Моніторинг проводився з 1 квітня по 7 квітня 2019 року. Були оцінені реформовані друковані періодичні видання Чернігівської області: «Трудова слава»( Ічня), «Наше слово» ( Мена), «Наш край» (Чернігівський р-н), «Маяк» (Корюківка). Моніторингу підлягали інтернет-сайти газет – Сусіди. Мена https://susidy.city/read/articles/category/mena Сусіди. Корюківка https://susidy.city/read/articles/category/korukivka Трудова слава http://trudova-slava.at.ua . Всього оцінено 168 матеріалів друкованих видань і 75 матеріалів на інформаційних сайтах.
Однією з хронічних проблем місцевих газет є маркування реклами на власний смак. Приміром, житомирські газети маркують такі публікації виділенням подвійними чи «жирними» рамками або позначками «Р» чи рубрикою «Точка зору». Чернігівські районні газети значно розширили діапазон маркування матеріалів, які друкуються на платній основі – як «Імідж», «На піку реформ», «Цікавий досвід», «Сьогодення».
Лише менська газета «Наше слово» в окремих випадках маркує рекламу у відповідності до Закону України про рекламу словом «реклама».
Друковані видання
Дотримання стандартів
Загальний бал по дотриманню стандартів у чернігівських районних газетах за період моніторингу становив 3,63 з 5 максимальних. У всіх газетах спостерігається приблизно однаковий рівень дотримання стандартів –від найнижчого 3,56 у газети «Маяк» до найвищого 3,69 у газети «Наше слово».
Через те, що автори мало звертають увагу на представлення різних поглядів і думок у публікаціях, середній бал по стандарту збалансованості становить лише 0,25. Найгірший результат у чернігівської районки «Наш край»- 0,13. Із 16 матеріалів, які аналізувались на дотримання стандартів, лише 2 є збалансованими. В квітневих номерах газети розміщено багато інформаційних повідомлень, авторами яких є працівники держустанов, інтерв’ю та,так званих, іміджевих матеріалів. А статті на тему виборів є упередженими. Це стосується не лише матеріалів з ознаками замовності, але і авторських. Наприклад, стаття Наталії Бушай «Сміється той, хто сміється після Пасхи» містить багато оціночних суджень авторки на кшталт «кандидатури першої п’ятірки були цілком прогнозованими, за винятком Олега Ляшка», «його обійшов навіть екс-глава СБУ Ігор Смешко (6,03%), людина, кажуть, достойна, але набагато менш публічна..»(НК №27-28,с.2) . При цьому у статті не наведено коментарів політичних експертів та немає прямих посилань на джерело екзит-полу. крім – «Володимир Зеленський прокоментував на камеру «Екзит-полів багато – президент один».
Повний текст тут: ( https://issuu.com/nash_kray/docs/nk19__027-028_12bw__80-web)
Схожа ситуація у менській газеті «Наше слово», де бал збалансованості – 0,19. Інформаційна насиченість видання досягається завдяки великій кількості коротких новин поряд з відсутністю аналітичних жанрів, які передбачають повне і різнобічне розкриття проблеми чи явища.
Найкраще стандарту збалансованості/неупередженості дотримуються журналісти районної газети з Ічні «Трудова слава» – 0,44 бала. Приклад збалансованого матеріалу «Постраждалі півроку чекають ремонтів і компенсації», автор Андрій Грудницький. В матеріалі йдеться про результати відновлення сіл району після вибухів на артилерійських складах. В публікації представлені думки сторін конфлікту.(№13, с.1-2)
Районні газети Чернігівщини, які підлягали моніторингу уникають мови ворожнечі та незрозумілих висловлювань чи абревіатур, тому бали з стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі максимальні – 1. Здебільшого газети посилаються на джерела фактів і суджень, тому середній бал достовірності – 0,86.
Матеріали з ознаками замовності , неналежно маркована реклама
За період моніторингу на шпальтах чернігівських районних газет виявлено 6,6% матеріалів з ознаками замовності. Найбільше замовних матеріалів розмістили газети «Маяк» (Корюківка) -10,3% і «Трудова слава» 7,1%.
Незважаючи на виборчу кампанію, кількість комерційної «джинси» у місцевих газетах переважила політичну. За увесь період моніторингу у чернігівських районках було виявлено усього 3 матеріали з ознаками політичної замовності. Матеріали стосувались кандидатів у Президенти Петра Порошенка («Жодних бізнес-партнерів на посади призначено не буде під час другої каденції, президент Порошенко» -Наше слово №15, «Останній шанс для України-перед яким вибором постали»-Наш край,№ 29-30) та Юлії Тимошенко («Понад 10 000 людей прийшли на Красну площу підтримати Юлію Тимошенко»-Трудова слава,№13).
Наприклад, експерти віднесли до матеріалів з ознаками комерційного замовлення інформацію «Актуальні питання реформи на ринку енергетики» за підписом Прес-служби ТОВ «Енера Чернігів” у газеті «Трудова слава» № 14 (Ічня), а такий же матеріал у газеті «Наше слово» № 14 (Мена) до неналежно маркованих через неправильне маркування.
Найбільше неналежно маркованої реклами зафіксовано в газеті «Трудова слава» -14,3 %. Рекламні блоки та оголошення розкидані по сторінках газети і не відділені від журналістських матеріалів жодним чином. Саме тому такі матеріали експерти віднесли до матеріалів з ознаками комерційної замовності, а не до неналежно маркованої реклами. Попри те, що менська газета «Наше слово» єдина з усіх використовує в маркуванні рекламних блоків слово «реклама», як і належить по Закону про рекламу, тут зустрічаються й інші позначки для маркування матеріалів, які друкуються на платній основі. Тому і тут виявлено 5,9% неналежно маркованих матеріалів.
Характерно, що чернігівські районні газети теж внесли своє «ноу-хау» в різноманіття маркування рекламних матеріалів в незаконний спосіб. Крім позначок «Р», «І», словами- «Імідж», «На піку реформ», «Цікавий досвід», «Сьогодення» та іншими, які не дозволяють читачам чітко ідентифікувати рекламу та замовні матеріали.
Загальний показник неналежно маркованої реклами у чернігівських районних газетах становить 6,6%.
Ще більша проблема з цим у херсонських районних газет, зазначає експерт Андрій Сочинський, тут експерти виявили 29,8% неналежно маркованих платних публікацій та рекламних блоків. Також ,як і у чернігівських районних газетах для позначення матеріалів, що публікуються на правах реклами у вихідних даних газети зазначені незрозумілі позначки – * та Р (нововоронцовська газета «Вісті», «Нова каховка»).Однак, як показав моніторинг, навіть вони не використовуються.
Матеріали з ознаками пропаганди
Матеріалів з ознаками пропаганди, проросійських меседжів і фейків у друкованих ЗМІ Чернігівської області за період моніторингу не було виявлено.
Теми
Половина дослідженого контенту районних газет Чернігівської області (47%) становить «всяка всячина»- сюди віднесені життєві історії, поради городникам, рецепти, прогнози та гороскопи. Матеріали про життя місцевої громади становлять усього 13%. Відносно багато районні газети писали про вибори – 9% публікацій.
Соціальні питання, охорона здоров’я, пенсійне забезпечення теж знайшли відображення на сторінках місцевої преси у 7% текстів. Натомість про реформи на місцевому рівні районні газети зовсім не писали, як і про переселенців та про корупцію. Газети прикордонної області не досить уваги приділяють темі війни, військових, ветеранів війни – 2%.
Жанри
Журналісти чернігівських видань, які досліджувались, надають перевагу інформаційним жанрам. Короткі інформації, замітки становлять 40% від усіх матеріалів у чернігівських районних газетах. Розширених кореспонденцій усього 17%. Аналітичних статей на шпальтах газет дуже мало – 3% від загального обсягу контенту. Варто уточнити, що це в основному замовні статті на тему виборів.
Не практикують районні газети колонок редактора, рецензій та журналістських розслідувань.
Як для місцевої преси мало і зворотного зв’язку з читачами, публікацій листів та звернень -1%. Натомість місцева преса залюбки публікує різноманітні прес-релізи та протокольні матеріали з держустанов – 7% опублікованих матеріалів.
Походження матеріалів
Позитивним є те, що майже половина (48%) опублікованого – це власні авторські матеріали. Однак, чимало матеріалів (30%) неідентифіковані. Здебільшого немає посилань на запозичені матеріали з інших тем – різноманітних порад, рецептів, прогнозів. Матеріалів з інших джерел, в тому числі прес-служб – 22%.
Тональність
Місцеві газети дотримуються переважно нейтральної тональності – 89%. Районні газети розмістили інформацію позитивної тональності про досягнення земляків у спорті, науці, мистецтві – 7%. 4% контенту –це матеріали негативної тональності – повідомлення про скоєння злочинів, пожеж, тощо.
Інтернет-сайти газет
Характерно, що з 24 реформованих районних газет Чернігівщини лише дві мають сайти. Газета Чернігівського району «Наш край», редакція якої знаходиться у Чернігові, має лише електронну версію газети –https://issuu.com/nash_kray
Переважна кількість чернігівських реформованих газет, включно з обласною «Деснянською правдою» обмежуються пабліками у соцмережі ФБ.
Редакції газет Чернігівської області «Маяк» (Корюківка,) та «Наше слово» (Мена) завдяки проекту АБО (Агенції розвитку локальних медіа) мають спільний сайт Сусіди.Sity https://susidy.city/ . Як показав моніторинг ІДПО, це є вдалим та оптимальним рішенням для місцевих газет. Оскільки газети отримали не лише сучасний дизайн сайту та його технічну підтримку, але й відповідні умови щодо редакційної політики інтернет-ресурсу.
Дотримання стандартів новинної журналістики є вимогою донора. Ці сайти показують вищі, ніж газети показники по стандартах та не розміщують «джинси».
Дотримання стандартів
Загальний показник дотримання стандартів на місцевих чернігівських сайтах становив 3,08 бали з 5 максимальних. Цей показник не можна вважати репрезентативним, через те, що були розглянуті лише 3 сайти. Більше самостійних сайтів у реформованих газет Чернігівської області немає. Відносно високі показники у сайтів менської газети «Наше слово» та Корюківської -«Маяк» Сусіди.city . https://susidy.city/- по 4,19 бали. На сайтах дотримуються стандартів достовірності та відсутності мови ворожнечі – 0,75. Показник збалансованості подачі матеріалів на сайтах дещо вищий, ніж у газет – 0,41. Це пояснюється тим, що ці сайти, хоч і в малій кількості, але мають і оригінальний контент, а не лише електронні версії газетних матеріалів.
Сайт «Трудова слава» (Ічня) має нижчий загальний бал по стандартах -3,94. Крім того, що тут вибірково розміщують матеріали з друкованого видання, переважна кількість новин – з перепосиланням на сайт «Обозреватель». Сам сайт щоденно не оновлюється.
Порівняльний графік дотримання стандартів у публікаціях газет та їх сайтів
Матеріали з ознаками замовності , неналежно маркована реклама
Загальний показник матеріалів з ознаками замовності на сайтах становив 5,3%.
В основному це ознаки комерційної замовності, до таких віднесено інформацію про послуги паспортного столу «Паспорт можна оформити з допомогою чат-боту. Як це зробити?» https://susidy.city/read/mena/27042/pasport-mozhna-oformiti-z-dopomogoyu-chat-botu-yak-ce-zrobiti (сайт Сусіди.City.Мена) та матеріал про захід у місцевому ресторані «Понад 20 дітей у Корюківці вчилися готувати суші. Тепер — просяться і дорослі!» https://susidy.city/read/korukivka/28615/devyat-koryukivskih-shkolyariv-otrimali-sertifikati-za-te-scho-najkrasche-znayut-yak-buti-zdorovimi (сайт Сусіди.City Корюківка)/
На сайтах Сусіди.City немає матеріалів з ознаками політичної замовності, оскільки за умовами Агенції з розвитку локальних медіа, яка надає допомогу у створенні сайтів для місцевих газет, розміщення таких матеріалів заборонено.
Сайт газети «Трудова слава» дублює сторінки друкованого видання, то ж тут лише один матеріал, який можна віднести до політичної «джинси». Бал сайту -6,5%.
На відміну від чернігівських локальних сайтів, херсонські більше розміщували матеріалів з ознаками замовності, ніж газети. Житомирські експерти виявили 18,8% таких матеріалів. З них переважна кількість –політична «джинса». Також на сайтах є реклама, яка неналежно маркується. Як на сайті Іванівка.info –ПРОМО. З чого можна зробити висновок, що херсонські локальні сайти мають більшу аудиторію, ніж чернігівські.
Теми
Найбільшу увагу сайти газет приділяли життю місцевої громади – 28% новин. Досить багато інформації на інтернет-ресурсах газет у період моніторингу – про вибори і кандидатів у президенти – 23%. Про медичну реформу та соціальні проблеми журналісти писали у 12% від усього контенту сайтів.
Більше, ніж у газетах було новин про хід Операції Об’єднаних сил, ветеранів війни – 7%. Але, так само, як і газети, їх сайти не піднімали проблем переселенців та боротьби з корупцією.
Характерно, що на сайтах було набагато менше, ніж у друкованих виданнях інформації, яка не є суспільно-значимою – 11%.
Походження матеріалів
Переважна кількість новин (73%) на усіх сайтах- редакційні матеріали, 25% – запозичені з інших джерел.
На сайтах Сусіди.City (Мена і Корюківка) від 90 до 98% – власні матеріали із зазначенням автора, що не часто практикують місцеві новинні інтернет-сайти.
Порівняльний графік власного та запозиченого контенту газет та їх сайтів
Тональність
У період моніторингу новини, які були розміщені на сайтах районних газет були здебільшого нейтральної тональності – 81%. Матеріалів з позитивною тональністю загалом 5%. До таких експерти відносять матеріали про позитивний досвід в житті місцевих громад, досягнення та успіхи людей, які в них живуть. Наприклад, «Як менянка Марина Редько створила у невеликому селі свою «Феєрію», https://susidy.city/read/mena/27212/yak-menyanka-marina-redko-stvorila-u-nevelikomu-seli-svoyu-feeriyu (сайт Сусіди.City.Мена)
13% новин з негативною тональністю, як і в газетах стосувалась повідомлень про скоєння кримінальних злочинів та про нещасні випадки.
Ірина Новожилова,
координаторка експертної групи,
голова Житомирського прес-клубу,
президент Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини
http://ztpress-club.org.ua/
https://www.facebook.com/ztpres
ztpres@ukr.net
Андрій Сочинський,
експерт,
директор, ГО “Інститут Креативних Інновацій”
засновник інтернет-ресурсу Громадський Ресурс Полісся
https://ngo.zt.ua
https://www.facebook.com/sochynskiy
sochynskiy@gmail.com
Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи
Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.
