Про перший досвід порозуміння і прагнення вибудовувати спільне майбутнє між активними громадянами та переселенцями з Донбасу, та про інші позитивні зміни йшла мова на круглому столі «Інтеграція переселенців у місцеві громади: приклад Луцька. Основні проблеми переселенців та можливі шляхи їх вирішення. Презентація книги «Знедолені? Нездоланні!».
Від початку війни на Донбасі Інститут демократії ім. Пилипа Орлика ретельно вивчає процеси інтеграції вихідців з Донбасу у різних регіонах країни. За чотири роки, що минули, зі слів переселенців, проблем, з якими вони стикаються, не поменшало.
Так само важко з житлом, із задоволенням базових потреб і організацією побуту, хронічною є нестача коштів. Важко відстояти свої громадянські права, подолати стереотипи і пов’язані з цим упередження серед місцевого населення. Але є і позитивні приклади і саме про них йшла мова на круглому столі у Луцьку.
Вітаючи присутніх, Світлана Єременко, виконавча директорка Інститут демократії ім.Пилипа Орлика поділилась інформацією про різний досвід процесу інтеграції в громадах України. Вона розповіла, як виникла ідея написання книги «Знедолені? Нездоланні!».
Ця війна принесла в Україну біль, страждання, зубожіння. Але саме вона вперше спонукала всіх нас замислитись над тим, хто живе з нами в одній країні. Багатьом з переселенців випало на долю починати все з нуля, але мало хто знав, а ще менше вірив, в те, що можна в цьому стати успішним. Історії, які розповідають журналісти в книзі, служать прикладом для переселенців, як знайти себе в новій громаді.
Героїня одного з нарисів першої книги, підприємиця Марина Ткачова, розповіла, що особливих перепон в започаткуванні бізнесу та житті її сім’ї не виникало. Від моменту переселення вони отримували підтримку влади на всіх етапах.
Інша переселенка, Вікторія Оробейко, яка реанімувала непрацююче кілька років волинське підприємство, також поділилась своїм досвідом. «Певна неузгодженість законодавчої бази заважає переселенцям-підприємцям активно розвивати бізнес. А впливати на процес законотворення важко, коли не маєш права голосувати. Тобто податки в місцевий бюджет плати, а контролювати, куди кошти витрачаються – не маєш можливості. Потрібно відновити права ВПО до рівня прав громадян України», – переконана В. Оробейко.
Цю думку підтримав і В’ячеслав Ломброзо – юрист-консульт ГО “КримСОС”. «Питання перешкод на шляху переселенця-комерсанта взагалі рідко піднімається, воно не розкрите. Є проблеми в отриманні банківських послуг, в сплаті податків та штрафів за всі роки війни. Нові закони та нормативні акти щодо ВПО збільшили їхні обов’язки, але одночасно, урізали права. Дуже заважає інтеграції презумпція непорядності та винуватості стосовно ВПО», – наголосив В. Ломброзо.
Заступник директора департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА Олена Комар надала статистичну інформацію щодо наявності переселенців на Волині та, взагалі, брала активну участь у дискусії за круглим столом. Про те, як вони якісно змінили підходи в роботі з переселенцями, розповіла начальник відділу організації профорієнтації обласного центру зайнятості Наталья Балакіна. І є результат – на всю область у службі зареєстровано до 30 безробітних переселенців, 365 – працевлаштовано, 9 стали підприємцями.
Василь та Олена Бородавки, наукові співробітники Українського науково-дослідного інституту лісового господарства, переселенці та герої другої книги «Знедолені? Нездоланні!» розповіли свою історію. Вони вважають, що їм було трохи легше, ніж іншим: «Ми затребувані в своєму фаховому середовищі і виявились потрібними Волині».
Про те, які вони, нові мешканці луцької громади, як живуть і чого потребують, розповіла заступник керівника ГО «Переселенці Криму та Донбасу» Аза Голощапова.
Життя цих людей не можна назвати легким. За результатами опитування, в кожній третій родині є люди або діти з особливими потребами, в 90 % є діти до 18 років, в 40% є пенсіонери. 60 % мають хронічні захворювання, тільки 12% отримували безкоштовні ліки. Звісно, матеріальний стан цих родин надзвичайно слабкий. Всі переселенці винаймають житло за власні кошти. Основні їхні витрати виглядають наступним чином: оренда (від 25% до 80% сімейного бюджету), харчування (від 25% до 60%), ліки (від 10% до 50%).
Крім того, 30% переселенців мали проблеми у вирішенні питань соціального захисту та отримання адресної допомоги, 10 % – в медичній сфері, 8% – у питаннях пенсійного забезпечення та 20% – в отриманні документів.
“Ефективному вирішенню проблем переселенців на Волині заважає відсутність стратегії та відповідної регіональної програми. Незважаючи на неодноразові пропозиції самих переселенців, з 2015 року місцева влада так і не спромоглась розпочати роботу в цьому напрямку”, – підкреслила А. Голощапова.
А. Голощапова також навела приклади ефективної співпраці влади і переселенців в Україні і за кордоном. Вони доводять, що політична воля – важлива частина запуску процесу інтеграції. Але ситуація в різних регіонах – різна, немає одного рішення для всіх. Волинь має створити свою Програму з інтеграції ВПО вже найближчим часом. Інтеграція – не односторонній рух. До створення програм з інтеграції переселенців обов’язково мають бути долучені представники організацій, створених переселенцями, а до тих пір вони переконані, що «все, що ухвалюється для нас без нас, робиться не для нас».
До обговорення долучились інші переселенці-лучани. «Ми не збираємось повертатись в покинуті домівки, хочемо залишитись тут. Ми любимо це місто і робимо багато для того, щоб воно стало кращим. Але відчуємо себе тут своїми лише тоді, коли влада по-справжньому почне опікуватись вирішенням наших проблем», – говорять люди.
Питання забезпечення житлом є найгострішим і найболючішим. Переселенців необхідно захистити від вимушеного виселення. Житло має відповідати вимогам якості проживання, це не мають бути просто стіни і дах. Про можливості отримання житла в кредит на пільгових умовах розповіла Тетяна Воробйова, керівник Волинського регіонального представництва Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.
Оксана Яковець, фахівець із соціальної роботи ГО “КримСОС”, сказала що успішність інтеграції залежить від активності нових мешканців громади. І життєві історії героїв книг «Знедолені? Нездоланні!» доводять це.
За браком часу не всі питання під час круглого столу вдалося навіть обговорити, але важливий діалог між представниками влади і переселенцями відбувся. Черга – за практичними кроками. І книга «Знедолені? Нездоланні!», яку отримав кожен учасник заходу, стане додатковим мотиватором до змін у своєму житті для нових лучан.