Для моніторингу, що проходив з 4 по 10 лютого 2019 року, було обрано 4 газети, які мають найбільші історію, наклади та авторитет в своїх містах: «Вісті» (Слов’янськ), «Зоря» (Лиман), «Маяк» (Покровськ) та «Вперед» (Бахмут).
Дві з них мають «споріднені» сайти, про що повідомляють у вихідних даних – частина контенту газети «Маяк» дублюється на сайті рokrovsk.city («Покровськ.сіті»), а сайт karachun.com.ua («Карачун») є афільованим зі слов’янською газетою «Вісті». Загалом було оцінено 192 матеріали в друкованих виданнях (всі, окрім «Зорі», виходять раз на тиждень, «Зоря» – двічі) та 56 матеріалів, оприлюднених протягом звітного періоду на сайтах.
Друковані видання
Оцінки матеріалів за стандартами
У роздержавлених друкованих виданнях Донецької області загальний бал за стандарти у чотирьох газетах – 3,11 з 5,0.
Максимальним балом 1,00 експерти відзначили лише два з п’яти досліджуваних стандартів: доступність викладеного матеріалу та відсутність мови ворожнечі. Решта критеріїв отримали такі оцінки: відокремлення фактів від думок 0,33, достовірність (посилання на джерела) 0,70 бала. Найгірше журналісти дотримуються балансу думок – 0,08.
Найкраще дотримуються стандартів журналісти газет «Вперед» – 3,38 бали та «Маяк» – 3,31 бали. Гірші показники у газетах «Вісті» (2,94 бали) та «Зоря» – 2,81 бали. Як бачимо, розбіжність між лідером та аутсайдером є дуже незначною – 0,57 бали, то ж експерти оцінюють рівень дотримання стандартів в досліджуваних газетах як приблизно однаковий. Основною причиною низьких балів у газетах є відсутність дотримання балансу думок.
Матеріали з ознаками замовності («джинса» політична, комерційна, неналежно марковані матеріали)
Опрацювавши контент чотирьох роздержавлених видань Донеччини, експерти ІДПО побачили, що незважаючи на передвиборчі перегони, що тривають в Україні, комерційної та політичної «джинси» в газетах майже однаковою: 7% з ознаками політичної замовності та 8% комерційної.
З політичної «джинси» зауважимо на матеріалі під назвою «20,5% респондентів прогнозують перемогу у виборчих перегонах Петру Порошенку», яку на одному тижні оприлюднили чотири (!) з чотирьох газет: «Маяк», «Зоря», “Вперед” та «Вісті».Саме «дублювання» дозволило експертам виокремити цей текст як замовний. Бо за змістом він є інформацією про соціологічне дослідження з посиланням на відповідні джерела.
Що стосується комерційної «джинси», тут лідирує за кількістю слов’янська газета «Вісті», де у звітний період експерти виокремили чотири тексти із ознаками замовності. Одночасно жодного тексту такого характеру не побачили в газеті «Маяк» (Покровськ).
Найбільшою проблемою нещодавно роздержавлених районних газет Донеччини, на погляд експертів, є продовження традиції публікувати контент (звіти, таблиці, оголошення), що надається владними структурами. При цьому жоден текст не містить позначки чи посилання та договір про співпрацю, який газети мали укласти з владою.Саме це сприяло тому, що 16,7 % опублікованих матеріалів експерти віднесли до неналежно маркованих. Серед газет за кількістю таких публікацій лідирують «Вперед» (23,5%) та «Маяк» (22,2%).
При цьому підкреслимо, що суттєву частину контенту можна було б подати у вигляді соціально значущих журналістських матеріалів, що містять актуальну корисну інформацію. Однак редакції не спромоглися змінити звичні підходи до оприлюднення та не доклали жодних зусиль задля адаптування інформації з боку чиновників.
Також редакції здебільшого не маркують як рекламу блоки, тобто читачеві зрозуміло, що цей контент не є журналістським, але така практика є порушенням ст. 9 «Ідентифікація реклами» Закону України «Про рекламу».
Залишається традиційним підхід маркувати політичну рекламу позначкою ®. Наприклад, так зробила редакція “Вперед”, розмістивши неналежно марковану публікацію на 4-й сторінці про те, що соцдослідження кажуть про зростання рейтингу Тимошенко (“Чого виборці чекають від виборів?”), а перед цим на 3-й сторінці стоїть “джинса” про кандидата-лідера Петра Порошенка, також з посиланням на соцопитування.
Тобто видання не переймається з приводу того, як читачі мають сприймати ці протиріччя! Платна “дошка оголошень” працює. А можна було би зробити журналістський аналітичний матеріал, в якому би доступно та фахово роз’яснялося б виборцям, що відбувається і чому так.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації)
У моніторинговий період у друкованих ЗМІ не було виявлено матеріалів з проросійськими меседжами.
Аналіз тем, жанри, тональність, походження
Щодо тематичного розмаїття місцевої роздержавленої преси, експерти констатуюсь, що лідером в обсязі контенту газет залишається категорія «Інше» – 27%, тобто виходить, що друковані видання більш ніж кожну четверту публікацію присвячують темам розважально-довідкового характеру (побутові поради, рецепти, гороскопи тощо). Як позитивний фактор зазначимо, що суттєва частина публікацій присвячені життю місцевої громади (16%) та місцевому самоврядуванню (15%).
- Соціальна сфера та проблеми охорони здоров’я висвітлені у 8% публікацій;
- питання економіки та фінансів – в 7%;
- кримінал та діяльність правоохоронних органів – 6%;
- політика, освіта, культура – по 5%;
- спортивна тематика загалом займає 3% текстового контенту.
Експерти констатують, що темі війни (воїнам й добровольцям, армії, реабілітації, поверненню до мирного життя) в регіональних виданнях Донеччини присвячено всього 2 (!)% матеріалів, що є неочікуваним результатом, зважаючи хоча б на територіальну близькість редакцій до місця бойових дій. Йдеться про два матеріали, опубліковані в газеті «Зоря», однак один із матеріалів – «Збройні сили України пропонують службу за контрактом» – є оголошенням, а інший – вітанням, адресованим «шановним ветеранам», тобто в цих випадках не йдеться про журналістські роботи!
Також мінімально представлені в районних виданнях теми, пов’язані із вимушено переміщеними особами. А їх, до речі, станом на 14.02.2019 в Донецькій області зареєстровано 487 759 осіб (це третина від усієї кількості переселенців по Україні) та й взагалі із життям цивільного населення в умовах війни. Протягом моніторингового періоду експертам трапився лише один текст – «За атестатом – через блокпост», що піднімає цю важливу тему.
У друкованих засобах масової інформації найуживанішими є інформаційні жанри – 42%. Конкурує з інформацією категорія «Інше» – 39%, до якої віднесені різні оголошення, побутові поради тощо. 11% контенту становлять прес-релізи силових структур та звіти офіційних установ. Аналітичних матеріалів загалом експерти виокремили 3% (з них 2% кореспонденції, 1% стаття). За тиждень в чотирьох виданнях опубліковано одну авторську колонку (1%), три матеріали (2%), що експерти віднесли до художніх жанрів, також 2% текстів складають листи читачів. Інтерв’ю складають також 2% від всього обсягу оприлюдненого в друкованих виданнях. В цей моніторинговий період жодних журналістських розслідувань та рецензій читачам не запропонували.
У газетах всього 23% мають авторський підпис або іншим чином позначені як власні журналістські матеріали. Цей показник збентежив експертів. Запозичені матеріали з чіткою ідентифікацією джерела інформації склали 43%. В основному це або прес-служби організацій та установ, або інші ЗМІ. У 33% випадків матеріали жодним чином не були ідентифіковані щодо їх походження та авторства.
У більшості матеріалів тональність нейтральна – 79%. Позитивна – у 19%, негативна – у 2%.
Онлайнові медіа
Оцінки матеріалів за стандартами
Дослідження дотримання стандартів на двох регіональних сайтах, що є пов’язаними з газетами «Вісті» та «Маяк» (хоч і мають не ідентичні назви) дозволяє констатувати наступне. Загальна оцінка дотримання стандартів в он-лайн медіа – 2,82, тобто на 0,29 бали нижча за оцінку друкованих видань. Найвищим виявився показник за відсутність мови ворожнечі (1 бал), трохи нижчою – 0,94 бали – є оцінка за доступність матеріалів. Стандарти достовірності та відокремлення фактів від думок оцінені в 0,44. І традиційно найгірше журналісти дотримуються балансу думок та неупередженості, за який сайти не отримали позитивної оцінки взагалі – 0,00 балів. Загалом сайт Pokrovsk.city отримав від експертів в середньому 3,00 бали за дотримання стандартів, а сайт Karachun.com.ua – 2,63 бали.
Низький бал за дотримання стандарту достовірності, на наш погляд, обумовлений в першу чергу тим, що он-лайн видання зловживають оприлюдненням офіційних повідомлень державних установ. І при цьому ніяким чином не переробляють і не доповнюють надані тексти. Між тим, більшість з них написана в безособовий спосіб, що вводить читача в оману – залишається не зрозумілим, хто саме є джерелом та несе відповідальність за надану інформацію.
Експерти помітили ще й такі тенденції: навіть ті тексти, що мають підпис автора в «спорідненій» газеті «Вісті» (а частина контенту дублюється) – не має підпису на сайті. Тобто, один і той самий матеріал в паперовому варіанті газети може бути підписаний журналістом, а в он-лайн виданні – прес-службою, або не мати підпису взагалі.
Також відмітимо, що жоден з матеріалів, оприлюднених на сайтах, за досліджуваний період не має жодного коментаря відвідувачів що свідчить або про відсутність попиту на такі повідомлення, або про байдужість реципієнтів.
Матеріали з ознаками замовності («джинса» політична, комерційна, неналежно марковані матеріали)
В двох досліджуваних он-лайн медіа протягом тижня з 4 по 10 лютого 2019 року експерти зафіксували оприлюднення 14,3% матеріалів з ознаками замовності. Домінує комерційна «джинса». Яскравим прикладом вважаємо публікацію на сайті «Карачун» в рубриці «Новости региона» відверто рекламного матеріалу.
Загалом сайт «Карачун» оприлюднив за тиждень два матеріали з ознаками політичної та п’ять – з ознаками комерційної заможності (показники «Покровськ. Сіті» 1:1).
Проросійські меседжі. Також на сайті Karachun.com.ua оприлюднено матеріал, який експерти віднесли до провокаційних (зокрема, він містить коментарі ватажків так званої «ДНР»).
Ще одна особливість сайту «Карачун» – публікація україномовного контенту (здебільшого – релізів силовиків) під російськомовними заголовками.
Аналіз тем, жанри, тональність, походження
За моніторинговий період більшість матеріалів, оприлюднених на двох сайтах місцевих газет, були присвячені діяльності правоохоронних органів – 25%. На другому місті тема життя місцевих громад – 20%. Тематика 11% контенту стосується питань економіки та фінансів, 9% повідомлень на тему військових дій в регіоні. Місцеве самоврядування є темою 7% матеріалів, по 5% повідомлень стосуються охорони здоров’я надзвичайним ситуаціям та по 4% текстів присвячені ВПО, корупції, освіті та спорту.
На тижні, який підлягав моніторингу, жоден оприлюднений на сайтах матеріал не був присвячений питанням культури, іноземним новинам та політиці.
Щодо походження текстів, лише 4% матеріалів експерти віднесли власного контенту. Переважна більшість матеріалів онлайн видань запозичені (58%), але з належним посиланням на першоджерело. 38% матеріалів експерти признали такими, що не можливо ідентифікувати авторство.
В більшості матеріалів онлайн медіа тональність була нейтральною (66%). Показник позитивних матеріалів складає 11%. Решта – це матеріали, які мали негативну тональність – 23%.