матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта».

Отже, у друкований виданнях середній показник матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 12,3% оглянутих публікацій (лютий: 36,8%). У Інтернет-виданнях середній показник складає 11,9% (проти 13,4% у лютому). Тобто середній показник кількості публікацій із ознаками замовності та цензури у всіх досліджуваних виданнях регіону – 12,1% матеріалів від загального контенту. Це вдвічі менше, ніж минулого моніторингового місяця, коли кількість матеріалів із ознаками замовності складала четверту частину контенту – 25,1%.

Проте впадає в очі закономірність, виявлена раніше у виданнях інших регіонів: зменшення числа замовних матеріалів тягне за собою збільшення кількості матеріалів із неналежним маркуванням. Якщо у минулому звіті ми відзначали, що особливістю луганських ЗМІ є повна відсутність за моніторинговий період неналежно маркованих матеріалів (НММ) і у друкованих, і в он-лайн виданнях, то тепер ця особливість втрачена.

У друкованих виданнях найбільше неналежно маркованих матеріалів виявлено у «Новинах Сватівщини» – 23,8%. Другими за кількістю НММ є «Сєвєродонецькі вісті» – 17,1%. У «Кремінщині» 13% НММ. У «Луганщині.ua» таких матеріалів не виявлено. Загалом це 15,6% контенту.

На сайтах виявлено лише один НММ – у «CityNews», що що відповідає 1%. Загалом показник присутності неналежно маркованих матеріалів на сайтах складає 0,3% контенту.

У середньому для загального массиву оглянутих масс-медіа налічуємо 7,98% публікацій із неналежним маркуванням. Ніби чи й багато!? Але якщо їх додамо до середнього відсотка матеріалів із ознаками замовності (12,1 + 7,98), отримаємо 20,08% матеріалів, розміщених зі порушенням Закону про рекламу. І це число, на жаль, не надто відрізняється від числа таких публікацій минулого моніторингового місяця (повторимо – 25,1%).

Матеріали з ознаками пропаганди не виявлені.

Щодо проросійських меседжів, то у друкованих виданнях їх не знайдено; на сайтах виявлено чотири: два на «CityNews» та по одному на «Ирта-Fax» і «Трибун». Загалом це склало 1,2% від загального контенту сайтів.

Наприклад, сайт «Ирта-Fax» розміщує публікацію, де досить невправно доносяться дані про кошти, виділені Росією для Донбасу. Оскільки текст не може похвалитися характеристикою «доступність викладу», то не кожен розбереться у нюансах викладеного. Немає й коментарів експертів із іншого боку. Відтак публікація працює на користь ворожої сторони. (Див. знімок 1).

Інформація сайту «CityNews» «Захарченко едва не подорвали перед Саур-Могилой» подається виключно з посиланням на РИА й жодних коментарів іншого боку немає. Для когось таке повідомлення сприяє створенню образу «героя Захарченка», якого не відомо, чи й намагалися підірвати насправді.

Фейків у публікаціях не виявлено.

Звіт травень

Знімок 1 – приклад публікації, що несе проросійський меседж.

Про дотримання стандартів. Експерти при максимальній оцінці 5 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 5 критеріїв) вивели такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої):

Луганщина.ua – 4,06 (лютий – 3,75)
Ирта-Fax – 3,94 (лютий – 4,13)
Паралель-медіа – 3,75 (лютий – 3,94)
Сєвєродонецькі вісті – 3,69 (лютий – 3,25)
Кремінщина – 3,50 (лютий – 3,25)
Трибун – 3,38 (лютий – 3,00)
CityNews – 3,19 (лютий – 4,00)
Новини Сватівщини – 3,06 (лютий – 3,93)

У друкованих виданнях найвищий бал – 0,97 – має критерій «Відсутність дискримінаційних висловлювань». Хоча є винятки. Так, експерт Алла Ярова зазначає зокрема: «У матеріалі «Он вам не Владик» (сайт «Трибун») порушено критерій «Відсутність дискримінаційних висловлювань», оскільки, на мій погляд, заголовок містить глузливе ставлення до особи, про яку йдеться».
На другому місці – доступність – 0,92.
Третю позицію з показником 0,81 поділили достовірність і відокремлення фактів від коментарів.
Баланс думок, що традиційно є «слабким місцем» нашої журналістики, отримав 0,06 бала.
Таким чином, середня оцінка друкованих видань за дотримання стандартів – 3,58 (лютий – 3,55).

На сайтах найвищий бал так само має критерій «Відсутність дискримінаційних висловлювань» – 0,98.
На другому місці «доступність» – 0,91 бала.
Третім іде критерій «достовірність» – 0,86.
Критерій «відокремлення фактів від коментарів» оцінено на 0,78 бала.
Баланс думок, надзвичайно низький – 0,03 (у лютому – 0,08 бала).
Отже, середній бал за дотримання критеріїв у Інтернет-виданнях складає 3,56 бала (лютий – 3,77 бала).

Відповідно, середня для всіх медіа оцінка – 3,57 бала (лютий – 3,66).

Експерт Алла Ярова звертає увагу на мову видань. Зокрема, цього разу вона відзначила газету «Кремінщина»: «У цьому числі газети майже 100% матеріалів подано українською мовою, що, безумовно, заслуговує на особливу вдячність, бо видання популяризує українську мову, її норми. Виняток становить «Телепрограма» і рубрика «Інформаційний ракурс», де подаються оголошення. Мова матеріалів грамотна, багата на лексику, фразеологічні й синтаксичні конструкції, не містить грубих помилок, хоча деякі огріхи трапляються. Наприклад, усталена конструкція «згідно з» у назві матеріалу «Підбито підсумки роботи згідно районної цільової програми розвитку цивільного захисту» містить помилку. Трапляється подвійне написання «Друга Світова війна» і «Друга світова війна» (правильний другий запис), а також інші.
Серед особливостей відзначу, що газета друкує чимало запозичених матеріалів. Часто їх авторами є конкретні посадові особи (Ю. Борщук, начальник відділу підприємництва та торгівлі Кремінської райдержадміністрації) або структурні підрозділи (Відділ економічного розвитку управління розвитку та торгівлі). Заради об’єктивності слід сказати, що часто автори таких матеріалів погано володіють публіцистичним стилем, відповідно їхні матеріали нагадують звіти, написані офіційно-діловим стилем. Вони громіздкі, важко читаються і не дуже доступні для сприйняття. Отже, виходить, що хороший намір дати слово фахівцям, обертається поганим результатом: нова норма закону чи якесь нововведення так і залишається незрозумілим для широкої громадськості («Дії роботодавців під час змін в організації виробництва і праці», «Підбито підсумки роботи згідно районної цільової програми розвитку цивільного захисту», «Щодо продажу побутової техніки через касові апарати» та ін.). Втім, така проблема з мовою запозичених матеріалів характерна не лише для цієї газети, – вона спільна.
До честі «Кремінщини» слід сказати, що видання коректно працює з рекламою, відповідно її маркуючи («Міський номер на вашому смартфоні»), до слова, на відміну від «Сєвєроденецьких вістей», де такий же матеріал подано без маркування».

Сумські експерти здійснювали перехресний моніторинг львівських видань щодо використання ними матеріалів із ознаками замовності. На нашу думку, львівські мас-медіа досить успішно намагаються уникати розміщення таких матеріалів. Так, за оцінкою сумських експертів, середній відсоток таких публікацій у друкованих виданнях складає 3,4%; у онлайн-виданнях – 2,8%. Не виявлено пропаганди та проросійських меседжів, фейків. Тобто загалом ситуація позитивна.

Та все ж хочеться відзначити окремі моменти. Так, видання «Експрес» у своїх матеріалах послуговується дещо заемоційною, хочеться сказати навіть «брутальною» тональністю. І якщо деякі критичні публікації навіть не мають маркерів замовності, характер їх подачі носить ознаку не виваженого дослідження, а такого собі «мочилова» – надмірного «накручування» тієї чи іншої тези.

Окремі видання звертають на себе увагу мовою подачі матеріалів. «Рівнем грамотності, точніше напівграмотності, вразив сайт ZIK, – зазначає експерт Володимир Садівничий та ілюструє прикладами, – «Для підлеглих ж він був…», «Відношення німців до українців…», «відрізняється від тієї «романтики перемоги», яку виховували…», «На флоті у Чорному морі…», «по відношенню до них…», «осіб, що здійснили…», «що ще один чоловік був затриманий ще до початку…», «моє лікування не полягало в тому, що мене били в праве око…», «доручив своїм бізнес партнерам…», «підвівши підсумки…» і так далі – до безкінечності. Якась ненормальність. Складається враження, що когось чи щось перепрограмували».

Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, заступника директора Науково-навчального інституту бізнес-технологій «УАБС» Сумського державного університету та Володимира Садівничого, доктора наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 3 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 4 – доступність (тобто матеріал викладено з врахуванням здатності пересічного читача/користувача легко сприймати публікацію); 5 – відсутність мови ворожнечі категорія передбачає, що матеріал не використовує дискримінаційні висловлювання щодо статі, національності /етнічного походження, релігії, раси, інвалідності або сексуальної орієнтації героїв матеріалу).

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

Контакти:
координатор проекту
Алла Федорина
050 93 96 017
afedoryna@ukr.net

USAID

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *