Тренінг за проектом Інституту демократії імені Пилипа Орлика на тему «Як не стати інформаційною маріонеткою?» відбувся у Чернігові.
Перед початком та по закінченню тренінгу учасники традиційно заповнили анкети, які засвідчили: їхнє розуміння медіа за цей день дійсно змінилося. Так, впевненість у тому, що учасники здатні аналізувати медіаконтент, зросла в середньому з 6,45 бала до 8,41 бала. Оцінка за знання/навички розрізняти правдиві новини від неправдивих змінилася з 6,05 на 8,83 бала.
Здається, різниця у близько два бали – хіба ж успіх? Між тим, є всі підстави вважати це успіхом. «Я навіть не здогадувалася, як можна у ЗМІ впізнати недобросовісну інформацію», – поділилася одна з учасниць. «Ніби все, про що йшлося, якось і знав, але тепер ці знання структурувалися», – підсумувала інша.
Розрізняти пропаганду та звичайну інформацію; розпізнавати, коли нами намагаються маніпулювати; виявляти фейки; зрозуміти наслідки використання «мови ворожнечі» – всі ці теми дискутувалися та засвоювалися на практиці. Хай і протягом лише одного дня, але було важливо дати напрямок сприйняття та маркери для оцінки. А далі людина починає сприймати інформацію інакше, ніж раніше.
Підтвердження? Звертаючись до вже цитованих даних анкетування, додатково перевіряти отримані новини «майже завжди» були схильні 36% учасників; після навчання – 53%. Перевіряти їх «іноді» намагалися 27%, тепер таке бажання виявили 47%. «Дуже рідко» та «ніколи» досі перевіряли новини 37%, а от по закінченню спілкування від цієї практики вирішили відмовитися всі.
«Аудиторія була активна, я б сказала вдячна, що буває, на жаль, не завжди. Приклади з життя, аналіз матеріалу, – все проходило зацікавлено й інтенсивно», – говорить тренер, експерт ІДПО, координатор Сумського прес-клубу, заслужений журналіст України Алла Федорина.
Тренінг у Чернігові, який допоміг організувати Чернігівський Медіа-центр «Моє місто», щодо аудиторії мав свою специфіку. Адже часто збирається «однорідний» гурт учасників: студенти, бібліотекарі, освітяни… Цього разу на загальне запрошення могли відгукнутися всі, кого цікавить тема. То хто ж сьогодні переймається питаннями медіаграмотності? Аудиторію склали 40% чоловіків та 60% жінок. За віком: 20-30 років – 14%; 30-40 років – 18%; 40-50 років – 27%; 50-60 років – 18%; 60-70 років – 23%.
Третиною аудиторії стали представники громадських організацій; також прийшли поспілкуватися держслужбовці, слухачі безкоштовних курсів української мови, журналісти та блогери, прес-секретар партійної організації, бібліотекар, шкільний психолог, викладач вишу, підприємець-волонтер, працівник судмедекспертизи, пенсіонери (зокрема, активіст-переселенець), навіть мама, яка перебуває в декретній відпустці, зацікавилася темою тренінгу.
Всі без винятку зазначили: такий тренінг вони б порекомендували своїм родичам, друзям, колегам.
Захід відбувся в рамках програми, підтриманої Українським медійним проектом «У-Медіа» Інтерньюз/USAID.