Протягом останнього року активність використання слова «губернатор» помітно зросла не тільки в ЗМІ тих українських областей, які межують із Росією, — Сумській, Харківській, Донецькій, а й навіть на Львівщині.

Протягом останнього року активність використання слова «губернатор» помітно зросла не тільки в ЗМІ тих українських областей, які межують із Росією, — Сумській, Харківській, Донецькій, а й навіть на Львівщині.

Котрий рік поспіль в Україні здійснюється моніторинг регіональних друкованих та електронних ЗМІ на предмет дотримання журналістських стандартів і наявності в цих виданнях матеріалів із ознаками замовності, так званої джинси. Виконавець проекту — Інститут розвитку демократії імені Пилипа Орлика. Результати спостережень, на мій погляд, становлять неабияку цінність, як з огляду на безпосереднє завдання проекту, так і на те, що фіксують стан, тенденції, хиби вітчизняного інформаційного простору в певний відтинок часу, за певної політичної еліти. Крім того, узагальнення експертів проекту є добрим ґрунтом для прогнозів щодо подальшого розвитку українського медійного поля.

Цей дискурс не новий, час до часу обговорення то загострюється, то стихає, але актуальності не втрачає. Тим часом спостереження засвідчують, що протягом останнього року активність використання слова «губернатор» помітно зросла не тільки в ЗМІ тих українських областей, які межують із Росією, — Сумській, Харківській, Донецькій, а й навіть на Львівщині: «Губернатор Львівщини Олег Синютка, до слова, виконав вимоги активістів та висловив свою позицію щодо кандидатури на посаду у зверненні до голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова» («Ратуша», № 23); «Экс-губернатору Шульге “шьют” новое дело» (сайт Xpress); «На прошлой неделе они продолжились интригой “губернатор против мэра”» («Панорама», № 24). Навіть на  шпальтах усеукраїнських часописів, на екранах провідних телеканалів, офіційних сайтах губернатори проводять наради й зустрічі, щось відзначають, дають указівки, роз’їжджають із візитами, представляють Україну чи свою область у міждержавних відносинах тощо.

Експерти проекту моніторингу регіональних ЗМІ, аналізуючи подібні тексти, щоразу постають перед дилемою: чи порушено в подібному журналістському матеріалі стандарт точності? Хтось із колег-експертів махнув рукою і не вбачає тут проблеми. Нам же цікаво з’ясувати, хто ж ці діяльні особи — губернатори і які їхні повноваження?

За свідченням Етимологічного словника української мови, лексема «губернатор» у значенні «намісник, правитель» запозичена через польську мову з латинської; латинське gubernare «правити», що походить від грецького слова зі значенням «керую». Сучасні тлумачні словники української мови і словники запозичених слів фіксують такі значення слова «губернатор»: 1) у дореволюційній Росії найвищий урядовий чиновник у губернії, що призначався царем; 2) у США, Бразилії, Мексиці, Індії найвища урядова особа в межах більш-менш значної територіальної одиниці; 3) найвищий урядовець у колоніях, що його призначає уряд метрополії. Зауважте, що значення «особа, яка формує місцеву державну адміністрацію з метою здійснення виконавчої влади в Україні» не фіксує жоден тлумачний чи інший словник.

А отже, «губернатор» ніби той голий король: слово є, а об’єкта дійсності, яку воно позначає, немає, принаймні в Україні. Маємо переконливий факт послідовного порушення лексичної норми літературної мови, відмови від використання в інформаційному просторі кодифікованої лексичної одиниці «голова», до семантичного поля якої входять такі значення: «особа, яка керує», «у складі офіційної назви керівник держави, уряду або вищих державних органів», «авторитетна особа», «головний у якій-небудь справі».

На жаль, усе це призводить до того, що масмедійні тексти й публічне мовлення замість регламентувати й гармонізувати суспільне життя поширюють непотрібні, а то й шкідливі значення, породжуючи конфлікти. До слова, чимала частина суспільства, насамперед представники інтелектуальної, творчої інтелігенції, студентської молоді, працівники адміністративного апарату та й просто люди з високим рівнем громадянської свідомості сприймають слово «губернатор» на позначення голови місцевої державної адміністрації як образу своєї національної гідності, бо небезпідставно вважають її ознакою російської дійсності, тавром постколоніального статусу України.

Отож, шановні журналісти, представники влади, публічні діячі, щоб запобігти комунікативним конфліктам, уникнути небажаної інтерпретації ваших текстів, а також щоб витримати професійний стандарт і мовну нормативність, закликаю вас відмовитися від невмотивованого вживання іменника «губернатор» на позначення відповідної посадової особи.

______________
Алла Ярова