15-16 березня 2019 року відбулися тренінги з медіаграмотності для місцевих журналістів у Донецькій області в рамках проекту Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Моніторинг роздержавлених регіональних медіа» за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Учасниками заходів «Як не стати інформаційною маріонеткою?» у Волновасі та Покровську були представники міських та районних газет, місцевих новинних сайтів, бібліотек, громадського сектору, а також фахівці відділів інформаційної політики органів місцевого самоврядування з Нікольського, Мангушського, Велико-Новосілківського районів, міст Волновахи, Покровська, Новогродівки, Селідового.
На початку розмови говорили про те, з якими викликами стикаються сьогодні редакції локальних медіа, в яких умовах працюють. Вкотре підтвердилася теза: високо професійних (з відповідною освітою) кадрів, на жаль, бракує. Друковані видання, які отримали свободу з моменту роздержавлення, працюють за старими схемами, в основному надаючи перевагу «паркетним» матеріалам (звітам) про діяльність владних структур (за які отримують гроші в рамках угоди), скаржаться на маленькі штати. Кажуть, щоб по-іншому підходити до наповнення газети, треба шукати нові теми, експертів, вчитися писати за стандартами, збирати коментарі тощо, а на це не вистачає часу, вільних рук та й, зокрема, знань. Ці ж проблеми підтвердили й представники онлайн-видань, відзначивши ще такий момент, як повільність та непрофесійність роботи деяких місцевих прес-служб: іноді поставити на сайт новину оперативно неможливо через те, що держструктури не можуть швидко підтвердити чи спростувати факт або надати коментар.
Опитування перед початком тренінгу показало, що половина учасників на питання «Які журналістські стандарти вам відомі?», нічого не зазначили. Були варіанти «стандарти ВВС» (але не вказано, які саме), «не змінювати вислів людини, яка дає інтерв’ю», «справедливість, чесніть» та «професійність». Чи знають, що таке «джинса», чверть учасників відповіли «не знаю», а з приводу того, хто, на їхню думку, впливає на контент медіа, приблизно половина учасників зазначили, що «влада та впливові люди з бізнесу» та «власник», декілька осіб зазначили, що впливають на контент самі журналісти та аудиторія. Серед основних ознак маніпуляцій відзначали нав’язливість однієї точки зору, емоційність, використання епітетів, багато моралі, оціночних суджень тощо.
Під час заходу учасники структурували свій досвід перевірки інформації, обговорили алгоритми перевірки достовірності фактів, які джерела та експертів вважати надійними. У заключних анкетах журналісти написали, що отримали багато нової та корисної інформації, краще розуміння про якість джерел, де можна перевірити достовірність фактів, експертів, дізналися про інструменти перевірки фото та відео, як розпізнати «глибокі фейки», відзначили важливість непоширення неперевіреної інформації, особливо у соцмережах.
Тренерка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Тетяна Строй вважає, що місцеві медійники продемонстрували високу мотивацію до участі у просвітницьких заходах, зацікавлені у професійному розвитку та готові брати участь у подальшому навчанні, яке стосуватиметься як підвищенню якості контенту, так і фінансовому менеджменту редакцій, який дозволить медіа законно заробляти та бути незалежним.
