ЗМІ Луганщини. Лютий  2019 року

Моніторинг публікацій проведено у газетах: «Кремінщина»;  «Новини Сватівщини»; «Рубіжанські новини» ; «Сельская новь» (Троїцьке).

Також оцінювалися матеріали сайтів: «Рубіжанські новини»  http://runo.lg.ua/; «Троїцьке.City» https://troyitske.city/.

Загалом оцінено у друкованих виданнях 125 матеріалів, у Інтернет-виданнях 35 публікацій. Всього – 160 робіт.

Друковані видання

Дотримання стандартів

Середній лютневий бал друкованих видань Луганщини за дотримання стандартів – 3,38 з 5 максимальних.

Найвищий середній бал у журналістів газети «Новини Сватівщини» – 3,56 бала. На другому місці «Кремінщина» –  3,44. Третьою за дотриманням стандартів є «Сельская новь» (Троїцьке) – 3,31 бала. На останній сходинці «Рубіжанські новини» з оцінкою 3,19.

Графік №1 (дані у балах – із 5 максимально можливих)

Щодо окремих критеріїв.

У матеріалах, які досліджувалися, не зафіксовано дискримінаційних висловлювань. Цей стандарт експерти оцінили найвищим балом – 1. Тексти є доступними для розуміння – 0,94.

Гірше журналісти відокремлюють факти від коментарів – 0,84.

Достовірність  публікацій оцінено в  0,53 бала.

Найнижче експерти оцінюють дотримання журналістами балансу думок – 0,06. Ознак цього критерію експерти не виявили у жодному з досліджених матеріалів «Кремінщини». Найгірша ситуація щодо збалансованості у текстах газети «Новини Сватівщини» – 0,13.  

Зокрема для газети «Сельская новь» (Троїцьке) бал понизився ще й за рахунок критерію доступності. Під час моніторингу експерти зауважили елементарну невичитаність публікацій. «Схоже, режим реформаційної економії змусив окремі видання відмовитися від коректорів, що впливає на якість текстів. Так, газета «Сельская новь» постійно вживає «приймати участь» замість «брати участь»; зустрічаємо невиправдану інверсію, що утруднює сприйняття змісту, тощо. Загалом очікувалося, що сьогодні рівень газет має зростати. Проте в боротьбі за виживання, схоже, не всі редакції усвідомили, що його базою має стати якість контенту», –  зазначає експертка Алла Федорина.

Цю думку підтверджує експертка Алла Ярова: «Процес роздержавлення ЗМІ давав надію сподіватися, що видання, позбувшись тісних шат, скроєних за лекалами органів влади й місцевого самоврядування, одягнуться у вільні строї. Суспільство мало б очікувати якщо не на нову медійну культуру, то на іншу точно. Проте моніторинг свідчить,  що медійні кутюр’є переважно виявилися не готовими розпрощатися зі старими модними тенденціями».

Подекуди у експертів виникало враження неохайності виготовлення медійних продуктів. І якщо ЗМІ Луганщини більше хибують помилками, то у дніпровських медіа сумські експерти побачили не просто помилки, –  швидше, «ляпи». Так, у газеті «Вісті Тернівки» (№5 від 7.02), наводить приклад експертка Алла Федорина, на першій сторінці під рубрикою «Новини України» йдуть перші 7 новин: «Про кандидатів у президенти», «Про армію» «Про мораторій на землю», «Про церкву»… Після сьомої новини бачимо восьму – «Про кандидатів у президенти», дев′яту – «Про армію», десяту – «Про мораторій на землю» і далі за списком – див.скріншот. Тобто маємо на першій сторінці (!) 5 двічі розміщених заміток.

Матеріали з ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки

За названими критеріями оцінено 107 матеріалів друкованих видань. Екпертами зафіксовано 9,4% публікацій, що розміщені з порушенням законодавства. З них 1,9% матеріалів з ознаками замовності.

У «Рубіжанських новинах» зафіксовано 4,2%, у «Сельской нови» – 3,2%  матеріалів, що містять ознаки комерційної замовності.

У газетах «Кремінщина» та «Новини Сватівщини» матеріалів із ознаками замовності не виявлено.

Матеріали з неналежним маркуванням складають більшу частку контенту – середнім показником є 7,5%. Найбільше таких публікацій у газеті «Кремінщина» – 17,4%; «Новинах Сватівщини» – 10,3%. Трохикраще маркують рекламу журналісти «Сельской нови» – 3,2%. У «Рубіжанських новинах» неналежно маркованих матеріалів не виявлено.

Зазначимо, що, попри виборчі перегони, у жодному з досліджуваних друкованих видань Луганщини не знайдено матеріалів із ознаками політичної замовності. Експерти пояснюють це характером саме президентських виборів: вони «розгойдуються» переважно на центральних телеканалах.

На жаль, видання не завжди коректно поводять себе у питанні розміщення комерційної реклами. Спостерігаємо тенденцію до неналежного маркування, причому, на думку експертів, ніяк не виправданого. «Оформлення такої реклами відповідно до Закону про рекламу жодним чином  не зменшить уваги читачів до цього інформаційного блоку, – вважає експертка Алла Ярова. – Адже  людям завжди треба щось купити чи продати, і на рівні районів навряд чи є значна конкуренція районним газетам. А ось правильна робота з рекламою – відповідний дизайн, належне маркування – однозначно підвищили б клас видання».

Звертають на себе увагу публікації про діяльність влади, що не містять інформаційного приводу. Зрозуміло, якщо газета висвітлює актуальні питання, розглянуті на сесії райради, – це зацікавить аудиторію. Але коли вміщуються якісь документи, рішення, звіти суто «бюрократичного» характеру, не перекладені на доступну для читача мову, – це вже матеріали, що вимагають маркування. Відповідно до сучасних вимог, тут мала б бути позначка «Згідно з угодою про висвітлення діяльності органів влади». Проте в жодному виданні такого маркування ми не знаходимо, тож матеріали здебільшого віднесені до категорії «неналежно марковані».

Тобто роздержавлення дало можливість виданням нарешті упорядкувати свої взаємини з владою, перейти до рівних партнерських, а не асиметричних підлеглих відносин. Укладання прозорих договорів усім полегшить життя – і ЗМІ, і владі, і читачам. Ніхто не буде змушений ховатися за фіговий листочок з написом «Офіційно». До речі, це стосується і новостворених громад. Тоді матеріали, підготовлені працівниками структурних підрозділів РДА, старостами та іншими представниками органів місцевого самоврядування поруч із офіційними повідомленнями про сесію, проведення конкурсів  тощо будуть друкуватися в рамках договорів. І це питання не тільки до ЗМІ, а й до посадових осіб місцевого самоврядування, – переконані сумські експерти.

Дещо іншу ситуацію щодо замовності констатуємо у дніпровських виданнях. Газети «Наше місто» (№6 від 07.02.2019), «Червоний гірник» (№№ 9, 10 від 05.02 і 07.02. 2019) демонструють, що ще повністю перебувають у силовому полі органів місцевої влади і не проти розміщення політичної «джинси». Так, усе добре в Кривому Розі продовжує відбуватися з ініціативи і в рамках програми міського голови Юрія Вілкула. А газета «Наше місто» постійно підморгує в бік політичної верхівки країни – Президента, Прем’єр-міністра, а на місцевому рівні – заступника міського голови Дніпра Михайла Лисенка.

Матеріалів із ознаками пропаганди,  проросійських меседжів,  фейків у друкованих виданнях не виявлено.

Теми, жанри, тональність, походження

Тематика публікацій.Над іншими темами в Луганських реформованих медіа помітно переважають публікації із розряду «Інше» (оголошення-кросворди-гороскопи-привітання-вірші тощо): у лютому їх 35% від загального масиву.

У суспільно значущому контенті найбільше публікацій на тему життя місцевих громад – 26%; соціальної сфери  й економіки – 5%.

По 4% відведено темам  культури та іноземних новин; 3% порушують питання освіти і науки.

І по 2% контенту обіймають теми АТО, місцевого самоврядування; політики-виборів; спорту; криміналу та діяльності правоохоронних органів.

Повністю відсутні у друкованих виданнях теми вимушених переселенців, зовнішньої політики та боротьби з корупцією. Виразний тематичний дисбаланс бачимо з графіка №2. Адже, на думку експертів, теми ООС (АТО), вимушених переселенців, боротьби з корупцією, актуальних нині виборів заслуговують більше, ніж 0-2% матеріалів.

Графік №2 (дані у відсотках)

Жанрова палітра не вражає різноманіттям. Інформаційні жанри мають перевагу над іншими  – 40%. Помітно переважають і публікації категорії «Інше» – 34%. Прес-релізи та подібний офіціоз  складають 10% контенту.

Художні жанри (життєва історія, нарис, фейлетон тощо) – 9% контенту. Решта жанрів обіймають по 1-2% публікацій.

Журналістське розслідування та рецензія моніторингового тижня не практикувалися.

Щодо тональності публікацій. Переважно вона нейтральна – 79%. Негативна зауважена у 5%; позитивна – у 16% публікацій.

За походженням: власних матеріалів –  36%; запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 38%; неідентифікованих – 26%.

Інтернет-видання

Завданням моніторингу є дослідження роздержавлених видань і сайтів, що діють на базі цих видань. Відразу обумовимо, що на Луганщині заснування сайтів при районних газетах практикується дуже рідко. Як показало спілкування з луганськими колегами, хтось не бачить у цьому сенсу; хтось не має ресурсів. Або просто не знає, як користуватися таким форматом із користю для свого видання. Відтак, маємо два сайти при двох газетах: «Рубіжанські новини» при однойменній газеті та  «Троїцьке.City» при газеті «Сельская новь».

Зрозуміло, немало матеріалів друкованих і онлайн видань дублюються. На «Троїцьке.City» публікацій небагато, але вони більш-менш систематичні. “А от сайт «Рубіжанські новини» вражає, а коли бути ще точнішим, – приголомшує  оперативністю подання інформації. Тут за три тижні розміщено 15 матеріалів. – зазначає експерт Володимир Садівничий, – «Викидаються» вони, як правило, наприкінці тижня, всі в один день. Є й абсолютно екзотичні приклади. Так, у рубриці «Новини Луганщини» найсвіжіший матеріал датується 13 вересня 2018 року, у рубриці «Економіка» – 14 вересня, у рубриці «Організації та підприємства» – 4 жовтня все того ж 2018 року. Знайдете на сайті й рубрику «Вибори» – от тільки там жодної публікації. Ось така оперативність інформування населення…»

Дотримання стандартів

Оцінка за дотримання стандартів у сайтів вища, ніж у друкованих виданнях – 4 бали.

Публікації журналістів сайтів «Рубіжанські новини» оцінено в 3,93 бала, «Троїцьке.City» – 4,06. Досягається це за рахунок того, що на сайтах не вміщують офіціозу, мало прес-релізів та інших запозичених матеріалів, що в друкованих виданнях також потрапляють у вибірку для оцінювання на стандарти.

Щодо окремих критеріїв.

Відсутність дискримінаційних висловлювань та доступність – по 1 балу.

Балансу думок журналісти дотримуються найгірше– 0,26 бала. Краща ситуація з дотриманням стандарту «відокремлення фактів від коментарів» 0,93 та  достовірністю публікацій – 0,8.

Матеріали з ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки

Матеріалів із ознаками замовності та цензури на досліджуваних сайтах Луганщини не виявлено.

Неналежно маркованих матеріалів не виявлено.

Матеріали з ознаками пропаганди, проросійські меседжі,  ознаки фейків не виявлені.

Щодо передвиборчої джинси, агітаційних матеріалів кандидатів у президенти, то, як уже зазначалося, немаркованої політичної реклами немає взагалі. У «Троїцьке.City» за три тижні чотири рази з′явилася реклама лише одного кандидата – Юрія Бойка, проте вона маркована належним чином.

Аналіз тем, тональність, походження

Тематика публікацій.Найбільшу частку контенту сайтів займає тема життя місцевої громади – 31%. Так зване «інше» зайняло 20% контенту. Тема культури – 14%. Надзвичайні ситуації – 9%. По 6% отримали теми економіки; освіти/науки та криміналу/діяльності правоохоронних органів. По 3% у тем самоврядування, соціальної сфери та спорту.

При цьому зовсім не зачіпалися важливі теми АТО, ВПО, боротьби з корупцією та політики й виборів. Нагадаємо: сайти досліджувалися впродовж трьох тижнів, оскільки за один тиждень публікацій було замало для аналізу. Тобто справді актуальні питання впродовж цього часу були поза увагою видань.

Висвітлення переважаючих у Інтернет-ЗМІ тем бачимо з Графіка №3.

Графік №3 (дані у відсотках)

Тональність публікацій: нейтральна тональність у 54% публікацій; негативна – 3%; позитивна– 43%.  

За походженням: власних публікацій –  66%; 20% належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора чи джерело; не ідентифікованих публікацій 14%.

Контакти:
координатор проекту
Алла Федорина
050 93 96 017  
afedoryna@ukr.net