Крим та Херсонщина, як частина материкової України,  пов’язані складною системою сталих історичних, суспільно-політичних, економічних та  культурних зв’язків, які важко піддаються тимчасовим деструктивним впливам.

Крим та Херсонщина, як частина материкової України,  пов’язані складною системою сталих історичних, суспільно-політичних, економічних та  культурних зв’язків, які важко піддаються тимчасовим деструктивним впливам.

Проте сьогодні ці зв’язки через негативні наслідки російської анексії потребують посиленої уваги з боку суспільства та держави. Ці зв’язки є нитями Аріадни, які в перспективі мають вивести проблему де-окупації  Кримського півострову в площину більш активних політичних дій та рішень.

Сьогодні в першому ешелоні чутливих питань йдуть інфраструктурні проблеми, де спостерігаються доволі «СЛАБКІ ЗРУШЕННЯ». Від пам’ятного  засідання Кабінету Міністрів України (початок  серпня поточного року), за підсумками якого діяльність голови Херсонської ОДА була піддана нищівній критиці через незадовільний стан облаштування контрольно-пропускних пунктів (КПП) на адміністративному кордоні з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим та відсутність взаємодії з Міністерством інфраструктури, були проведені лише роботи з прибирання території навколо КПП. (Міністр інфраструктури Піворовський тоді відзначив, що він взагалі не володіє  інформацією – на засіданні Кабміна всі учасники перекладали відповідальність один на одного, а «крайнім» залишився голова Херсонської ОДА А.Путілов). Проблеми світла, санвузлів, навісів не вирішена. Питання щодо активності влади у зазначеному напрямку слабо артикулюється у ЗМІ. Водночас, прем’єр – міністр України А.Яценюк розпорядився до грудня 2015 року вирішити всі ці інфраструктурні проблеми, а їх, все ж таки, не так багато, щоб тягнути до зими. У цьому контексті вважається за доцільне дещо прискорити ці процеси та продемонструвати реальну взаємодію Мінінфраструктури,  ХОДА, інших відповідальних державних структур. 

Не менш чутливими є й правові аспекти: Ми втрачаємо громадян України в Криму?! Міністр юстиції Петренко в серпні поточного року інформував громадськість про скоре вирішення проблеми отримання кримчанами «Свідоцтв про народження дитини» шляхом впровадження нового порядку, який за 24 години вирішуватиме це питання.

Втім, через декілька днів вже вересень і наразі функціонує така схема:  кримчанин має перетнути кордон, звернутися до органу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) на материковій Україні, отримати там відмову (оскільки медична довідка видана окупаційною владою не визнається, до того ж іноді фіксують випадки, коли РАЦС взагалі не дають відмову), після чого звернутися до Апеляційного суду м. Києва (можна поштою) щоб у судовому порядку отримати право на свідоцтво.

Це занадто складна і обтяжлива для кримчан схема. Мінюст має дійсно прискорити роботу з введення в дію анонсованого механізму: «Свідоцтво про народження для кримчан за 24 години» (а може і не потрібно популістських 24 години – нехай це будуть реальні 1 – 2 тижні, місяць, але реальний місяць із мінімумом витрат). Витрати для кримчан, що стосуються оформлення документів українського зразку мають бути СИМВОЛІЧНИМИ.

 Слід відзначити, що кримчани, які відвідують Херсонщину і звертаються до РАЦС з цієї проблеми, часто висловлюють, м’яко кажучи, незадоволення існуючим станом справ. Вони хочуть щоб їх діти були громадянами України. Цю ситуацію необхідно вирішувати у найкоротші терміни.

Ефективну допомогу у вирішенні зазначених, а також інших питань надає кримчанам Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (ППУ АРК), яке розташовано в  Херсоні. Працівники Представництва відзначають, що багато кримчан попри деструктивні впливи анексії націлені на підтримку зв’язків з материковою Україною. Наші ментальні, суспільні, культурні зв’язки є нерозривними. Попри всі незручності із перетинанням кордонів у липні – серпні поточного року кількість звернень кримчан до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим збільшилася в 2 рази, передусім, з питань, які стосуються отримання документів українського зразку.

У цій ситуації структури Державної міграційної служби (ДМС), які працюють з кримчанами на Херсонщині, також потребують технічної підтримки та кадрового  укріплення, адже саме в Херсонську область приїздять кримчани задля вирішення цих проблем.  

Певного експертного опрацювання потребують заходи з протидії окупаційній владі. Сьогодні самопроголошені владні структури на окупованому півострові цілеспрямовано і потужно працюють на розрив зв’язків кримчан з материковою Україною.

За інформацією ППУ АРК, наразі мешканців Криму примушують змінювати номерні знаки автомобілів на російські аналоги. Якщо до кінця року цей процес буде завершено, кримчани не зможуть на власному автотранспорті відвідувати материкову Україну, і передусім, Херсонщину, а автобусне сполучення не працює. Все це створює перешкоди у підтримці зв’язків із з кримчанами. Питання потребує вирішення, шляхом залучення додаткових громадських, експертних можливостей.

Належну увагу слід приділяти актуалізації кримськотатарського питання не тільки в інформаційному, однак, передусім, і в реальному суспільно-політичному контексті. На Херсонщині мешкає найбільш чисельна кримськотатарська громада. Державі та громадськості слід більш ефективно сприяти підтримці діалогу між кримськотатарською та українською громадами. Необхідно створити повноцінні умови для забезпечення прав корінних народів України на Херсонщині.

Вважається за доцільне також консолідувати зусилля органів державної влади та громадськості в Херсонській області (ППУ в АРК; ХОДА, представники громадськості, кримськотатарського народу). Таким механізмом, наприклад, може стати створення на Херсонщині Кримської Громадської Ради з метою забезпечення управлінської, експертної взаємодії, синергії зусиль держави та громадськості в напрямку втілення перспективних заходів та ініціатив з деокупації Кримського півострову.

 Херсонщина має стати для Криму зразковим регіоном. Область потребує серйозних інвестицій і кваліфікованих менеджерів у сфері державного управління. Херсонщина «нове прикордоння», регіон який  перший зустрічає кримчан. Це соціально-економічна, гуманітарна, культурна передова процесу реінтеграції Криму до складу України.  На Херсонщині має бути представлена квінтесенція найкращих духовних і матеріальних здобутків і перспективних проектів розвитку держави.

____________
Георгій Бянов
м.Херсон
експерт Української Миротворчої Школи,
Центру південноукраїнського прикордоння.